В області розпочато оздоровчу кампанію для дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.
   Організація оздоровлення здійснюється відповідно до наказу Мінсоцполітики від 13.05.2024 № 239-Н «Про затвердження Положення про порядок направлення дітей на оздоровлення та відпочинок до державного підприємства України “Міжнародний дитячий центр “Артек” за рахунок бюджетних коштів».
  Iз січня поточного року функції щодо організації оздоровлення дітей передані до компетенції Департаменту соціального захисту населення обласної військової адміністрації.
  З метою своєчасної та належної реалізації державної програми оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, Департаментом проведено ряд організаційних заходів. З кожною територіальною громадою та районною військовою адміністрацією відпрацьовано чіткий алгоритм взаємодії на всіх рівнях, що дозволяє забезпечити максимальне охоплення дітей протягом оздоровчого сезону та прозорий розподіл путівок.
  Цього року у МДЦ “Артек” (м. Київ, Пуща-Водиця) вже оздоровлено 44 дитини, а станом на зараз ще 34 дитини перебувають на відпочинку.
  Серед тих, хто вже повернувся, – 27 дітей учасників бойових дій, 6 дітей-сиріт, 4 дитини, позбавлені батьківського піклування, та 7 дітей, один із батьків яких загинув або зник безвісти під час захисту України.
  Упродовж перебування в оздоровчому закладі хлопці та дівчата змогли відновити сили, брали участь в освітніх, культурних і спортивних заходах, знайшли нових друзів та отримали яскраві враження, які надовго залишаться у їхній пам’яті.
  Вдячні вихователям та партнерам за створення безпечного, теплого та змістовного простору для дітей. Нехай цей позитивний досвід додасть їм впевненості та віри у власні сили.
 Продовжуємо тісну співпрацю з територіальними громадами і райдержадміністраціями в питанні щомісячного направлення дітей на оздоровлення.

 Для когось це ціле життя, для когось – страшні події, які закарбувались в пам’яті назавжди з відчуттям «наче все відбулось вчора»…
 
  26 квітня 1986 року розділило життя українців та цілої планети на «до» та «після». Чорнобильська катастрофа назавжди внесена до сторінок історії людства як найбільша техногенна аварія в історії, наслідки якої охопили мільйони людей та величезні території.
 
  Масштабне радіоактивне забруднення, тисячі смертей та надскладних захворювань серед ліквідаторів і населення, створення 30-кілометрової зони відчуження, а також довгостроковий екологічний і соціально-економічний вплив.. все це не просто наслідки… це катастрофи, яка ніколи не має бути повторена… ніколи не може бути забута.
 
  На сьогодні в Полтавській області майже 17 тисяч осіб відносяться до категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС катастрофи. Понад 7,8 тисяч осіб безпосередньо брали участь у ліквідації трагедії та її наслідків. Це окрема пільгова категорія, яка потребує додаткової уваги та підтримки, попри 40-ву давнину самої страшної події.
 
  З метою забезпечення місцевих соціальних гарантій, в межах реалізації обласної та місцевих програм соціального захисту на підтримки населення запроваджено низку заходів цільової підтримки чорнобильців.
 
  Лише з обласного бюджету Полтавщини на підтримку постраждалих від аварії на ЧАЕС в 2026 рік передбачено понад 19 млн. грн, які будуть спрямовані на адресну грошову допомогу, санаторно-курортне лікування, забезпечення рецептурними ліками та зубопротезування. Безперечно, залишається низка питань, які потребують системного вирішення та врегулювання на рівні держави. Попри це і область, і кожна з громад Полтавщини докладає максимум зусиль, щоб їх мешканці з числа чорнобильської спільноти отримували максимум доступної підтримки.
 
  Пам’ять про Чорнобиль – це нагадування про відповідальність перед людьми і майбутніми поколіннями.
 
  Сьогодні схиляємо голови перед тими, хто 40 років тому першим зробив крок у невідомість - ціною життя зупинив катастрофу, хто втратив здоров’я та близьких.
 
