Кожна людина має відбувати себе в безпеці в своїй родині та знати, де отримати допомогу у разі критичних ситуацій.
   Вчасне виявлення, надання підтримки, а головне запобігання – те, на що спрямована державна соціальна політика за пріоритетним напрямом.
   Протягом вересня в області, в рамках співпраці Департаменту соціального захисту населення ОВА та БО «Світло надії» відбулася серія з трьох тренінгів для фахівців соціальної сфери.
  
  Мета зустрічей — надати фахівцям більше практичних знань і навичок, аби вони могли якісніше допомагати людям, які постраждали від насильства.
    Під час навчання учасники:
   - розбирали основні види та прояви гендерно зумовленого насильства;
   - дізнавалися про мінімальні стандарти захисту та кращі практики реагування;
   - вчилися оцінювати ризики та знаходити безпечні рішення для постраждалих;
   - обговорювали, як працює система перенаправлення до медичних, психологічних і соціальних служб;
   - практикували ведення випадків через кейс-менеджмент і рольові вправи;
   - дискутували про етичні принципи у роботі та чутливу комунікацію.
   Особливістю цих тренінгів стала їхня практична спрямованість: учасники не лише слухали, а й аналізували реальні життєві ситуації, працювали в групах та обмінювалися власним досвідом.
   Соціальні працівники часто стають першими, хто чує про проблему. Тому такі знання та відпрацьовані алгоритми дій допоможуть їм швидше реагувати й ефективніше підтримувати постраждалих.
  
  Тренінги проведено в межах проекту «Захист ВПО, постраждалих від конфлікту осіб та розширення можливостей громади» який фінансується УВКБ ООН у партнерстві з БО «Світло надії» та ГО «Десяте квітня».

  Використання цифрових інструментів – є тим важливим #безбарєрним рішенням, яке дозволяє пришвидшити процеси опрацювання документів, а отже вплинути на доступність соціальної послуги.
   Вже рік, як територіальні громади Полтавщини працюють з цифровою системою Соціального порталу Мінсоцполітики https://soc.gov.ua, яка дозволяє приймати та опрацьовувати звернення громадян щодо отримання соціальних послуг.
   За даними моніторингу Мінсоцполітики, Полтавщина входить в перелік топ-5 областей за активністю користування.
   Завдяки технічному та менторському супроводу, який забезпечено командою Департаменту соціального захисту населення ПОВА, за весь промислової експлуатації порталу область демонструє високі показники ефективності.
   «Наразі в системі працюють 583 авторизовані особи, з яких 220 – мають статус кейс-менеджерів на рівні тергромад. За період функціонування порталу це дозволило опрацювати майже 11 тисяч звернень від реальних отримувачів послуг» - прокоментувала Директор Департаменту соцзахисту населення ОВА Людмила Корнієнко.
  
   Проаналізувавши активність територіальних громад, яка є відображенням налагодженої співпрацю між управліннями соцзахисту та надавачами послуг, в Департаменті складено рейтинг територіальних громад за трьома ключовими критеріями:
  1. Кількість коректних звернень, які надійшли в ЄСР і були взяті в роботу;
  2. Кількість коректних звернень, щодо яких прийнято рішення про надання
  3. Кількість коректних звернень, щодо яких підписано договір на надання соціальних послуг особі/родині.
  Серед всіх 60 територіальних громад області лідируючі позиції займають: Диканська селищна, Кременчуцька міська, Пирятинська міська, Горішньопланівська міська та Шищацька селищна громади.
   Порівняльний аналіз міських територіальних громад відображає успішну діяльність наступних громад: Кременчуцька, Пирятинська, Горішньоплавнівська, Миргородська, Лубенська.
   В категорії «селищні громади» топ-5 найактивніших громад це: Диканська, Шишацька, Чорнухинська, Котелевська, Великобагачанська.
  Серед сільських територіальних громад гарні показники демонструють Щербанівська, Мартинівська, Сенчанська, Великобудищанська та Оболонська громади.
    Детальні результати рейтингового ранжирування зображені в інфографіці.
  Довідкову інформацію щодо впровадження кейс-менеджменту та по роботі з соцпорталом Ви можете отримати у профільному відділі Департаменту за телефоном (0532) 681264.
  Звертаємо увагу територіальних громад, що технічний супровід з питань опрацювання звернень, формування справ забезпечує Центр по нарахуванню та здійсненню соцвиплат в Полтавській області – (0532) 63 28 68.

