До участі запрошуємо представниць жіночих громадських організацій та лідерок із громад Полтавської області, які вже працюють або планують працювати у сфері запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству (зокрема домашньому) та мають досвід у цьому напрямку до 2 років.
  
  📅 Дати проведення:
  16–17 квітня 2026 року
  
  Мета тренінгу: посилення співпраці між громадськими організаціями та суб’єктами реагування шляхом:
  • зміцнення партнерських зв’язків;
  • поглиблення знань про причини та наслідки гендерно зумовленого насильства;
  • розуміння механізмів реагування у випадках ГЗН, зокрема домашнього насильства;
  • підвищення спроможності громадських організацій працювати у цій сфері.
  
  📍 Формат: очно, м. Полтава
  
  Організатори забезпечують проживання та харчування на час проведення тренінгу. Також передбачено відшкодування витрат на проїзд (автобус, електропоїзд) за наявності оригіналів і копій квитків.
  
  🔗 Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfG2t8DKVrfsHDE5z4GmhWQ7RPGUM-IWE8l0Q1cYLVAt-zl1g/viewform
  Звертаємо увагу, що тренінг орієнтований виключно на учасниць із зазначеного регіону.
  
  Зверніть увагу!
  Кількість місць обмежена.
  Після формування групи реєстрацію буде закрито автоматично.
  
  Ця публікація стала можливою завдяки підтримці норвезького народу через Норвезьке агентство з питань розвитку (Norad). Відповідальність за зміст несе ГО «Ла Страда – Україна». Представлена інформація не обов’язково відображає позицію Норвезького агентства з питань розвитку або Уряду Норвегії.

  Сучасні доглядові послуги давно носять міжгалузевий характер, адже забезпечити обслуговування особи, яка потребує сторонньої допомоги лише за рахунок соціального компонентну майже не можливо. Моніторинг за станом здоров’я, придбання ліків, елементарні медичні маніпуляції та гігієнічні процедури і звісно побутове обслуговування – це реалії забезпечення доглядових соціальних послуг за місцевим проживання.
  За рахунок індивідуального підходу, ґрунтуючись на потребах та стану здоров’ї особи, її рухової активності та самопочуття зміст і заходи послуги будуть різними, а в деяких випадках дають можливість обслуговувати навіть паліативних хворих поза інституційними закладами.
 Про потреби населення в соціальних послугах паліативного та стаціонарного догляду, а також обслуговування «на дому» говорили в Департаменті соціального захисту населення ОВА під час зустрічі з представниками Міжнародної медичною гуманітарної організації БО БФ «Лікарі без кордонів».
  Наразі організація опрацьовує можливість реалізації нових проєктних ініціатив спрямованих на підтримку осіб похилого віку та з інвалідністю, які потребують паліативної допомоги, як під час перебування в медичних та соціальних закладах, так і за місцем проживання.
  Було підкреслено, що за рахунок спроможної мережі надавачів соціальних послуг тергромад, зокрема 47 центрів надання соціальних послуг та 8 територіальних центрів , доглядом вдома в області на сьогодні забезпечено 17 тисяч мешканців, які мають таку потребу. В тому числі 70 осіб отримують послугу паліативного догляду за місцевим проживання в 11 територіальних громадах. Стаціонарних догляд для понад 2 тисяч осіб забезпечується на базі обласних соціальних закладів та відділень ЦНСП в 10 тергромадах. Безперечно більшої уваги та підтримки вимагають громади сільської місцевості, з більшою кількістю відділених населених пунктів в яких переважає населення старшого віку, в яких технічно та логістично важче забезпечувати організацію соціального обслуговування. Тому громади області зацікавлені в створенні додаткових мобільних служб та сервісів, які підвищують доступність послуг.
  Враховуючи, що візит до області представників Фонду мав за мету оцінку потреб щодо запровадження нових та масштабування успішних кейсів соціальної підтримки населення, під час зустрічі обговорено і ті важливі проекти, які діють в області за рахунок державної та міжнародної допомоги. Працюємо далі над залученням додаткових джерел підтримки розвитку соціальних послуг на місцевому рівні.

 Розвиток кожної соціальної послуги обумовлено низкою факторів: її затребуваність, доступність в отриманні, рівень підготовленості команди надавача.
 Успіх послуги раннього втручання, як однієї із найбільш ресурсно затратних в процесі організації та підготовки, напряму залежить в того, як вчасного її починають надавати.
 Отже, окрім кваліфікованих фахівців, важливим аспектом є забезпечення раннього виявлення та реагування, превенція втрати навичок та корекційна роботи.
  Це можливо досягти лише за умови обізнаності батьків щодо вікових етапів розвитку дитини, «червоних прапорців» в опануванні навичок, а також щодо взаємодії інших дотичних структур, які вчасно можуть звернути увагу та спрямувати за кваліфікованою допомогою.
  Важливо, щоб до процесів перенаправлення долучались всі структури, які контактують з родиною та дитиною раннього віку, а саме: перинатальні та пологові відділення, центри комплексної реабілітації дітей з інвалідністю, інклюзивно-ресурсні центри, а також інші структури галузі охорони здоров’я, системи соціального захисту населення та освіти.
  Враховуючи важливість забезпечення міжвідомчої співпраці установ та організацій дотичних до надання публічних послуг та взаємодії з сім’ями з дітьми раннього віку та групи ризику, в області сформовано Пул стейкхолдерів раннього втручання до якого входять:
 - 5 сертифікованих команд, які надають послугу раннього втручання (Полтавський міський центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю; Кременчуцький міський центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю; Пирятинський центр надання соціальних послуг; БО «БФ Карітас Полтава»; БО «ПБФ Карітас Лубни»);
  - 3 центри комплексної реабілітації дітей з інвалідністю територіальних громад (Миргородської, Лубенської, Гадяцької громади);
  - 1 відділення реабілітаційних послуг ЦНСП Шишацької громади;
 - 9 пологових та акушерсько-гінекологічних відділень, які відповідно до пакетів НСЗУ надають медичні послуги: «Медична допомога при пологах», «Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя», «Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках» , «Неонатальний скринінг» та інші
  - 30 інклюзивно-ресурсних центрів територіальних громад;
  - Департаменти соціального захисту населення, охорони здоров’я, , освіти і науки облвійськадміністрації, Полтавський обласний центр соціальних служб, Полтавський обласний соціальний центр матері та дитини; Полтавський державний медичний університет.
 Всі вони долучаються до інформування населення щодо послуги раннього втручання, забезпечують переправлення родин з дітьми за діагностуванням, оцінкою потреб та отриманням послуг.
  Стейкхолдери нанесені на інтерактивну карту (https://surl.li/gtcpve), яка розміщена на тематичній сторінці порталу ОВА за посиланням https://poda.gov.ua/attachments/207171
  Додатково до співпраці та обміну інформацією, в тому числі інформування населення, залучаються надавачі соціальних послуг територіальних громад, які забезпечують супровід сімей в складних життєвих обставинах (47 центрів надання соціальних послуг, 8 центрів соціальних служб), а також служби у справах дітей виконавчих комітетів територіальних громад.
  Розвиток послуги раннього втручання – флагманський проєкт Мінсоцполітики – у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської.
  #безбарєрність

  Знання – це сила, а деякі навички та вміння можуть врятувати життя. Особливо цей тезис актуальний в період війни, коли жоден не може почувати себе в безпеці, а ворог – обирає навіть цивільне населення за свою потенційну ціль.
  Відповідно до чинного законодавства в області діє Полтавський обласний центр підготовки населення до національного супротиву, який на постійній основі організовує навчальні курси з підготовки цивільного населення.
  Днями представниці Департаменту соціального захисту населення та Центру по нарахуванню та здійснен- ню соціальних виплат у Полтавській області долучились до 48-годинного навчання. Курсом передбачено надання теоретичний та практичних знань з тактичної та інженерної підготовки, інформаційної та мінної безпеки, основ індивідуального захисту та розпізнання загроз різного типу, домедичної допомоги в умовах наближених до реальних.
  За результатами кілько тижневого навчання у груповій формі учасники отримали сертифікати, які підтверджують опанування нових навичок.