  Світла пам’ять постраждалим від Чорнобильської трагедії!

 Цифровізація не дорівнює доступність. Проте саме використання онлайн ресурсів та сервісів значно спрощує та наближає послуги до їх отримувачів. Безперечно, сферу соціального захисту населення сьогодні вже неможливо уявити без порталів, електронних заяв, особистий кабінетів, верифікації відомостей та цифрових даних.
  Натомість, те, що для когось може здатись елементарною дією – натиснути кнопку чи іконку – замовити послугу, для іншого – буде незрозумілим та складним. Враховуючи, що сфера соціального захисту в першу чергу сфокусована на забезпеченні підтримки уразливих категорій громадян, зокрема осіб з інвалідністю та поважного віку, важливим посилити цифрову «присутність» сервісів в їх побуті, а також поінформованість про можливість дистанційного оформлення низки соціальних гарантій.
  З цією метою, Департаментом соціального захисту населення ОВА спільно з Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ініційовано проведення консультаційних зустрічей з тергромадами на предмет посилення використання онлайн ресурсів мешканцями громад з числа уразливих категорій.
  Днями відбулась така зустріч з представниками органів соціального захисту Шишацької селищної територіальної громади, яка демонструє високі показники якості організації надання соціальних послуг своїм мешканцям. Також громада активно реалізовує різні проєкти та ініціативи, спрямовані на посилення своєї спроможності забезпечувати місцеві соціальні гарантії.
  Під час зустрічі, за участі Директорки Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмили Корнієнко, колеги обговорили ключові електронні сервіси, яким користуються та які корисні для осіб з інвалідністю, їх взаємозв’язок та функціонал.
  Зокрема: розглянули інструмент швидкого звернення громадян за соціальними послугами через Соціальний портал Мінсоцполітики; можливості онлайн подання заяв на отримання допоміжних засобів реабілітації за державною програмою, заявок на їх ремонт.
  Окрему увагу приділили Централізованому банку даних з проблем інвалідності та електронному кабінету особи з інвалідністю - взаємопов’язаних сервісів для оновлення даних особи з інвалідністю, які дозволяють їх інтегрувати інші захищені бази даних державного рівня, що робить людину «більш видимою» для держави, а відповідно пришвидшує отримання державних допомог без додаткових звернень. Від цільової грошової допомоги до елементарного пільгового придбання електронної проїзних квитків на потяг.
  За результатами обговорення, учасники зустрічі дійшли згоди щодо важливості посилення операційної взаємодії та інтеграції процесів на рівні органів соціального захисту РВА та громади з місцевими надавачами соціальних послуг.
  Також доцільно запровадити додаткові опції на місцевому рівні щодо надання консультацій мешканцям з числа уразливих категорій на предмет використання онлайн сервісів.

 Ввічливість, емпатичність, невербальні сигнали та жести, а головне професійність, яка має бути не «роботизованою», а людино центричною – це інструменти фахівців «точок входу», які працюють з людьми.
  Консультують, інформують, приймають звернення чи документи, переспрямовують до інших сервісів…
  Можливо, це здається рутиною, але кожен заявник/ниця чи бенефіціар/ка, які звертаються за допомогою чи підтримкою, особливо на тлі реальностей воєнного стану, мають різні внутрішні настанови, тривожності, фізичний та емоційний стан, сприйняття навіть умовно непомітних речей у іншому вимірі, через призму свого травмівного досвіду.
  Для того, щоб вміти якісно та максимально інклюзивно комунікувати з мешканцями області, які звертаються за підтримкою чи консультацією, для фахівчинь Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, які виконують функцію фронт офісу соціальної сфери, провели тренінгову сесію щодо особливостей встановлення первинного контакту з потенційним отримувачем послуг.
  Захід провели представниці-тренерки Полтавського обласного центру соціальних служб, які поділились успішними практиками формування навичок ведення конструктивної бесіди та налагодження довірливої взаємодії з клієнтами та відвідувачами, з огляду на різні фактори уразливості.
  В межах заходу, учасниць ознайомили з принципами та етапами встановлення первинного контакту; ефективними методами ведення бесіди з клієнтом; базовими методами емоційного заспокоєння клієнтів.
  Учасникам було представлено теоретичні аспекти встановлення первинного контакту з клієнтами, зокрема акцентовано увагу на важливості першого враження, дотриманні етичних норм та створенні атмосфери довіри.
  У ході заходу розглянуто методи ведення бесіди, наведено приклади відкритих і закритих запитань. Окрему увагу приділено практичним прийомам заспокоєння клієнтів у стані емоційного напруження.

