|
Архів новин |
|
| ||16 травня 2024 року || |
|
|
Безбар’єрність для всіх і кожного
Питання забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення, в тому числі маломобільних, до різних сфер життєдіяльності залишається актуальним на сьогоднішній день.
Однією із пріоритетних складових державної політики є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині у реалізації своїх прав, отримання послуг на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної, економічної та освітньої безбар’єрності на всіх рівнях – від державного до місцевого.
Розпорядженнями Уряду прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та затверджений план заходів з її реалізації на 2023-2024 роки.
В умовах воєнного стану населення посилено зіштовхується з життєвими ситуаціями, які потребують отримання публічних (адміністративних) послуг, що надаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями.
Публічна послуга – це юридично або соціально значуща дія суб’єкта надання публічної (електронної публічної) послуги, у тому числі адміністративна послуга, за заявою (зверненням, запитом) суб’єкта звернення або без такого звернення, у результаті якої набуваються, переходять, припиняються права та/або здійснюються обов’язки суб’єктом звернення, надаються відповідні матеріальні та/або нематеріальні блага суб’єкту звернення.
Для з’ясування та оцінки стану доступності публічних (адміністративних) послуг у сфері соціального захисту населення Національною соціальною сервісною службою України проводиться онлайн-опитування.
Пройти анонімне анкетування може кожен бажаючий за посиланням:
https://nssu.gov.ua/socialni-poslugi/dostupnist-publichnykh-posluh?v=6639d015bf228
|
|
| ||9 травня 2024 року || |
|
|
Центр життєстійкості в Миргороді розпочав активну роботу
Життєстійкість — це вміння протистояти стресу, відновлювати себе, свій психічний, фізичний та емоційний стан після травмуючих подій.
В рамках ініціативи Першої леді Україні Олени Зеленської - Всеукраїнської програми ментального здоров’я в Україні реалізується проєкт Мінсоцполітики з формування життєстійкості, в якому активну участь беруть громади Полтавщини.
Відтак з квітня поточного року на базі ПрАТ «Миргородкурорт» в приміщенні Санаторію «Полтава» розпочав функціонувати «Центр життєстійкості»
Мультидисциплінарна команда, до складу якої входять соціальний менеджер, соціальні працівники та психологи надають комплексну соціальну послугу з формування життєстійкості особам, сім'ям, що проживають на території Миргородської громади.
Початковим етапом надання послуги є оцінка потреб людини, після цього її інформують про доступні шляхи вирішення. Працюють психологи, діє психологічна діагностика та психологічне консультування: індивідуальне, сімейне або ж групове.
За перший місяць роботи проведено зустрічі з представниками влади, керівниками управлінь та служб соціальної сфери Миргородської міської ради, метою яких була координація зусиль та взаємодія надавачів соціальних і реабілітаційних послуг щодо виявлення осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, співпраця щодо широкого залучення населення до отримання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості.
За квітень 2024 року командою центру проведено 57 групових зустрічей за тематикою основ психологічного здоров'я, пошуку інструментів, що допомагають дбати про свій внутрішній стан, ментальне здоров'я, просвітницькі та профілактичні зустрічі для батьків, рекреаційні заходи для ветеранів та їх родин.
На індивідуальних прийомах соціальних працівників із питань отримання комплексної послуги, формування дорожньої карти отримувача комплексної послуги, консультаціях психологів побувало більше 250 осіб, яким надано, в тому числі, й першу психологічну допомогу, проведено діагностику і корекцію психологічного стану, надано підтримку задля пошуку внутрішніх та зовнішніх особистісних ресурсів, які допомагають активізувати здатність до відновлення психологічного стану, проведено навчання прийомів емоційного та психологічного розвантаження.
Соціальний менеджер Центру, Людмила Мисяк, зазначає: «Наш Центр - це дружній простір, куди може звернутися кожен мешканець громади і отримати першу психологічну допомогу, скерування до потрібних служб та організацій, а також - можливість відвідувати групові заняття з психосоціальної підтримки. Такий підхід забезпечує згуртованість та життєстійкість в громаді, а також покращує організацію й надання усіх соціальних послуг у громаді і посилює взаємодію надавачів цих послуг між собою».
Центр життєстійкості ПрАТ «Миргородкурорт» працює:
з понеділка по п'ятницю, з 8.00 до 17.00,
субота та неділя - вихідні.