  Забезпечення міжвідомчої взаємодії відіграє важливу роль в питаннях роботи з кризовими та негативними явищами в соціумі. Ефективність протидії торгівлі людьми в першу чергу залежить від обізнаності населення щодо «червоних прапорців» та життєвих ситуацій, яких необхідно уникати, а також механізмів перевірки та перестороги щодо сумнівних контактів та пропозицій.
  Примусова праця та трудова експлуатація, втягнення у злочинну діяльність, сексуальна експлуатація, примусова вагітність, використання в збройних конфліктах, усиновлення з метою наживи, залучення в боргову кабалу – все це може статись з будь-ким, навіть у звичайних повсякденних діях таких, як працевлаштування або навчання за кордоном, встановлення особистісних чи дружніх стосунків, зміна місця проживання.
  Про проведення спільних інформаційно-просвітницьких заходів та предметної взаємодії з питань запобігання торгівлі людьми обговорили на робочій зустрічі в Департаменту соціального захисту населення ОВА.
  Команда Департаменту на чолі з Директоркою Людмилою Корнієнко зустрілись з представниками БО «Світло надії» Анатолієм Павленко та Тетяною Піценко.
  Партнери обговорили прийдешнє проведення тренінгу з посилення взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми, сприяння в організації просвітницьких заходів для молоді та студентства у форматі інтерактивів, посилення загальної координації соціальної роботи в громадах за даним напрямом.
  «Департамент, як обласний координатор напрямку запобігання торгівлі, на постійній основі скеровує роботу надавачів соціальних послуг та інших суб’єктів взаємодії щодо привентивної роботи та виявлення постраждалих осіб. В умовах воєнного стану держава продовжує забезпечувати виплату матеріальної допомоги постраждалим особам, розмір якої становить від 7 до 9 тисяч гривень в залежності від категорії. Безперечно співпраця з експертним середовищем та громадськими організаціями надзвичайно важлива в цьому напрямку, особливо в питанням інформаційно-просвітницької роботи, проведення соціальний акцій. Адже попередити набагато простіше, ніж долати наслідки», - відмітила Людмила Корнієнко.
   Важливо пам'ятати, що жертви насильства потребують нашої підтримки та допомоги, тому маємо докласти всіх зусиль для того, щоб забезпечити їм захист.
  Якщо Ви стали свідком або потерпілим від подібних злочинів, не мовчіть – одразу звертайтеся за номерами:
  1547 – Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
  116 123 – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
  102 – Національна поліція України.
  112 – Єдиний номер для повідомлень про надзвичайні ситуації.

  Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист, осіб стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» передбачено надання державних соціальних гарантій особам, які перебували у полоні, зокрема забезпечення санаторно-курортним лікуванням.
  Урядом внесені зміни до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками таких громадян, або надання їм компенсацій, про що прийнято відповідну Постанову (від 17.09.2025 №1167).
   До постраждалих осіб відносяться: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці, особи без громадянства, які були позбавлені особистої свободи державою-агресором.
  Змінами передбачається надання права постраждалим особам за їхнім бажанням мати одну супроводжуючу особу для супроводу на проходження санаторно-курортного лікування в рамках державної програми.
  Водночас постраждалі особи разом із супроводжуючими особами можуть самостійно обрати санаторно-курортний заклад, придбати путівки та пройти лікування.
  Зміни передбачають надання можливості супроводжуючим особам отримати компенсацію у розмірі 0,7 граничної вартості пільгового санаторно-курортного лікування.
   Крім того, уточнено термін на звернення для забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням, та зазначається, що за таким лікуванням особа може звернутися через 12 місяців з дати встановлення факту звільнення з місць несвободи.
  Також передбачено формування Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю переліку санаторно-курортних закладів в розрізі областей та нозологій, що надають послуги із санаторно-курортного лікування та розміщення його на офіційних інформаційних ресурсах, що забезпечить доступність інформації про зазначені заклади під час вибору місця для проходження лікування.
  Зазначені зміни сприятимуть до проходження лікування у санаторно-курортних закладах більшою кількістю постраждалих осіб.
  Додатково нагадуємо, що на обласному рівні запроваджено додаткові соціальні гарантії, які дозволять посилити ефективність процесів реабілітації для постраждалої особи, відновлення її соціальних та сімейних зв’язків.
  «Відповідно до заходів Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області категорії осіб, створено можливість одночасного санаторно-курортного лікування за кошти обласного бюджету і для членами сімей громадян, які повернулися з російського полону. На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн. з обласного бюджету» - прокоментувала Директорка Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потрібно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації, районного управління соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
  Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34