  Впровадження гендерних підходів – не просто вимоги чинного законодавства в контексті інтеграції України, а та невід’ємна складова, яка посилює забезпечення рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків в кожній із сфер життєдіяльності.
  Різний життєвий та професійних досвід, усунення стереотипів та формування толерантного ставлення до людського різноманіття, врахування інтерсекційних чинників та інтересів, а головне – різних потреб та прагнень до відповідних стратегічних змін роблять гендерну політику наскрізною темою, особливо в перспективі після воєнного відновлення.
  Про це та інші стратегічно важливі аспекти суспільного розвитку області говорили під час зустрічі в Полтавській ОВА з представниками структури ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні.
   До області завітали делегати організації разом з Керівником регіонального офісу ООН Жінки в м.Дніпро д-р Фатіхом Резул Кілінчем та заступницею представництва ООН Жінки Тетяна Кудіна, які зустрілись з представниками структурних підрозділів ОВА, зокрема з командою Департаменту соціального захисту населення.
  «Протягом останніх років на рівні області значно посилена увага до впровадження інструментів забезпечення гендерної рівності та подолання гендерних розривів. В першу чергу, за рахунок експертної та грантової підтримки, проведено роботу зі створення Гендерного профілю області, який буде презентовано найближчим часом. Це дійсно досить кропітка та комплексна співпраця, до якої долучились різні структури: органи влади, територіальні ЦОВВ, правоохоронні органи та громадськість. Зауважу, що область перша в Україні, яка розпочала таку роботу в період повномасштабного вторгнення.
  Також у фокусі пріоритетів зберігається формування спроможної мережі служб з превенції домашнього та гендернозумовленого насильства, підтримки осіб, які від нього постраждали, а головне – активізовано корекційну роботу з кривдниками, бо завжди треба впливати на джерело проблеми, а не тільки долати її наслідки» - підкреслила в своєму виступі Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко.
  Під час обговорення було підкреслено, що область має успішні кейси щодо впровадження нових форм роботи з випадками насильства, зокрема через міжвідомчу співпрацю з правоохоронними органами в поєднанні із соціальною роботою та послугами. Запроваджено акти міжвідомчої звірки для моніторингу випадків домашнього насильства та посилення ефективності реагування на них.
  Центр підтримки дітей в процесах правосуддя «Барнахус» при Обласному центрі соціальних служб має одні з найвищих показників ефективності в межах цієї ініціативи на рівні України.
  Не оминули увагою в локалізацію порядку денного «Жінки.Мир.Безпека» відповідно до ряду резолюцій Ради Безпеки ООН, які підкреслюють ключову роль жінок в процесах відновлення та миру, а також участь у безпековому секторів. Задля цього в області виконуються заходи Обласного плану дій «1325», які актуалізуються відповідно до викликів сьогодення та зміни вектору потреб суспільства та гендерних ролей жінок. Важливу складову в забезпеченні таких активностей відіграє неформальне експертне об’єднання "Коаліція 1325 Полтавщина", яке скоро відзначить свою другу річницю діяльності.
  Представники ООН Жінки вислови готовність надавати експертну підтримку в питання організації та проведення заходів, передбачених обласним планом дій 1325, зокрема в частині надання менторського супроводу та проведення навчально- експертних заходів щодо впровадження гендерних підходів в процесах бюджетування, планування та аналізу.
  А також анонсували низку важливих ініціатив спрямованих на підтримку жінок в секторів безпеки, аналогічно до проєкту «Вона демінерка» (She Demines) для жінок, які прагнуть змінити професійну сферу, допомогти убезпечити свою країну.
  Партнери також обговорили і участь області в важливій ініціативі - проєкті GEN-Відновлення, який реалізує консорціум організацій на чолі з FOKUS (Норвегія) у партнерстві з Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund та ГО «Ла Страда Україна» за підтримки уряду Норвегії. Адже саме Полтавщина – є локальним осередком для «Північного» міжрегіонального ХАБу з гендерно - інклюзивного відновлення та розвитку УЖФ для трьох областей (Полтавської, Чернігівської та Сумської), який буде діяти як платформа для посилення спроможностей жіночих громадських організацій, розвитку партнерств і мережування. Робота триває.

