Два місяці залишилось до трагічної дати – 26 квітня, коли в Україні та світі будуть згадувати події та безсмертний подвиг ліквідаторів найстрашнішої техногенної катастрофи людства – аварії на Чорнобильській АЕС. В цьому році дата наповнена особливим змістом, адже минають 40-ві роковини трагедії.
  Для Полтавської області та системи соціального захисту підтримка осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС катастрофи завжди перебуває у фокусі уваги, адже попри пройдений час, кожен із майже 17 тисяч мешканців області, зазнав негативних наслідків для здоров’я або втратив близьку людину.
 Постійна взаємодія Департаменту соціального захисту населення ОВА з представниками громадських організацій, які утворені та опікуються інтересами чорнобильців, дозволяє чітко розуміти проблеми та потреби цієї уразливої категорії громадян, залучати їх до процесів прийняття рішень.
  Тому природньо, що для відпрацювання регіональний заходів, приурочених до 40-ї річниці Чорнобильської трагедії долучені представники чорнобильського активу.
  Про це говорили під час робочої наради в Директорки Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмили Корнієнко з керівниками громадських організацій.
  «Цей рік дійсно є особливим, адже дозволить не лише вшанувати пам'ять загиблих героїв, віддячити та підтримати постраждалих, а й привернути увагу до пріоритетності дотримання державних та місцевих гарантій для цієї уразливої категорії. Зрозуміло, що 26 квітня та 14 грудня - є ключовими датами, про те важливим є проведення різнопланових заходів протягом всього року. З урахуванням наданих пропозицій від структурних підрозділів ОВА та громадських організацій, маємо попередній проєкт обласного Плану заходів, який сьогодні детально обговоримо» - зазначила під час зустрічі Людмила Корнієнко.
  Посилення інструментів підтримки з соціального та медичного обслуговування, проведення круглих столів, просвітницьких заходів в закладах освіти та культури, вечорів пам’яті та фото-виставок, вшанування пам’яті через традиційні покладання квітів – все це має забезпечити багатогалузевий підхід та підтвердити, що всі пам’ятають, якою ціною збережено життя майбутніх поколінь.
  За результати обговорення учасники наради дійшли згоди щодо формування Організаційного комітету з проведення у 2026 році заходів з нагоди 40-х роковин трагедії, а також розширення обласного плану додатковими заходами.

  Починаючи з 2020 року після прийняттям Закону України «Про соціальні послуги» відбулось суттєве реформування системи соціального обслуговування населення. Кожен із 40 видів соціальних послуг, які можуть бути доступні громадянам з урахуванням потреб, життєвих обставин та індивідуального підходу має свої особливості. Адже, в першу чергу, соціальні послуги, які працюють поряд з іншими державними соціальними гарантіями, націлені на комплексну підтримку та подолання обставин в яких опинилась людина чи родина.
  Безперечно «блок» доглядових послуг завжди буде більш затребуваним серед населення, адже потребує довготривалих заходів підтримки, міждисциплінарної допомоги, а подекуди і додатково-матеріально технічної бази та кадрового забезпечення для організації надання цих послуг.
 Стаціонарний догляд на сьогодні є найбільш ресурсно затратною соціальною послугою, оскільки передбачає цілодобове проживання, не менш ніж 4 разове харчування, медичне спостереження, догляд, реабілітацію та організацію дозвілля для людей, які втратили здатність до самообслуговування.
  Про те чому важливо розвивати послугу стаціонарного догляду та інші доглядові послуги в громадах поспілкувались з Директоркою Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмилою Корнієнко та підготували для Вас відповіді на ключові питання.
  
 - Обслуговування мешканців громад на базі закладів або послуга стаціонарного догляду. Людмила Василівна, розкажіть будь-ласка, хто може отримати цю послугу та в чому зміст її заходів.
  - Щороку послугу стаціонарного догляду на Полтавщині отримують понад 2,2 тисячі мешканців. Це особи похилого віку та особи з інвалідністю, які в силу вікових змін, стану фізичного, когнітивного та ментального здоров’я не можуть забезпечити своє самостійне побутове обслуговування та проживання, а також потребують сторонньої допомоги. Особа, відповідно до своїх індивідуальних потреб, яка отримує послугу стаціонарного догляду відповідно до стандарту забезпечується закладом: умовами проживання, харчуванням, допомогою в побуті (підтримання гігієни, перевдягання тощо), спостереженням за станом здоров’я та медичним доглядом, реабілітаційними процедурами. Важливим є підтримка соціальних відносин та адаптації особи через збереження родинних зв’язків та комунікації, організацію заходів змістовного дозвілля. Попри рудименте бачення діяльності таких закладів, людина там в жодному випадку не потрапляє в ізоляцію. За бажанням та потребою, особа може брати відпустку та повертатись додому, відбувати на лікування, якщо наприклад потребує операції, або вибути із закладу по заяві, якщо змінились життєві обставини або покращився стан здоров’я.
  - А як щодо внутрішньо переміщених осіб? Чи розповсюджується така послуга на цю категорію громадян? Чи є якісь особливості або обмеження?
  - Внутрішньо переміщені особи, які в тому числі прибувають в область в межах евакуаційних заходів, зберігають за собою всі права та свободи, як і місцеві мешканці, адже послуга «йде за потребою» людини без прив’язки до статусу та категорії уразливості. Зокрема за період воєнного стану до обласних закладів влаштовано 318 осіб з числа ВПО, в тому числі 57 осіб в межах заходів евакуації у співпраці з Товариством Червоного Хреста України, БО «Схід СОС», ГО «Океан Добра». Додатково 109 осіб з числа ВПО отримували послуги в стацвідділенях громад. Внутрішньо переміщені особи, відповідно до їх потреб, беруться на обслуговування за спрощеною процедурою, що дозволяє вирішувати питання в одноденний термін.
  