Адреса: м. Миргород, вул. Гоголя, 112 (Санаторій «Полтава»).
|
|
| ||8 травня 2024 року || |
|
|
Онлайн курс «Торгівля людьми: як захистити себе та близьких»
Торгівля людьми – ганебне явище, яке може трапитись з кожним! Не вірите?
Тоді ось офіційна статистика Міжнародної організації з міграції (МОМ) щодо України:
з 1991 року від торгівлі людьми постраждало понад 300 000 українців та українок;
59% учасників дослідження готові прийняти принаймні одну сумнівну пропозицію, що може спричинити потрапляння в ситуацію торгівлі людьми (дані на 01.12.2023 року).
А вони, ймовірно, хотіли:
• отримати прибуткову роботу у великому місті;
• поїхати навчатися за кордон;
• взяти участь у волонтерській ініціативі;
• активно та з користю відпочити;
• просто поспілкуватися онлайн на різні теми.
Погодьтеся, усе це дуже цікаво, але ви ніколи не знаєте, що насправді стоїть за подібною пропозицією від незнайомої вам людини (інколи ж, на жаль, і від знайомої).
А за даними Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, 28% виявлених жертв торгівлі людьми в усьому світі – це діти.
Міжнародний благодійний фонд «Карітас України», який уже 20 років працює у сфері протидії торгівлі людьми, та найбільша освітня платформа в Україні Prometheus запускають безплатний курс «Торгівля людьми: як захистити себе та близьких»
Курс буде корисним як для молоді, дітей та підлітків, так і для батьків та педагогів, – для кожного та кожної, хто хоче захистити власне життя та здоров’я, а також убезпечити рідних і друзів.
Під час навчання ви дізнаєтеся:
🔹 чому до рук торговців людьми може потрапити кожен і кожна;
🔹 які існують форми торгівлі людьми;
🔹 як розпізнавати небезпеку всього за трьома ознаками;
🔹 яким чином запобігати ситуації торгівлі людьми;
🔹 куди звертатися за допомогою.
Після курсу у вас будуть чіткі правила, як убезпечити себе у випадку:
✔️ евакуації та пошуку тимчасового притулку;
✔️ навчання та відпочинку за кордоном;
✔️ пошуку роботи або тимчасового підробітку;
✔️ заміжжя чи одруження.
Зареєструватися на курс https://sendy.prometheus.org.ua/
Дбайте про себе, адже ваше життя безцінне! Бережіть себе та близьких ❤️
|
|
| ||7 травня 2024 року || |
|
|
Центрів життєстійкості на Полтавщині стає більше.
Відтак в рамках проєкту Міністерства соціальної політики як складової Всеукраїнської програми ментального здоров'я Ти як? Першої леді Олени Зеленської у м.Кобеляках запрацював Центр життєстійкості
Це дружній, безбар’єрний простір, куди може звернутися кожен мешканець громади і отримати підтримку.
Центр життєстійкості - точка входу для кожної людини, яка потребує психосоціальної допомоги.
Усім нам іноді потрібна допомога. Важливо, щоб ми знали, де є дружній безбар’єрний простір, де нас підтримають, нададуть потрібну інформацію, познайомлять з тими, хто проходить схожі виклики.
Тут професіонал вам порадить, куди звернутися і як справлятися з вашою проблемою.
Серед послуг Програми життєстійкості:
первинна консультація - оцінка фахівцем звернень громадян та їхніх потреб з подальшим перенаправленням людини до необхідних фахівців чи інших служб у громаді,
психосоціальна підтримка - індивідуальні консультації, групові заняття та тренінги (наприклад, “Самодопомога Плюс”)
координація волонтерських активностей - оперативне реагування на ті запити, які виникають у громаді, включення відвідувачів Центру життєстійкості у волонтерські ініціативи Центру
підтримка сімей - організація тренінгів для сімей з розвитку батьківських компетентностей (наприклад, “Батьківство без стресу”), активностей та занять для дітей, проведення заходів для родин.
Центр працює за таким графіком:
ПН-ЧТ 8:00-17:15
ПТ 8:00-16:00
СБ-НД вихідний
Перерва 13:00-13:30
Телефон Центру: +38 (098) 603 52 90
|
|
| ||6 травня 2024 року || |
|
|
Державні соціальні допомоги за травень 2024 року: проведені нарахування та фінансування
Забезпечення вчасного нарахування та виплати державних соціальних допомог перебуває на постійному контролі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації.