  Попри п’ятий рік повномасштабного вторгнення, агресія ворога відносно цивільного населення не вщухає.
  Під загрозою може опинитись кожен, будь-якого дня, в будь-який момент.
  Для забезпечення підтримки цивільних осіб, які постраждали внаслідок бомбардувань, авіаударів та інших збройних нападів протягом дії воєнного стану в межах обласної Комплексної програми соціального захисту населення запроваджено механізм трикомпонентної підтримки з урахуванням наслідків події: на лікування, у разі загибелі члена родини та при руйнації житла.
  Виплату грошової допомоги за кошти обласного бюджету забезпечується сім’ям загиблих цивільних осіб, а також постраждали особам, чий фізичний стан та здоров’я потребує лікування.
  За період дії програми зазначеним категоріям мешканців області надано підтримку в обсязі 4,3 мільйонів гривень. Додатково 5,8 млн. грн спрямовано на компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло.
  Отримання допомоги за кошти обласного бюджету не впливає на отримання аналогічної допомоги з інших джерел: донорської підтримки, кошти місцевих бюджетів тергромад тощо.
  Департаментом забезпечено взаємодію з органами соціального захисту на рівні територіальних громад, які забезпечують діяльність оперативних штабів на місцях влучання з метою оперативного отримання документів від постраждалих осіб та подальшого здійснення виплати.
  Водночас, мешканці області, які зазнали наслідків агресії ворога можуть самостійно звернутись до Комісії з розгляду питань надання матеріальної допомоги населенню з обласного бюджету та подати відповідні документи.
  Прийом документів здійснюється за адресою м.Полтава, вул.Ігоря Дорошенка 47, телефон для довідок 0532 63 09 36.

  ✔️Фахівці соціальної, освітньої, медичної сфер, служб у справах дітей та представники органів місцевого самоврядування з п’яти громад Полтавської області здійснили навчальний візит до Закарпаття з метою обміну досвідом.
  
  🤍🩵Поїздка відбулася в межах навчальної програми проєкту UNICEF Ukraine «Кращий догляд», який реалізується СОС Дитячі Містечка УкраїнаСОС за підтримки Уряду Канади.
  
  ❗️У складі делегації — представники Кременчуцької, Лубенської, Пирятинської, Миргородської та Шишацької громад, а також обласного рівня. Зокрема Полтавського обласного центру соціальних служб.
  
  Мета — на практиці побачити, як у Закарпатській області організована система підтримки родин, розвиваються сімейні форми виховання та впроваджуються інтегровані соціальні послуги.
  
  👐🏻Візит розпочався з робочої зустрічі в Ужгороді за участі представників профільних структур, Служби у справах дітей Закарпатської ОВА, обласного центру соціальних служб, ЮНІСЕФ та громадських організацій. Учасники обговорили розвиток комплексної системи підтримки родин у складних життєвих обставинах та забезпечення прав дітей.
  
  🧑‍🧒Серед ключових тем — розвиток сімейних форм виховання як альтернативи інституційному догляду та впровадження сучасних соціальних послуг: раннього втручання, денного догляду для дітей з інвалідністю, супроводу під час інклюзивного навчання та підтриманого проживання.
  
  🔹Протягом кількох днів делегація відвідала низку практичних локацій. Зокрема, ознайомилася з діяльністю ГО «Неємія» та центру життєстійкості, де вивчали підходи до супроводу дітей під час інклюзивного навчання. Виконавча директорка організації Тетяна Мачабелі підкреслила важливість партнерства громадських організацій із місцевою владою у розвитку соціальних послуг.
  
  🔹Другий день візиту полтавські фахівці відвідали Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями у Мукачеві. Заклад був створений батьками дітей, які потребували таких послуг, і сьогодні частина з них працює у центрі. Тут надається послуга денного догляду для дітей від 7 років та молоді до 35 років: вони можуть перебувати в центрі до 6 годин, із підвезенням за потреби, поєднуючи реабілітацію з життям у сім’ї. Наразі центр відвідує 98 дітей, з яких близько 30–40 отримують послугу денного догляду. Важливо, що підтримку отримують і батьки — як психологічну, так і у вигляді часу для відновлення ресурсу.
  
  🔹Також делегація відвідала КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» у Сваляві. Заклад пройшов трансформацію від спеціалізованого будинку дитини до сучасного центру, який працює з новими підходами до реабілітації та підтримки сімей. У структурі — приймально-діагностичне відділення, відділення медико-соціального захисту, медичної реабілітації та паліативної допомоги. Центр працює з дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, дітьми з інвалідністю та груп ризику, забезпечуючи взаємодію зі службами у справах дітей і пошук найкращих рішень для їхнього подальшого влаштування.
  
  🔹На завершення візиту учасники відвідали Центр реабілітації «Дорога життя» в Ужгороді — недержавну організацію, що надає широкий спектр соціальних послуг. Тут, зокрема, реалізується денний догляд для дітей з інвалідністю (52 отримувачі послуг за соціальним замовленням міста), а також для молоді від 18 років. Центр також впроваджує послугу підтриманого проживання як альтернативу інтернатам. На базі закладу працюють відділення раннього втручання та медичної реабілітації, а мультидисциплінарна команда забезпечує комплексну підтримку. За минулий рік послугу раннього втручання отримали 75 сімей.
  
  🔹Отриманий досвід стане важливою основою для подальшої роботи фахівців Полтавщини. Кожен учасник їхав із власними запитаннями і більшість відповідей вдалося знайти саме під час цього візиту. Адже обмін досвідом — це завжди про розвиток, нові рішення, ресурси і мотивацію рухатися вперед.

  Оголошено прийом заявок від надавачів послуг, які готові забезпечувати надання комплексної соцпослуги з формування життєстійкості в наступних громад Полтавської області:
  -Білицька селищна;
  -Білоцерківська сільська;
  -Диканська селищна;
  -Глобинська міська;
  -Ромоданівська селищна;
  -Чутівська селищна.
  