  - Ви зазначили, що надання послуги стаціонарного догляду здійснює заклад. Де на сьогодні особа може отримати послугу в Полтавській області.
 - На жаль в нашому суспільстві сформувався усталений стереотип, що основне в стаціонарному обслуговуванні – це проживання. Але не варто плутати надання «даху над головою» або притулку з послугою стаціонарного догляду. Стаціонарний догляд – це в першу чергу обслуговування та кваліфікована постійна допомога. Цей інструмент використовується, коли громада вже вжила всі попередні доступні заходи підтримки: взяла на обслуговування на дому – коли соцпрацівники відвідують та допомагають за місцем проживання, забезпечила натуральною допомогою, вирішила питання житлових умов через дрібний ремонт, відновлення інженерних мереж тощо. Якщо у питанні забезпечення догляду вдома та надання натуральної допомоги система на рівні громад працює злагоджено, спостерігається стабільний рівень покриття послуг та взяття на обслуговування нових отримувачів, то питання надання послуг стаціонарного догляду покривається виключно за рахунок функціонування обласних будинків інтернатів. Сьогодні в області діють 14 будинків-інтернатів, пансіонатів, в яких отримують послуги майже 2 тисячі осіб. Не менш важливо, що майже 70 % підопічних мають складні системні порушення ментального здоров’я та отримують послуги в закладах психоневрологічного типу. Додатково область має релокований заклад – Бахмутський психоневрологічний будинок-інтернат, який забезпечує обслуговування 100 ВПО з Донецької області. На місцевому рівні послугу надають 11 стаціонарних відділень в 10 територіальних громадах: орієнтовно для 260 осіб і це виключно геріатричний тип.
  - Якщо особа потребує соціальних послуг, зокрема послуги стаціонарного догляду, куди вона може звернутись за отриманням.
 - Стаціонарні відділення на сьогодні діють в Диканській, Решетилівській, Градизькій, Семенівській, Пришибський, Великосорочинській, Комишнянській, Миргородській, Шишацькій та Пирятинській громадах. Проте, це не обмежує мешканців інших громад в доступі до такої послуги. Для цього особа може звернутись із заявою до органу соціального захисту населення, центру надання соціальних послуг або територіального центру, ЦНАПу за місцем проживання. Далі соціальні працівники здійснюють оцінку потреб та сприяють оформленню необхідних документів.
 - Враховуючи об’єктивні потреби мешканців та виклики, які сьогодні принесла війна, чи достатнім є наявна доглядова соціальна інфраструктура і які фактори негативно впливають на її розвиток.
  - Безперечно чинне законодавство підкреслює, що забезпечення потреб населення в соціальних послугах має здійснюватися в першу чергу на рівні територіальних громад. На сьогодні за рахунок використання механізмів міжмуніципальної співпраці, соціальні послуги надаються у всіх територіальних громадах, навіть там, де відсутній власний комунальний заклад. Натомість, забезпечення доглядових послуг для осіб старшого віку та з інвалідністю, таких як притулок, підтримане проживання, а особливо стаціонарний догляд в першу чергу є значним навантаженням для громади. Придатна матеріально-технічна база, яка відповідає вимогам та нормам безбар’єрності, можливість облаштування ліжко-місць із розрахунку не менше 7 кв. м. на особу, матеріальне забезпечення функціонування закладу, а найголовніше кадрове забезпечення – це основні стримуючи фактори для невеликих громад. Якщо громада зацікавлена у запровадженні послуги та має придатне приміщення, до підтримки з облаштування умов активно долучаються донорські партнерські організації. Вже маємо успішні кейси такої співпраці по Котелевській та Зіньківській громадах, які вже на завершальному етапі ремонтних робіт. Також, враховуючи ініціативність та бачення окремих громад, зараз спільно відпрацьовуємо створення відділень підтриманого проживання при їх ЦНСП в Кременчуцькому та Лубенського районів. Якщо громада зацікавлена та готова до системної роботи за цим напрямом, Департамент завжди відкритий до співпраці, готовий надати методичний та організаційний супровід, сприяти пошуку партнерів та підготовці конкурсних заявок.
  
  - На завершення, а чи є на сьогодні стимулюючі програми підтримки надання таких послуг на рівні держави, які можуть вмотивувати громаду розвивати цю послугу.
  - Наразі вся соціальна політика в частині соціального обслуговування переходить на формат соціального замовлення та оплати послуг, а не утримання закладів. Для послуг «без проживання» це виправдано, адже надає можливість формувати конкурентний ринок надавачів послуг, а тому числі позабюджетного сектору. Але якщо детально вивчити реальний стан справ, для прикладу по Полтавській області, із 121 надавача соціальних послуг, які наразі в державному Реєстрі, до недержавного сектору відносяться тільки 36 надавачів (Примітка: громадські та благодійні організації, приватні підприємства, спілки тощо). Лише 8 надавачів – забезпечують послуги з проживанням, з яких тільки 2 – догляд стаціонарний. Адже ця послуга не одномоментна, вона може надаватись особі не один рік, а отже вимагає кваліфікованого персоналу та придатної бази, яка утримується, ремонтується та оновлюється. На рівні Уряду діє ряд пілотних та експериментальних проєктів, які дають можливість громаді отримали відшкодування за надані доглядові послуги з фокусом на маломобільних ВПО. Зокрема в області є кейси по запровадженню механізму «гроші ходять за людиною» за Постановою КМУ від 6 серпня 2024 р. № 888. За цією ініціативою Диканська громада отримує компенсацію за надання стаціонарного догляду для 6 осіб, які мають статус ВПО. Відпрацьовуємо можливість участі центрів надання соцпослуг в ІІ етапі ініціативи «1169» (Примітка Постанова КМУ від 17.09.2025 № 1169) якою передбачено оплату з держбюджету послуг притулку та підтриманого проживання для маломобільних ВПО. Тому кожна громада, яка відкрита до проблем та потреб своїх мешканців, а головне зацікавлена у їх вирішенні може обрати для себе найоптимальніший шлях місцевого розвитку – використати доступні інструменти підтримки, поєднати наявні та залучити додаткові ресурси.
  Безперечно, маємо омріяну мету, щоб кожна територіальна громада створила свій «міні-пансіонат» захищеної старості та підтримки ментального здоров’я, а послуга стаціонарного догляду, як і інші доглядові соцпослуги – підвищила свою якість та доступність для населення.
  
  Підводячи підсумки нашого спілкування з Директоркою Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмилою Корнієнко маємо надію, що надали відповіді на важливі питання. Додаткова консультація щодо організації та розвитку соціальних послуг на місцевому рівні доступна в профільному відділі Департаменту за телефоном (0532)68-12-64.
  Дійсно, на сьогодні догляд та підтримка громадян похилого віку визначена низкою національних стратегій, зокрема Стратегією демографічного розвитку України до 2040 року, Національною стратегією із створення безбар'єрного простору, Стратегією деінституалізації, тому кожна місцева ініціатива, кожне нове створене відділення та ліжко-місце; кожна людська доля, яка отримала підтримку та гідну старість є важливим внеском в загальну справу – формування Полтавщини як соціально орієнтованої області.
  