Майже 81 тисячі мешканців області отримують виплату державних соціальних допомог у травні 2024 року на загальну суму 187,3 млн грн.
Щомісячно в області проводяться нарахування та виплата 17 видів допомог, з яких отримують:
- допомогу при народженні дитини - 20,8 тис.осіб;
- державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства - 18,9 тис.осіб;
- компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 9,1 тис. осіб
- державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю - 7,1 тис осіб;
- державну соціальну допомогу на догляд - 6,8 тис.осіб;
- державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям - 7,3 тис. осіб;
- допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сімʼях - 5 тис. осіб.
Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області направлені відомості для проведення виплати на уповноважені банківські установи та АТ «Укрпошта».
Виплата державних соціальних допомог здійсненна у спосіб, зазначений одержувачами у заяві, а саме:
- 3-6 травня 2024 року – на карткові рахунки через банківські установи (для 78% одержувачів);
- з 6 по 25 травня 2024 року - за місцем проживання через виплатні обʼєкти АТ «Укрпошта» згідно графіку доставки.
|
|
| ||5 травня 2024 року || |
|
|
Презентовано проект із надання Невідкладних проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з агресією рф проти України
На виконання Меморандуму мiж Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Урядовим уповноваженим з питань ґендерної політики та Глобальним фондом тих, хто пережили насильство (Global Survivors Fund), підписаної 21.12.2023 р., в Україні впроваджується Пілотний проект із надання Невідкладних репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з агресією російської федерації проти України (далі – Пілотний проект).
2 травня 2024 року відбулась презентація Пілотного проекту для представників обласних адміністрацій, місцевих органів влади, міжнародних і громадських організацій, які працюють у сфері надання допомоги постраждалим від СНПК. Участь в ній взяли близько 400 експертів та експерток, до компетенції яких належать питання надання допомоги, зокрема соціальних послуг, постраждалим від СНПК з усіх регіонів України.
Під час презентації голова Наглядової Ради пілотного проекту Катерина Левченко наголосила на важливості політичної підтримки Пілотного проекту з боку Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, участі в ньому представників Міністерства соціальної політики, Національної соціальної сервісної служби України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародних та громадських організацій, а також важливість залучення представників місцевої влади до реагування на випадки СНПК.
«В результаті реалізації Пілотного проекту очікується значне зростання в кількості свідчень та справ, які будуть задокументовані, адже постраждалим необхідно знати, що вони отримають підтримку після своїх слів, а не просто будуть використані як статистична одиниця» - зазначила Урядова уповноважена.
Наразі при фінансовій підтримці Урядів Франції та Бельгії триває тестова фаза Пілотного проекту, під час якої планується виплата невідкладних компенсацій в розмірі 3,000 євро для 500 постраждалих, а також забезпечення іншої допомоги, зокрема медичної та психологічної, через наявну систему перенаправлення.
Для реалізації Пілотного проекту були створені Наглядова Рада, Ідентифікаційний комітет та Апеляційна комісія (в разі незадоволення рішенням Ідентифікаційного комітету), до складу яких входять представники Офісу Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Мінсоцполітики, НСССУ, Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, Міжнародної організації з міграції, ГО «ЮрФем», Мережа жінок-постраждали від СНПК «СЕМА», «Фонд сім'ї Андрєєвих», ІКЖЦ, Truth Hunt, «Блакитний птах», «Еліос», «Ла Страда-Україна».
Для здійснення інтерв'ювання постраждалих підготовлені кейс-менеджери. Наразі перші 50 постраждалих проходять процес ідентифікації.
Таким чином проект є прикладом спільної роботи Уряду України, міжнародних та громадських організацій і є першою подібною моделлю в світі.
Урядовий Портал
Коаліція 1325 Полтавщина
|
|
| ||4 травня 2024 року || |
|
|
«Коаліція 1325 Полтавщина» отримала окрему сторінку на порталі ОВА
24 квітня 2024 року в області офіційно утворено неформальне міжгалузеве об’єднання представників експертного середовища «Коаліція 1325 Полтавщина», покликане забезпечити локалізацію виконання у Полтавській області резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та Національного плану дій з її виконання, сприяння реалізації ініціатив, направлених на підтримку участі жінок та дівчат у процесах відновлення миру.