  Поточний рік має особливе значення, адже покликаний вшанувати подвиги та втрати українців, пов’язаних з ліквідацією катастрофи на Чорнобильській АЕС. Минуло 40 років…проте пам’ять про події жива, а наслідки - відгукуються і сьогодні.
  За для збереження місцевих соціальних гарантій на обласному рівні, заходами Комплексної програми соціального захисту населення на постійній основі забезпечується підтримка ліквідаторів та осіб, постраждалих від ЧАЕС катастрофи.
 Зокрема, в поточному місяці Департаментом соціального захисту населення Полтавської облвійськадміністрації та Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області забезпечено виплату щорічної разової грошової допомоги, без звернення громадян, двом важливим категоріям:
  - дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
 - сімʼям у складі яких є діти з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
  Для забезпечення виплат з обласного бюджету спрямовано понад 7,3 млн.грн, які адресовані на підтримку 1832 сім’ям.
  Виплата коштів буде здійснюватися:
  - на поточний рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку 16.04.2026 року ;
  - через виплатні об’єкти АТ "Укрпошта" за місцем проживання з 16.04.2026 року.
  Реалізація цього інструменту відповідає обласним заходам, приуроченим до 40-х роковин катастрофи та вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

  Майже 2 тисячі підопічних та вихованців зустрічали цьогорічний Великдень в обласних пансіонатах.
  
  Традиційно до свята готувались заздалегідь та разом. Прибирали власні кімнати, впорядковували подвір’я, провели інтерактиви з розпису писанок та крашанок, випікали паски та провели освячення за участі настоятелів місцевих храмів.
  
  В кожному із 14 закладів відбувся святковий обід та пригощання смаколиками.

  У Полтавській обласній військовій адміністрації відбулася зустріч у форматі круглого столу, присвячена вшануванню учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та підготовці до заходів з нагоди 40-х роковин Чорнобильської катастрофи.
  
   До обговорення долучилися представники Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, структурних підрозділів Полтавської ОВА, органів місцевого самоврядування, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області, а також члени громадських організацій і асоціацій, які представляють інтереси постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
  
   Учасники круглого столу обговорили комплекс обласних заходів, приурочених до пам’ятної дати, питання пенсійного забезпечення, надання місцевих соціальних гарантій, доступу до медичних, соціальних та інших послуг для громадян, які зазнали наслідків Чорнобильської катастрофи.
  
   Для Полтавщини це питання особливо важливе. Тримаємо у фокусі уваги й оперативно опрацьовуємо питання, що виникають у жителів області, які зазнали негативних наслідків на здоров’я від аварії на Чорнабильській АЕС, чи втратили рідних, а їх майже 17 тисяч. З цією метою у нас створено організаційний комітет.
  
   «З обласного бюджету понад 4 млн. грн вже спрямовано територіальним громадам на санаторно-курортне оздоровлення чорнобильців. Плануємо оздоровити більше 300 громадян. Також 2,4 млн грн виділено з місцевих бюджетів, що додатково дозволить оздоровити 150 людей. Одноразову грошову допомогу отримають у квітні вдови чорнобильців та родини, в яких виховуються діти з інвалідністю, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС. Вже виготовлені виплатні документи без залучення безпосередньо заявників. Для забезпечення чорнобильців медикаментами та зубопротезуванням укладені відповідні угоди (59 – з аптечними закладами і 29 – із закладами охорони здоров’я). За рахунок державного бюджету послугу із зубопротезування та зуболікування отримуватимуть ліквідатори першої категорії, за рахунок обласного бюджету – другої категорії. Що допоможе значно збільшити кількість осіб, які отримають необхідне лікування», – сказала директорка Департаменту Людмила Корнієнко.
  