  Термін подачі: з 19.03.2026 до 08.04.2026 до 16:00 години.
  Пропозиції щодо участі в експериментальному проєкті подаються:
  • державною мовою
  • на електронну адресу: info_konkurs@ispf.gov.ua.
  • з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП)
  
  Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює прийом конкурсних пропозицій для надавачів соціальних послуг з формування комплексної послуги життєстійкості в територіальних громадах відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови КМУ від 19.11.2025 № 1505 та наказу Фонду від 19.03.2026 № 27
  
  Детальна інформація https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/realizaciya-pilotnih-proektiv-shchodo-zakupivli-socposlug/socialna-posluga-z-formuvannya-zhittyestijkosti-v-teritorial-gromadi-2025/povidomlennya-2025-zhittestiykist-ter-gromad-2025
  
  Консультації з питань щодо проведення конкурсу надаються фахівцями Фонду щоденно, крім суботи та неділі, з 9:00 до 18:00 години, у п’ятницю - до 16:45 години.
  
  Контактний телефон – тел. (044) 293-17-63, (044) 293-17-42.
  
  Деталі конкурсу, контактна інформація та умови участі можна переглянути на офіційному сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:
https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/realizaciya-pilotnih-proektiv-shchodo-zakupivli-socposlug/socialna-posluga-z-formuvannya-zhittyestijkosti-v-teritorial-gromadi-2025

  Як вчасно розпізнати насильство, якщо дитина мовчить? Що робити педагогу чи педагогині в перші хвилини після ситуації насильства та як працює Комісія закладу освіти? Відповіді на ці та багато інших питань часто потребують чітких інструкцій, а не довгих роздумів.
  Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine розробили повний пакет із 5 інформаційних ліфлетів, які стануть вашою правовою та психологічною опорою. У них стисло викладено:
  ▪️Маркери небезпеки: від фізичних травм до прихованого психологічного тиску та занедбаності.
  ▪️Алгоритми дій: покрокова інструкція реагування для вчителів, керівників та батьків згідно з оновленим законодавством.
  ▪️Мистецтво діалогу: як сказати дитині «Я тобі вірю» та надати підтримку, не зашкодивши.
  ▪️Роботу Комісії: прозорі правила розгляду випадків та взаємодії з поліцією і соцслужбами.
  
  Знання цих алгоритмів — це ваша впевненість у тому, що в критичний момент ви зможете діяти професійно, спокійно та заради найкращих інтересів дитини.
  Завантажуйте повний набір із 5 ліфлетів за посиланням: https://la-strada.org.ua/korysn
  Оберігайте дітей. Ваша турбота та уважність — їхній головний захист.
  
  #безбарєрність

  Продовжуючи цикл публікацій про людей, для яких соціальна робота стала справжнім покликанням, розповідаємо про соціального робітника Центру соціальної підтримки та соціальних послуг «Берегиня» Зіньківської міської ради Наталію Бульбах. Її праця рідко опиняється у центрі уваги, але саме вона допомагає багатьом людям не почуватися самотніми.
 Попри технічну освіту, Наталія Петрівна постійно підвищує свою фахову кваліфікацію, бере участь у навчаннях та тренінгах, адже бути у соціальній сфері 35 років завдання не з простих.
  Відтак життєвий шлях привів її до професії, де головними інструментами стали чуйність, терпіння та вміння підтримати людину у складний момент.
  Для людей старшого віку соціальний робітник — це не просто помічник у побуті, а щирий співрозмовник, порадник, а подекуди й майже рідна людина. Кожен, хто потребує підтримки, має свій життєвий досвід, власний характер та звички. В одному домі просять готувати страви за сімейними рецептами, в іншому — дотримуватися особливого порядку в господарстві. Наталія Петрівна завжди з повагою ставиться до таких побажань, адже розуміє: для людей поважного віку ці звичні дії є важливою частиною їхнього життя.
  За роки роботи було різне, адже працювати з людьми ніколи не буває просто. Та жодного разу вона не замислювалася над тим, щоб змінити професію. Каже, що просто не уявляє себе в іншій справі. Навіть повертаючись додому втомленою, згадує слова подяки за зварений борщ чи впорядковану клумбу — і на обличчі з’являється усмішка.
  Сьогодні Наталія Бульбах надає соціальні послуги десятьом людям старшого віку, серед яких є людина з інвалідністю. Навіть відпустку намагається планувати так, щоб не залишати людей надовго без підтримки.
  Багаторічна сумлінна праця Наталії Петрівни неодноразово відзначалася на різних рівнях. Та найціннішою відзнакою для неї залишаються щирі слова вдячності людей, яким її турбота допомагає відчувати, що вони не самі. Саме з таких щоденних, тихих справ і складається справжня цінність професії соціального робітника.

  Попри війну, важливі сфери суспільного життя продовжують розвиватись, оновлюватись та адаптуватись під потреби соціуму. Те, що ще вчора вважалось за єдиний правильний підхід, сьогодні – є відпрацьованим рудиментом, який не є дає потрібної ефективності, а інколи має навіть ризики негативних наслідків.
 Однією з сучасних методик опитування дитини, яка постраждала або стала свідком кримінального порушення є використання моделі Барнахус, суть якої полягає у взаємодії правоохоронних та соціальних служб з метою мінімізації трамвівного досвіду для дитини, надання психосоціальної підтримки родині, яка опинилась в складній ситуації.
  За цією моделлю вже третій рік працює спеціалізована служба Полтавського обласного центру соціальних служб – «Простір захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус)», облаштований за підтримки Дитячого фонду ООН (UNICEF).
  Простір – це не просто комфортні наближені до домашніх умови, це в першу чергу кваліфікована команда психологів та фахівців, яка пройшла відповідне навчання щодо соціальної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства.
  Ці люди не просто чують, допомагають та підтримують. Дають змогу дитині розповісти правду та згадати події, без додаткових хвилювань, які можуть спричинити зовнішні фактори (стать інтерв’юера, облаштування кімнати опитування, загальна атмосфера та острах не знайти розуміння та співчуття).
  Саме психолог, який вміє працювати з дітьми, повертає довіру та стає рятівним ланцюжком між життям «до» та «після» травматичної події.
  Полтавський обласний «Барнахус» з огляду на звітно-статистичні показники та затребуваність в залученні до процесуальних дій, підтверджує високу ефективність в своїй діяльності серед інших 15 таких центрів в Україні. За період свого функціонування тут знайшли підтримку понад 450 дітей, проведено понад 530 процесуальних дій, в тому числі онлайн судових засідань та слідчих експериментів.
 Переймати досвід роботи Простору до області, в рамках навчального візиту прибули представники Чернігівщини.
  Відповідно до програми колег ознайомили з діяльністю центру, ключивимм функціоналом, організацією простору, функціями та ролями кожного члена команди. Також опрацьовано практичні кейси та виклики, з якими стикаються фахівців простору, сценарії виходу зі складних та кризових ситуацій, важливі аспекти взаємодії з дотичними структурами: соціальними службами, правоохоронними органами, судовою системою та медичними установами з метою забезпечення комплексного підходу до захисту прав та інтересів дітей
  Захід організовано в межах проєкту «Впровадження моделі Барнахус для захисту дітей, постраждалих від насильства», ініційований Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх, втілюється за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