До складу Коаліції наразі входять 39 представників, які підписали відповідний Меморандум про співпрацю. Враховуючи, що Меморандум несе виключно декларативний характер, участь у Коаліції є відкритою.
Безпечно, на даному етапі, найголовнішою складовою діяльності є інформаційно-комунікативна складова, яка нещодавно отримала додаткову підтримку у вигляді окремої тематичної сторінки на порталі ОВА https://poda.gov.ua/attachments/172405.
Контактні дані, склад Секретаріату та діючих учасників, умови включення, текст Меморандуму та Регламенту – все це систематизовано в окремому блоці.
Також до стрічки новин області на порталі буде додано пошуковий тег «1325», для того, щоб всі новини присвячені співпраці партнерів, відкритих можливостей в рамках порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» були в одному місці.
Нагадуємо, що Коаліція має обраний Секретаріат, а саме :
Координаторка : ШКОДЕНКО Наталія Анатоліївна, членкиня ГО «Бюро гендерних стратегій та бюджетування»;
Заступниця Координаторки: ЦИБУЛЬСЬКА Юлія Володимирівна, голова ГО «Інша жінка»;
Секретар: НОВІКОВА Наталія Федорівна, членкиня ГО «УАППО»
Кураторство від облвійськадміністрації закріплено за профільним структурним підрозділом – Департаментом соціального захисту населення ОВА, а загальну інформаційну складову та SMM підтримує Полтавський обласний центр соціальних служб.
Коаліція має власну сторінку в Facebook - https://www.facebook.com/1325poltavaregion/
а також відкрита до Ваших листів та пропозицій співпраці на електронну пошту poltava1325@gmail.com
|
|
| ||4 травня 2024 року || |
|
|
СНПК: Що це? Як діяти? Де отримати допомогу?
Сексуальне насильство є особливо огидною формою насильства.
Нажаль безпрецедентне вторгнення ворога та території України, принесло ще одне аморальне явище як сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).
Це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), яка є набагато ширшою за видами, що є особливо небезпечним, так як інколи постраждалі в ході жахливих подій сприймають це як частину агресії ворога.
В умовах окупації не існує поняття добровільної згоди. Це фізичний і психологічний примус, сексуальна експлуатація з шантажем: щоб не вбили, щоб отримати їжу або ліки.
За останніми даними Офісу генерального прокурора України, зафіксовано 270 випадки фактів СНПК.
Проте реальна кількість постраждалих є значно вищою. Адже ще й досі залишаються окупованими значні території нашої країни, на яких можуть перебувати постраждалі від СНПК.
Крім того, особи можуть боятися або соромитися звертатися по допомогу, звинувачуючи себе в тому, що сталося.
Які дії вважаються СНПК:
• зґвалтування;
• сексуальне рабство;
• примус до проституції;
• примусова вагітність або примусовий аборт;
• примусова стерилізація;
• примусовий шлюб;
• примусове спостереження за статевим актом інших людей;
• примусове оголення;
• завдавання фізичної шкоди статевим органам;
• будь-які інші форми сексуального насильства, вчинені щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, які безпосередньо чи опосередковано пов’язані з конфліктом.
Що робити, якщо ви стали жертвою СНПК
• промийте рани, тріщини, слизові оболонки чистою водою;
• знайдіть безпечне місце, де ви зможете відпочити й заспокоїтися;
• не звинувачуйте себе в тому, що сталося, ви не винні та маєте право на підтримку й допомогу;
• якщо маєте телефон та Інтернет, спробуйте зв'язатися з компетентними особами;
• спробуйте знайти людину, якій довіряєте та можете розповісти про те, що сталося;
• за можливості зверніться по медичну допомогу;
• може знадобитися використання засобів екстреної контрацепції;
• здайте аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, сифіліс, ВІЛ, гепатити В та С);
• якщо вдалося звернутися до лікаря протягом перших 72-х годин, потрібно провести постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції антиретровірусною терапією;
• розгляньте потребу в застосуванні антибактеріальної профілактики або терапії;
• через 3 місяці повторно треба здати аналізи на ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс.
Як спілкуватися з особою, яка постраждала від СНПК
• Будьте спокійними і дозвольте постраждалій особі поговорити з вами.
• Запитайте, як ви можете допомогти, запропонуйте воду, комфортне місце, де можна посидіти, паперову хустинку тощо.
• Запитайте людину, де їй було б найкомфортніше говорити з вами.
• Не ігноруйте та не будьте занадто нав'язливими, пропонуючи допомогу, не ставте запитання "чому?", залиште розслідування події компетентним органам.
• Зберігайте конфіденційність усієї інформації. Перш ніж звертатися по допомогу до компетентних осіб, попросіть дозволу.
• Намагайтеся втішити постраждалу і підкреслюйте, що вона не винна в тому, що з нею трапилося.
• Постраждалі можуть звинувачувати себе. Нагадайте, можливо, навіть більше одного разу, що жінка в цьому не винна.
• Нічого не занотовуйте, не фотографуйте постраждалу особу, не записуйте розмову та не інформуйте інших без дозволу.
• Не припускайте, що в пережитому "немає нічого страшного".
• Не сумнівайтеся у тому, що вам розповідають, і не заперечуйте цього.
ВАЖЛИВО! СНПК не має строку давності, а особи які стали свідками насильства також вважаються постраждалими.
Куди звернутися?
102 Національна поліція України
103
Медична допомога
15-47 Урядова лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству
+38 096 755 02 40 Офіс Генерального прокурора
+38 044 253 75 89 або 0 800 501 720 «Гаряча лінія» Уповноваженого з прав людини
116 123 або 0 800 500 335 Національна лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
1500 або 044 272 15 00 Цілодобові безкоштовні телефони довіри
0 800 213 102 Безоплатна правнича допомога
В Полтаві діє Центр Допомоги Врятованим, який також надає підтримку постраждалим внаслідок СНПК
Центр працює за адресою м. Полтава вул.Соборності, 58, 2 поверх
+38 (097) 944 96 01 +38 (099) 014 74 45
|
|
| ||3 травня 2024 року || |
|
|
10 комунікаційних принципів, аби показати, що гендерна рівність для вас важлива
Досліджуючи питання забезпечення гендерної рівності натикнулись на цікавий матеріал від експертів Програми розвитку ООН щодо 10 принципів, які можна взяти за основу для формування культури гендерночутливої комунікації
1. Не говорити про гендерну рівність як винятково жіночу проблему.
Це стосується кожного і кожної. Нам не вдасться розв’язати проблему гендерної нерівності, поки у всіх нас не буде розуміння того, що гендерні стереотипи впливають на те, як мислять, живуть і взаємодіють жінки і чоловіки.
Розширення прав і можливостей деяких жінок саме по собі не може спричинити трансформаційні зміни у суспільстві. Якщо гендерні ролі залишаються назагал незмінними, жінки все одно матимуть обмежений вибір — чи то працювати вдвічі більше за чоловіків, чи наймати інших жінок, аби ті виконували домашні обов’язки, які вважаються жіночими.
Аби досягнути гендерної рівності у довготривалій перспективі, нам потрібно ставити під питання гендерні ролі і стереотипи, які приписують як жінкам, так і чоловікам. Щоб наблизитися до рівності, у процес мають бути залучені і жінки, і чоловіки.
2. Справедливе представлення краще за рівне представлення
Не варто зациклюватися на рівному представництві, треба прагнути справедливого представництва. Якщо загальна картинка показує однакову кількість чоловіків і жінок, проте всі чоловіки — пожежники, а всі жінки — медсестри, то ця картинка сприяє поширенню соціально сконструйованих гендерних ролей. Цілеспрямовано зображуючи жінок у ролях, які традиційно виконують чоловіки, і чоловіків у ролях, які традиційно виконують жінки, ми можемо працювати над подоланням закорінених стереотипів.
3. Не применшувати роль жінок
У більшості суспільств види діяльності, які відводилися чоловікам, цінувалися і винагороджувалися більше, ніж ті, що вважалися жіночими. Ось чому звільнитися від гендерних стереотипів, на основі яких ми оцінюємо людську діяльність, настільки складно.
Ми маємо цілковито по-новому поглянути на цінність ролей і діяльності, яку ми вважаємо жіночою або чоловічою. Така робота, як догляд за дітьми чи дошкільна освіта, мають цінуватися не менше за роботу пожежників чи будівельників.
4. Не посилювати гендерні стереотипи
Не існує характеристик, поведінки чи схильностей, які були б властиві усім без винятку жінкам, так само як немає характеристик, властивих винятково чоловікам. Ці міфи пронизують гендерні стереотипи, деякі з яких навіть не вважаються проблемними. Наприклад, коли ми говоримо, що жінки більш схильні до співпраці, а чоловіки — до змагання, хоча це сприймається як комплімент, насправді ми все ще маємо справу зі стереотипами.
Подібним чином, кольори і символи, якими зазвичай позначають все, пов’язане з жінками і чоловіками, наділені певними характеристиками, що відображують гендерні ролі. Червоний (рожевий) колір сприймається, як щось емоційне й імпульсивне, а синій — як раціональне й стабільне. Краще відмовитися від використання цих кольорів на позначення чоловіків і жінок.
5. Покажіть різноманіття
Не всі жінки зазнають однакових форм дискримінації, і не всі чоловіки мають однакові привілеї. Літня жінка-ромка, що має інвалідність, стикається з цілком іншими проблемами, аніж молода жінка-лесбійка з високим рівнем доходів. Звертайте увагу на те, як гендерна ідентичність накладається на інші характеристики — такі як расова чи етнічна приналежність, вік, соціальний і майновий стан, інвалідність, сексуальна орієнтація, — що створюють особливі форми дискримінації та суспільної ізоляції. Намагайтеся якомога уважніше дослухатися до цих різноманітних досвідів і відповідно їх виражати.
6. Вживайте гендерночутливу лексику
Маємо визнати, що гендер є соціально сконструйованим явищем. Варто звертати увагу, як ми говоримо про жінок у професійній сфері. Доречно вживати фемінітиви або ж використовувати множинну форму іменників.
У деяких випадках, коли знайти вдалу милозвучну форму не вдається, можна перефразувати в інший спосіб, наприклад, фахівчиня/спеціалістка з біоенергетики/етнографії/математики тощо. Іноді допомагають іншомовні слова, наприклад, «амбасадорка» на позначення жінки-посла.
7. Не робіть їх жертвами
Жінок зазвичай характеризують як безпомічних у ситуаціях, коли на них чекають випробування, або коли вони не мають чоловічої підтримки. Навіть якщо їм не все вдається, ми маємо віддати їм належно за те, як вони намагалися впоратися з проблемами. Краще вживати термін потерпілі від гендерно обумовеного насильства, аніж жертви гендерно обумовеного насильства, оскільки останнє поняття позбавляє жінку таких характеристик, як сила та здатність до дії. Розповідаючи про людей, намагайтеся робити це з повагою і порадьтеся з ними, як вони бажають бути зображеними у вашій розповіді.
8. Поблажливість — недоречна
Поблажливі висловлювання щодо жіночих невдач чи досягнень — аж надто поширені. Будьте обережні з висловами на кшталт жінок необхідно навчати важливості їхніх прав або жінкам необхідно покращувати самооцінку. Ці твердження створюють враження, що жінки самі винуваті у тому, що в них бракує коштів або освіти, з чим вони нерідко стикаються.
Окрім того, варто переконатися у тому, що ви розповідаєте про досягнення жінки, як про щось, що сталося попри систематичну гендерну нерівність, а не попри те, що вона жінка. Уникайте формулювань на зразок: вона стала президенткою, незважаючи на те, що є жінкою, краще сказати: вона стала президенткою, незважаючи на гендерну нерівність і стереотипи.
9. Спиратись на факти
Оскільки гендер формує наше життя і самоідентичність у багатьох аспектах, більшість із нас мають доволі категоричну позицію щодо гендерних ролей і гендерних взаємовідносин. Ми маємо бути обережні, аби не робити узагальнення лише на основі власного досвіду і спостережень. Натомість нам варто зосередитися на тому, про що нам говорять факти й статистика і послухати думку експертів.
10. Бути відкритими
Коли доводиться ставити під сумнів наші звички і світогляд, цей досвід часто викликає внутрішній спротив. Проаналізувати, як ми спілкуємося, з гендерночутливої перспективи, може виявитися нелегким завданням, і потрібен певний час, аби до цього звикнути. Проте якщо ми готові навчатися і вдосконалюватися, з часом робити це буде все легше.
Коаліція 1325 Полтавщина
https://www.facebook.com/1325poltavaregion
|
|
| ||2 травня 2024 року || |
|
|
Державна соціальна допомога на дітей-сиріт,
дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу
Продовжуємо популяризувати сімейні форми виховання та інструменти державної соціальної підтримки для таких родин.