   Окрему увагу під час зустрічі приділили державним механізмам підтримки.
  
   Важливо, що і надалі зберігається відкритий соціальний діалог із громадськістю, профільними установами та представниками постраждалих категорій населення залишається важливим інструментом для оперативного реагування на проблемні питання та посилення підтримки чорнобильців у регіоні.

 З перших місяців повномасштабного вторгнення, Обласну Комплексну програму соціального захисту населення було актуалізовано та доповнено низкою заходів, спрямованих на посилення інструментів підтримки.
  Зокрема, з квітня 2022 року з обласного бюджету запровадженого матеріальну допомогу мешканцям області – цивільним особам, які постраждали внаслідок бомбардувань, авіаударів та інших збройних нападів у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
 Допомога надається: членам сімей загиблих (померлих) осіб; особам, які отримали поранення та потребують лікування; особам, житлові будинки (квартири), яких зруйновано або пошкоджено.
 Аналогічні напрями за рекомендацією Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА внесені до реалізації місцевих соціальних програм.
 Водночас, Департамент соціального захисту населення постійно працює над запровадженням та реалізацією інших додаткових інструментів швидкого реагування.
  Зокрема, з січня 2026 року відповідно до Меморандуму з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (UNICEF) в області впроваджено додатковий механізм – одноразову грошову допомогу за кошти донора для підтримки сімей з дітьми, які зазнали наслідків прямої агресії ворога. Допомога надається родині в якій дитина або батьки отримали травму/шкоду здоров’ю, або один із членів родини загинув внаслідок акту агресії ворога.
  Розмір грошової допомоги на родину становить 400 дол. США (за курсом НБУ) за умови, що родина зберігає статус «сім’я з дитиною» внаслідок надзвичайної події.
  На рівні області, відповідальним структурним підрозділом ОВА - Департаментом соціального захисту населення Полтавської ОВА визначено, що практичну реалізацію ініціативи забезпечує Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в частині постійної оперативної комунікації з тергромадами та внесення даних на портал Фонду.
  Для надання додаткової матеріальної підтримки органам соціального захисту населення поставлені чіткі завдання щодо своєчасного інформування постраждалих родин з дітьми, підготовки документів для отримання допомоги протягом 10 днів. Відповідно організаційну складову на місцевому рівні забезпечують органи соцзахисту громади, без додатково звернення мешканців.
  Після надання документів Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області протягом 3-х днів реєструє документи на офіційному сайті Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (UNICEF) для здійснення виплати допомоги.
 Також звертаємо увагу, що перелік документів, необхідних для оформлення виплати, максимально спрощено. Однак в разі необхідності соціальними працівниками буде надано сприяння в отриманні документів.
  Додаткова інформація щодо реалізації зазначеного механізму доступна за телефоном Центру: (0532) 63-09-36.