  «Нічого для нас без нас» - тезис, якого важливо дотримуватись в кожному з напрямків соціальної політики. Адже заходи, ініціативи та підтримка має йти за потребами людини, бути актуальними тут і зараз.
  Батьки, які виховують дітей з інвалідністю, щоденно знаходять сили для подолання нелегких задач, пов’язаних з доглядом, лікуванням, реабілітацією, організацією побуту та розвитку своєї дитини. Саме вони як ніхто розуміють, які інструменти державної та місцевої підтримки працюють ефективно, а де – є прогалини або потреба у нововведеннях.
  Тому громадські організації, які засновані батьками дітей з особливими освітніми потребами та які опікуються підтримкою таких родин, завжди знайдуть відгук та відкритість до діалогу в Департаменті соціального захисту населення ОВА.
  Вчора Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко мала змогу поспілкуватись з керівницями громадських організацій, для яких допомога сім’ям з дітьми – це лише напрям діяльності, а справа всього життя.
  Враховуючи, що на сьогодні в області понад 117 тисяч осіб з інвалідністю, в тому числі майже 6 тисяч дітей, посилення соціальних та реабілітаційних послуг з фокусом на розвиток дитини, збереження її фізичних та ментальних навичок є окремою важливою складовою.
 В дружній атмосфері спілкування Людмила Василівна змогу розповісти про державні програми забезпечення допоміжними засобами реабілітації та реабілітаційними послугами.
  «Відтак, на поточний рік область отримала доведене державне фінансування на рівні майже 10 млн. грн, що дозволить охопити реабілітацією понад 500 дітей. Акцентую увагу на роботі міських центрів комплексної реабілітації, які окрім вже звичного набору фізичної, психолого-педагогічної та соціальної реабілітації активно впроваджують нові послуги та форми роботи. Зокрема раннє втручання (для дітей до 4 років), іпотерапію, кінезіотерапію, розвиток вербальних навичок через цифрові технології та багато іншого. Важливо, що для мешканців громад області, в яких відсутні такі центри, послуги залишаються доступними завдяки міжмуніципальній співпраці (коли громада походження особи відшкодовує надання послуг в закладі іншої громади)», - підкреслила Людмила Корнієнко.
  Безперечно, кожна реабілітація незалежно від її тривалості та системності, має підкріплюватись доступ- ними соціальними послугами на рівні громади.
  Наприклад, можливістю скористатись соціальним таксі з відповідним устаткуванням для відвідування медичних та соціальних закладів.
  Завдяки програмі «малі гранти – великі зміни» в області є позитивні практики з розвитку доглядових послуг за дітьми з інвалідністю. Денний догляд, тимчасовий відпочинок для батьків, супровід під час інклюзивного навчання – ті послуги, які ще кілька років тому були «теоретичними», сьогодні допомагають сотням родин з дітьми. І чим більше про них знають і ними користуються, тим більша вирогідність їх масштабування в інших громадах.
  Поговорити про справжні буденні проблем батьків дітей з інвалідністю, це не тільки про емпатію та розуміння реального стану справ, а про ті, інколи «невидимі» для пересічних людей бар’єри, подолання яких дійсно спростить життя та побут значній категорії нашого суспільства.
  Домовились про підтримку подальшого діалогу та долученість до спільних заходів, спрямованих на підтримку родин, для яких найголовніше - це боротьба за життя, здоров’я та розвиток своїх дітей. Тому держава та область має надати максимально можливу підтримку в цьому питанні.

  Через повномасштабну агресію російської федерації мільйони українців зазнали втрат – від пошкодженого житла та вимушеного переміщення до втрати близьких або шкоди здоров’ю.
  
  Для фіксації таких втрат створено Реєстр збитків для України (RD4U) – міжнародний механізм, який збирає заяви про шкоду, втрати та збитки, завдані агресією Росії з 24 лютого 2022 року.
  
  Це перший крок до створення міжнародного компенсаційного механізму для постраждалих.
  Які категорії заяв доступні у Реєстрі та як подати заяву – пояснюємо в картках ⬇️
  
🔎 Також більше інформації про Реєстр можна знайти на сайті Мінсоцполітики

  Благодійна організація «Благодійний фонд «ПРОТЕЗ ХАБ» (Protez Hub) разом з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством соціальної політики, сімʼї та єдності України та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю розробили інформаційні буклети про державну програму протезування верхніх та нижніх кінцівок - від підготовки кінцівки до механізмів забезпечення додатковими засобами реабілітації (протезами, ортезами, допоміжними засобами реабілітації).
 Зокрема про підготовку кукси до протезування; догляду за куксою, шкірою кукси, протезом; про профілактику фантомного болю; про остеінтеграцію (переваги та недоліку); про права пацієнта вільного вибору в протезуванні; про дії та послідовність при підготовці та подачі документів; про дії при потребі у протезуванні та як обрати протезиста/протезне підприємство; про підняття рівня інклюзивного сервісу (наприклад в закладах харчування) тощо.
  Поширюємо для максимального інформування цільової аудиторії.

  Ділимось інфографікою, присвяченою функціонал спеціалізованих служб з підтримки постраждалих осіб від домашнього насильства.
 Домашнє насильство – ганебне явище, якому не місце в цивілізованому суспільстві, але на жаль, враховуючи воєнні реалії сьогодення: кардинальна зміна звичного способу життя, соціальна напруга та низка факторів впливають негативних за стан справ в багатьох сім’ях, незалежно від рівня їх фінансових достатків та побутових умов.
 Тому протидія насильству, а також забезпечення підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі є одним із пріоритетів державної соціальної політики.
  Кожна особа повинна чітко розуміти, що вона ніколи не залишиться наодинці зі своєю проблемою та має широкий спектр інструментів та установ, як державного так і громадського сектору, куди може звернутись за допомогою.
  У Полтавській області забезпечено діяльність мережі загальних та спеціалізованих служб підтримки таких постраждалих осіб, які включає: 8 центрів соціальних служб, 47 центрів надання соціальних послуг, при яких діють 45 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, 5 служб первинного соціально-психологічного консультування, 6 денних центрів соціально-психологічної допомоги з кризовими кімнатами.
 Також в регіоні діють 2 притулки для постраждалих від домашнього насильства, куди безкоштовно направляються жінки та діти, які постраждали від домашнього насильства, для отримання соціальних послуг відповідно до потреб.
 Додатково, при Полтавському обласному центрі соціальних служб функціонує унікальна спецслужба – Простір захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства за ірландською моделлю Барнахус, на базі якого проводяться процесуальні дії з дітьми.
 Консультування, екстрено кризове втручання, соціальний супровід – понад 10 тисяч послуг щороку отримують родинам Полтавщини для того, щоб попередити повторність випадків та вплинути на стан життя родини, їх соціально-побутові зв’язки.
 Для посилення інформаційної обізнаності в чому полягає функціонал кожної із служб, Департаментом підготовлено відповідну інфографіку.
  Нагадуємо, що всі надавачі соціальних послуг області, які є суб’єктами з питань протидії та підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства нанесені на інтерактивну карту, які доступна за посиланням https://surl.li/svspdr
а також окрема карта спеціалізованих служб, яка працює в тестову режимі та доопрацьовується https://surl.li/pcqql
  #безбарєрність

  Здавалось тільки «вчора» в області опрацьовували ініціативу зі створення одного з найбільших центрів тимчасового проживання для ВПО, а ось уже наближається його третя річниця.
  За ці роки понад три сотні людей знайшли свій прихисток. Хтось адаптувався та обрав Полтавщину за нову домівку, хтось виїхав за кордон або повернувся до сусідньої області.
  Тим це менш Модульне містечко стало простором співпраці, підтримки, соціальної згуртованості та навіть волонтерства.
  Полтавським обласним центром соціальних служб, який за встановленої процедури забезпечує розміщення ВПО в містечку, підтримує співпрацю з багатьма донорськими, благодійними, громадськими організаціями. Мета єдина - покращити умови проживання людей, залучити гуманітарну допомогу, наповнити дозвілля змістом, а отже підтримати ментальне здоровʼя.
  Одним із таких партнерів є БФ «Карітас Полтава» - багатопрофільна організація та надавач соціальних послуг, які дійсно опікується уразливими категоріями громадян, дітьми з особливими освітніми потребами та забезпечує формування життєстійкості в мешканців громади та області.
  Днями до Модульного містечка завітала команда Карітас Полтава разом зі своїми партнерами Сицилії в рамках співпраці та побудови партнерських відносин між Карітас України та Карітас Італії.
  Ця зустріч стане нагодою для живого спілкування та знайомства з людьми, які були змушені залишити свої домівки через війну. Вона важлива для того, щоб краще зрозуміти потреби людей, які постраждали від війни, почути їхні історії та досвід.
  Саме таке безпосереднє спілкування допомагає краще усвідомити реальні виклики, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи, і рухатися в напрямку подальшої підтримки та допомоги тим, хто цього найбільше потребує.
  Також фахівці центру життєстійкості провели захід з арт-терапії для мешканців містечка.

  Надання соціальних послуг — це насамперед про професійність, людяність та щире бажання підтримати тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Особливої ваги ця діяльність набуває нині, в умовах війни, коли багатьом потрібна не лише практична допомога, а й людська увага та відчуття захищеності.
  Продовжуємо цикл публікацій про фахівців соціальної сфери, які щоденно допомагають тим, хто цього потребує.
  Однією з таких людей є Ірина Андрішко — соціальний робітник відділення соціальної допомоги вдома Центру надання соціальних послуг Диканської селищної ради. Уже понад 17 років вона забезпечує необхідний догляд та підтримку жителям Великорудківського старостату Диканської громади.
  Нині вона надає соціальні послуги дев’ятьом людям старшого віку. Повсякденні обов’язки Ірини Андрішко – це придбання продуктів і ліків, допомога в оплаті комунальних послуг та заповненні документів, а також підтримка порядку в оселях отримувачів послуг. Водночас не менш вагоиою частиною її роботи залишається спілкування. Адже для багатьох людей старшого віку саме ці зустрічі стають чи не єдиною можливістю поділитися переживаннями або просто поговорити. За роки праці Ірина Михайлівна навчилася знаходити підхід до кожного, розуміти без зайвих слів і підтримувати у найскладніші моменти.
  Утім, допомагаючи іншим, жінка щодня долає і власні тривоги. З квітня 2022 року її чоловік став на захист України. Очікування, хвилювання, постійне відстеження новин із фронту — усе це вона переживає так само, як тисячі українських дружин. Але, попри внутрішній неспокій за найдорожчу людину, Ірина Михайлівна знаходить у собі сили нести добро іншим.
  Праця соціального робітника вимагає витримки, чуйності та великого серця. Ірина Андрішко поєднує у собі всі ці якості, доводячи: саме завдяки людям, які готові прийти на допомогу ближньому, тримається наше суспільство.

   13 березня 2026 року пройшло засідання робочої групи Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, під час якого визначено територіальні громади для участі в експериментальному проєкті з організації комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості.
  Мета проєкту - розвинути в територіальних громадах комплексну соціальну послугу, яка допоможе підвищити життєстійкість населення, підтримати людей у складних життєвих обставинах і посилити спроможність громад надавати якісні соцпослуги.
   У результаті визначено 93 територіальні громади України, з яких 6 – територіальні громади Полтавщини.
  Тож, для створення центрів життєстійкості в 2026 році відібрані громади: Білицька, Білоцерківська, Глобинська, Диканська, Ромоданівська, Чутівська.
  Вітаємо громади, відібрані для участі в експериментальному проєкті, та бажаємо успішної реалізації ініціативи, плідної роботи й досягнення поставлених цілей.
  Наступний етап – конкурсний відбір надавача соціальних послуг, досвід та кадровий потенціал якого відповідає вимогам по наданню послуги.
  Ініціатива успішно масштабується, так як новообрані громади доповнять «мережеву карту» центрів життєстійкості, яка наразі включає 12 територіальних громад.
  Наразі надання послуги з формування життєстійкості в Полтавській обасті надають:
  БО „Світло надії” (Кобеляцька ТГ),
  ГО „Всеукраїнська організація „Клас” (Пирятинська ТГ),
  ГО „Віра. Сила. Любов”/БФ «Карітас Полтава» (Полтавська ТГ),
  ГО „Створюй. Дій. Досягай” (Кременчуцька ТГ),
  ПрАТ „Миргородкурорт” (Миргородська ТГ),
 БО „Парафіяльний благодійний фонд „Карітас Лубни” (Шишацька, Лубенська, Хорольська, Оржицька, Новооржицька ТГ),
  Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста (Новосанжарська ТГ);
  КУ „Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради”.
  У 2025 році соціальними послугами з формування життєстійкості охоплено 58,8 тис. осіб, що в 2,6 разів більше 2024 року за рахунок розбудови мережі центрів.
  Для мешканців громад та фахівців «першої контактної лінії» за минулий рік на базі центрів проведено 12,5 тис. заходів та надано 19 тис. індивідуальних консультацій,
  Основні фокус групи отримувачів послуг центрів : внутрішньо переміщені особи; особи віком від 60 років; члени сімей військовослужбовців/ветеранів війни; члени сімей, які постраждали від військової агресії; особи та сім’ї, які пережили втрату; дорослі особам з інвалідністю та порушеннями життєдіяльності та члени їх сімей; особи (сім’ям), які потребують підтримки; фахівцям першої лінії взаємодії з громадянами.
 Все про центри життєстійкості області на тематичній сторінці порталу ОВА за лінком https://poda.gov.ua/attachments/181342
  Формування життєстійкості та розбудова мережі центрів відповідає пріоритетним напрямкам Всеукраїнської програми ментального здоров’я #ТиЯк? та є складовою Національної стратегії формування безбар’єрного простору України до 2030 року.
  