  За матеріалами
  Департаменту соціального захисту населення ОВА
  https://www.facebook.com/dsznpoltava/"

  Надання соціальних послуг особам та родинам в складних життєвих обставинах чітко регламентовано нормативно-правовими актами та Державними стандартами надання таких послуг. Як і будь-яка сфера життєдіяльності, система соціального обслуговування населення ґрунтується на спроможній мережі надавачів соціальних послуг, які забезпечують підтримку населення з урахуванням їх потреб та індивідуального підходу.
  Важливо, що надавачами соціальних послуг вважають установи, заклади та організації, які незалежно від форми власності, фактично надають соціальні послуги та відповідають критеріям діяльності таких суб’єктів, а отже обов’язково внесені до Реєстру надавачів соціальних послуг.
  
 Сервіс є складовою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), з яким Департамент соціального захисту ОВА та органи соцзахисту виконкомів тергромад активно працюють з 16 лютого 2023 року.
  Реєстр забезпечує механізм прозорості ринку надавачів соціальних послуг. Завдяки його функціонуванню держава та органи соціального захисту населення мають доступ до інформації про всіх надавачів соціальних послуг.
  На сьогодні до Реєстру надавачів соцпослуг від Полтавської області включені 121 організація, з яких зокрема 66 комунальні заклади тергромад (47 ЦНСП, 8 Терцентрів, 8 ЦСС, 3 центри реабілітації), 36 недержавних надавачів соцпослуг.
  
  Простими словами для чого це потрібно і чому це важливо?
  
  Враховуючи глобалізаційні процеси та важливість залучення додаткових ресурсів для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та країни в цілому, саме включення надавача до державного Реєстру є обов’язковою умовою для участі в :
   - експериментальних та пілотних проєктів, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів;
  - проектах та ініціативах з отримання грантової (міжнародно-технічної) та благодійної допомоги для забезпечення реагування на виклики війни, роботи з постраждалим населенням та уразливими категоріями громадян;
   - цільових програмах та заходах різного рівня, спрямованих на розвиток соціальної сфери.
  
  Куди необхідно звернутися для реєстрації організації у Реєстрі
  
  Суб’єктами реєстрації визначено виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до Порядку забезпечують ведення Реєстру.
   Прийняття документів/відомостей, що подаються для внесення до Реєстру забезпечуються Реєстраторами - посадовими особами суб’єкта реєстрації, які мають відповідні права доступу до Реєстру https://poda.gov.ua/documents/146587
   Офіційна реєстрація організації, як надавача соціальних послуг дає можливість потенційним отримувачам соціальних послуг дізнатися про організацію та доступні послуги. Крім того, це змога претендувати на участь у експериментальних проєктах, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів.
  
  Які способи подачі заяви для внесення організації до Реєстру
   Щоб організацію внесли до Реєстру, необхідно подати відповідну заяву:
  онлайн — через Соціальний портал Мінсоцполітики. Там буде доступний кабінет надавача соціальних послуг https://soc.gov.ua ;
  у письмовому вигляді — звернувшись до реєстратора за місцем юридичної реєстрації організації. Це органи соціального захисту населення (ОСЗН) та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
  
  Який перелік документів необхідно подати для внесення організації до Реєстру
 Основними є два документи — сама заява та перелік соціальних послуг, які надає організація. Ознайомитися із повним переліком документів можна за посиланням: https://poda.gov.ua/documents/146587
   Термін розгляду заяви — до 5 робочих днів.
  
  Як змінити реєстраційні дані
  Якщо відбулися зміни у організації, наприклад, адреса надання послуги, контактні дані, перелік соціальних послуг необхідно повідомити про це реєстратора. Для цього потрібно подати заяву: онлайн або письмову та документи, що підтверджують відповідні зміни.
 Важливо: якщо організація припиняє свою діяльність, у такий же спосіб можна подати заяву про виключення з Реєстру.
  
  Як сформувати витяг з Реєстру надавачів соціальних послуг
  Витяг з Реєстру можна отримати як у паперовій формі, звернувшись до реєстратора, так і в електронному вигляді. Така опція доступна на головній сторінці Соціального порталу Мінсоцполітики. Натиснувши ,,Сформувати витяг”, ви будете перенаправлені до форми заповнення, в якій заповнюєте необхідні поля.
  
 Департамент соціального захисту населення облвійськадміністрація заохочує заклади та організації, які планують розширювати сферу своєї діяльності та підтримувати населення як надавачі соціальних послуг «легалізувати» свою діяльність та внести дані до Реєстру.
  Довідкова інформація та консультації щодо включення до Реєстру надавачів доступні за телефоном відділу надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА (0532) 68-12-64.

  Міжнародна підтримка та партнерство – невід’ємна складова у забезпеченні процесів розвитку, відновлення та реагування на кризові стани. Вчора Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко зустрілась з представниками саб-офісу Агентства ООН у справах біженців під час якої мала змогу обговори нагальні потреби області з питань підтримки уразливих категорій громадян.
  
  Фокус уваги – посилення соціального захисту осіб з інвалідністю та похилого віку, в тому числі які є внутрішньо переміщеними та евакуйованими особами.
  
  «На сьогодні в області 374 тисяч осіб пенсійного віку, з яких 38 тисяч – мають статус ВПО. На жаль, зберігається динаміка по зростанню і кількості осіб з інвалідністю – як одного з наслідків негативного впливу війни.Тому розвиток соціальних послуг на місцевому рівні, розширення доглядової інфраструктури громад, створення налагодженої автономної системи виявлення-перенаправлення-обслуговування - є не вимушеною даниною реформам та змінам, а реальною вимогою сьогодення. Адже одиноко проживаючі особи, які в силу віку та стану здоров’я потребують догляду, не можуть бути поза увагою громади та системи соціального захисту» - підкреслила Людмила Василівна.
  
  Враховуючи об’єктивну потребу, партнери обговорили перспективи запровадження послуг притулку та підтриманого проживання в зацікавлених громадах, які мають спроможного надавача соціальних послуг та придатну матеріальну базу. Найближчим часом запланували спільні візити на такі об’єкти, а також ознайомлення з станом ремонтних робіт у відділеннях стаціонарного догляду центрів соціальних послуг Котелевської та Зіньківської громад, які отримали підтримку від УВКБ ООН та виконавчих партнерів.
  