Дитячий будинок сімейного типу, або ДБСТ, — це фактично велика прийомна родина, де діти зростають в сімейній турботі. У одній такій родині виховуються від п’яти прийомних дітей, а загалом може бути до десяти дітей разом з рідними.
Прийомна сім'я - це родина, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Детальну інформацію щодо того, хто може усиновити дитину та які сімейні форми виховання існують – Ви можете знайти у презентації за посиланням на сторінці Полтавського обласного центру соціальних служб
Наразі в області функціонує 38 дитячих будинки сімейного типу, в яких виховуються 252 дитини та 101 прийомна сім’я з 175 дітьми відповідно.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування проживають і виховуються у прийомній сім’ї або дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а у разі продовження навчання в закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти - до 23-річного віку або до закінчення відповідного закладу освіти.
Особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їхнім вибором можуть проживати та виховуватися у прийомній сім’ї/дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи продовжують вони навчатися
За прийомними дітьми зберігається право на отримання аліментів, пенсії, стипендії, інші соціальні виплати.
Відповідно до діючого законодавства на кожну дитину, влаштовану до зазначених сімейних форм виховання, на рівні держави надається соціальна допомога.
Максимальний розмір щомісячної допомоги становить:
- на дітей віком до 6 років - 6407,50 грн (на дітей з інвалідністю - 8970,50 грн);
- на дітей віком від 6 до 18 років - 7990 грн (на дітей з інвалідністю - 11186 грн);
- на осіб з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування від 18 до 23 років - 7570 грн (на осіб з інвалідністю - 10598 грн).
Поряд з цим за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях кожному з батьків-вихователів і одному з прийомних батьків призначається та виплачується щомісяця грошове забезпечення. Розмір грошового забезпечення встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину (3028 грн). Період отримання грошового забезпечення зараховується до страхового стажу.
Довідково:
Розмір допомоги на влаштовану дитину становить різницю між 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму) та розміром призначених в установленому порядку пенсії, аліментів, стипендій, державної допомоги (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) за попередній місяць на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю.
Для розрахунку допомоги на осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 р. застосовується прожитковий мінімуму для працездатної особи.
|
|
| ||1 травня 2024 року || |
|
|
Державна допомога при усиновленні дитини
Сім’я є найкращим середовищем для виховання, розвитку та становлення особистості. Тому розвиток сімейних форм виховання та забезпечення права дитини на смію є пріоритетним напрямом соціальної політики, що підтверджено низкою нормативно правових актів, в тому числі Конвенцією ООН про права дитини.
Усиновлення дитини це надзвичайно важливий крок, який відкриває нові можливості для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на зростання та виховання у сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння,
Відповідно до Закону України ,,Про державну допомогу сім’ям з дітьми” усиновлювачі мають однакові права щодо державної підтримки з батьками, у яких народились діти.
На сьогодні в області 135 сімей, які усиновили дитину та отримують державну допомогу при усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який усиновив дитину з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або дитину, батьки якої дали згоду на її усиновлення.
Якщо усиновлювачами є подружжя, допомога призначається одному з них на їх розсуд.
Важливо! Допомога не призначається у випадку усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя.
Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну усиновлену дитину у загальному розмірі 41280 грн.
Виплата здійснюється одноразово у сумі 10320 грн, решта коштів допомоги виплачується по 860 грн впродовж 36 місяців.
Допомога при усиновленні дитини призначається якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Допомога виплачується незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.
Для призначення допомоги при усиновленні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
- заява усиновлювача, за затвердженою Мінсоцполітики формою (форма заяви розміщена за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n14);
- копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
- копія рішення суду про усиновлення дитини.
Документи для призначення допомоги приймаються за місцем проживання
- уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради територіальної громади,
- ЦНАП,
- через портал Дія.
Для її оформлення онлайн необхідно авторизуватись на порталі Дія, вибрати у меню послуг «Допомога при усиновленні дитини»; заповнити необхідні відомості; перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом чи Дія.Підпис.
Результат розгляду заяви надійде в електронний кабінет користувача на порталі Дія або на вказану при реєстрації електронну пошту.
Усиновлювачі, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу при усиновленні дитини, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
|
|
| |
|