  Послуга стаціонарного догляду є найбільш трудомісткою та ресурсно затратною соціальною послугою, яка окрім забезпечення умов для проживання та побуту особи, не здатної до самостійного обслуговування, передбачає низку комплексних дій. Допомога в самообслуговуванні, медичний супровід та моніторинг стану здоров’я, забезпечення засобами допоміжної реабілітації та організація змістовного дозвілля – все це спрямовано на підтримання фізичного та ментального здоров’я підопічного, забезпечення його прав на гідну старість та соціальний захист.
   На сьогодні послугами стаціонарного догляду в області охоплено 2,2 тисячі осіб, з яких – 90% за рахунок діяльності 14 обласних будинків-інтернатів, пансіонату системи соціального захисту.
   Про забезпечення прав підопічних, умови їх розміщення, а також організацію надання соціальних послуг говорили на нараді в Департаменті соціального захисту населення ОВА з представниками закладів, яку ініціювала Директорка Департаменту Людмила Корнієнко.
   Участь у нараді взяли: Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Полтавській області Владислав Носенко та головний спеціаліст відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лариса Кармазін-Денисенко.
   «Забезпечення дотримання прав підопічних обласних пансіонатів та надання їм соціальних послуг відповідно до Державних стандартів є незмінним пріоритетом в роботі Департаменту. Під постійним контролем перебувають як соціальна складова підтримка осіб, так і інші технічні та організаційні аспекти діяльності закладів. З цією метою ми маємо налагоджену співпрацю з регіональним Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.» - підкреслила Людмила Корнієнко.
   Під час наради обговорено і важливість готовності закладів до зимового періоду, яка має передбачати формування запасів твердого палива, продуктів харчування та води на випадок непередбачуваних станів. Водночас актуальним є здійснення превентивних заходів оздоровчого характеру: вакцинація від грип, організація планових скринінгів на туберкульоз тощо.
   «Крім того в поточному році було посилену роботу щодо підвищення кваліфікації та опанування нових компетенцій працівниками обласних пансіонатів. Відтак понад 170 соціальних працівників закладів взяли участь у навчальних заходах з питань організації надання соціальних послуг на базі Полтавського обласного центру соціальних служб» - зазначила Людмила Василівна.

   З метою організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основоположних свобод та інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань в установах виконання покарань, функціонує дорадчий орган ОВА – Спостережна комісія.
  24 вересня відбулось чергове планове засідання під головуванням заступниці директора Департаменту соціального захисту населення Олени Панової. Відповідно до порядку денного було обговорено здійснення комплексу заходів, спрямованих на корекцію суб’єктів пробації соціальної поведінки або окремих проявів, профілактику ВІЛ та гепатиту С в установах виконання покарань області, а також про підсумки роботи спостережної комісії виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради та співпрацю з ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».
  Участь у нараді взяли члени спостережної комісії, начальник філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Станіслав Левченко, а також голови спостережних комісій при РВА та виконавчому комітеті Київської районної у м. Полтаві ради.
   За результатами засідання прийнято відповідну постанову Спостережної комісії.

  У межах проєкту «Кращий догляд» представники соціальних сервісів області продовжують знайомитися з кращими практиками соціальної роботи в Україні. Сьогодні представники Кременчуцької, Миргородської, Пирятинської, Лубенської та Шишацької територіальних громад - учасниць проєкту, а також Полтавського обласного центру соціальних служб та Департаменту економічного розвитку ОВА відвідали Львівський міський центр соціальних послуг «Джерело».
  
 Це заклад, де «під одним дахом» об’єднано чотири установи: міський центр соціальних служб, територіальний центр, соціальний готель та центр обліку й нічного перебування бездомних осіб.
  
  Тут працює понад 500 фахівців, функціонує 22 локації, і надається 22 соціальні послуги для дітей, людей з інвалідністю, сімей у складних життєвих обставинах, осіб похилого віку, бездомних людей та постраждалих від домашнього насильства.
  
  ▫️Фахівці працюють з дітьми з інвалідністю, опікунським та прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, внутрішньо переміщеними особами та іншими вразливими категоріями.
  ▫️ Під час візиту учасники бачили, як виглядає реабілітація на практиці, умови та заняття в кімнатах денного догляду, заняття для дітей з інвалідністю, інклюзивні групи для відвідувачів до 45 років.
 ▫️Центр оснащений сучасним обладнанням, засобами пересування, тренажерами, транспортом, адаптованим до різних потреб.
   ▫️ Важлива частина роботи центру — це контакт-центр та CRM-система, які дозволяють швидко реагувати на звернення, вести облік послуг і забезпечувати прозорість роботи.
  