  Додатково обговорили заплановані заходи та ініціативи з посилення інструментів соціальної адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Саме якісний соціальний супровід, дієва допомога в пошуці належних умов проживання та надання «стартової» фінансової підтримки є важливим поштовхом для особи та родини остаточно асимілюватись в житті приймаючої громади.
  
  Працюємо спільно задля створення якісних та доступних соціальних послуг наближених до потреб населення.

  Днями відбулось чергове засідання «Коаліції 1325 Полтавщина» - неформальне міжгалузеве об’єднання представників експертного середовище, покликане забезпечити локалізацію виконання у Полтавській області резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та Національного плану дій з її виконання, сприяння реалізації ініціатив, направлених на підтримку участі жінок та дівчат у процесах відновлення миру.
   Окрім розгляду питань порядку денного, під час зустрічі розглянуто мотиваційні листи організацій, які зацікавлені у співпраці в межах Коаліції, а також їх готовність до участі в інших спільних активностях спрямованих на посилення ролі жінок в процесах відновлення.
   Відтак, за результатами обговорення та голосування «Коаліція 1325 Полтавщина» поповнилась 4 новими партнерами, а саме:
   ГО «ОсвіЧую» (м. Решетилівка) – організація, яка реалізовує низку важливих ініціатив, спрямовані на підтримку та розвиток жінок і дівчат, з фокусом на осіб з інвалідністю, а також проведення заходів, зустрічей та обміну досвідом із практичними психологинями та лідерками; проведення тренінгів для педагогинь з комунікацій -підвищення професійних компетенцій та навичок ефективної взаємодії з учнями та колегами.
   Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області – установа, яка заснована ДСНС України та Полтавською ОВА як ключовим закладом післядипломної освіти в сфері цивільного захисту населення. ороку понад 2 тис. осіб проходять навчання на базі Центру щодо організації і здійснення заходів з питань цивільного захисту. Також, Центр забезпечує надання інших освітніх послуг та методичного супроводу субʼєктів господарювання, що проводять навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, аварійних ситуаціях та в умовах терористичного акту.
   ГО «Центр освіти дорослих Полтавщини» (м. Полтава) – організація спеціалізується на концепції Lifelong Learning (навчання впродовж життя), яка є фундаментальним інструментом адаптації в умовах конфлікту та пост-воєнного відновлення. У своїй роботі підтримують парадигму що безпека — це не лише відсутність бойових дій, а й економічна самостійність, психологічна стійкість та активна участь жінок у прийнятті рішень. Мають значний експертний, а головне практичний досвід з розробка та проведення навчальних програм для жінок (зокрема ВПО, дружин ветеранів та жінок з вразливих груп) щодо перекваліфікації, розвитку soft skills та фінансової грамотності; формування лідерських якостей у жінок; проведення тренінгів зі стресостійкості та протидії вигоранню, що є критично важливим для жінок, які працюють у секторі безпеки або займаються волонтерством та інші суспільно важливі ініціативи.
   Головне Управління Національної соціальної сервісної служби у Полтавській області – установа, яка відповідно до покладених завдань здійснює заходів державного контролю та моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, за належним рівнем доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних категорій населення та за дотриманням прав дітей. Основний фокус у діяльності приділяється питанням запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству, розбудові мережі спеціалізованих служб підтримки, наданню державних гарантій та соціальних послуг постраждалим особам, а також посиленню міжвідомчої взаємодії.
   Вітаємо нових партнерів у спільноті експертів «Коаліції 1325 Полтавщина», яка на сьогодні налічує 53 підписанта з числа представників громадських організацій, експертів, структурних підрозділів ОВА, правоохоронних органів, закладів вищої освіти.

  Відбулась перша онлайн-сесія в межах марафону «Публічна служба без бар'єрів», який організований Національним агентством України з питань державної служби спільно з Вищою школою публічного управління, до якого долучились співробітники Департаменту соціального захисту населення ОВА, Полтавського обласного центру соціальних служб, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
   Освітній онлайн-марафон триватиме з 17 лютого до 07 квітня 2026 року та передбачає 9 онлайн освітніх сесій спрямованих:
   - на формування у слухачів системне розуміння принципів та інструментів державної політики безбар єрності;
   - надання практичні навички їх застосування у щоденній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема у сферах надання публічних послуг, комунікації, культури, просторової доступності та захисту грав осіб з інвалідністю.
   Сьогодні під час першої інформаційної сесії, яка присвячена безбар’єрності у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, відбулась презентація нового освітнього серіалу для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування «Публічна служба без бар’єрів».
   Як побудувати доступну комунікацію, зробити робоче місце інклюзивним чи запустити сервіс без барʼєрів? Відповіді на всі питання про безбарʼєрність зібрали в новому освітньому серіалі на Дія.Освіта «Публічна служба без барʼєрів», який доступний за посиланням https://osvita.diia.gov.ua/courses/public-service-without-barriers та передбачає отримання сертифікату за результатами тестування.
   Серіал — максимум практичних порад для тих, хто хоче розвивати інклюзивне суспільство в Україні. За сім серій дізнаєтеся, як:
   проводити аудит фізичної доступності;
   робити сайти та документи зручними для всіх;
   комунікувати просто — без незрозумілих термінів і канцеляризмів;
   виявляти барʼєри та складати реальні плани змін.
   Під час презентації серіалу Наталія Алюшина, Голова НАДС , наголосила: «Війна змінює суспільство і його потреби. Тому безбар’єрність — це не лише про доступність, а й про спроможність відповідати на нові виклики».
   Серед спікерів інфосесії: Радниця-Уповноважена Президента України з питань безбарєрності Тетяна Ломакіна та Заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.
   Освітній серіал створений для платформи Дія.Освіта з ініціативи НАДС у співпраці з радницею — уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності та за підтримки проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», який виконує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні й фінансує Міністерство закордонних справ Данії (Embassy of Denmark in Ukraine)

  Громадська організація «СвітТи» у співпраці з громадською організацією «Рідний Край — Гадяччина» проводить опитування серед дівчат і жінок з інвалідністю Полтавської області.
   У січні 2025 року ГО «СвітТи» реалізувала навчальний інтенсив «Мрій. Дій. Досягай.», спрямований на розвиток лідерських якостей, комунікаційних навичок і впевненості у власних можливостях серед жінок з інвалідністю та ВПО. Наразі організація продовжує діяльність у цьому напрямі, а проведення опитування є частиною етапу масштабування ініціативи для охоплення більшої кількості громад області.
   Мета опитування — визначити потреби, виклики та інтереси жінок з інвалідністю у громадах області для подальшого планування програм підтримки, навчання та розвитку, виявлення викликів, досягнень, життєвих історій та актуальних потреб жінок з інвалідністю, а також збору пропозицій щодо покращення умов життя та залучення до суспільних процесів.
   📝 Отримана інформація допоможе краще зрозуміти реальні потреби жінок та сформувати ефективні ініціативи підтримки.
   🔗 Посилання на опитування: https://surl.li/znmsnj
   Опитування створено ГО «Рідний Край-Гадяччина» та ГО «СвітТи» у межах ініціативи «Жіноче лідерство та підсилення" у межах проєкту «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах», який реалізовується ГО Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
   #безбарєрність

  Держава гарантує безкоштовне оздоровлення для дітей уразливих категорій. Відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11.03.2025 р. Nº 276, першочергове право на безкоштовне оздоровлення мають діти віком від 7 до 18 років, які належать до таких категорій:
   - діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування;
   - діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-24 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
   - діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі чи стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
   - діти, які проживають у населених пунктах розташованих на лінії зіткнення;
   - діти з інвалідністю, здатні до самообслуговування і не мають медичних протипоказань.
   Фінансування послуг здійснюватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ) шляхом прямої оплати оздоровчим закладам, які уклали з Фондом відповідні договори та відповідають критеріям програми, зокрема в ДПУ «Міжнародний дитячий центр «Артек», табори якого функціонують у місті Київ (Пуща-Водиця).
   У разі повного покриття потреби в забезпеченні путівками дітей, які мають першочергове право на безкоштовне оздоровлення, до потреби на розподіл путівок включаються діти, які належать до таких категорій:
   - рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу або в одній прийомній сімʼї;
   - діти, взяті на облік службами у справах дітей як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах;
   - діти, одному з батьків яких встановлено інвалідність І або ІІ групи;
   - діти, які перебувають на диспансерному обліку;
   - діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту;
   - діти, батьки яких загинули від нещасного випадку на виробництві або під час виконання службових обовʼязків, зокрема діти журналістів, які загинули під час виконання службових обовʼязків;
   - діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО);
   - діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф;
   - діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села; талановиті та обдаровані діти — переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінники навчання, лідери дитячих громадських організацій;
   - діти — учасники дитячих творчих колективів та спортивних команд.
  
   Для отримання путівки, батькам або законним представникам потрібно звернутися до уповноваженого органу територіальної громади за зареєстрованим місцем проживання. Контактні телефони в інфографіці.
   Після подання необхідних документів дитину буде взято на облік, і вона зможе отримати путівку на оздоровлення відповідно до черговості.
  
   Довідково: Організація оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги і підтримки, у Полтавській області належить до повноважень Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА. Це дозволяє забезпечити оптимізований облік дітей, прозорий розподіл путівок, контроль за дотриманням встановлених процедур та рівний доступ дітей до державних гарантій.

  Полтавський обласний центр соціальних служб відповідно до своїх повноважень на постійній основі забезпечує підготовку в кандидати в батьки альтернативних форм сімейного виховання.
   Щороку сотні потенційних прийомних батьків, опікунів/піклувальники, усиновлювачів та патронатних вихователів проходять обов’язковий навчальний курс та мають смогу подарувати дитині сімейний затишок та родинне тепло.
   Бути батьками – це одна із найскладніших та відповідальних справ в житті, яка також потребує супервізії, підвищення навичок та опанування нових знань з виховання, комунікації та взаємодії з дітьми у різні вікові періоди.
   Днями тренерки Обласного центру провели триденне навчання з підвищення виховного потенціалу прийомних батьків, батьків-вихователів для 24 учасників. Навчання проведено з метою:
   - підвищення компетентності прийомних батьків та батьків-вихователів у застосуванні ефективних та гуманних методів сімейного виховання, що враховують особливості розвитку та минулий травматичний досвід дитини, з метою створення безпечного, підтримуючого та гармонійного сімейного середовища;
   - розширення батьківських компетентностей прийомних батьків та батьків-вихователів у питаннях підготовки дітей, які виховуються у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, до самостійного життя та поступового виходу з сім’ї, з урахуванням вікових, психологічних і травматичних особливостей дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;
   - підвищення рівня психологічної обізнаності прийомних батьків щодо причин, проявів і наслідків емоційного вигорання, сформувати навички збереження та відновлення особистісного ресурсу в умовах тривалого емоційного навантаження.
   Дякуємо всім за активні та змістовні 3 навчальні дні.

  Сьогодні Директорка Департаменту соцзахисту ОВА Людмила Корнієнко взяла участь у засіданні Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2026 році заходів щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв’язку з 40-ми роковинами катастрофи, чденом якого вона є відповідно до наказу Мінсоцполітики від 12.02.2026 №54.
   Нарада відбулась під головуванням Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна та була присвячена питанням організації заходів на регіональному та місцевому рівнях, метою яких є не тільки вшанування подвигу загиблих героїв, а й посилення соціальної підтримки цієї уразливої категорії громадян. Наразі кожна область та територіальна громада мають розробити та затвердити місцеві плани заходів з нагоди 40-ї річниці трагедії, а також посилити увагу щодо ефективного використання коштів, які спрямовані в межах місцевих програм соціальних гарантій, а також відпрацювати дієві шляхи підтримки чорнобильців. На сьогодні в Полтавські області майже 17 тисяч осіб перебувають на обліку, як постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи, з них – 7,7 тисяч осіб мають статус ліквідаторів.
   Відповідно, заходами Комплексної програми соціального захисту населення передбачено надання як адресної грошової підтримки пільгових категорій чорнобильців, так і забезпечення санаторно-курортного лікування.
   Успішним кейсом в області є інструмент щодо забезпечення медикаментами за рецептами лікарів та зубопротезуванням, на який в минулому році спрямовано понад 4,6 млн. грн з обласного бюджету.
   Департамент соцзахисту ОВА плідно взаємодіє з громадськими організаціями, які створені та опікуються інтересами чорнобильців, тому кожен захід буде відпрацьовано спільно та з урахуванням потреб цієї спільноти.

  Оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують соціальної уваги і підтримки, є одним із важливих напрямів державної соціальної політики, спрямованої на підтримку найбільш уразливих верств населення та забезпечення їхніх соціальних гарантій.
  
   Це не лише можливість для дітей відновити здоровʼя, а й складова комплексної підтримки дитинства та створення належних умов для їхнього розвитку.
  
   Повноваження щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують соціальної уваги і підтримки, у Полтавській області у 2026 році передані до Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА.
  
   Таке рішення спрямоване на оптимізацію обліку дітей, які потребують оздоровлення, забезпечення прозорості процесу надання путівок та підвищення ефективності надання відповідних послуг.
  
   З метою забезпечення єдиного підходу до організації оздоровлення та відпочинку дітей уразливих категорій у Департаменті соціального захисту населення Полтавської ОВА відбулась робоча організаційна нарада з територіальними громадами області.
  
   Під час наради директорка Департаменту Людмила Корнієнко акцентувала увагу присутніх на важливості чіткої та оперативної взаємодії на рівні Департаменту, управлінь соціального захисту населення районів та територіальних громад щодо своєчасного взяття дітей на облік та забезпечення їх путівками на оздоровлення. Відбулася конструктивна розмова щодо чіткого забезпечення виконання функцій та дієвої співпраці.
  
   Окрему увагу приділено забезпеченню соціальних гарантій з оздоровлення для категорій дітей, які мають таке право відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2025 р. Nº 276, дотриманню встановлених процедур оформлення документів, своєчасності надання путівок та забезпеченню контролю за цільовим використанням бюджетних коштів.
  
   Не менш важливим є підтримка ефективної комунікації з батьками або законними представниками дітей.
  
   Батькам або особам, які їх замінюють, для отримання путівки на оздоровлення дитини необхідно звернутися до органу соціального захисту населення територіальної громади за місцем зареєстрованого проживання дитини з метою постановки на відповідний облік.
  
   Департамент соціального захисту населення Полтавської ОВА координуватиме роботу з територіальними громадами, забезпечуватиме методичний супровід та контроль за дотриманням встановлених алгоритмів, щоб кожна дитина, яка потребує підтримки, мала можливість отримати якісний відпочинок і оздоровлення.

  Вчора Управлінням майном обласної ради було проведено семінар з питань застосування нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області.
  Захід, який відбувся у змішаному форматі, відкрив перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко.
  Участь у семінарі взали представники Департаменту соціального захисту населення ОВА, Центр по нарахуванню та здійсненню виплат Полтавської області Обласної комунальної установи внутрішнього аудиту та фінансового контролю обласної ради.
  Під час семінару доповідачами було висвітлено такі питання:
 • Положення про порядок приймання-передачі майна спільної власності (у спільну власність) територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області;
  • Передача майна на праві узуфрукта;
 • Методика розрахунку та порядок використання орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області;
  • Положення про порядок та умови списання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, у тому числі списання майна шляхом продажу.
  Проведення таких заходів сприяє підвищенню рівня правової обізнаності відповідальних осіб та забезпеченню ефективного й прозорого управління майном спільної власності територіальних громад Полтавської області.

  Від початку повномасштабного вторгнення перелік уразливих категорій громадян, на жаль, доповнено ще однією категорії постраждалого населення – особами, які зазнали позбавлення особистої свободи діями ворога.
  Відповідно до чинного законодавства, для осіб стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей зберігаються всі державні соціальні гарантії, зокрема забезпечення санаторно-курортним лікуванням.
  До таких постраждалих осіб належать: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці та особи без громадянства, яких держава-агресор позбавила особистої свободи.
  Військовослужбовці, які одночасно є постраждалими особами і які після проходження реабілітації та оздоровлення змушені будуть повернутися до виконання службових обов’язків, потребують більшої кількості часу для перебування з близькими.
   У вересні минулого року Урядом внесені зміни щодо забезпечення таких громадян санаторно-курортними путівками або грошовою компенсацією, що затверджено Постановою КМУ від 17.09.2025 №1167
  Постраждалі особи мають право на пільгове санаторно-курортне лікування строком 18 календарних днів або на отримання грошової компенсації не пізніше ніж через 12 місяців з дати встановлення факту звільнення з місць несвободи.
  За бажанням постраждала особа може скористатися правом мати одну супроводжуючу особу під час проходження санаторно-курортного лікування в межах державної програми.
   Санаторно-курортний заклад для проходження лікування особа обирає самостійно з переліку 28 установ, які беруть участь у програмі (перелік на сайті Фонду соцзахисту осіб з інвалідність за посиланням https://lnk.ua/be8BA7aN5 ).
   На території Полтавщини діють 4 заклади, які беруть участь у програмі.
   Наразі Мінсоцполітики визначає граничну вартість путівки на 2026 рік, яка в 2025 році становила 16 416 грн на особу.
   Відповідно, гранична вартість путівки для супроводжуючої особи в минулому році становила 11 491 грн (тобто 70% від путівки постраждалої особи).
  Для отримання санаторно-курортного лікування особа має звернутись до органу соціального захисту населення громади або районної військової адміністрації за місцем проживання.
  Довідкова інформація та консультації доступні за телефоном профільного відділу Департаменту соцзахисту ОВА 0532 68 12 34 або безкоштовної обласної «гарячої лінії» з питань соцзахисту 0 800 500 620.

  Стартував ВІДБІР територіальних громад для участі в експериментальному проекті з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах!
  Проєкт реалізується відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1505 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в громадах».
  
  Термін подачі: 09.02.2026 – 06.03.2026 до 16:45
  
  Документи до Фонду подаються:
  • державною мовою
  • на електронну адресу: info_konkurs@ispf.gov.ua
  
  Консультації з питань подання документів до Фонду від територіальних громад:
  відділ організації надання соціальних послуг (044) 293-17-63, (044) 293-17-42 (багатоканальний).
  Графік: щоденно (крім вихідних) 9:00-18:00, п'ятниця до 16:45.
  
  Умови участі, вимоги до уповноважених органів, необхідна інформація для заповнення заяви, перелік документів, які надає територіальні громада для участі у відборі за посиланням:
посилання

  Допомога та підтримка має йти за людиною. На це спрямована соціальна політика, яка ставить за мету місцевий розвиток соціальних послуг відповідно до потреб мешканців. Підвищення їх доступності, якості та наближеності до споживача.
  
  Однією із найпоширеніших послуг є соціальна послуга «догляду вдома» - яка передбачає дії та допомогу соцпрацівників особам з інвалідністю та літнього віку, а також людям, які в силу тривалої хвороби, травми чи стану здоров’я мають суттєві труднощі в самостійному обслуговування та виконанню побутових справ.
  
 Допомога по веденню побуту, приготування їжі, підтримка домашнього господарства, допомога в самообслуговуванні, доставка продуктів харчування та медикаментів, доступ до правової допомоги, оформлення документів та здійснення платежів, взаємодія з іншими інституціями та органами – все це, відповідно до Держстандарту передбачено соціальною послугою догляду вдома.
  
  «Послуга догляду вдома доступна у всіх 60 тергромадах області за рахунок діяльності 47 центрів надання соціальних послуг та 8 територіальних центрів соцобслуговування. Щороку послугою охоплено понад 20 тисяч мешканців з числа уразливих категорій громадян. У поточному році, з огляду на погіршення погодних умов та кризовий стан в енергетиці, в області посилено роботу щодо оперативного виявлення та взяття на додаткове обслуговування одиноко проживаючих громадян. Відтак за січень 2026 року ще 310 осіб взяті на обслуговування надавачами послуг. В цій нелегкій справі задіяно понад 1,8 тисяча соціальних працівників» - прокоментувала Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко.
  
  Якщо Ви потребуєте соціального обслуговування за місцем проживання, Ви можете звернутись з відповідною заявою у своїй територіальній громаді (до органу соціального захисту населення) або надавача соціальних послуг.
 Також доступна можливість звернення у режимі онлайн через Соціальний портал https://soc.gov.ua/services/doglyad-vdoma .
  
  З метою підвищення доступності інформації про надавачів послуг в області створено інтерактивну карту надавачів, яка підтримується в актуальному стані та доступна за посиланням: https://surl.li/uqhaiw

  🩹Ментальне здоров’я – це не окрема тема «для фахівців», а частина нашого щоденного життя: у родині, на роботі, у взаємодії з дітьми та тими, хто поруч.
  
  🌱 Навчитися піклуватися про себе та інших допоможе освітня платформа «Ти як?», створена у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Вона об’єднує курси, розроблені разом із провідними експертами, і буде корисною як спеціалістам, так і всім, хто цікавиться темою ментального здоров’я, прагне опанувати корисні практики та здобути навички щоденної підтримки.
  
 📍Ознайомитися з усіма курсами та обрати потрібний можна за посиланням https://howareu.com/mainpage_course. Навчання безоплатне, а після завершення кожного курсу учасники отримують відповідний сертифікат. Упродовж року таких сертифікатів на платформі видано понад 5 тисяч.
  
  ℹ️ Курси створено для освітньої платформи Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров'я – ініціативи першої леді Олена Зеленська, за підтримки Бюро ВООЗ в Україні World Health Organization (WHO), аналітичного та експертного супроводу Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та громадської організації Безбар'єрність.
  
  🔷 Курс «Профілактика вигорання: розвиток психологічної стійкості на робочому місці»
  Буде корисним як працівникам, так і керівникам. Навчання включає практичні стратегії для створення здорового робочого простору та пояснює, що таке вигорання, чому воно виникає та як йому запобігти на особистому і командному рівнях.
  🔗 За рік на платформі видано майже 2500 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/vygorannya
  
  🔷 Курс «Секрети дитячої поведінки: причини, реакції, рішення»
  Стане у пригоді батькам та опікунам дітей різного віку. Практичний гід допомагає створити безпечне середовище у стосунках і підтримати дитину в складних емоційних станах, а також розповідає про синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
  🔗 Станом на сьогодні на платформі видано 916 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/sekrety-dytiachoi-povedinky-prychyny-reaktsii-rishennia
  
  🔷 Курс «Практичні інструменти роботи з ветеранами та ветеранками війни».
  Призначений для сімейних лікарів та інших медичних працівників. Курс пояснює, як говорити про ментальне здоров’я без стигми, розпізнавати ознаки психологічних труднощів, ефективно взаємодіяти з ветеранами, ветеранками та їх родинами у процесі відновлення.
  🔗 Станом на сьогодні на платформі видано понад 700 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/praktychni-instrumenty-roboty-z-veteranamy-ta-veterankamy-viiny
  
  🔷 Курс «Надмірна тривога у дітей: допомагаймо разом!»
  Для батьків, працівників закладів для дітей, а також підлітків, які відчувають тривожність. Курс розповідає, які чинники зумовлюють тривожність у дітей різного віку, як вона проявляється, а також які практики, способи надання допомоги та вправи допоможуть дитині подолати тривогу.
  🔗 За рік на платформі видано близько 700 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/nadmirna-tryvoha-u-ditei-dopomahaimo-razom
  
  🔷 Курс «Ключі до успішного спілкування та розвитку мовлення»
  Для усіх, хто працює з дітьми у період формування мовлення. Програма містить інформацію про вікові етапи мовного розвитку, а також ефективні інструменти для його покращення та способи подолання труднощів – ігри, практики та поради, які допоможуть на шляху розвитку як батькам, так і дітям.
  🔗 Станом на сьогодні на платформі видано більше 500 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/kliuchi-do-uspishnoho-spilkuvannia-to-rozvytku-movlennia
  
  ❤️ Кожен курс платформи – це можливість зробити ще один крок до турботи про себе та тих, хто поруч.

  Для підвищення професійний компетенцій фахівців соціальної сфери області, які щодня працюють із людьми, що пережили насильство, зокрема сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією Російської Федерації проти України провели тренінг із запобігання сексуальній експлуатації та нарузі в гуманітарній діяльності (ЗСЕН).
  
  Захід проведено в межах співпраці Центру допомоги врятованим в м.Полтаві та Полтавського обласного центру соціальних служб для понад 70 учасників.
  
  Тренінг був націлений на спеціалістів «на місцях», які безпосередньо взаємодіють із бенефіціарами та мешканцями громад під час реалізації програм допомоги.
  
  Мета: формування спільного розуміння відповідальності гуманітарних працівників і відпрацювання чітких алгоритмів реагування на випадки сексуальної експлуатації та наруги.
  