 Фонд оголошує відбір територіальних громад для участі в експериментальному проєкті з надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості
  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1505 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в громадах», Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оголошує відбір територіальних громад для участі в експериментальному проєкті.
  До участі запрошуються виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, районні у містах ради (у разі їх утворення), військові адміністрації населених пунктів, районні в місті Києві державні адміністрації, надавачі соціальних послуг.
  Територіальні громади беруть участь у проєкті за власною ініціативою, у тому числі можлива спільна участь кількох громад (якщо територію місто поділено на райони).
  Для кожної з відібраних територіальних громад у межах бюджетних коштів на конкурсній основі обирається один надавач комплексної послуги.
  Уповноважений орган громади має забезпечити:
  • наявність або підготовку приміщення для центру життєстійкості;
  • фінансування утримання приміщення (комунальні послуги, прибирання);
  • призначення соціального менеджера громади;
  • наявність стратегічних/соціальних документів (за наявності);
  • організацію роботи центру відповідно до законодавства.
  Для участі необхідно подати заяву встановленої форми та пакет супровідних документів. Подання здійснюється в електронній формі (скановані документи з КЕП) на адресу: info_konkurs@ispf.gov.ua
  Строки подання:
  з 3 квітня 2026 року до 30 квітня 2026 року (до 16:00 включно)
  Важливо:
  • Заяви приймаються протягом 20 робочих днів з дати публікації оголошення.
  • У разі помилок або неповної інформації заяву можна уточнити до завершення строку подання.
  • Заяви, подані з порушеннями або після дедлайну, не розглядаються.
  Обов’язки учасників проєкту. Уповноважені органи забезпечують функціонування центру життєстійкості, інформують населення про послуги, виявляють вразливі групи, здійснюють моніторинг якості послуг, щокварталу звітують Фонду, взаємодіють із Нацсоцслужбою та іншими партнерами.
   Консультації з питань подання документів до Фонду від територіальних громад:
  відділ організації надання соціальних послуг (044) 293-17-63, (044) 293-17-42 (багатоканальний).
   Графік: щоденно (крім вихідних) 9:00-18:00, п'ятниця до 16:45.
  Умови участі, вимоги до уповноважених органів, необхідна інформація для заповнення заяви, перелік документів, які надає територіальні громада для участі у відборі за посиланням:
  https://surl.li/wdwxqk
  
  НАГАДУЄМО, що до 16:00 08.04.2026 триває конкурсний відбір для надавачів, які планують надавати послугу з формування життєстійкості в наступних громадах Полтавської області:
  -Білицька селищна;
  -Білоцерківська сільська;
  -Диканська селищна;
  -Глобинська міська;
  -Ромоданівська селищна;
  -Чутівська селищна.
   Деталі за лінком https://www.facebook.com/share/p/1MkDHR22dm/"

  Які громади найактивніше працюють із Соціальним порталом?
  Півтора роки як цифровий інструмент Мінсоцполітики https://soc.gov.ua впроваджено у соціальній сфері як безбар’єрне рішення, яке дозволяє пришвидшити процеси опрацювання документів, а отже вплинути на доступність соціальної послуги.
  Система дозволяє приймати та опрацьовувати звернення громадян щодо отримання соціальних послуг.
 За даними моніторингу Мінсоцполітики, Полтавщина входить в перелік топ-5 областей за активністю користування.
  
  Завдяки технічному та менторському супроводу, який забезпечено командою Департаменту соціального захисту населення ПОВА, за весь час промислової експлуатації порталу область демонструє високі показники ефективності.
  Наразі в системі працюють 650 авторизованих осіб, з яких 311 – мають статус кейс-менеджерів на рівні тергромад. За період функціонування порталу це дозволило опрацювати понад 16 тисяч звернень від реальних отримувачів послуг.
  
  Проаналізувавши активність територіальних громад, яка є відображенням налагодженої співпраці між управліннями соцзахисту та надавачами послуг, в Департаменті складено рейтинг територіальних громад за трьома ключовими критеріями:
  1. Кількість коректних звернень, які надійшли в ЄСР і були взяті в роботу;
  2. Кількість коректних звернень, щодо яких прийнято рішення про надання
  3. Кількість коректних звернень, щодо яких підписано договір на надання соціальних послуг особі/родині.
  
  Серед всіх 60 територіальних громад області лідируючі позиції займають: Кременчуцька міська, Диканська селищна, Горішньопланівська міська, Миргородська міська та Пирятинська міська громади.
  
 Порівняльний аналіз міських територіальних громад відображає успішну діяльність наступних громад: Кременчуцька, Горішньоплавнівська, Миргородська, Пирятинська, Лубенська.
  
  В категорії «селищні громади» топ-5 найактивніших громад це: Диканська, Чорнухинська, Шишацька, Семенівська, Великобагачанська.
  