  «Для нашої команди це — приклад того, як можна вибудувати цілісну систему соціальної підтримки, де враховані різні потреби громади. Ми рухаємося до того, щоб кожна дитина, сім’я вразливої категорії отримувала потрібну допомогу вчасно та якісно», - відзначила менеджерка проєкту Наталія Шкоденко.
  
   Учасники візиту зосередили увагу на тих послугах, які надаються в «Джерелі» для сімей та дітей і які вони можуть запровадити в своїх громадах. Зокрема - це послуги раннього втручання та денного догляду. Спілкувалися з фахівцями, отримали відповіді на питання та обговорити організаційні моменти.
  
   Цей навчальний візит став можливий завдяки проєкту ЮНІСЕФ Кращий догляд у Полтавській області, який реалізується МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна за фінансової підтримки Уряду Канади.

   Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА сьогодні долучилась до засідання постійної комісії Полтавської обласної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення. Відповідно до порядку денного розглянули низку питань, які в тому числі пов’язані із забезпеченням функціонування обласних будинків-інтернатів системи соціального захисту та їх готовності до прийдешнього зимового періоду.
   «Наразі соціальні послуги стаціонарного догляду на базі пансіонатів отримують майже 2 тисячі осіб, з яких понад 180 – внутрішньо переміщені та евакуйовані із сусідніх областей. Безпека цих людей, забезпеченість їх послугами та умовами для розміщення – це зона нашої відповідальності, тому Департаментом соціального захисту населення вжито всі необхідні управлінські заходи щодо забезпечення безперебійної роботи закладів в осінньо-зимовий період з урахуванням можливих критичних ситуацій» - прокоментувала Людмила Корнієнко.
  Наразі на всі заклади забезпечено отримання Паспортів готовності об'єктів до опалювального сезону, завершено проведення ремонтних робіт систем опалення, водопостачання та водовідведення, підготовлено сховища для зберігання овочів. Відповідно до затвердженого плану заходів сформовано належні запаси бутильованої води, продуктів харчування, а також відпрацьовано алгоритм дій працівників на випадок непередбачуваних подій. Всі заклади мають автономні альтернативні системи енергозабезпечення на випадок блек-ауту.
  Питання формування запасів та забезпеченість закладів твердим паливом перебуває на постійному контролі в Департаменті.

  23 вересня - Міжнародний день жестових мов, заснований ООН у 2017 році для підвищення обізнаності про важливість жестових мов і підтримки прав осіб з порушенням слуху та мовлення.
  
   Жестові мови є повноцінними природними мовами зі своєю граматикою та синтаксисом, якими користуються мільйони людей у всьому світі.
  
   Доступність інформації для осіб із порушенням слуху чи мовлення є не лише питанням комфорту, а й невід’ємною складовою захисту прав людини. Соціальна послуга переклад жестової мови – це ключ до інформаційної безбар’єрності, забезпечення ріних прав та можливостей для всіх і кожного.
  
   Команда Департаменту соціального захисту населення ОВА долучається до відзначення Дня жестової мови та підтримуємо тезис, що інклюзія – це не про стан людини, а про процес включення всіх сфер життя та їх адаптованості до потреб кожного.
  
   Заступник Директора Департаменту Руслан Жигілій, який вільно володіє українською жестовою мовою, у своєму відео-зверненні підкреслив важливість розвитку соціальної послуги «переклад жестової мови», яка сьогодні доступна у надавачів соцпослуг 23 тергромад.
  
   «Департамент відкритий до співпраці з громадськими організаціями, які підтримують осіб з інвалідністю, зокрема з порушенням слуху та мовлення. Ми готові надати всебічну підтримку ініціативам, які спрямовані на покращення життя мешканців області, подолання бар’єрів в отримання послуг та допомоги. Разом – ми можемо більше» - підкреслив Руслан Сергійович.
  
   #ЖестоваМова #Безбарєрність #РівніМожливості

  На хвилях POWER FM 102.7 та Шлягер FM 105.0 вже звучать аудіоролики в межах комунікаційної кампанії 1325 ЗМІЦНЮЄ КРАЇНУ.
  