  Під час навчання учасники:
  - розібрали ключові поняття ЗСЕН;
  - визначили відповідальність гуманітарних працівників;
  - опрацювали алгоритми дій і комунікації;
  - ознайомилися з процедурами розгляду випадків.
  
  Важливість таких заходів безперечно, адже отримані навички допомагають вчасно помічати ризики, правильно реагувати на порушення та будувати гуманітарне середовище, у якому немає місця замовчуванню насильства.
  
  Ключові принципи ЗСЕН:
  - гуманітарна допомога завжди безкоштовна - жодних послуг чи подарунків в обмін;
  - будь-які дії сексуального характеру з боку гуманітарних працівників - неприпустимі;
  - сексуальна експлуатація та наруга - це порушення прав людини;
  - постраждалі мають право на конфіденційну, чутливу та безпечну підтримку;
  - подання скарги не впливає на отримання допомоги;
  - нульова толерантність до сексуальної експлуатації та наруги - базовий принцип гуманітарної діяльності.
  
  У разі виявлення випадків сексуальної експлуатації та наруги (СЕН) або якщо ви постраждали від СЕН, ви можете звернутися за допомогою та подати скаргу такими каналами:
  Офіс Генерального інспектора (IGO) УВКБ ООН (штаб-квартира):
  Електронна пошта: inspector@unhcr.org
  Онлайн-форма звернення: http://www.unhcr.org/igo-complaints.html
  Конфіденційний факс: +41 22 739 73 80
  Єдина міжустановча лінія для України:
  Електронна пошта: seareferral@un.org
  Телефонні лінії: 0 800 309 110 / 0 800 331 800
  Якщо СЕН вчинено працівником БО «БФ Рокада»:
  Електронна пошта: sea.skarga@rokada.org.ua
  Безкоштовна гаряча лінія в Україні: 0 800 502 886
  Безкоштовна міжнародна конфіденційна цілодобова лінія: +1 844 619 0869
  Усі звернення розглядаються конфіденційно. Ви маєте право на безпеку, гідність і захист.
  Навчання та підвищення обізнаності - це інвестиція в безпеку, гідність і довіру.
  Дякуємо всім учасникам за активність, залученість і спільну роботу заради захисту кожної людини.
  
  Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine
  Благодійний фонд «Рокада»

 В обласному центрі відкрили інтерактивну інсталяцію «Кімната, де живе експлуатація» в межах інформаційної кампанії «Тобі це знайомо?». Її мета – привернути увагу до проблеми торгівлі людьми, розповісти про ознаки експлуатації та поінформувати про можливості отримання допомоги для тих, чиї права вже порушили.
  Участь у заході взяли представники Департаменту соціального захисту населення ОВА, який відповідно до своїх повноважень забезпечує регіональну координацію заходів з протидії торгівлі людьми, як пріоритетного напрямку соціальної політики.
  Полтавщина стала сьомим регіоном України, де працюватиме ця інсталяція.
 Це мінімалістична композиція, що поєднує маяк і дзеркальний куб. Спочатку відвідувач бачить власне відображення, а після взаємодії з маяком, який символізує світло, надію та очікування допомоги, куб засвічується теплим сяйвом, і дзеркало стає прозорим – відкриваючи приховану реальність. Там розміщені предмети, що символізують трудову експлуатацію.
  Незадовільні умови проживання, підроблені трудові договори без соціальних гарантій, відібрані документи – усе це є ознаками експлуатації, які не завжди легко розпізнати одразу. У дзеркальній кімнаті відвідувачі можуть «підсвітити» кілька предметів-символів – історії людей, які пережили досвід експлуатації або торгівлі людьми. Така трансформація від темряви до світла символізує момент усвідомлення проблеми та звернення по допомогу.
  Мета інформкампанії – підвищити рівень обізнаності людей про те, що таке торгівля людьми, якими є ознаки експлуатації та як убезпечити себе, а також поінформувати про ресурси, де можна отримати допомогу. У закладах освіти Полтавської області ця робота здійснюється системно: проводяться інформаційно-просвітницькі заходи, тематичні уроки, тренінги та зустрічі з фахівцями. Це дозволяє формувати в дітей та молоді навички безпечної поведінки й відповідальне ставлення до власної безпеки.
  Захід відбувається в межах нової загальнонаціональної інформаційної кампанії «Тобі це знайомо?», яку реалізує Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні спільно з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національною соціальною сервісною службою, Національною поліцією України та Всеукраїнською коаліцією громадських організацій із протидії торгівлі людьми за фінансової підтримки Уряду Швеції.
  Кампанія спрямована на протидію торгівлі людьми, інформування про доступні послуги для постраждалих, а також на популяризацію Національної безкоштовної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів за номером 527 і тематичного сайту www.stoptrafficking.org, де можна отримати кваліфіковану інформацію та залишити запит на допомогу.

  Правосуб’єктність та гідність: обговорення нових підходів до захисту прав людей з психосоціальними порушеннями
 Представники Департаменту соціального захисту населення ОВА долучились до круглого столу «Правосуб’єктність людей з психосоціальними порушеннями: виклики та зміни», який організований Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з ГО «Українські правозахисні ініціативи».
  Захід став майданчиком для діалогу між владою, правозахисниками та судовою гілкою влади, задля відпрацювання підходів до впровадження моделі підтриманого прийняття рішень замість позбавлення дієздатності, гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами прав людини, шляхи подолання стигми та бар’єрів у доступі до правосуддя.
  Учасники обговорили як допомогти людям із порушеннями ментального здоров'я не бути виключеними із суспільного життя, а отримувати необхідну допомогу для реалізації своїх прав.
  Під час засідання було презентовано результати масштабного аналітичного дослідження, проведеного в межах національного превентивного механізму.
  Важливим є зміна загальної філософії соціального захисту: від простого догляду — до забезпечення правової суб'єктності та поваги до людської гідності кожної особи, незалежно від стану її здоров’я.
  За результатами круглого столу було напрацьовано низку рекомендацій, що стануть фундаментом для подальшої реформи інституту опіки та впровадження моделі підтриманого прийняття рішень в Україні.
  
  Довідково: Правосуб'єктність — це загальна здатність особи бути учасником правовідносин, тобто носити права та обов’язки, а також можливість їх реалізовувати та нести відповідальність за порушення закону. Це комплексна юридична категорія, що включає три основні елементи: правоздатність (здатність мати права), дієздатність (здатність їх реалізовувати) та деліктоздатність (здатність нести відповідальність)