 Серед сільських територіальних громад гарні показники демонструють Щербанівська, Сенчанська, Великобудищанська, Мачухівська та Мартинівська громади.
  Детальні результати рейтингового ранжирування зображені в інфографіці.
  
 Довідкову інформацію щодо впровадження кейс-менеджменту та по роботі з соцпорталом Ви можете отримати у профільному відділі Департаменту за телефоном (0532) 681264.
 Звертаємо увагу територіальних громад, що технічний супровід з питань опрацювання звернень, формування справ забезпечує Центр по нарахуванню та здійсненню соцвиплат в Полтавській області – (0532) 63 28 68.

  Телефонуй і отримаєш відповідь.
  Відповідно до чинного законодавства, кожен громадянин має право звернутись до органів державної влади та отримати необхідну інформацію, в тому числі щодо реалізації свої прав та свобод на соціальних захист.
  
  Одним із зручних та доступних інструментів взаємодії з мешканцями, оперативного надання їм підтримки та роз’яснень є обласна «гаряча лінія» з питань соцзахисту функціонування якої забезпечує Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
  
  У забезпеченні функціонування профільних «гарячих ліній» є особливості. Адже важливо не лише прийняти телефонний дзвінок та зафіксувати звернення, а й знати куди перенаправили за допомогою або надати оперативну відповідь.
  За І квартал 2026 року обласна «гаряча лінія» з питань соціального захисту опрацювала 1024 звернення мешканців.
  Які ж питання соціального захисту актуальні для мешканців області?
   Призначення, переоформлення, виплата державних допомог, пенсій, пільг та субсидій (599 звернення);
   надання допомоги, забезпечення засобами реабілітації, отримання соціальних послуг (382 звернення);
   отримання компенсацій за пільговий проїзд, підтримка ВПО (37 звернень);
   отримання послуг соціального таксі (11 звернень);
  надання соціальних послуг на професійній та непрофесійній основі, отримання компенсації (21 звернення);
   повідомлення про факти домашнього насильства та потреба в підтримці ( 4 звернення);
   інші запити за різною тематикою (85 звернень);
   телефонні дзвінки від мешканців інших областей щодо різних інструментів державної підтримки
(59 дзвінків).
  
  Нагадуємо, що на гарячу лінії мешканці в області можуть звернутись за інформацією з питань соціального захисту щодо:
  - отримання соціальних та реабілітаційних послуг;
  - забезпечення допоміжними засобами реабілітації та інших інструментів підтримки осіб з інвалідністю;
  - грошової допомоги за кошти обласного бюджету;
 - отримання підтримки для постраждалих осіб внаслідок актів агресії ворога, домашнього насильства, торгівлі людьми;
  - роз’яснення та переправлення щодо отримання державних соціальних гарантій;
  - розвиток альтернативних форм сімейного виховання та інше.
  Інформуємо, що і надалі обласна «гаряча лінія» продовжує відповідати на дзвінки мешканців в звичному режимі:
  безоплатно за номером 0-800-500-620,
  з понеділка та п’ятницю з 8:00 – 17:00.
  Відповідальні оператори зроблять все можливе, щоб швидко надати необхідну інформацію або перенаправити Ваш запит за належністю.