  Вони покликані підвищити обізнаність суспільства та представників місцевої влади про Резолюцію Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», яка:
  ▫️ наголошує на рівній участі жінок і чоловіків в ухваленні рішень;
  ▫️ посилює роль жінок у секторі безпеки і оборони;
  ▫️ підкреслює важливість гендерно чутливого відновлення;
  ▫️ підтримує економічну активність жінок;
  ▫️ зобов’язує державу допомагати постраждалим від сексуального насильства під час війни.
  
  🎙 Вмикайте радіо, слухайте, діліться зі знайомими!
  
   Кампанія 1325 ЗМІЦНЮЄ КРАЇНУ реалізується Українським Жіночим Фондом за підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів та Канади та за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

  За даними Всесвітньої федерації глухих людей, у світі понад 70 мільйонів осіб, а це 0,1% від всього населення, мають порушення слуху. Тому розвиток жестової мови, як частини безбар’єрного інформаційного простору, є не лише потребою, як у формі спілкування, а й містком до освіти, послуг, культури, мистецтва та гідного життя.
   Сьогодні, 22 вересня в Україні стартував тиждень жестової мови, який приурочено до Міжнародного дня глухих осіб.
  З нагоди події Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко зустрілась з адміністрацією Полтавського ВП «Універсал» УТОГ, яке є прикладом важливого соціального підприємства, де для осіб з порушенням слуху створено всі належні умови для праці.
  Під час зустрічі обговорено низку соціальних та економічних проблем, які потребують вирішення. Водночас, підтримка осіб з інвалідністю має охоплювати всі інструменти соціального захисту: доступність до соціальних послуг, забезпеченість допоміжними засобам з реабілітації, адресних пільг та компенсацій, можливість отримання реабілітаційних послуг та оздоровлення. Підкреслили і важливість розвитку жестової мови на рівні громад.
   «Попри те, що законопроєкт «Про українську жестову мову», в розробці якого брали участь представники спільноти УТОГ не було прийнято, соціальна послуга перекладу жестової мови має затверджений державний стандарт. Щороку понад 100 осіб, які мають порушення слуху та мовлення звертаються за підтримкою до територіальних центрів та центрів надання соцпослуг в своїх громадах. Наразі соціальну послугу перекладу жестової мови на базі надавачів соціальних послуг 23 територіальних громад надають 47 сертифікованих фахівців. Додатково, в деяких центрах надання соціальних послуг та терцентрів жестову мову викладають в межах Університетів третього віку. Тому маємо надію, що цей інструменту безбар’єрної комунікації було масштабовано на всі сфери соціального життя» - коментує Директор Департаменту соцзахисту населення ОВА Людмила Корнієнко.
   Для поширення інформації щодо програм підтримки, доступних соціальних послуг, можливості отримання допоміжних засобів реабілітації, а також інших пільг та компенсацій, представникам підприємства передані презентаційні матеріали та пам’ятки розроблені Департаментом.
  Нагадуємо, що для отримання послуг перекладу жестової мови необхідно звернутись до надавача соціальних послуг своєї громади або подати заяву через Соціальний портал https://soc.gov.ua/services/zhest-mov
  Контакти надавачів тергромад, які мають спеціалізованих фахівців Ви знайдете в інфографіці за посиланням https://www.facebook.com/share/p/1B5jyqfQJw/

  На Полтавщині стартувала комунікаційна кампанія «1325 ЗМІЦНЮЄ КРАЇНУ». Протягом двох місяці триватимуть заходи покликані підвищити обізнаність щодо Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та важливості виконання Національного плану дій із її реалізації, локалізації місцевих заходів задля спільної мети. Резолюція 1325 допомагає забезпечити комплексний підхід: від захисту цивільного населення та інклюзивної відбудови до створення можливостей для економічного розвитку.
  
   Презентація акції відбулася в обласному центрі. Кампанія спрямована на активне залучення жінок до процесу прийняття рішень і формування безпечного середовища в громадах Полтавщини та України загалом.
  
   Безпека – це основа функціонування будь-якої держави, адже війна сьогодні є головною загрозою для України, яка принесла з собою низку негативних наслідків для соціальної та економічної сфер життя.
  
  «Коаліція 1325 Полтавщина» – унікальна історія співпраці та міжвідомчої взаємодії. Вона об’єднує ініціативи органів влади, громадського сектору та дозволяє залучати експертів до вирішення чутливих питань. Завдяки співпраці в межах Коаліції, яка об’єднує майже 50 учасників, вдалось оновити Регіональний план дій з реалізації Резолюції 1325, провести безпековий аудит спеціалізованих служб, посилити співпрацю на рівні громад та залучити додаткову грантову підтримку для реалізації засад гендерної політики в області. Під час війни перед соціальною сферою області постали нові виклики, потреба в розвитку нових видів соціальних послуг. Ми повинні докласти чимало зусиль, щоб гендерний компонент знайшов відгук у всіх сферах нашого життя», – зазначила директор Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА Людмила Корнієнко.
  
   Резолюція 1325 є інструментом для забезпечення безпеки в широкому розумінні. Вона не лише про жінок, а про підвищення ефективності сектору безпеки та оборони, інклюзивну відбудову та економічну стійкість країни.
  
  «В основному комунікаційна кампанія 1325 – це посил до місцевої влади, щоб ще раз наголосити на важливості реалізації Національного плану дій через місцеві ініціативи та програми. Крім того нам потрібно просигналізувати, що в області є достатньо спроможних інструментів та базису для ініціювання важливих проєктів, які мають йти від громад і потреб мешканців» – наголосила координаторка комунікаційної кампанії «1325 ЗМІЦНЮЄ КРАЇНУ» Наталія Дерябіна.
  
   Ключовими тематичними блоками кампанії визначено: «Нічого про нас без нас», «Жінки в секторі безпеки й оборони», «Безпечне середовище та інклюзивна відбудова», «Економічна стійкість», «Підтримка постраждалих від сексуального насильства під час війни».
  
  Головним регіональним провайдером кампанії є неформальне експертне об’єднання «Коаліція 1325 Полтавщина». Кампанія реалізується Українським Жіночим Фондом за підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів і Канади та за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

  «Ми – поруч» – слоган, який як найкраще характеризує команду Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, адже це фахівці, для яких турбота – професія серця.
  
  Соціальний супровід та робота мобільних бригад, медична допомога та реабілітаційні компоненти, навчально-тренінгові заходи та гуманітарна підтримка, а в період повномасштабного вторгнення – надійне плече допомоги для постраждалого населення, уразливих категорій громадян та тих, хто потребує цього найбільше – це все про Полтавський ТЧХУ.
  
   Сьогодні відбулась чергова звітно-виборча конференція організації до участі в якій запрошена Директорка Департаменту соціального захисту населення облвійськадміністрації Людмила Корнієнко.
   Підведення підсумків за поточний рік, окреслення планів на майбутнє, а головне – готовність допомагати, підтримувати та співпрацювати задля населення Полтавської області – головний меседж заходу.
  
   Від імені колективу Департаменту та установ системи соціального захисту населення висловлюємо повагу та щиру вдячність голові ПОО ТЧХУ Ірині Плюсніній та всій команді організації за багаторічну плідну дружбу.
  
  «Завдяки багаторічному партнерству Департаменту соціального захисту населення з Товариством Червоного Хреста України, неодноразово установи та громади області отримували гуманітарну допомогу для забезпечення нагальних потреб уразливих категорій населення, в тому числі які потребують постійного стороннього догляду. Продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти, ковдри, кухонні набори, побутова техніка та дизельні генератори – це далеко не повний перелік наданої гуманітарної підтримки. Ваші мобільні бригади - завжди там де потрібно, Ваші тренери – навчають найважливішим темам, які допомагають вижити в умовах війни, Ваш центр життєстійкості – підтримує ментальне здоров’я мешканців. Дякуємо за роки співпраці та готові до нових спільних ініціатив та досягнень» - прокоментувала подію Людмила Корнієнко.
  
   Під час спілкування партнерів обговорено подальші перспективні напрямки співпраці, які мають посилити сферу соціального захисту населення області, підвищити комплексність та якість соціальних послуг з урахуванням міждисциплінарного підходу.
  

  Днями неформальне експертне об’єднання «Коаліція 1325 Полтавщина» провело чергове засідання партнерів на базі Студхабі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
  Відповідно до порядку денного розглянули ряд міжгалузевих та наскрізних питань, які корисні як для роботи партнерів та взаємодії з тергромадами в процесах надання підтримки, проведення заходів та реалізації проектів, так і в загальній діяльності Коаліції.
  Заступник начальника управління розвитку соцпослуг ДСЗН Микола Приймак поінформував членів Коаліції щодо функціоналу Державного Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, процедурних аспектах та важливості включення до реєстру недержавних надавачів соцпослуг, які подаються на участь в грантових та державних програмах підтримки.
 Окремим блоком обговорено актуальність розбудови сімейних форм виховання, як альтернативі інституційному догляду за дітьми, які залишились без батьківського піклування, а також важливість одночасного розвитку сімейно орієнтованих соціальних послуг, які є інструментами підтримки родин в СЖО та дозволяють протидіяти ранньому сирітству. Аналіз ситуації в області та стан справ презентовано начальницею відділу інформаційно-аналітичної роботи Полтавського обласного центру соціальних служб Юлія Клименко.
  Починаючи з вересня по 7 листопада стартує комунікаційна кампанія «1325 ЗМІЦНЮЄ КРАЇНУ», яка покликана підвищити обізнаність щодо Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та важливості виконання Національного плану дій із її реалізації. Про кампанію, яка спрямована на активніше залучення жінок до процесу прийняття рішень і формування безпечного середовища в громадах Полтавщини та України розповіла присутнім координаторка кампанії, членкиня ГО “Інноваційні соціальні рішення” Наталія Дерябіна.
  Представники та партнерські організації презентували свої напрацювання, поділилися досвідом та планами щодо розвитку соціальних послуг, посилення захисту постраждалих від гендерно-зумовленого насильства.
  Ольга Шаповалова - менеджерка ГО «Інша Жінка» презентувала онлайн-платформу «ДОСИТЬ!», її цифровий простір та бек офіс, який має стати каналом зв’язку та підтримки для жінок, які страждають від домашнього, гендерно зумовленого насильства та перебувають в зоні ризику.
  Представниця БО «БФ Позитивні жінки Полтава» Ірина Володіна розповіла про реалізацію проєкту «Свобода від насильства та гепатиту С в Україні», що впроваджується БО «100 відсотків життя» за фінансової підтримки Johanniter International Assistance. Учасниці засідання дізналися про мету та завдання проєкту, спрямованого на підтримку жінок, які пережили насильство, та забезпечення доступу до сучасного лікування гепатиту С. Було наголошено на важливості поєднання роботи у сфері протидії насильству з медичною допомогою та психосоціальною підтримкою.
  «Коаліція 1325 Полтавщина» продовжує залишатися простором співпраці між владою, громадськими організаціями та партнерами, створюючи нові можливості для захисту прав жінок та побудови безпечного суспільства.

  Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України у партнерстві з ЮНІСЕФ, БО «Українська освітня платформа» та БО «Будуємо Україну Разом» підготувало методичні рекомендації для команд Центрів життєстійкості.
  
   Документ допоможе громадам впроваджувати соціальну послугу з формування життєстійкості за єдиними підходами. У ньому детально описані принципи роботи Центрів, практичні кроки організації підтримки та інструменти, які фахівці можуть застосовувати у щоденній роботі.
  
   Рекомендації пояснюють, як вибудовувати перший контакт із людиною та правильно оцінювати її потреби. Вони показують, у яких випадках доцільніше працювати індивідуально, з родиною чи у груповому форматі, як створювати групи самодопомоги та залучати волонтерів до роботи Центру. Автори також розкривають, як визначати ситуації, коли відвідувача варто спрямувати до інших спеціалістів, та які саме компетенції має мати команда, щоб працювати ефективно й злагоджено.
  
   Окремі розділи присвячені роботі з різними групами населення: ветеранами та їхніми сім’ями, дітьми й молоддю, людьми похилого віку, а також родинами, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вказано і на особливості організації роботи у громадах, що розташовані поруч із зонами бойових дій, де потреба у підтримці особливо гостра.
  
   Завдяки цим рекомендаціям команди Центрів отримають зрозумілий орієнтир для роботи. Це допоможе зробити послуги однаково якісними у різних громадах і забезпечить людині прозорий та зрозумілий шлях до отримання психосоціальної підтримки.
  
   Методичні рекомендації розроблені спільно з ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW. Матеріали вже доступні онлайн. Вони стануть основою для навчання нових команд і важливим кроком до затвердження державного стандарту соціальної послуги з формування життєстійкості.
  
   Центри життєстійкості — проєкт Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?" Першої леді Олени Зеленської.
  
   Методичні рекомендації доступні за посиланням

   На 74–ому році життя після тривалої хвороби відійшов за вічну межу Микола Юхимович Дибін – голова громадської організації «Фонд інвалідів Чорнобиля Полтавської області». В далекому червні 1986 році Микола Юхимович був призваний на військові збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у складі 61511 Лубенської дивізії брав участь у ліквідації наслідків аварії. Нагороджений орденом за заслуги перед Батьківщиною ІІІ ступеню та багатьма Чорнобильськими нагородами.
  
   Починаючи з перших років незалежності України завжди був активним членом громадянського суспільства – очолював низку громадських організацій та об’єднань. Понад 35 років свого життя Микола Юхимович присвятив повсякденній роботі та підтримці учасників ліквідації та постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.
  
   Колектив облвійськадміністрації, Департаменту соціального захисту населення ОВА та вся чорнобильська спільнота виражає глибоку скорботу з приводу втрати надійного друга, відданого патріота України та людини з щирим серцем, який був вірний своїй справі до останнього свого подиху.
  
   Нехай добрий, світлий спомин про покійного Миколу Юхимовича назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, побратимів.
  
  Прощання відбудеться 10 вересня 2025 року о 12:00 в Свято-Успенському кафедральному соборі м.Полтава.

   Сьогодні – річниця ухвалення Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який сформував нормативне підґрунтя для утвердження гендерної рівності в Україні.
   Закон спрямований на досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності, а також подолання дискримінації за ознакою статі.
   Реалізація принципів гендерної рівності – це не лише питання справедливості, але й необхідна умова демократичного розвитку та підвищення стійкості суспільства.
   У контексті європейської інтеграції України питання забезпечення рівних прав і можливостей залишається одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки це невід’ємна складова європейських цінностей і стандартів. Послідовне впровадження цього підходу сприятиме наближенню України до Європейського Союзу та зміцненню демократичних інститутів.

   Ірландський письменник Оскар Вайльд писав, що дім – це не місце, а емоції які проживає людина. Для майже 2 тисяч підопічних обласні будинки інтернати, пансіонати системи соцзахисту стали не просто закладами підтримки та догляду, а справжньою домівкою, в якій вони знайшли друзів, затишок та відчуття родинного тепла. А для понад 180 осіб похилого віку та з інвалідністю, обласні заклади стали порятунком від агресії ворога, адже прийняли їх в межах евакуаційних заходів, як внутрішньо переміщених осіб.
   Тому, як і в кожній домівці, адміністрація та співробітники закладів докладають максимум зусиль для підтримання умов проживання отримувачів послуг стаціонарного догляду в належності стані. Адже чистота та охайність приміщень, благоустрій території – впливають не лише на настрій та світосприйняття, а й на фізичне здоров’я підопічних.
   Днями колективи інтернатних закладів долучились до глобальної екологічної ініціативи – Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day», що проходить в Україні із 20 серпня по 20 вересня. Упорядкування квіткових клумб, оновлення майдайнчиків для прогулянок та дозвілля, прибирання території та підготовка до осіннього сезону – все, щоб заклад залишався осередком добра, чуйності та комфорту.

   Мова жестів є тим універсальним безбар’єрним містком, який дозволяє комунікувати, обмінюватись інформацією, брати участь у спортивних, культурних, інформаційних заходах та житті соціуму, тим самим забезпечувати права осіб з порушеннями слуху та мовлення. Водночас важливо розвивати переклад жестової мови як соціальну послугу на рівні тергромад, суть якої полягає в налагоджені та посилення комунікації під час відвідування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів а також при купівлі товарів, робіт і послуг.
   «Наразі соціальну послугу перекладу жестової мови надають 47 сертифікованих фахівців на базі надавачів соціальних послуг 23 територіальних громад. Щороку понад 100 осіб, які мають порушення слуху та мовлення звертаються за підтримкою до територіальних центрів та центрів надання соцпослуг в своїх громадах. На базі деяких територіальних центрів жестову мову викладають в межах Університетів третього віку. Тому акцентуємо увагу громад на важливості розвитку цього інструменту безбар’єрної комунікації» - коментує Директор Департаменту соцзахисту населення ОВА Людмила Корнієнко.
   Для отримання послуг перекладу жестової мови необхідно звернутись до надавача соціальних послуг своєї громади або подати заяву через Соціальний портал https://soc.gov.ua/services/zhest-mov.
   Контакти надавачів тергромад, які мають спеціалізованих фахівців Ви знайдете в інфографіці.
   Варто відмітити, що жестова мова, як і будь-який інструмент спілкування має свою структуру, правил та словник. хибно вважати, що в світі існує лише одна жестова мова. Насправді ж є багато різних жестових мов, деякі з них можуть бути схожі, а інші – абсолютно відмінними.
   Якщо Ви хочете ознайомитися з українським варіантом словника жестової мови, залишаємо його для вас за посиланням: https://www.spreadthesign.com