  #тияк #безбарєрність

  Всесвітній день соціальної роботи, який цього року відзначається 17 березня 2026 року присвячений темі «Спільного будівництво надії та гармонії», що як ніколи відгукується в серцях українців. Адже це підкреслює життєвоважливу роль соціальної роботи в об’єднанні людей з різних громад, культур та систем для формування більш інклюзивного та сталого майбутнього.
  Ще декілька років тому, соціальну роботу пов’язувати із стереотипним баченням, щодо певного рівня контролю, втручанням та вжиття кризових заходів. Окремо існує думка, що соціальна робота це виключно догляд за літніми одиноко проживаючими людьми.
  Насправді, соціальна робота як ніколи отримала поштовх до змін, вимагає професійного підходу та в більшості випадків є міжгалузевою формою підтримки. Бо фахівець із соціальної роботи по-суті є «агентом змін» в родині, яка опинилась в складних життєвих обставинах, джерелом впливу та реагування. Він допомагає не лише з подоланням труднощів, а пошуком внутрішніх ресурсів долати їх у подальшому самостійно. Його основі завдання: консультувати, робити оцінку потреб родини, надавати соціальні послуги, перенаправити для отримання інших інструменти підтримки тощо.
  Безперечно професії «людина-людина» є чи не найскладнішими, адже вимагають не лише фаховості та емоційної стійкості, а й певного рівня емпатії та лідерських якостей – здатності «вести за собою» попри ризики та бар’єри.
  Організація соціальної роботи нерозривно пов’язана потребами сімей з дітьми та молоддю, а отже є затребуваної для кожної територіальної громади.
  На сьогодні в Полтавській області соціальна робота проваджується через мережу надавачів соціальних послуг: 47 центрів надання соціальних послуг, 8 центрів соціальних служб. В кожній громаді діють служби у справах дітей та інші спеціалізовані формування.
  У 12 громадах діють центри життєстійкості спрямовані на підтримку ментального здоров’я мешканців, посилення соціальної згуртованості та реінтеграції. П’ять громад мають облаштовані простори соціальної адаптації для роботи з уразливими категоріями громадян.
 Для підвищення професійних компетенцій, сприяння у розвитку соціальних послуг, розбудови альтернативних форм сімейного виховання, а також забезпечення захисту інтересів дітей в процесах правосуддя та надання відповідного психосоціального супроводу.
 Це все не просто звітна статистика. Це люди, команди, колективи, а головне – злагоджені та взаємопов’язані системи, які працюють щодня для того, щоб: кожна дитина виховувалась в своїй родині з належними умовами; сім’я, яка переживає труднощі знайшла в собі ресурс для змін; кожен мешканець, який потребує підтримки мав змогу про неї попросити та отримати.
  Тож користуючись нагодою висловити свою величезну пошану та подяку, всім хто свідомо обрав соціальну роботу як покликання. Бажаємо Вам сил, наснаги, позитивних кейсів в роботі, успішних проєктів в громаді, а головне – мирного неба.

  Протягом останніх тижнів по всіх країні про адвокацію Обласних планів дій 1325 «Жінки, мир, безпека» обговорювали під час круглих столів місцевих Коаліцій 1325. Полтавщина не стала виключення.
  Відтак, 14 березня за участі заступника начальника облвійськадміністрації Євгена Кончаковського та партнерів неформального експертного об’єднання «Коаліція 1325 Полтавщина» відбулась робоча зустріч, під час якого обговорено низку важливих питань.
  Перед початком заходу присутнім представили виставкову експозицію на тему порядку денного «Жінки, мир, безпека», як елементу мистецької адвокації у його просуванні на регіональному рівні. Кожна з картин, яка візуалізує стратегічні цілі та локалізацію сестринських резолюцій, підготовлена за участі представників влади, дипломатичних місій та експертів, які дотичні до реалізації порядку денного.
  Безперечно, окремої уваги заслуговує картина від Полтавщина - «Місток єднання та співпраці задля відновлення» до підготовки якого долучились представниці Коаліції: координаторка «Коаліції 1325 Полтавщина» Наталія Шкоденко, керівниця психологічної служби ГУ ДСНС України у Полтавській області Юлія Фалєєва, керівниця ГО "Кременчуцький антикорупційний центр Оксана Гуйда, спільно з заступником начальника ОВА Євгеном Кончаковським та дружиною загиблого Героя України Вікторією Грицаєнко.
  В межах робочої частини круглого столу було обговорено результати моніторингу виконання Обласного плану заходів НПД Радбезу ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» за 2025 рік, аспекти та практичні пропозиції щодо його розробки на період до 2030 року. Партнери підкреслили важливість посилення горизонтальної співпраці як на рівні членів Коаліції, так і з територіальними громадами в межах реалізації заходів, ініціатив та проєктів.
  Не менш вагомим є забезпечення механізмів перенаправлення різних категорій постраждалого населення, за тримання підтримки, як на рівні місцевих гарантій та послуг, так і за рахунок діяльності та співпраці з недержавним сектором.
  Враховуючи, що захід проводився в межах інформаційної кампанії «1325 зміцнює країну» УЖФ, яка в тому числі мала підкреслити внесок жінок-лідерок в розбудову місцевих Коаліцій, виконання плану дій, розбудови громадянського суспільства та відданість цінностям порядку денного «Жінки.Мир.Безпека». За результатами голосування учасників Коаліції ними стали:
  - Наталія Дерябіна, координаторка Центру допомоги врятованим м.Полтава, БО «БФ «Рокада»;
 - Юлія Клименко, начальниця відділу інформаційно-аналітичної роботи Полтавського обласного центру соціальних служб
 - Євгенія Кривошапка, начальниця відділення зв’язків з громадськістю батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області;
 - Юлія Малько, виконавча директорка БО «Платформа співробітництва - Центр громадського та соціального розвитку»;
  - Вікторія Мірошниченко, менеджерка БО «Світло Надії»;
  - Наталія Шкоденко, координаторка Коаліції 1325 Полтавщина.
  
  Вітаємо чемпіонок! Дякуємо всім учасникам «Коаліції 1325 Полтавщина» за партнерство та співпрацю.
  
  Круглий стіл ««Адвокації Обласного плану дій 1325 «Жінки, мир, безпека» проведено за підтримки Українського Жіночого Фондом у межах реалізації регіональної комунікаційної кампанії «1325 зміцнює країну», яка реалізується Українським Жіночим Фондом за підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів та Канади та за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

  Доступність реабілітаційний послуг для дітей з інвалідністю є важливою складовою соціальної політики. Від того настільки вчасно та в повному обсязі сім’я отримає підтримку залежить подальша динаміка розвитку дитини, її фізичного стану та моральна атмосфера в родині.
   На рівні області підтримується комплексність в питаннях забезпечення соціальних гарантій, яка полягає в реалізації державних програм, які підкріплені місцевими заходами та інструментами.
   Відтак на рівні громад успішно діють 5 міських центрів комплексної реабілітації, які щорічно охоплюють реабілітаційними послугами понад 1,6 тисяч дітей з інвалідністю та групи ризику її отримання. Важливо, що в межах міжмуніципальної співпраці, послуги з реабілітації доступні мешканцям тих громад, в яких відсутній власний комунальний заклад такого типу.
   У 2025 році реабілітаційні послуги в рамках державних програм отримали 510 дітей з інвалідністю. На це, відповідно до постанови Уряду, було спрямовано 9,8 млн.гривень з державного бюджету.
   Для реалізації державних гарантій в частині забезпечення реабілітаційних послуг на поточний рік Полтавська область отримала доведений обсяг фінансування на рівні 9,9 млн.гривень, які будуть спрямовані управлінням соціального захисту.
   Послуги з реабілітації надаються безплатно в межах граничної вартості реабілітаційних заходів для однієї дитини та визначаються за ступенем обмеження життєдіяльності і не можуть перевищувати:
   • для дітей з І та ІІ ступенем обмеження - 16 тис. гривень;
   • для дітей з ІІІ ступенем обмеження - 25 тис. гривень;
   • для дітей сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, з І та ІІ ступенем обмеження - 24 тис. гривень;
   • для дітей сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, з ІІІ ступенем обмеження - 37,5 тис. гривень.
  
   Для отримання реабілітаційних послуг для дитини з інвалідність, один із батьків дитини чи її законний представник має звернутись до уповноважених осіб з питань соціального захисту населення виконавчих органів міської, селищної, сільської ради або ЦНАПу за місцем проживання. Разом із заявою подати копії наступних документів (із пред’явленням оригіналів):
   • паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;
   • свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, що посвідчує особу дитини;
   • індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
   • виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України;
   • документа, який підтверджує статус дитини-сироти / дитини, позбавленої батьківського піклування;
   документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи. Реабілітаційну установу, у якій дитина проходитиме реабілітацію, обирає один із батьків чи законний представник дитини з інвалідністю. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за посиланням: https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/reabilitaciya-ditej-2025/perelik-reabilitacijnih-ustanov або безпосередньо в управліннях соціального захисту населення під час прийому. До переліку включено 154 реабілітаційні установи.
   Додаткова інформація щодо отримання реабілітаційних послуг доступна в профільному відділі Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА за телефоном 0532 68 12 34

  Із січня 2025 року в Пирятинській громаді в Центрі надання соціальних послуг діє послуга раннього втручання. Це реальна і доступна підтримка для родин, у яких виховуються діти віком до чотирьох років. Нині допомогу фахівців отримують 10 сімей. Ці родини залишаються, бо бачать результат і відчувають підтримку.
  
   Анна Лісова – мама восьмимісячної дівчинки і послугу раннього втручання отримує буквально з моменту народження малечі. Почула про таку послугу і сама звернулась до Центру.
   «Для мами первістка, без досвіду, це надзвичайно важливо, адже це і живе спілкування, і зрозуміла інформація. Я отримала багато корисних порад щодо вправ для розвитку дитини, ігор. Усе це допомагає і додає впевненості», – розповідає Анна.
  
   Раннє втручання – це комплексна робота не лише з дитиною, а й з усією родиною. В межах проєкту малого гранту для надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та/або послуги раннього втручання для мам, які користуються послугою раннього втручання, було організовано тренінг «Ресурсна мама». Психологиня Центру надання соціальних послуг Олена Бондаренко говорила з жінками про прості, але надзвичайно важливі речі: де мама бере ресурси, на що їх витрачає і чому так важливо вчасно подбати про себе. Бо щаслива й здорова мама – це щаслива й здорова дитина. А мама, яка перебуває у стані постійного виснаження, не зможе дати дитині того тепла і спокою, яких вона потребує.
  
   Поки мами мали можливість приділити час собі, фахівці надання послуги раннього втручання працювали з дітками. Раннє втручання у Пирятинській громаді – це про підтримку поруч, про фахову допомогу і про відчуття, що ти не одна.
  
   Отримати послугу раннього втручання можна у Пирятинському центрі надання соціальних послуг за адресою: м.Пирятин, вул.Соборна, 19.

  Під час війни на систему соціального захисту населення припало особливо багато викликів. Цей період став серйозним випробуванням для соціальної сфери, кожної громади та установи. Водночас завдяки злагодженій роботі органів соціального захисту Полтавщина змогла адаптуватися до нових умов, забезпечити реалізацію бюджетних соціальних програм та надати необхідну підтримку тисячам жителів області й внутрішньо переміщеним особам.
   Сьогодні понад 90 тисяч людей охоплено соціальними послугами відповідно до їхніх потреб через мережу надавачів соціальних послуг територіальних громад. Щороку понад 1800 соціальних робітників надають соціальні послуги 17 тисячам одиноких та одиноко проживаючих громадян, які втратили працездатність і не здатні до самообслуговування.
   У період війни забезпечено прийняття рішення про надання соцпослуг в одноденний термін з моменту звернення.
   Змінилися завдання, з’явилися нові пріоритети, розширився перелік послуг та форм роботи. Незмінними залишилися лише люди, які попри всі труднощі й виклики роблять усе можливе, щоб той, хто потребує допомоги та підтримки, її отримав.
   З метою популяризації професії соціального працівника, підвищення поваги до їхньої нелегкої праці та викликів, з якими вони стикаються під час надання соціальних послуг у період воєнного стану, на інформаційних ресурсах Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА публікуватиметься цикл розповідей про роботу соціальних працівників області.
   Кожна така історія — це розповідь про людину, яка щодня своєю працею допомагає іншим долати життєві труднощі. Однією з них є Світлана Миколаївна Кривобік — соціальний робітник відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру надання соціальних послуг Котелевської селищної ради.
   Уже понад п’ятнадцять років вона щодня піклується про людей. Зараз під її опікою перебувають 14 жителів громади — самотньо проживаючі особи похилого віку та люди з інвалідністю, які отримують соціальну послугу «догляд вдома».
   До кожного підопічного Світлана Миколаївна ставиться з повагою та розумінням, знаходить індивідуальний підхід, підтримує добрим словом і віддає частину свого душевного тепла.
   Для неї ця робота — не просто виконання службових обов’язків, а насамперед покликання. Це щоденні зустрічі, допомога у побуті, сприяння у вирішенні життєвих питань, придбання продуктів та ліків, а головне — людське спілкування, якого так потребують її підопічні. Нерідко вона стає для них співрозмовником, порадником і людиною, якій довіряють найважливіше.
   Відкрита, уважна та небайдужа, Світлана Миколаївна ніколи не залишається осторонь чужих проблем і завжди намагається допомогти у їх вирішенні.
   Саме завдяки таким людям система соціального захисту щодня залишається надійною опорою для тих, хто цього потребує. Адже справжня сила суспільства вимірюється здатністю допомагати одне одному.

  Коли важливо почути одне одного: на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи Обласного центру соцслужб фахівці соціальної сфери та прийомні батьки говорили про захист найкращих інтересів дітей.
  Днями для представників Полтавської, Щербанівської, Новосанжарської, Решетилівської, Карлівської, Кобеляцької та Скороходівської територіальних громад відбувся семінар, присвячений визначенню найкращих інтересів дитини.
  Серед учасників - фахівці із соціальної роботи, керівники центрів надання соціальних послуг, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, опікуни та піклувальники та інші спеціалісти, які працюють із дітьми та родинами.
  Семінар проведено в межах реалізації проєкту UNICEF Ukraine «Кращий догляд» який реалізується СОС Дитячі Містечка Україна за підтримки Уряду Канади. Його мета — сприяти глибшому розумінню принципу найкращих інтересів дитини та посилити взаємодію між родинами і фахівцями, які працюють у системі захисту дітей.
  Тренерка, психологиня Полтавського обласного центру соціальних служб Оксана Помогайбо розповіла: «Це не перша тепла зустріч у такому форматі, де збираються прийомні родини, батьки-вихователі, патронатні вихователі і фахівців, які беруть участь у прийнятті рішень щодо дітей. Для нас важливо почути думку кожного учасника цього процесу, щоб родини і спеціалісти могли знаходити спільну мову та діяти разом в найкращих інтересах дітей. Адже за кожним рішенням стоять складні життєві історії і долі дітей. Наше завдання — бути тими, хто їх чує і допомагає забезпечити їм захист, турботу та можливість зростати щасливими».
  Під час семінару учасники працювали у двох групах. Приймаючі родини обговорювали бар’єри та виклики, з якими стикаються у вихованні дітей і взаємодії із системою соціальної підтримки. У цей час фахівці соціальної сфери аналізували ці ж питання зі свого професійного боку. Після цього учасники об’єдналися для спільного обговорення — щоб знайти спільні рішення та напрацювати рекомендації, які допоможуть громадам ефективніше працювати заради найкращих інтересів кожної дитини.

  У сучасному світі фахівців з ментального здоров’я – важлива складова для функціонування низки галузей: соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, реальному секторі економіки, а в більшості випадків – мають наскізний характер.
  Дійсно, запит на психологічну допомогу, особливо на тлі агресії ворога, постійного стресу, кризових явищ та непоправних втрат, підтверджує – висококваліфіковані психологи потрібні, їх підготовка – важлива, а навички – мають бути максимально відпрацьовані на практиці з розумінням проблем та травм, з якими може людина звернутись про допомогу.
  Одним із прикладів міждисциплінарного підходу з використанням інструментів психосоціальної підтримки є діяльність «Простору захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус)». Простір, який облаштовано за підтримки Дитячого фонду ООН (UNICEF), третій рік діє як спеціалізована служба Полтавського обласного центру соціальних служб.
  Днями до Простору завітали студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» спеціальності «Психологія», які не лише мали змогу ознайомитись з методикою «Барнахус» по роботі з дітьми в рамках кримінальних проваджень, а також і отримати практичні навички.
 Про важливість чутливої та довірливої комунікації, підтримки невимушеної атмосфери спокою та відсутності загрози, взаємодії з правоохоронними органами та місцевими соціальними службами студентам розповідали членкині команди Барнахус, психологині та тренерки обласного центру соцслужб.
  «На сьогодні завдяки функціонуванню Простору вдалось в тій чи іншій мірі надати допомогу для майже 450 дітей. Це не просто статистика процесуальних дій, яка також вражає (примітка: за період діяльності ініціативи тут проведено 529 процесуальних дій), а долі та маленькі особистості, які стикнулись з травмівними подіями чи життєвим досвідом до якого не були готові ні фізично, ні морально. Тому завдання Простору не лише провести допит, а й захистити дитину від наслідків травмівної події, повторної віктимізації. Встановити контакт забезпечити довірливий стосунок для щирості відповідей , з метою встановлення справедливості, для належного покарання кривдника» - коментує координаторка Простору, психологиня Людмила Дерев’янко
  Командою Простору Барнахус, до складу якої входять психологи, які орієнтовані на роботу з дітьми та підлітками, проведено для студентів стимуляційне інтерв’ю, де студенти мали змогу приміряти до себе різні ролі учасників процесуальних дій, які відбуваються на базі центру.

  За участі заступниці Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Інни Солодкої відбулась онлайн нарада для областей присвячена актуальним питанням реалізації механізму компенсацій за догляд за особами, що потребують сторонньої допомоги на професійній та непрофесійній основі. Участь у нараді взяли представники Департаменту соціального захисту населення ОВА.
  Механізми державної підтримки осіб, які потребують стороннього догляду реалізуються як через систему надання соціальних послуг, так і через додаткові інструменти підтримки – компенсаційні виплати за здійснення доглядових послуг. Відтак, Постановами Кабінету Міністрів України (№ 859 та № 1040) визначено порядок призначення та виплати компенсацій фізичним особам, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю та похилого віку, які потребують сторонньої допомоги.
  Така компенсація залежить від того на якій основі людина з числа уразливої категорії, забезпечена доглядом: професійній чи непрофесійній.
  В поточному році таку виплату отримують 1126 осіб, з них:
  - 1024 особи, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (постанова № 859), середній розмір допомоги становить 2211 грн.
  - 102 особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (постанова № 1040), середній розмір компенсації становить 7663 грн.
  В минулому 2025 році за кошти місцевого бюджету територіальних громад області на забезпечення такої компенсації спрямовано понад 45 млн. грн.
  
  Довідково:
  Відтак під доглядом на непрофесійній основі розуміють обслуговування людини, яка належить до уразливої категорії, без провадження підприємницької діяльності. Зазвичай його здійснюють члени родини, які не проходити спеціального чи додаткового навчання та спільно проживають з особою за якою доглядають.
  Відповідно компенсація за здійснення догляду на непрофесійній основі (Пост КМУ 859) призначається особам, які здійснюють догляд за:
   особами з інвалідністю I групи;
   дітьми з інвалідністю;
   дітьми з тяжкими захворюваннями, яким не встановлено інвалідність.
   особами похилого віку з когнітивними порушеннями;
   невиліковно хворими, які не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
  Компенсація має адресний характер і визначається з урахуванням доходів сім’ї. Вона виплачується щомісячно та призначається, як правило, на строк до 12 місяців із можливістю подальшого переоформлення.
  
  Догляд на професійній основі (Пост КМУ №1050)– це забезпечення обслуговування спеціально навченими особами, без здійснення підприємницької діяльності, які внесені до Реєстру.
  Зазначена компенсація може призначатися особам, які здійснюють догляд за:
   громадянами похилого віку;
   особам з інвалідністю;
   невиліковно хворим, а також хворим, що потребують тривалого лікування;
   дітям з інвалідністю;
   тяжкохворим дітям, яким не встановлено інвалідність.

  Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко взяла участь у засіданні постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Полтавської обласної ради.
  Відповідно до порядку денного члени комісії розглянули ряд важливих питань, спрямованих на посилення засад соціального захисту населення області, забезпечення місцевих соціальних гарантій, розвитку соціальних послуг, а отже – підтримку уразливих категорій громадян.
 Зокрема, Людмила Корнієнко доповіла про виконання Комплексної програми соціального захисту населення в попередньому періоді, яка є найбільш змістовним цільовим інструментом підтримки населення обласного рівня..
  Заходи програми на постійній основі актуалізуються та доповнюються з урахування викликів сьогодення та потреб населення, а головне - відповідають державним пріоритетам соціальної політики, підтвердили свою затребуваність та ефективність в доповнення до державних та місцевих програм соціальних гарантій.
  «Щорічно, в межах виконання програми, до 30 тисяч мешканців області з числа пільгових категорій громадян охоплено підтримкою, в тому числі всередньому до 8 тисяч осіб щороку отримували грошову допомогу. Серед фокус-категорій підтримки: особи, які опинились в складних життєвих обставинах; мешканців області, які потребують лікування від онкології; адресні допомоги відповідно до пільгових статусів. В 2025 році, в контексті засад демографічного розвитку, перелік заходів програми було поширено на підтримку сімей, які народили двійню та трійню, а також осіб, які досягли 100 та 105 річного віку. Одним із надважливих напрямків програми, який збережено і в програмі на поточний період, є трикомпонентна допомога цивільному населенню, постраждалому від актів прямої агресії ворога» - підкреслила Людмила Корнієнко.
  Окрему увагу приділили діяльності обласних закладів системи соціального захисту населення в частині дотримання Державних норм та стандартів надання соціальних послуг, норм житлової площі для забезпечення проживання отримувачів послуги стаціонарного догляду, а також ефективності використання майна обласної комунальної власності.
  Департаментом соціального захисту населення, як органом управління, спільно з адміністраціями закладів забезпечується виконання рекомендацій Управління майном обласної ради, які надані за результатами проведених інвентаризацій.
  Також на засіданні комісії розглянули питання посилення соціального захисту осіб, постраждалих від ЧАЕС катастрофи, що відповідає візії заходів 2026 року приурочених 40-річниці від Чорнобильської трагедії.
  Робота триває.