  Університет третього віку – одна із найпоширеніших форм надання послуги соціальної адаптації, яка передбачає організацію комплексу заходів, які покликані допомогти отримувачу послуги пристосуватися до умов соціального середовища.
  Полтавщина зберігає лідерські позиції щодо кількості функціонування Університетів третього віку, адже на сьогодні в області діють 32 такі форми із 260 по всій Україні.
  У першому кварталі 2026 року до проведення освітніх заходів та інших активностей на волонтерських засадах залучені 274 викладачі. Понад 2 тисячі слухачів пройшли навчальні курси з основ медицини та здорового способу життя; іноземної мов; моделювання та пошиття одягу; кулінарії; аматорського мистецтва та народної творчості. Досить популярними є курси з комп’ютерної грамотності, які допомагають особам старшого віку опановувати сучасні технології, користуватись гаджетами та цифровими сервісами. Такі курси в поточному кварталі прослухали понад 550 слухачів
  Метою створення Університету третього віку є адаптація покоління людей старшого віку до сучасного суспільного життя, підтримка фізичного та інтелектуального здоров’я, сприяння зайнятості та об’єднанню, розширення світогляду, підвищення якості життя людей сталого віку; організація такої діяльності, що створює умови для спілкування, самореалізації та активної участі в житті.
  Навчання в університетах третього віку безкоштовне та проводиться на основі власної активності слухачів і постійного діалогу з викладачем.
  Основними методами, що використовуються при навчанні є групова робота та проведення дискусій, які допомагають літнім людям не тільки поновити свої знання, але й знаходити нові види занять.
  Більше про діючі курси та факультети і попередній інфографіцій за посиланням -
https://www.facebook.com/share/p/17xprcheP1/"
 Довідково: Відповідно до Державного стандарту, послуга Соціальної адаптації надається після комплексного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги.
  Послуга включає в себе допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, надання психологічної допомоги, навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції, участь в організації та діяльності груп самодопомоги, в клубах за інтересами, клубах активного довголіття.
#безбарєрність

  На Полтавщині продовжує діяти соціальна програма «Муніципальна няня». Вона передбачає компенсацію витрат на послуги няні з догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку (або 6-річного віку у визначених випадках), що надається для підтримки батьків, опікунів дитини.
 За перший квартал поточного 2026 року на Полтавщині вже 61 родина отримали підтримку за цією програмою на загальну суму 1,4 млн. грн.
  
  Нагадуємо, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 № 664 на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення розширено перелік категорій громадян, які можуть скористатися послугою “муніципальної няні”.
  
  Таким чином усуваються барʼєри в доступі батьків до роботи і економічної незалежності, а дітей — до отримання належного догляду і розвитку. Це один з аспектів, передбачених планом Мінсоцполітики в межах виконання Національної стратегії створення безбарʼєрного простору в Україні, яку ініціювала Перша леді Олена Зеленська.
  Зараз послугою можуть скористатися родини, в яких є:
  • діти до 3 років внутрішньо переміщених осіб;
 • діти до 6 років, які потребують додаткового догляду (раніше входила категорія дітей з тяжкими хворобами лише віком до 3 років);
  • діти до 6 років, у кого один з батьків є особою з інвалідністю I чи II групи (раніше - це діти віком до 3 років);
  • діти до 6 років, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де неможливо забезпечити функціонування закладів дошкільної освіти.
  
  Послугу з догляду ,,муніципальна няня” на підставі укладеного договору може надавати будь-яка фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка має право на здійснення відповідних видів економічної діяльності, за винятком державних і комунальних закладів дошкільної освіти, а також родичів першого ступеня споріднення.
  
  Компенсація послуги “муніципальна няня” виплачується в розмірі 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі, установленої на 1 січня відповідного року (у 2026 році – 52,00 грн), за одну годину догляду, але не більше ніж 165 годин на місяць.
  При цьому розмір компенсації не може перевищувати фактичну вартість послуги “муніципальна няня”, сплачену заявником. Максимальний розмір компенсації у 2026 р. становить 8580,0 грн на місяць.
  
  Для отримання компенсації, батькам (опікуну) необхідно укласти письмовий договір з ,,муніципальною нянею” про здійснення догляду за дитиною, звернутися за місцем проживання до уповноваженої посадової особи територіальної громади, центру надання адміністративних послуг та подати заяву про надання компенсації послуги “муніципальна няня” з необхідним пакетом документів.
  
  Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих заявником документів, що підтверджують здійснення догляду за дитиною (акт про надану послугу “муніципальна няня”), а також витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”(виписка з банківського рахунка, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція).
  
  Компенсація послуги муніципальна няня не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соцдопомоги, що надаються відповідно до законодавства.
  
  Розвиток інструменту соціальної підтримки «муніципальна няня» передбачений заходами Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської.