Офіційний веб-сайт
  Департамент соціального захисту населення
Полтавської обласної державної адміністрації

Людям із порушенням зору
 

Новини

 
У Кременчуці запрацювала нова мобільна реабілітаційна команда Українського Червоного Хреста


   У липні в Кременчуцькій громаді розпочала роботу нова мобільна реабілітаційна команда Українського Червоного Хреста. Це ще один важливий крок у розширенні доступу до реабілітаційних послуг для людей, які потребують підтримки, але не мають змоги самостійно дістатися до спеціалізованих центрів.
   До складу команди входять фізичний терапевт, асистент фізичного терапевта і водій. Вони здійснюють виїзди безпосередньо до людей, які потребують допомоги, надаючи реабілітаційні послуги вдома. Команда працює з людьми, які відновлюються після перенесених поранень, травм, захворювань чи впливу війни.
   За потреби бенефіціарам безоплатно надаються допоміжні засоби реабілітації: милиці, палиці, ходунки, крісла колісні тощо. Також важливим складником роботи команди є емоційна підтримка, мотивація та індивідуальний підхід, які сприяють успішному відновленню.
   Реалізація цього напряму стала можливою завдяки підтримці Британського Червоного Хреста. Продовжуємо співпрацю, яка дозволяє розширювати географію послуг і ставати ближчими до тих, хто цього потребує.
   Якщо вам або вашим рідним потрібна допомога — звертайтеся:
   гаряча лінія Українського Червоного Хреста: 0 800 332 656;
   координатор напряму фізичної та психічної реабілітації в Полтавській області: ‪+38 067 540 66 80‬‬
  

  

  

  

 
Спеціалізовані служби підтримки осіб постраждалих від насильства: допомога тим, кому потрібна найбільше


   Домашнє насильство – ганебне явище, якому не місце в цивілізованому суспільстві, але на жаль, враховуючи воєнні реалії сьогодення: кардинальна зміна звичного способу життя, соціальна напруга та низка факторів впливають негативних за стан справ в багатьох сім’ях, незалежно від рівня їх фінансових достатків та побутових умов.
   Тому протидія насильству, а також забезпечення підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі є одним із пріоритетів державної соціальної політики.
   Кожна особа повинна чітко розуміти, що вона ніколи не залишиться наодинці зі своєю проблемою та має широкий спектр інструментів та установ, як державного так і громадського сектору, куди може звернутись за допомогою.
   У Полтавській області забезпечено діяльність мережі загальних та спеціалізованих служб підтримки таких постраждалих осіб, які включає: 9 центрів соціальних служб, 46 центр надання соціальних послуг, при яких діють 44 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, 5 служб первинного соціально-психологічного консультування, 6 денних центрів соціально-психологічної допомоги з кризовими кімнатами.
   Також в регіоні 2 притулки для потерпілих від домашнього насильства, куди безкоштовно направляються жінки та діти, які постраждали від домашнього насильства, для отримання соціальних послуг відповідно до потреб.
   Додатково, при Полтавському обласному центрі соціальних служб функціонує унікальна спецслужба – Простір захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства за ірландською моделлю Барнахус на базі якого проводяться процесуальні дії з дітьми.
   Консультування, екстрено кризове втручання, соціальний супровід – понад 10 тисяч послуг щороку отримують родинам Полтавщини для того, щоб попередити повторність випадків та вплинути на стан життя родини, їх соціально-побутові зв’язки.
   Для посилення інформаційної обізнаності в чому полягає функціонал кожної із служб, Департаментом підготовлено відповідну інфографіку.
   Нагадуємо, що всі надавачі соціальних послуг області, які є суб’єктами з питань протидії та підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства нанесені на інтерактивну карту, які доступна за посиланням https://surl.li/svspdr а також окрема карта спеціалізованих служб, яка працює в тестову режимі та доопрацьовується https://surl.li/pcqqly
  

  

  

  

  

  

  

 
Онлайн карту надавачів соціальних послуг області оновлено


   Попри складні для країни часи та повномаштабне вторгнення, соціальні послуги області продовжують розвиватись: додаються нові послуги та моделі роботи, розбудовується мережа надавачів, відкриваються нові центри та простори.
   На сьогодні відповідно до Реєстру надавачів соцпослуг в області зареєстровано 115 надавачів, з яких 64 – комунальні заклади територіальних громад (центри соціальних служб, територіальні центри соцобслуговування, центри соцслужб).
   Щорічно понад 100 тисяч мешканців територіальних громад області отримують соціальні послуг в своїх центрах.
   Який надавач є у Вашій громаді?
   За якою адресою до нього можна звернутись? Які послуги центр готовий запропонувати своїм мешканцям?
   На ці та інші питання Вам може відповісти інтерактивна карта надавачів соціальних послуг області, яка нещодавно була оновлена та доповнена новими шарами даних.
   Відтак окрім: 46 центрів надання соцпослуг, 9 терцентрів, 9 центрів соцслужб та 16 обласних та державних закладів-надавачів послуг карта містить:
   - 12 центрів життєстійкості;
   - 6 просторів соціальної адаптації;
   - 56 пунктів видачі допоміжних засобів реабілітації в тимчасове користування;
   - 5 міських центрів комплексної реабілітації дітей з інвалідністю;
   - 11 відділень стаціонарного догляду терцентрів.
   Карта доступна за посиланням https://surl.li/svspdr
   Впровадження цифрових інструментів в соціальну сферу – на крок ближче до підвищення доступності послуг, на крок ближче до потреб мешканців області.
  

  

 
Комплексна програма соціального захисту діє: Директор ДСЗН підвела підсумки на профільній комісії обласної ради


   Комплексна програма соціального захисту населення Полтавської області базується на трьох головних принципах: системність, адресність та адаптованість до викликів сьогодення. Це означає, що заходи програми спрямовані на забезпечення потреб різних груп населення, враховуючи їхні індивідуальні обставини та потреби, і реалізуються у взаємопов'язаній та скоординованій формі.
   Підсумки реалізації Комплексної програми в І півріччі 2025 року сьогодні обговорено на засіданні постійної комісії Полтавської обласної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення.
   «Завдяки нагладженій системній співпраці на рівні області, районних управлінь соціального захисту населення та територіальних громад в межах реалізації заходів програми протягом І півріччя поточного року вдалось охопити підтримкою понад 7,2 тисячі мешканців області. Це представники уразливих категорій громадян, внутрішньо переміщені особи та мешканці області, постраждалі від ворожої агресії. На забезпечення адресної допомоги станом на 01.07.2025 року з обласного бюджету спрямовано 23,5 млн. грн. » - зазначила в своєму виступі Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Відтак, в рамках програми,матеріальну допомогу на , в тому числі на лікування онкологічних захворювань, особам, які опинились в складних обставинах в першому півріччі спрямовано понад 10 млн. грн.
   Продовжено реалізацію комплексного механізму підтримки пільгових категорій громадян, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС . Організація санаторно-курортного лікування, виплата разової грошової допомог до 26 квітня, забезпечення безоплатними рецептурними ліками та зубопротезуванням – на всі ці заходи в поточному періоді спрямовано майже 9,4 млн.грн.
   «Безперечно, враховую той непростий час, в якому живе як Полтавська області, та і вся Україна, на жаль, не втрачає своєї пріоритетності потреба в матеріальній підтримці мешканців області,які постраждали від авіаударів ворога. На забезпечення виплати грошової допомоги на лікування, у зв’язку із загибеллю члена родини, втратою житла у першому півріччі 2025 року спрямовано 1,2 млн. грн. Додатково запроваджено сімейно-орієнтований підхід в організацій санаторно-курортного лікування членів родин осіб, звільнених з полону. На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн. з обласного бюджету. Перші родини вже скористались цим інструментом» - прокоментувала Людмила Василівна.
   На виконання стратегії демографічного розвитку України, в поточному році програму доповнено місцевими соціальними гарантіями для родин, які народити двійню та трійню (таку допомогу отримали 19 родин), а також особам поважного віку, які відсвяткували свій 100-річний ювілей (30 осіб в І півріччі).
   Робота триває.

 
Анонсовано експериментальний проект із закупівлі соцпослуги з догляду дітей з інвалідністю

  

   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 764 передбачено реалізацію експериментального проекту із закупівлі соціальної послуги з комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю.
   Про практичні аспекти впровадження ініціативи обговорили підчас онлайн наради Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, яка відбулась 08 серпня 2025 року. До заходу долучились представники Департаменту соціального захисту, представники органів соціального захисту та надавачів соцпослуг тергромад області.
   Під час наради обговорено основні підготовчі етапи для участі територіальних громад у експериментального проекті, що передбачають:
   - виділення в територіальній громаді приміщення для надання послуги, яке повинно відповідати окремим вимогам;
   - визначення орієнтовної кількості дітей (потенційних отримувачів соціальної послуги);
   - визначення джерел фінансування для забезпечення оплати комунальних, транспортних послуг, харчування отримувачів інше;
   - проведення в територіальній громаді відбору надавача соціальної послуги та підбір команди відповідних фахівців.
   Презентаційні матеріали щодо участі у експериментальному проекті та запис наради розміщено за посиланням: https://surl.li/grvddf .
   Департаментом соціального захисту населення облвійськадміністрації буде забезпечено методичний супровід територіальних громад під час підготовки конкурсних пропозицій для участі у експериментальному проекті.
  

  

 
Комплексна реабілітація дітей з інвалідністю: як працюють центри системи соцзахисту в громадах

   В Полтавській області понад 6,5 тисяч дітей мають інвалідність, тому забезпечення реалізації засад державної соціальної політики в частині розвитку соціальних та реабілітаційних послуг залишається безумовним пріоритетом.
   Наявність сучасної бази закладів комплексної реабілітації, а головне кваліфікованих фахівців та новітніх підходів в роботі, дозволяє забезпечити підтримку в поліпшенні фізичного, психічного та соціального стану дітей, а також допомагає їм оволодіти новими навичками, для подальшої інтеграції в суспільство.
   У п’яти міських територіальних громадах: Полтавській, Кременчуцькій, Миргородській, Лубенській та Гадяцькій діють центри комплексної реабілітації, які щороку охоплюють послугами понад 1,5 тисячі дітей з інвалідністю.
   Кожен центр має свої успішні кейси, напрацювання та унікальні практики роботи з дітьми, спрямовані на головний результат – покращення якості життя родини.
   Відтак Полтавський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, які і їх кременчуцькі колеги, впроваджує послугу раннього втручання - міждисциплінарної допомоги сім’ям з дітьми раннього віку(від народження до 4-х років), у яких є порушення розвитку або високий ризик набуття інвалідності. Більше про послугу можна дізнатись на сторінці портал https://poda.gov.ua/attachments/207171.
   Послугою раннього втручання на базі в поточному році охоплено 46 дітей та їх родин, а також надано понад 1100 консультацій для родин, які стурбовані розвитком їх дітей. Унікальною є і використання практики іпотерапії для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, розладами аутистичного спектру, генетичними захворюваннями. Заняття проведені професійною командою ГО Центр оздоровчої верхової їзди екотуризму «Еколайф» кінній базі в Великорублівській громаді. Головний акцент – це індивідуальний підхід до кожного із 120 дітей – учасників терапії.
  

  

   Кременчуцький міський Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю, який окрім для потреб клієнтів має: басейн для індивідуальних занять, залу лікувальної фізкультури, масажний та фізіотерапевтичний кабінети, групові приміщення для дітей, кабінети логопеда, практичного психолога, сенсорну кімнату та багато іншого, також активно розвиває послугу раннього втручання. Послуга надається з березня 2025 року. Команда центру має сертифікати Міжнародного агентства професійних кваліфікацій з присвоєнням повної професійної кваліфікації «Фахівець із раннього втручання» 7 рівень Національної рамки кваліфікацій, а також отримала позитивне рішення щодо фінансової підтримки від Дитячого фонду ООН UNICEF з надання малого гранту. В цьому році послугою раннього втручання в Кременчуцькому центрі охоплено 6 родин, а також надано 84 консультації.
  

  

  

  

   Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю м.Миргород, який надає послуги вже 14 років діє за моделлю «Тандем-сім’я, дитина, фахівці», в якому батьки є активними учасниками реабілітаційного процесу. Важливу роль у процесах реабілітації відіграє і використання сучасних методик та цифрових технологій. З 2024 року використовуються: система TEACCH - методика навчання та підтримки дітей з аутизмом; програми АДК (альтернативна і додаткова комунікація) - підтримки людей, які мають порушення мовлення. З вересня 2025 року в роботу буде введено застосунок Tippy Talk – засіб комунікації для невербальних дітей. Завдяки підтримки міжнародних донорів на базі центру облаштований сучасний інклюзивний дитячий майданчик для проведення заходів та розвитку фізичних здібностей. Неменш важливими є і історії успіху. Відтак, п’ятеро дітей з розладами аутичного спектру, які отримують послуги в центрі вже у вересні розпочнуть навчання в освітніх закладах міста з інклюзивною формою навчання.
  

  

   Лубенський міський центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю надає послуги для дітей з інвалідністю, які мешкають в громадах Лубенського району. Центр готовий запропонувати своїм відвідувачам заходи з соціально-педагогічної реаблітіації, логопедичної корекції, фізичної та психологічної реабілітації, медичний супровід. П’ятий рік поспіль центр співпрацює з кінно-спортивним клубом «Замкова гора» з впровадженню послуг іпотерапії. Вихованці центру, мають можливість займатись в секції легкої атлетики та виборювати призові місця на змаганнях.
  

  

   Фахівці Гадяцького центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю у своїй роботі використовують низку ефективних методик корекційного впливу – елементи методик арттерапії, пісочної терапії, музикотерапії, казкотерапії, лялькотерапії, бібліотекотерапії, сенсорно - інтегративної терапії, кінезіотерапії, нейророзвиткової терапії, ерготерапії, також елементи методик М.Монтессорі, ABA-терапії, Floortime-терапії, THEACCH-терапії та інших та відкриті для кожної дитини, яка потребує підтримку.
  

  

  

   На базі Центру надання соціальних послуг Шишацької громади з 2017 року діє відділення «Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю», в якому зараз отримують послуги 26 дітей з інвалідністю. Для зручності обслуговування дітей, які потребують підтримки, що проживають у віддалених старостинських округах громади здійснюється регулярне безкоштовне підвезення дітей «Соціальним таксі».
   Сім’я, яка виховує дитину з інвалідністю та потребує реабілітаційних послуг може звернутись до центрів комплексної реабілітації за місцем проживання. Також варто відмітити, що для забезпечення надання реабілітаційних послуг дітям в громадах, де відсутні такі центри, поширена практика міжмуніципальної співпраці між громадами.
   За консультацією та додатковою інформацією Ви можете звернутись до центрів:
   1) Полтавський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю
   м. Полтава, вул. І.Мазепи, 27-А,
   роб. (0532) 63-49-30, 63-36-82, 050-403-34-47
   2) Кременчуцький міський Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю
   м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 21
   тел: 093-527-13-47
   3) Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю м.Миргорода
   м.Миргород, вул. Гоголя, 76/2,
   тел: (05355) 5-25-79
   4) Лубенський міський центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю
   м. Лубни, вул. В. Чорновола 16/27,
   тел: (05361) 7-25-15,
   5) Гадяцький центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю
   м.Гадяч. вул.Шевченка 12,
   роб. (05354) 3-25-00
  
   Департамент соціального захисту населення ПОВА і надалі буде плідно співпрацювати з тергромадами щодо впровадження та розвитку нових моделей підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю.

 
Корисні додатки від Української фундації громадського здоров’я

  

   Шукаєте підтримку чи працюєте з тими, хто її потребує? Для Вас є корисні додатки від HealthRight , які допомагають фахівцям і родинам знаходити відповіді та ресурси саме тоді, коли це найбільше потрібно:
   Застосунок «зв’ЯзОК»
   Для психологів, соціальних працівників, а також для кожного, хто хоче краще впоратися зі стресом. Допоможе стабілізувати емоції, відновити сили та знайти внутрішню опору.
   https://zvyazok.healthright.org.ua/
   Чат-бот Take Care
   Ваш помічник у складних ситуаціях. Підкаже, де отримати безкоштовну психологічну, соціальну, юридичну чи медичну допомогу. Корисний для ВПО, підлітків, батьків, жінок з дітьми, ЛЖВ, пацієнтів ЗПТ і тих, хто пережив насильство.
   https://t.me/TakeCareUA_bot
   CMR ExpertGuide
   Платформа для фахівців, які допомагають постраждалим від гендерно зумовленого насильства. Актуальні ресурси й стандарти надання допомоги від ВООЗ.
   https://t.me/CMR_Expert_Guid_App_bot
   Збережіть собі. Поділіться з тими, хто може потребувати. Допомога — ближче, ніж здається.

 
У денному центрі Кременчуцького ЦНСП відбулось перше навчання «Батьківство без стресу»

  

   Бути батьками – найважча та найвідповідальніша робота в житті. Кожен віковий період дитини має свої особливості, виклики та труднощі. Про те, як вибудувати комунікацію з дитиною без стереотипів, негативних фіксацій та з самодопомогою власному ментальному здоров’ю навчавали в Денному центрі соціально-психологічної допомоги Кременчуцького ЦНСП «Турбота». Заняття провели завідувачка денного центру Марія Тимошенко та фахівець із соціальної роботи профільного відділення Олена Литвиненко.
   Перше заняття тренінгової серії «Батьківство без стресу» розкрило важливі теми, такі як: позитивне батьківство, батьківство без гендерних стереотипів, типи прив’язаності та їх вплив на побудову стосунків в дорослому житті, важливість та необхідність турботи про себе.
   Такі заходи спрямовані на формування здорових стосунків у родині, розвиток навичок ненасильницького спілкування та розуміння потреб дитини.
   Це не лише допомагає зменшити стрес у батьківстві, а й знижує ризики виникнення домашнього насильства щодо дітей, а в майбутньому — насильства з боку дітей у ставленні до батьків. Попереду — нові зустрічі, і кожне — це новий крок до більш спокійного, усвідомленого та безпечного батьківства.
   Зустрічі заплановані щосереди о 15.00 у приміщенні денного центру КУ «ТУРБОТА».
   Центр запрошує всіх бажаючих за адресою: м.Кременчук, вул. Герої Крут, буд. 5
   Запис та додаткова інформація за телефоном: 0685487611
  

  

  

  

 
Для підопічних Горбанівського пансіонату організовано скринінг-перевірку на туберкульоз

  

   Запобігти завжди набагато простіше, ніж долати наслідки.
   Коли ж мова йде про отримувачів послуги стаціонарного догляду, які в силу стану свого здоров’я та поважного віку не здатні до самостійного побутового обслуговування, запобігання поширенню інфекційних захворювань є невід’ємною частиною забезпечення комплексного підходу в надання соціальних послуг.
   В продовження досягнутих домовленостей між Департаментом соціального захисту населення ПОВА та Полтавським обласним клінічним протитуберкульозним диспансером, для підопічних Горбанівського геріатричного пансіонату організовано виїзне обстеження на предмет моніторингу та запобігання захворюваності на туберкульоз.
   Відповідно до сформованого графіку та з урахуванням попередніх консультацій лікаря, за допомогою портативного рентген апарату REMEX –KA6, обстеження пройшли 33 особи, які отримують послуги стаціонарного догляду в пансіонаті.
   Також протягом літніх місяців, у співпраці з місцевими закладами охорони здоров’я організовані обстеження для підопічних Ліщинівського та Кобеляцького психоневрологічних, а також Вишняківського та Гадяцького будинків-інтернатів.
   «На сьогодні 14 обласних будинків-інтернатів забезпечують надання послуг стаціонарного догляду для майже 2 тисячі осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. Враховуючи показники поширення інфекційних захворювань в області, зокрема туберкульозу, забезпечення організації фтизіатричного обстеження всіх підопічних є завданням на найближчу перспективу. Маємо розроблений графік, узгоджений план дій, працюємо спільно з закладами охорони здоров’я» - прокоментувала Директор Департаменту Людмила Корнієнко.
  

  

 
Санаторно-курортне оздоровлення членів родин осіб, звільнених з полону

  

   Сімейно орієнтований підхід важливий та ефективний в усіх програмах та заходах соціальної підтримки.
   Коли ж мова йде про надання допомоги особам, які на собі відчули найстрашніші аспекти війни – пережили ворожий полон, перебування в родинному колі протягом адаптаційного періоду, реабілітації та оздоровлення є чи не найважливішим фактором впливу на успіх.
   Відповідно до державної соціальної програми (постанова КМУ від 22.02.2006 № 187 зі змінами) особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України забезпечуються пільговим санаторно-курортним лікуванням.
   До вказаних осіб відносяться: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці, особи без громадянства, які були позбавлені особистої свободи державою-агресором.
   На обласному рівні запроваджено додаткові соціальні гарантії, які дозволять посилити ефективність процесів реабілітації для постраждалої особи, відновлення її соціальних та сімейних зв’язків.
   «Відповідно до заходів Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області категорії осіб, створено можливість одночасного санаторно-курортного лікування за кошти обласного бюджету і для членами сімей громадян, які повернулися з російського полону. На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн. з обласного бюджету. Це дасть можливість охопити послугами санаторно-курортного лікування 73 членів сімей постраждалих осіб» - прокоментувала Директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Строк санаторно-курортного лікування складає 18 календарних днів і надається не пізніше ніж через 12 місяців після звільнення з місць несвободи полонених осіб.
   Для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потрібно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації, районного управління соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34
  

  

 
Чому надавач соціальних послуг має бути в Реєстрі?

  

   Якщо надавача соціальних послуг немає у Реєстрі – це не надавач соціальних послуг.
   Юридичні та фізичні особи-підприємці, які надають соціальні послуги, мають відповідати Критеріям діяльності надавачів соціальних послуг та бути внесені Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг для роботи у промисловому середовищі.
   Порядок та механізм ведення Реєстру визначено у Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99.
   Про те, для чого функціонує Реєстр, хто його користувачі, які документи подаються для включення до Реєстру, а також переглянути тестовий дашборд із інформацією про надавачів соціальних послуг з Реєстру можна на сайті Мінсоцполітики за посиланням https://bit.ly/3VVIuir
   Також, інформацію щодо процедури включення до Реєстру, переліку необхідних документів та контактів реєстраторів на місцях можна знайти на порталі облвійськадміністрації за посиланням https://poda.gov.ua/documents/146587
   На сьогодні по Полтавській області до Реєстру включені 114 надавачів соціальних послуг, в тому числі 32 – недержавного сектору.
   Надавачі соціальних послуг тергромад, а також обласні інтернатні заклади, простори соціальної адаптації та центри життєстійкості нанесені на інтерактивну карту надавачів соцпослуг, яка доступна за посиланням http://surl.li/bewczr
   Аналогічна карта доступна і по спеціалізованим службам з підтримки осіб постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства http://surl.li/lvygmj
   Простими словами для чого це потрібно і чому це важливо?
   Враховуючи глобалізаційні процеси та важливість залучення додаткових ресурсів для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та країни в цілому, саме включення надавача до державного Реєстру є обов’язковою умовою для участі в:
   - експериментальних та пілотних проєктів, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів;
   - проектах та ініціативах з отримання грантової (міжнародно-технічної) та благодійної допомоги для забезпечення реагування на виклики війни, роботи з постраждалим населенням та уразливими категоріями громадян;
   - цільових програмах та заходах різного рівня, спрямованих на розвиток соціальної сфери.
   Департамент соціального захисту населення облвійськадміністрація заохочує заклади та організації, які планують розширювати сферу своєї діяльності та підтримувати населення як надавачі соціальних послуг «легалізувати» свою діяльність та внести дані до Реєстру.
   Довідкова інформація та консультації щодо включення до Реєстру надавачів доступні за телефоном відділу надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА (0532) 68-12-64.

 
Мистецтво як інструмент підтримки ментального здоров’я

  

   Ні для кого не секрет, що творчість є проявом внутрішнього стану людини, її емоцій та почуттів, думок та тривог. Саме матеріалізація накопиченої енергії через творчі прояви має позитивний вплив на людину, покращує її настрій, дає змогу відпустити негатив та віднайти нові сенси.
   Днями для вихованок та підопічних Новосанжарського дитячого будинку-інтернату проведено майстер-клас із розпису кепок, який організовано Благодійною організацією «Благодійний фонд «Гуманіст».
   Мета по-справжньому теплої та веселої події не тільки навчити дівчат новому виду творчості, а й створити простір для емоційного розвантаження, вільного самовираження та відновлення внутрішньої рівноваги.
   Кожна учасниця отримала можливість розписати свою кепку спеціальними фломастерами по текстилю — яскраво, сміливо, по-своєму, перетворити звичні предмети одягу на витвори мистецтва, як символи сили, унікальності та внутрішнього світла дівчат.
   Дякуємо організаторам та учасницям за активність та творчість.
  

  

  

  

 
Обласний пансіонат прийняв евакуйованих осіб

  

  Попри четвертий рік війни питання евакуації осіб з прифронтових областей, на жаль, не втрачає своєї актуальності. Полишити своє звичне життя, втратити домівку через ворога, рятуватись від небезпеки – все це випробування для кожного. Але коли мова йде про осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, які потребують постійного стороннього догляду, зміна місця проживання та оточнення, яке про те попіклується стає справжнім викликом.
  Сьогодні Горбанівський геріатричний пансіонат прийняв чергових внутрішньо переміщених осіб, евакуйованих з небезпечних районів. Органами соціального захисту забезпечено відповідний супровід: оформлення документів, встановлення статусів та довідок ВПО.
  «Наразі це сьома організована кампанія по прийому централізовано переміщених осіб. Попередньо, у співпраці з партнерами з Товариства Червоного Хреста України, БО «Схід СОС», ГО «Океан Добра» область приймала евакуйованих осіб з сусідніх областей, яких взято на обслуговування обласними закладами. Наразі в обласних будинках-інтернатах системи соціального захисту області соціальні послуги отримують 177 внутрішньо переміщених осіб. Додатково 52 особи, які мають статус ВПО, отримують послуги стаціонарного догляду на базі територіальних центрів соціальних послуг тергромад. Загалом соціальними послугами в області охоплено понад 2 тисячі внутрішньо переміщених осіб» – коментує подію Директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Корнієнко.
  Безперечно, дотримання прав та свобод, а також надання всебічної підтримки внутрішньо переміщених особам, зокрема з числа уразливих категорій громадян залишається безумовним пріоритетом для діяльності системи соціального захисту області. Працюємо, щоб зробити все можливе, аби послуги були якісними та доступними, відповідно до Державних стандартів та потреб людини.
  

  

 
Історія про довіру та підтримку в Полтавському центрі «Барнахус»

  

   На Полтавщині простір «Барнахус» діє як спеціалізована служба Полтавського обласного центру соціальних служб, команда якого пройшла відповідне навчання щодо соціальної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства.
  
  За період діяльності центру з січня 2024 року на його базі проведено понад 300 процесуальних дій за участі 265 дітей. В тому числі, за рахунок матеріально-технічної бази, в приміщенні простору проведені 38 онлайн судових засідань та 40 слідчих експериментів.
  
  Одного разу двері простору «Барнахус» відчинились і до кабінету зайшла дівчинка. Вона була не одна – з батьками. Вона не заблукала і не потрапила сюди випадково. Вона була тут, щоб поділитися своїм болем, щоб довірити свою історію не будь-кому, а тим, хто її справді почує.
  
  Так відбувався допит дитини у справі про спробу сексуального насильства: у супроводі професійної команди, у межах безпечного простору, з мінімальними ризиками повторної травматизації, де кожен етап взаємодії продуманий до найменших деталей.
  
  Дівчинка виявилась відкритою, емоційною, комунікабельною, з яскравою уявою. Вона швидко встановила довірливий контакт із психологинею Юлією Хребтовою-Краузе, і це стало основою для побудови терапевтичного процесу. Їхній діалог розпочався з історії про «чарівні браслети», які дитина виготовляє сама. Виникла ідея обмінятися браслетами – символами сили, захисту та підтримки. Вони стали справжнім «місточком довіри».
  
  Спершу дівчинка подарувала психологині свій браслет, як знак відкритості. А згодом отримала у відповідь браслет, створений психологинею. Цей жест став своєрідним ритуалом обміну силою, який допоміг дитині залишатися стабільною, попри складні обставини. У день допиту дівчинка прийшла з тривогою, але готова до спілкування. Вона постійно торкалась свого браслета і це стало її внутрішньою опорою. Під час опитування вона відповідала впевнено й послідовно.
  
  «Кожна дитина потрапляє до «Барнахусу» зі своїм досвідом, часто – дуже непростим. Наше завдання – створити атмосферу, де вона зможе відчути опору. Іноді цю опору ми передаємо через слова, іноді – через увагу, а іноді – через просту річ, як-от браслет. Ми шукаємо всі можливі способи, щоб налагодити довіру і допомогти дитині пройти складний шлях із відчуттям, що вона не сама», – розповідає психологиня Юлія Хребтова-Краузе.
   Крім роботи з дитиною, фахівці центру надали психологічну підтримку і родині. Їм пояснили, як говорити з дитиною про складний досвід, як не допустити повторної травматизації, як створювати вдома простір підтримки та довіри. Це була комплексна робота: водночас із дитиною і з дорослими, які тепер краще розуміють, як бути ресурсом для своєї дитини.,
  
  Ця історія – яскраве свідчення того, що дитинство навіть у найскладніших обставинах можна зберегти. Що турбота, фаховість і прості, щирі речі – як браслет, зроблений з любов’ю – можуть мати величезну силу зцілення.

 
Онлайн навчальний курс з протидії торгівлі людьми в Україні

  

   Торгівля людьми може відбуватися як на території країни, так і за її межами. Постраждати від цього злочину може будь-яка особа, не зважаючи на стать, вік, рівень освіти чи соціальний статус. Війна значно підвищує вразливість населення до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, водночас ускладнюючи можливості ідентифікації постраждалих та надання їм необхідної допомоги.
  
   Запрошуємо пройти курс «Протидія торгівлі людьми в Україні. Вплив війни» на Prometheus від ГО «Ла Страда – Україна». Для кого буде актуально?
   ✔️ для фахівців/чинь, які вже працюють у цій сфері
   ✔️ для освітян всіх рівнів навчальних закладiв
   ✔️ для всіх, хто цікавиться самоосвітою, хоче більш детально ознайомитися з проблемою торгівлі людьми і знати, як захистити себе та своїх близьких
  
   Курс буде цікавий дійсно всім!
   Безкоштовне навчання доступно на платформі за посиланням https://prometheus.org.ua/prometheus-free/anti-trafficking-ukraine/
   Одна з головних тез курсу – лише ефективна взаємодія всіх уповноважених суб’єктів реагування на випадки торгівлі людьми й наявність належної компетенції фахівців, що працюють у цій сфері, сприяє протидії торгівлі людьми та забезпеченню допомоги постраждалим.
  
   Авторки курсу підготували матеріали, націлені сформувати розуміння проблеми з огляду на такі аспекти, як:
   • суть явища “торгівля людьми”,
   • його масштаби у світі,
   • етапи та форми торгівлі людьми й експлуатації,
   • причини потрапляння в ситуацію торгівлі людьми,
   • вплив цього злочину на постраждалу особу й суспільство.
   Ви також дізнаєтеся про виклики в процесі ідентифікації постраждалих осіб, які органи уповноважені реагувати на випадки торгівлі людьми, та куди звертатися за допомогою.

 
Нова базова соціальна допомога: хто може отримати і як подати заяву?

  

   З липня 2025 року в Україні стартує експериментальна програма соціальної підтримки.
   Базова соціальна допомога – новий формат державної підтримки, що об’єднує кілька існуючих соціальних виплат у єдину систему і має зменшити бюрократичну тяганину.
  
   Хто може отримати таку допомогу?
   Родини, які вже отримують одну або кілька з таких виплат:
   - державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;
   - допомога на дітей одиноким матерям;
   - допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
   - тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
   З 1 жовтня допомогу також зможуть отримати інші соціально вразливі категорії населення, зокрема пенсіонери без достатнього страхового стажу.
  
   Як розраховується розмір допомоги?
   🔹 Базова допомога розраховується індивідуально – як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї.
   🔹 Базова сума допомоги на одного члена родини складає 4500 грн на місяць. Інші члени родини отримуватимуть:
   ✔️ 100% базової величини (4500 грн) – для кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
   ✔️ 70% такої базової величини (3150 грн) – для кожного іншого члена сім’ї, який не належить до зазначених категорій.
   Для пенсіонерів, які не мають повного страхового стажу, розмір виплат буде залежати від кількості років трудової діяльності та наявного страхового стажу:
   ✔️ до 10 років – 53% (2385 грн);
   ✔️ 10-20 років – 62% (2790 грн);
   ✔️ 20-30 років – 70% (3150 грн);
   ✔️ понад 30 років – 88% (3960 грн).
  
   Як подати заяву?
   🔹 особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду України;
   🔹 онлайн через портал державних послуг «Дія».
   Родина може обрати: залишитися на нинішніх виплатах чи перейти на базову соціальну допомогу.
   До заяви додаються документи: копія трудової книжки (або інші документи про звільнення), довідка з місця роботи про простій, довідка про нарахування допомоги по безробіттю, довідка про доходи.
   Термін виплат призначається на 6 місяців із автоматичним продовженням на період реалізації проєкту (до 2 років).

 
Онлайн курс «Торгівля людьми: як захистити себе та близьких»

  

   Торгівля людьми – ганебне явище, яке може трапитись з кожним! Не вірите?
   Тоді ось офіційна статистика Міжнародної організації з міграції (МОМ) щодо України:
   - з 1991 року від торгівлі людьми постраждало понад 300 000 українців та українок;
   - 59% учасників дослідження готові прийняти принаймні одну сумнівну пропозицію, що може спричинити потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.
   А вони, ймовірно, хотіли:
   • отримати прибуткову роботу у великому місті;
   • поїхати навчатися за кордон;
   • взяти участь у волонтерській ініціативі;
   • активно та з користю відпочити;
   • просто поспілкуватися онлайн на різні теми.
   Погодьтеся, усе це дуже цікаво, але ви ніколи не знаєте, що насправді стоїть за подібною пропозицією від незнайомої вам людини (інколи ж, на жаль, і від знайомої).
   А за даними Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, 28% виявлених жертв торгівлі людьми в усьому світі – це діти.
   Міжнародний благодійний фонд «Карітас України», який уже 20 років працює у сфері протидії торгівлі людьми, та найбільша освітня платформа в Україні Prometheus запускають безплатний курс «Торгівля людьми: як захистити себе та близьких»
   Курс буде корисним як для молоді, дітей та підлітків, так і для батьків та педагогів, – для кожного та кожної, хто хоче захистити власне життя та здоров’я, а також убезпечити рідних і друзів.
  
   Під час навчання ви дізнаєтеся:
   🔹 чому до рук торговців людьми може потрапити кожен і кожна;
   🔹 які існують форми торгівлі людьми;
   🔹 як розпізнавати небезпеку всього за трьома ознаками;
   🔹 яким чином запобігати ситуації торгівлі людьми;
   🔹 куди звертатися за допомогою.
  
   Після курсу у вас будуть чіткі правила, як убезпечити себе у випадку:
   ✔️ евакуації та пошуку тимчасового притулку;
   ✔️ навчання та відпочинку за кордоном;
   ✔️ пошуку роботи або тимчасового підробітку;
   ✔️ заміжжя чи одруження.
  
   Зареєструватися на курс https://prometheus.org.ua/prometheus-free/protect-from-trafficking/
  
   Дбайте про себе, адже ваше життя безцінне! Бережіть себе та близьких.

 
Всесвітній день протидії торгівлі людьми

  

   Сьогодні, 30 липня, у світі відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році для підвищення поінформованості громадськості про цю проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів людей, які потерпіли від цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.
   Повномасштабне вторгнення російських окупантів зробило українців ще більш уразливими до цього явища: виїзд за кордон, вимушене внутрішнє переселення, втрата житла та робочих місць.
   Чоловіки й жінки, люди різного віку і з різним рівнем освіти, мешканці сіл і міст – єдиного портрета постраждалого від торгівлі людьми немає. Ним може стати будь-хто як в Україні, так і за кордоном.
   Одними із найбільш уразливих до торгівлі людьми в такій ситуації є діти без супроводу або діти, розлучені із сім’єю, жінки, особи з інвалідністю, особи похилого віку та особи, які вже колись раніше потрапляли у ситуацію торгівлі людьми.
   Для злочинців – це величезні гроші, для людей – страждання, втрачене здоров’я і навіть життя…
   В умовах воєнного стану Держава продовжує забезпечувати виплату матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, згідно з Порядком виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми.
  
   Розмір матеріальної допомоги у 2025 році становить:
   • для дітей віком до 6 років – 7689,00 грн.;
   • для дітей віком від 6 до 18 років – 9588,00 грн.;
   • для працездатних осіб – 9084,00 грн.;
   • для осіб, які втратили працездатність – 7083,00 грн.
  
   Свобода людини є однією з головних цінностей сучасного цивілізованого суспільства, а забезпечення недоторканності свободи особи – однією з головних функцій держави.
   Тому вкрай важливо забезпечити ефективну протидію таким злочинам шляхом колективного реагування та скоординованих дій.
   Полтавська область є учасником Програми з протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні «STOP Trafficking», яка реалізується ГС «Коаліція НУО з протидії торгівлі людьми» та координується є CO «Light of Hope»/БО «Світло надії».
   На постійній основі в області проводиться широка інформаційно-просвітницька кампанія стосовно заходів підвищення рівня обізнаності населення щодо протидії торгівлі людьми в умовах воєнного стану.
   Через доступні канали зв’язку (соціальні мережі, офіційні сайти та портали, медіа) розповсюджено інформаційні матеріали, соціальні промо-ролики, буклети з телефонами «гарячих ліній».
   Кожна дія має значення – навіть найменший крок у напрямку боротьби з торгівлею людьми може зробити великий вплив.
   Важливо пам'ятати, що жертви насильства потребують нашої підтримки та допомоги, тому маємо докласти всіх зусиль для того, щоб забезпечити їм захист.
  
   Якщо ви стали свідком або потерпілим від подібних злочинів, не мовчіть – одразу звертайтеся за номерами:
   1547 – Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
   116 123 – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
   102 – Національна поліція України.
   112 – Єдиний номер для повідомлень про надзвичайні ситуації.
  
   Якщо:
   - Вас силою примушували працювати;
   - Вам не виплатили обіцяної заробітної плати;
   - у Вас відібрали паспорт чи інші документи;
   - Вас насильно утримували, контролювали;
   - Вам погрожували, шантажували;
   - Вас змушували до жебрацтва;
   - Вас втягнули у проституцію, порнобізнес;
   - Ви стикнулись з обманом, насильством
  
   Ви можете звернутись за допомогою до:
   - місцевої держадміністрації (районної військової адміністрації) за місцем перебування в Україні, надавача соціальних послуг або будь якого іншого представника громади, який перенаправить Вас за належністю.
   - Департаменту боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України – +38(0800) 500-202
   - Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00
   - Цілодобової консульської оперативної служби (у разі надзвичайних ситуацій за кордоном за участю громадян України), +38 (044) 238-16-57, +38 (044) 238-18-24, email: cons_or@mfa.gov.ua.
   - Укрбюро Інтерполу - +38(044) 256-12-53.
   - Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Київ, вул. Михайлівська, 8; e-mail: iomkievcomm@iom.int
   - Громадської правозахисної організації „Ла Страда”, La Strada International (доступні консультації онлайн через месенджер фейсбук @lastradaukraine, Telegram: @NHL116123): 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
  
   Люди – не товар! Життя та свобода кожного – найвища цінність.

 
На базі НТЦ відбувся дводенний тренінг з основи психосоціальної підтримки людей, хворих на туберкульоз

  

   З метою підвищення професійних компетентностей фахівців соціальної сфери та лікарів фтизіатрів у наданні психосоціальної підтримки людям, які хворіють на туберкульоз на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи відбувся дводенний тренінг.
   Окрема увага приділена розвитку навичок кейс-менеджменту – зокрема, навігації та маршрутизації клієнтів з ймовірними психічними розладами в системах соціального супроводу та охорони здоровʼя.
   Тренерками заходу: доктором медичних наук, професоркою Ганною Васильєвою та кандидатом філософських наук, доцентом Юлією Ющенко – в межах чотирьох комплексних модульних блоків висвітлено важливі теми по роботі з особами, хворими на туберкульоз.
   «Відповідно до наукових досліджень, поширеність психічних розладів серед людей з туберкульозом сягає 70%. Відповідно проведення з оцінки психоемоційного стану людини з ТБ з метою визначення потреби в наданні психологічних послуг та/або подальшого перенаправлення є вкрай важливим та дієвим інструментом, адже дозволяє забезпечити комплексний та міжгалузевий підхід до підтримки особи» – прокоментувала Регіональна Координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я, тренерка заходу Юлія Ющенко.
   Відтак опрацьовано та обговорено: методики визначення психічного здоров’я; поняття та важливість психосоціальної підтримки; вплив стигми та дискримінації на фізичний та емоційний стан людини, яка потребує лікування від туберкульозу; відмінність у психічних розладах та наслідків вживання психоактивних речовин; маршрутизація клієнтів зі складними психоемоційними станами.
   Окремим блоком приділено увагу базовим навичками самодопомоги для людей, які потребують лікування від туберкульозу або очкують на діагноз.
   Зокрема, підкреслено актуальність використання доступних ресурсів платформи Всеукраїнської програми ментального здоров’я «ТиЯк?», як при роботі з клієнтами, так і для підтримки власного психоемоційного здоров’я фахівців професій «людина-людина».
   Участь у тренінгу взяли 40 представників надавачів соціальних послуг тергромад, лікарі-фтизіатри, сімейні лікарі медичних установ тергромад та обласних закладів.
   За результатами навчання учасники пройшли тестування на платформі Центру громадського здоров’я МОЗ та отримали сертифікати про підвищення кваліфікації з відповідною кількістю БПР балів.
   Захід проведено БФ «Хаб соціального рівняння» у партнерстві з ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ» та за підтримки БО «ТБ люди України». у межах проєкту «Keep Up Fight TB», що фінансується EXPERTISE FRANCE S.A.S.
  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

 
В рамках проведення інформаційної кампанії, присвяченій Всесвітньому дню протидії торгівлі людьми, розроблено інформаційну пам'ятку

  

   В рамках проведення інформаційної кампанії, присвяченій 30 липня — Всесвітньому дню протидії торгівлі людьми, Нацсоцслужбою спільно з експертками з протидії торгівлі людьми Юлією Саченко та Наталією Куліковою, Міграційною поліцією України, МБО «Child Rescue», Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Громадською спілкою «Коаліція НУО з протидії торгівлі людьми», та Міністерством соціальної політики, сімʼї та єдності України як національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми, за фінансової підтримки уряду Швеції, розроблено інформаційну пам'ятку.
  
   Важливі контакти, експрес-тест — у зручному форматі для використання в роботі та поширення.
  

 
П’ять міфів про торгівлю людьми

  

   Напередодні 30 липня – Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми, який покликаний вчергове нагадати про необхідність консолідації зусиль органів державної та місцевої влади, громадських організацій з метою підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища, проводимо інформкампанію. Адже кожен має знати як не потрапити в ситуації, не стати потерпілим та де звернутись за допомогою.
  
   До Вашої уваги п’ять основних міфів про торгівлю людьми, які можуть бути оманливими судженнями та привести до трагічних наслідків.
  
   Головне, що треба пам’ятати, щоб захистити себе від торгівлі людьми?
   1. Якщо вам пропонують роботу, переконайтеся, що у вас є підписані офіційні договори мовою, якою ви розумієте, і без додаткових умов мілким шрифтом. У договорі мають бути прописати години праці, час відпочинку, соціальний пакет (лікарняні, відпустка, медичне страхування тощо), заробітна плата та термін її виплати. Не погоджуйтеся на роботу до того, як ви підписали договір.
   2. Не погоджуйтеся на житло, якщо його пропонують незнайомі люди прямо на кордоні. Краще звернутися до центрів надання допомоги та профільних громадських організацій.
   3. Не передавайте нікому свої особисті документи (паспорт, закордонний паспорт, свідоцтво про народження дитини (дітей), ідентифікаційний номер, водійське посвідчення), окрім як представникам прикордонних пунктів.
   4. Перед тим, як погодитися на роботу, стажування, навчання або стосунки за кордоном, лишіть копії своїх документів тому, кому ви довіряєте. А також придумайте з ними SOS-слово, яке ви не вживаєте у звичайному житті, щоб дати сигнал, що ви в небезпеці й вам потрібна допомога.
   Інфографіка підготовлена Обласним центром соціальних служб за матеріалами ГО «Ла Страда Україна»
  

  

  

  

  

 
НТЦ: працюємо над розвитком соцпослуги «Асистент дитини»

  

   Які асоціації виникають, коли мова йде про соціальну підтримку родини? Виплати, пільги, пакунок малюка?
   Але насправді це – лише частина того, чим держава може підтримати людину. Наприклад, сім’я виховує дитину з інвалідністю, яка має рівні права на здобуття освіти шляхом навчання в інклюзивному класі. Але потрібен дорослий, який би був поруч на уроках і перервах.
   Таким дорослим може бути хтось із сім’ї. А може і спеціально навчений соціальний робітник, який надаватиме соціальну послугу супроводу.
   Соціальний супровід під час інклюзивного навчання, більш відома як Асистент дитини, – базова соціальна послуга для дітей з особливими освітніми потребами, які відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого інклюзивно-ресурсним центром, потребують супроводу в закладах дошкільної освіти та закладах освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.
   Вона спрямована на забезпечення повної та ефективної участі дитини в освітньому процесі.
   Наразі така послуга вже надається в Решетилівській, Сергіївській та Оржицькій територіальних громадах.
   Надавачі соціальних послуг, які обов’язково внесені до Реєстру Мінсоцполітики, незалежно від форми власності можуть надавати таку послугу родинам відповідно до Державного стандарту, якщо опанували навчальну програму та склали відповідний іспит в Полтавському обласному центрі соціальних служб та пройшли обов’язковий курс домедичної підготовки.
   «Сьогодні ми розпочали тижневе навчання з черговою групою. Це представники надавачів соціальних послуг, які діють у Хорольській, Решетилівській, Пирятинській, Сергіївській, Краснолуцькій та Кременчуцькій громадах. Останнім часом ця послуга набуває все більшого поширення, тому наше спільне завдання зробити все можливе для створення доступних послуг та сервісів, щоб кожна дитина мала можливість реалізувати своє право на освіту завдяки сучасним підходам в соціальній роботі» - коментує психологиня, тренерка Полтавського обласного центру соціальних служб Оксана Помагайбо.
  
   Хто ж такий асистент дитини?
   Асистент дитини – соціальний робітник установи-надавача соціальних послуг, який пройшов спеціальне навчання та отримав відповідний сертифікат, зокрема Полтавського обласного центру соціальних служб.
   Важливо, що асистент дитини є учасником освітнього процесу. Він не є педагогічним працівником та не призначається на посаду керівником закладу освіти. Він лише допускається до освітнього процесу на основі укладання відповідного договору між закладом, асистентом та за згодою і письмовою заявою батьків.
  
   Послуга Асистента дитини передбачає здійснення наступних заходів:
   • допомогу в самообслуговуванні;
   • підтримку у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами;
   • організацію харчування та допомогу у прийнятті їжі;
   • організацію пересування та допомогу під час пересування;
   • спостереження за станом здоров’я, допомогу в проведенні необхідних процедур;
   • допомогу під час занять у гуртках, секціях, клубах, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, науково-пошукових об’єднаннях на базі закладів освіти;
   • допомогу під час ігрової діяльності для дітей дошкільного віку, інших видів діяльності під час освітнього процесу;
   • допомогу під час здійснення рухової активності;
   • організацію денного відпочинку (сну) у закладах дошкільної освіти.
  
   Як отримати таку послугу?
   Для отримання соціальної послуги одному із батьків чи іншому законному представнику дитини необхідно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з письмовою заявою, до якої додається копія висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого ІРЦ, в якому зазначається потреба дитини у супроводі під час інклюзивного навчання.
  
   Асистент дитини НЕ здійснює:
   • втручання в освітній процес;
   • виконання освітньої програми для досягнення учнями результатів навчання;
   • надання освітніх послуг в закладі освіти;
   • надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо організації освітнього процесу;
   • розробку індивідуальних завдань і матеріалів для учнів із особливими освітніми потребами;
   • виконання інших функцій педагогічних працівників.
  
   Якщо Ви надавач соціальних послуг територіальної громади або недержавного сектору та зацікавлені у запроваджені послуги Асистент дитини, отримати консультацію із зазначеного питання Ви можете в Обласному центрі 0532 63-41-33
   або профільному відділі Департаменту соціального захисту населення ПОВА в робочих час за телефоном 0532 68-12-64.
  

  

  

 
Кременчуцький денний центр: місце професійної допомоги, розуміння та підтримки

  

   На території Кременчуцької міської територіальної громади працює Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі КУ «ТУРБОТА».
   Це спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/ або насильства за ознакою статі, насильства, зокрема сексуального, пов’язаного з збройним конфліктом, а також від торгівлі людьми.
   Денний центр — це місце, де кожен, хто опинився у складній життєвій ситуації, може отримати професійну допомогу, розуміння та підтримку.
   Це доступний та безпечний простір, основними завданнями є:
   - надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги постраждалим особам;
   - соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги»
   - консультування психолога та соціального фахівця;
   - інформування про послуги інших організацій та установ, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству;
   - участь у групових та індивідуальних заняттях для дорослих і дітей, групах самодопомоги, жіноче коло підтримки.
   Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ
  
   Графік роботи:
   понеділок-четвер – з 8:00 до 17:15
   п’ятниця – з 8:00 до 16:00 (обідня перерва з 12.00 до 13.00)
  
   Адреса: м. Кременчук, вул. Героїв Крут, буд. 5.
   Контактний телефон:
   068-548-76-11, 050-661-74-11

 
ДИТИНА, ПОСТРАЖДАЛА ВІД ВІЙНИ В УКРАЇНІ: ХТО І ЯК МОЖЕ ОТРИМАТИ ЦЕЙ СТАТУС

  

   Понад мільйон українських дітей були змушені покинути свої домівки через війну. Тисячі з них пережили втрати, обстріли, евакуації, а десятки тисяч щодня живуть із глибокими психологічними травмами, що назавжди змінили їхнє дитинство. У таких умовах надзвичайно важливо забезпечити дітям належний захист, підтримку та відновлення їхніх прав.
   Міністерство юстиції України нагадує: щоб забезпечити таким дітям належний захист і підтримку, в Україні діє правовий механізм — надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту.
  
   Хто має право на статус
   Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, можуть отримати неповнолітні, які зазнали:
   • поранень, контузії або каліцтва
   • фізичного або сексуального насильства
   • викрадення або незаконного вивезення за межі України
   • незаконного утримання, у тому числі перебування в полоні
   • залучення до збройних формувань
   • психологічного насильства
  
   Як звернутися за наданням статусу
   Для отримання статусу потрібно подати заяву до найближчої служби у справах дітей. Із такою заявою можуть звернутися:
   • законні представники дитини (батьки, усиновлювачі)
   • сама дитина (з 14 років)
   • представники органу опіки та піклування
   • родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра тощо)
  
   Які документи потрібні
   Разом із заявою подаються:
   • копії документів, що посвідчують особу дитини та заявника
   • документи, що підтверджують родинні стосунки або повноваження
   • згода на обробку персональних даних
   • за наявності — довідка про статус ВПО, витяг з реєстру територіальної громади тощо
   Також необхідно додати документи, які підтверджують, що дитина дійсно постраждала внаслідок воєнних дій. Йдеться про:
   • медичні довідки
   • висновки експертиз
   • матеріали кримінальних проваджень
   • свідоцтва про смерть близьких
   • висновки центрів соціальних служб
   • інші офіційні документи, які підтверджують поранення, утримання в полоні, евакуацію тощо.
   Детальний їх перелік можна дізнатися в Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів або у службі у справах дітей.
  
   Переваги статусу
   Станом на сьогодні державою відповідно до п. 4 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку для дітей з числа ВПО, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів передбачено безоплатне харчування в державних і комунальних закладах освіти. В майбутньому можуть бути запроваджені додаткові пільги: оздоровлення, психологічна допомога тощо.
  

  

  

  

  

 
Спостережні комісії області долучились до круглого столу з впровадження нових підходів у роботі НПМ

  

   Національний превентивний механізм (НПМ) — це діяльність незалежних органів, які створені та діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, спрямований на регулярний моніторинг усіх місць несвободи з метою попередження у них жорстокого поводження з людьми, які там утримуються.
   В Україні Національний превентивний механізм створений за моделлю «Омбудсман+». Зазначена модель передбачає спільне виконання функцій НПМ Офісом омбудсмана та громадськими організаціями.
   23 липня представники Департаменту соціального захисту населення ОВА, члени обласної спостережної комісії, спостережних комісій Кременчуцької, Полтавської РВА та виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради у форматі онлайн долучились до круглого столу «Впровадження нових підходів у роботі НПМ: досвід пілотування».
   Захід організований Офісом Омбудсмана спільно з ГО «Україна без тортур» в рамках впровадження проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
   З вітальним словом до учасників звернувся Представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи Віталій Нікулін та Голова Правління ГО «Україна без тортур» Костянтин Ключаров.
   В межах заходу учасниками обговорено низку практичних аспектів реалізації НМП в Україні: презентовано аналітичні звіти результатів відвідувань місць несвободи; поточний стан та перспективи реформування пенітенціарної системи; ситуація щодо забезпеченість медичною допомогою в установах виконання покарань; результативність пілотного проєкту про регіональні групи НПМ.
  

  

  

 
Послуга натуральної допомоги: затребувана та дієва підтримка у сфері соціального захисту для мешканців області

  

   Соціальні послуги на сьогодні залишаються важливим і дієвим інструментом підтримки найуразливіших категорій громадян, які потребують сторонньої допомоги.
   Відтак, станом на липень 2025 року соціальними послугами в області охоплено понад 70 тисяч мешканців, з яких переважна більшість проживають у сільській місцевості, що підкреслює їх актуальність.
   Натомість, вимоги сьогодення та запити мешканців, які постійно змінюються вимагають системних заходів щодо масштабування послуг за рахунок злагодженої співпраці на рівні області, громади та партнерів.
   «Завдяки спільній роботі Департаменту та тергромад протягом останніх років, попри повномасштабне вторгнення, вдалося не тільки зберегти вже впровадженні соціальні послуги, а й розширити їх перелік за рахунок додаткових мобільних сервісів, ініціатив та рішень, які підвищують їх доступність та якість. Найбільш затребуваною соціальною послугою в територіальних громадах області залишається натуральна допомога. Послуга включає в себе: надання продуктів харчування, предметів і засобів особистої гігієни, перукарські послуги, ремонт одягу та взуття, прання білизни та одягу, рубання дров, косіння трави, обробіток прибудинкової території та інші побутові послуги. Цією послугою в І півріччі поточного року охоплено понад 29 тисяч мешканців. Тому завданням для органів соцзахисту області залишається забезпечення подальшого розвитку цієї та інших соцпослуг. Щоб кожен, хто потребує допомоги – мав змогу отримати послуги вчасно та в повному обсязі» - коментує Директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила КОРНІЄНКО.
   Як забезпечується надання цієї послуги?
   Послуга натуральної допомоги доступна для мешканців 56 територіальних громад через мережу комунальних надавачів соціальних послуг з 46 центрів надання соцпослуг та 9 територіальних центрів соціального обслуговування.
   Зокрема, задля наближення послуг до мешканців, які в силу здоров’я та віку не можуть самостійно звернутись до надавача при 38 терцентрах та центрах надання соцпослуг тергромад функціонують мультидисциплінарні команди, які здійснюють виїзди у віддалені населені пункти. До складу команд залучені робітник із комплексного обслуговування, перукар, швея, машиніст із прання білизни. За поточний період року такими командами надано послуги для майже 9 тисяч осіб за місцем проживання.
   Також в 17 територіальних громадах функціонують 29 віддалені робочі місця, на базі яких соціальною послугою натуральної допомоги охоплено 3,5 тис. осіб.
   За підтримки ПРООН в 5 громадах створені мобільні служби соціально-побутового обслуговування одинокопроживаючих громадян у відділених населених пунктах. Виконання дрібного ремонту, обробіток земельної та прибудинкової території, благоустрій в частині прибирання снігу чи покосу трави, обрізки дерев та інші – всі ці побутові послуги отримала понад тисяча домогосподарств в Миргородській, Котелевській, Опішнянській, Пирятинській та Кременчуцькій тергромадах.
   Хто може звернутись за отриманням послуги натуральної допомоги відповідно до своїх потреб?
   Відповідно до Державного стандарту надання соціальної послуги, натуральна допомога в першу чергу надається наступним категоріям громадян:
   - особам похилого віку;
   - особам з інвалідністю;
   - особам, які мають невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування/потребують паліативної допомоги;
   - особам, які виховують дитину без батька (матері), та в яких виховуються діти з інвалідністю та які мають ризик її отримання, діти, яким не встановлено інвалідність, але які хворі на тяжкі, гострі або хронічні захворювання; мають тяжкі травми;
   - особам, яким завдана шкода збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, стихійними лихом тощо,
   - внутрішньо переміщеним особам, біженцям та особам, які потребують додаткового захисту та інші.
   Куди звернутись за отриманням послуги?
   Для отримання послуги заявник або уповноважена особа може звернутись за місцем проживання на вибір до :
   - структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або ЦНАПу територіальної громади;
   - безпосередньо до територіальних центрів соціального обслуговування та центрів надання соціальних послуг;
   - подати заяву онлайн через Соціальний портал Міністерства соціальної політики України https://soc.gov.ua/

 
Понад 2,1 млн. грн з обласного бюджету спрямовано на підтримку постраждалих від ЧАЕС у першому півріччі 2025 року

  

   Підтримка постраждалих осіб від техногенних катастроф, як окремої уразливої категорії громадян, не має терміну давності, а є актуальною завжди.
   В області впроваджено успішну практику підтримки осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка реалізується за кошти обласного бюджету в межах Комплексної програми соціального захисту населення..
   Механізм підтримки передбачає забезпечення безоплатними рецептурними ліками та безоплатним зубопротезуванням пільгових категорій мешканців області, які мають на це право відповідне .
   Відтак за І півріччя 2025 році безоплатними рецептурними ліками скористались 955 осіб, постраждалих від ЧАЕС катастрофи, а послуги з безоплатного зубопротезування отримали 89 мешканців області.
   Загальна сума коштів з обласного бюджету для реалізації зазначеної підтримки становить понад 2,1 млн.грн.
   Для посилення доступності цього інструменту підтримки розроблено інтерактивну мапу медичних закладів (аптечних пунктів та стоматологічних кабінетів), які беруть участь у ініціативи відповідно до укладених трьохсторонніх договорів. Мапа доступна за посилання https://surl.li/bwvnpg
   Роз’яснення стосовно соціальних гарантій, передбачених громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, можна отримати: за телефоном безкоштовної гарячої лінії з питань соціального захисту 0800500620 або у профільному відділі Департаменту за телефоном (0532) 68 12 34.

 
Для співробітників Вишняківського будинку-інтернату проведено заходи з підтримки ментального здоров’я

  

   Робота з людьми – це завжди не просто, завжди трохи непередбачувана і завжди залишає свій відбиток. Коли ж мова йде про щоденну працю з людьми, які в силу свого віку та стану здоров’я потребують постійного стороннього догляду та піклування, наміть найсильніша витримка та емоційна стійкість можуть дати тріщину.
   Часом виникають непорозуміння, бувають неприємні моменти, які залишають свій слід на весь день, тому працювати продуктивно та «в радість» стає набагато складніше. Добре, коли це одиничні історії, але коли такий стан має значну тривалість це призводить до емоційного вигорання. Насправді це дійсно серйозна проблема, яка може вплинути на фізичне та психічне здоров'я людини. Тому важливо вчасно розпізнати ознаки вигорання та вжити дії для подолання цього стану.
   Днями команда Хорольського центру життєстійкості – БФ «Карітас Лубни» провели заходи із запобігання та подолання емоційного вигорання для працівників Вишняківського будинку-інтернату.
   «На сьогодні в закладі отримують послуги майже 150 осіб з інвалідністю та похилого віку, в тому числі 28 мають статус ВПО. У процесі забезпечення соціального обслуговування задіяно майже 70 штатних працівників закладу, що безперечно недостатньо, враховуючи, що більша половина підопічних мають інвалідність, а третина – ліжкохворі. Кадровий голод – це багаторічне проблемне питання для соціальної сфери, особливо в сільській місцевості. Тому ми робимо все можливе, щоб підтримати наших соціальних працівників, підкреслити важливість та цінність їх роботи» – зазначила Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Під час зустрічі фахівці Центру життєстійкості ознайомили фахівців інтернату з ознаками та причинами емоційного вигорання, обговорили ефективні способи його запобігання та подолання, надали корисні поради щодо збереження внутрішнього балансу, підтримки психологічного здоров’я і знаходження ресурсів для відновлення життєвої енергії.
  

  

  

  

 
Обласний центр соцслужб: Патронатна родина - соціальна послуга, яка створює родинне середовище для дитини.
   Проведено чергове навчання вихователів

  

   Патронатна родина - це важлива ланка у системі захисту прав дітей, яка дозволяє забезпечити їм безпечне та любляче середовище, поки їхні рідні сім'ї вирішують свої проблеми.
   Ця сімейноорієнтована соціальна послуга передбачає надання тимчасового догляду, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин, які тимчасово або на певний період унеможливлюють проживання дитини разом із ними, несуть загрозу для її життя та здоров’я.
   Патронатна сім’я – тимчасова форма влаштування: термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. За окремих обставин орган опіки та піклування може його продовжити цей термін, однак не більше ніж до шести місяців.
   Відповідно до законодавчо затвердженого Порядку створенян патронатної родини та влаштування до неї дитини, кандидат в патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір на рівні громади, разом із повнолітнім членом своєї сім’ї, який братиме участь у наданні послуги (чоловік або дружина кандидата), проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.
   На Полтавщині такі навчання на постійній основі здійснюються на базі Полтавського обласного центру соціальних служб, зокрема 22 липня розпочато навчання для чергової групи.
   «Безперечно, масштабування послуги патронатної родини – є вкрай важливим для забезпечення кращих інтересів дитини. Це відповідь на противагу інституційному догляду. Це те, що може і повинно розвиватись на рівні територіальних громад, як інструмент комплексної соціальної підтримки сімей з дітьми. Тимчасове влаштування дитини під патронат, в першу чергу, дозволяє мінімізувати травматичний досвід для дитини, яка в силу непереборних обставин не може проживати у власній родині, надати їй альтернативне здорове бачення взаємовідносин в сім’ї, рівню піклування та уваги. І для родини, яка перебуває в СЖО, це можливість вирішити свої проблемні питання, в тому числі за допомогою громади, остаточно не тративши зв'язок із власною в майбутньому. Тому, зі свого боку, в обласному центрі ми робимо все можливе, для сприяння розвитку патронату як з боку кандидатів в батьки, так і методичного супроводу самих громад» - коментує Оксана Помагайбо психологиня, фахівчиня обласного центру, сертифікована на здійснення підготовки патронатних вихователів.
   Наразі в Полтавській області функціонує 24 сім’ї патронатних вихователів, до 20 таких родин влаштовані 42 дитини із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
   Якщо Ви зацікавлені стати патронатним вихователем, відповідаєте основним критеріям (є повнолітнім громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини в своєму домі та не маєте заборонних факторів, визначених постановою) ЗВЕРТАЙТЕСЬ до служб у справах дітей або надавачів соціальних послуг Ваших територіальних громад.
   Отримайте більше інформації та консультації. Подаруйте дитині родинне тепло. Чекаємо Вас на навчання в Обласному центрі.
  

  

  

 
Mental Trek: на базі обласного НТЦ надавачів соцпослуг навчали ефективним методам з підтримки ментального здоров’я

  

   Фізичне здоров’я та загальне самопочуття людини досить тісно пов’язане з її психоемоційним станом. На жаль, реалії сьогодення є щоденними викликом для нервової системи, рівня тривожності, негативних думок, адже неможливо бути осторонь, коли твоя країна потерпає від агресії ворога.
   Безперечно, для фахівців професій «людина – людина», які в своїй щоденній роботі взаємодіють та працюють з людьми з числа уразливих категорій громадян, тобто не лише виконують свої обов’язки, а дійсно турбуються про інших, розділяють їх життєві ситуації та пропускають їх через себе.
   Наукові дослідження та перевірені методики дозволяють мати низку інструментів, які стануть в нагоді для самостійної підтримки власного ментального здоров’я. Зокрема, саморегуляція та можливість знаходження емоційних стимулів та позитивних якорів – важливі навички, які мають розвивати в собі представники надавачів соціальних послуг, котрі щоденно взаємодіють з родинами, які опинились в складних життєвих обставинах.
   Днями для представників надавачів соціальних послуг, а саме Горбанівського та Гадяцького геріатричних, Кротівського, Грабарівського, Високо-Тополянського психоневрологічного будинків-інтернатів; Новосанжарського дитячого будинку-інтернату, а також представники надавачів соціальних послуг Полтавської, Шишацької, Горішньоплавнівської, Кременчуцької, Омельницької тергромад проведено тренінг з підвищення професійної компетенції зі збереження психічного здоров’я «Mental Trek».
   Захід відбувся на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи обласного центру соціальних служб за авторською програмою сертифікованих тренерок Людмили Дерев’янко та Світлани Даценко.
  «Всі наші навчальні програми сформовані відповідно до запитів потенційних учасників: представників, надавачів соцпослуг. Тому інструменти підтримки ментального здоров’я, особливо в період повномасштабного вторгнення не втрачають актуальність. Цей навчальний захід спрямоване на розширення та закріплення знань про сутність психічного здоров’я та психологічного благополуччя, розвиток власних поведінкових стратегій, сприятливих для психічного здоров’я, зменшення стигми й дискримінації щодо людей, які мають психічні розлади, сприяння засвоєнню навичок віднайдення й прийняття зважених самостійних рішень», – коментує психологиня, фахівець обласного центру Світлана Даценко.
   Протягом навчального дня учасниками опановано теоретичні та практичні знання в межах 6 модулів (станцій) програми. А саме:
   • «Психічне здоров’я – це про всіх». Обговорення змін життєвих ситуацій у форматі «мозкового штурму»;
   • «Mental quest». У форматі гри учасники навчаються відрізняти правду від міфів у царині психічного здоров’я, орієнтуватися в сучасних реаліях, критично оцінювати інформацію
   • «Мозок, душа, тіло – одне ціле». Обговорення кейсів щодо вибору тих поведінкових стратегій, які зберігають та поліпшують психічне здоров’я людини
   • «Булінг: як розпізнати й подолати». Виокремлення різновидів булінгу та з’ясуванні адміністративної відповідальності за нього, але й у сприянні усвідомленню явища булінгу як руйнівної загрози психічному і фізичному здоров’ю особистості.
   • «Коло допомоги» - обговорення життєвих ситуації, які можуть бути пов’язані з виникненням психічних розладів.
   • «Живи, дихай, відчувай» (Принципи самодопомоги під час воєнних дій). Обговорення ситуації, у які може потрапити людина під час військових дій, що вона відчуває в цей час, а також як людина може заспокоїтись у небезпечній ситуації та допомогти близьким психологічно.
   За результатами навчання учасники отримали підтверджуючі сертифікати та відповідні ЄКТС кредити. Дякуємо всім за активну участь, чекаємо на нові зустрічі.
  

  

  

  

 
ДСЗН: заходи з підтримки ментального здоров’я для підопічних Горбанівського пансіонату

  

   Підтримка емоційного стану важлива для загального здоров'я та добробуту кожної людини. Це дозволяє краще справлятись зі стресом, вивільняти негативні емоції, радіти звичайним речами і загалом перезавантажувати свої думки. Для осіб похилого віку, які потребують сторонньої допомоги у щоденному обслуговуванні, організація емоційно-розвантажувальних заходів є надзвичайно важливим аспектом змістовного дозвілля.
   В рамках співпраці Департаменту соціального захисту населення ОВА з командою Полтавського центру життєстійкості від БФ «Карітас Полтава» проводяться щотижневі заходи для підопічних Горбанівського пансіонату. Арт-терапія, глинотерапія, групові заняття, увага та спілкування – все це спрямовано на підтримку ментального здоров’я підопічних закладу, дозволяє зменшити рівень тривожності та опрацювати приховані емоції та навіть покращити фізичні функції.
   Для співробітників закладу проводяться групові заходи з управління стресом за курсом Самодопомога+. Дякуємо друзям та партнерам БФ «Карітас Полтава» за підтримку.
  

  

  

  

  

  

 
ДСЗН: відбулась робоча поїздка до Миргородського району

  

   Забезпечення засад державної соціальної політики в першу чергу вимагає системного підходу, адже підтримка уразливих категорій громадян, сприяння вирішення їх складних життєвих обставин, забезпечення соціального супроводу – наскрізна тема у роботі органів соціального захисту населення.
   З метою посилення координації управлінь соціального захисту на місцях, з урахуванням функціональних змін чинного законодавства, Департаментом соціального захисту населення Полтавської ОВА розпочато виїзні робочі консультації з відпрацювання подальших перспективних напрямів роботи з населенням.
   Днями відбулась робоча поїздка Директора Департаменту Людмили Корнієнко до Миргородського району в ході якої відбулись зустрічі з представниками міського та районного управлінь соціального захисту.
   «Завдяки нашій спільній системній роботи в області забезпечено своєчасну передачу відомостей та електронних баз щодо адміністрування державних соціальних допомог від органів соціального захисту до Пенсійного фонду. Зі боку соцзахисту зроблено все можливе, щоб мешканці області зберегли всі свої соціальні гарантії. Натомість і надалі органи соціального захисту продовжують надавати соціальну підтримку громадянам. Варто посилювати роботу щодо формування соціальних профілів громад та районів; вивчати потребу, здійснювати оцінку та моніторити надання соціальних послуг; впроваджувати нові форми та методи соціальної підтримки з населенням. За рахунок функціонування віддалених робочих місць, а відповідно і кваліфікованого кадрового ресурсу, зберігається доступність сервісів системи соціального захисту для населення, можливість впровадження індивідуального підходу до вирішення життєвих ситуацій» - прокоментувала Людмила Василівна під час спілкування з колегами.
   Під час візиту обговорено ряд бар’єрних питань та перспективних напрямків діяльності органів соціального захисту населення області, які актуальні для Миргородського району. Подальші консультативні зустрічі заплановані в робочому порядку.
  

  

 
ДСЗН: робоча поїздка до Високо-Тополянського будинку-інтернату

  

   Забезпечення засад соціального захисту, дотримання прав та свобод осіб з інвалідністю, які потребують постійного стороннього догляду завжди у фокусі уваги Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА.
   На сьогодні в області понад 2 тисячі осіб отримують соціальні послуги стаціонарного догляду на базі 14 будинків-інтернатів, пансіонатів системи соціального захисту області.
   В межах робочого візиту до Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату, Директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Корнієнко разом з колегами перевірили умови проживання підопічних, дотримання Державного стандарту надання соціальної послуги стаціонарного догляду та інших послуг, відповідно до потреб. Наразі заклад зберігає 100-відсоткову заповнюваність, адже соціальними послугами тут охоплено понад 150 осіб, в тому числі 10 – мають статус ВПО.
   Враховуючи важливість підготовки до зимово-опалювального періоду, зосереджено увагу керівництва закладу на завчасній заготівлі твердого палива та здійснення інших першочергових заходів на випадок критичних станів.
   Не менш важливою є і підтримка ментального здоров’я підопічних, яке в тому числі можливо покращувати через заходи змістовного дозвілля та інші активності.
   «Важливим питанням залишається підтримка процесів соціальної інтеграції та адаптації, тому актуальним є посилення заходів із розвитку навичок самостійного обслуговування та самодопомоги. Наразі відпрацьовуємо залучення позабюджетних організацій, зокрема Центрів життєстійкості для організації заходів для підопічних закладів, в тому числі Високо-Тополянського інтернату. Окрему увагу варто приділити і активізації співпраці з центрами Безоплатної правової допомоги» - прокоментували Людмила Корнієнко під час спілкування з представниками закладу.
   Наскрізною темою для сфери соціального захисту, особливо сільській місцевості, залишається і питання кадрового забезпечення, зокрема медичного персоналу, адже надання соціальних послуг – це комплексний підхід спрямований на покрашення життя особи, підтримки її здоров’я та соціальної включеності.
  

  

  

 
ДЗР: як отримати в межах державної програми

  

   Допоміжні засоби реабілітації – це пристрої, якими забезпечуються особи з інвалідністю та інші уразливі категорії з метою підтримання втрачених фізичних функцій, покращення мобільності, самообслуговування та загальну якість життя.
   До ДЗР відносяться:
   • протезно-ортопедичні вироби (включаючи ортопедичне взуття),
   • спеціальні засоби для самообслуговування та догляду,
   • пристрої для пересування,
   • засоби для підйому і переміщення,
   • меблі та інші спеціалізовані оснащення,
   • спеціальні засоби для орієнтації, спілкування та обміну інформацією.
   З повним переліком можна ознайомитись тут https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text
   За перше півріччя 2025 року майже 3,2 тис. людей з інвалідністю в області отримали понад 11 тис. необхідних засобів реабілітації. На це із держбюджету було спрямовано 107,8 млн грн., в тому числі майже 3 млн.грн на проведення поточного ремонту засобів, які вже в користуванні.
   Нагадуємо, що подати заяву на отримання ДЗР стало простіше. Це можна зробити пройшовши авторизацію як через Соціальний портал Мінсоцполітики https://soc.gov.ua/, так і через Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua/
   Формат письмової заяви також доступний, як і раніше без змін.
   Це можна зробити, звернувшись до однієї з найближчих установ у вашій громаді:
   до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
   до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (ОСЗН);
   до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).
   Подаючи заяву про забезпечення засобом реабілітації, потрібно додати такі документи:
   висновок або інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації;
   паспорт/свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу;
   ідентифікаційний код.
   Зверніть увагу! В окремих випадках можуть бути потрібні додаткові документи.
   Крім того, подати заяву можна через працівника територіального відділення ФСЗОІ або через соціального працівника закладу, в якому отримуєте медичну або реабілітаційну допомогу.
   За різних обставин людина може потребувати технічних засобів реабілітації.
   Погіршення здоров’я та рухової активності у поважному віці; тривалий післяопераційний або реабілітаційний період; травма на виробництві або поранення внаслідок бойових дій та багато інших факторів можуть ускладнити побутове життя людини на коротко або довготривалий термін.
   Для того, що підтримати мешканців громад, при місцевих надавачах соціальних послуг (центрах надання соцпослуг та терцентрах) не один рік успішно діють 56 пунктів видачі ДЗР у тимчасове користування.
   Звернувшись до надавача послуг при якому діє такий пункт прокату потребуюча особа може, на визначений термін, згідно укладеного договору взяти у користування наявний засіб.
   Наразі обмінний фонд пунктів прокату нараховую понад 9,4 тисячі одиниць засобів реабілітації: ходунки, палиці, милиці, крісла колісні різних модифікацій та інше.
   При укладенні договору надаються наступні документи:
   - заява про забезпечення засобом реабілітації;
   - копія паспорту потребуючої особи;
   - довідка про доходи та медичний висновок з лікарняного закладу про потребу у засобі реабілітації (якщо особа не перебуває на обслуговуванні центру, не має встановленої групи інвалідності);
   - довідка про встановлену групу інвалідності (для осіб, які чекають державного забезпечення технічним засобом реабілітації).
   Після закінчення строку прокату засіб реабілітації повертається до пункту тимчасового користування.
   Для зручності всі пункти видачі ДЗР нанесені окремим шаром на інтерактивну мапу надавачів соцпослуг, яка доступна за посиланням https://surl.li/baihqu .
   Перейдіть за посиланням на мапу ---> в лівому меню оберіть категорію “Пункти видачі ДЗР” ---> зверніться до надавача соцпослуг в своїй громаді.
  

 
Заходами обласної програми передбачено соціальні гарантії постраждалим від авіаударів ворога

  

   Попри четвертий рік повномасштабного вторгнення, агресія ворога відносно цивільного населення не вщухає. Під загрозою може опинитись кожен, будь-якого дня, в будь-який момент.
   Для забезпечення підтримки цивільних осіб, які постраждали внаслідок бомбардувань, авіаударів та інших збройних нападів протягом дії воєнного стану в межах обласної Комплексної програми соціального захисту населення передбачено надання одноразової грошової допомоги.
   «Виплату грошової допомоги за кошти обласного бюджету забезпечується сім’ям загиблих цивільних осіб, а також постраждали особам, чий фізичний стан та здоров’я потребує лікування. За період дії програми зазначеним категоріям мешканців області надано підтримку в обсязі 3,8 мільйонів гривень. Додатково 5,5 млн. грн спрямовано на компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло» - коментує Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Департаментом забезпечено взаємодію з органами соціального захисту на рівні територіальних громад, які забезпечують діяльність оперативних штабів на місцях влучання з метою оперативного отримання документів від постраждалих осіб та подальшого здійснення виплати.
   Водночас, мешканці області, які зазнали наслідків агресії ворога можуть самостійно звернутись до Комісії з розгляду питань надання матеріальної допомоги населенню з обласного бюджету та подати відповідні документи.
   Прийом документів здійснюється за адресою м.Полтава, вул.Ігоря Дорошенка 47, телефон для довідок 0532-63-09-36.
  

  

 
Гроші ходять за людиною: представники ДСЗН відвідали учасника ініціативи – Диканський територіальний центр соціального обслуговування

  

   Підтримка соціальної включеності для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку є важливим елементом в процесах організації надання соціальних послуг на рівні громади.
   Адже особи, які потребують допомоги в самообслуговуванні або стороннього догляду не повинні бути відокремлені від активного життя своєї громади. Збереження їх соціальних зв’язків та ментального самопочуття також має вплив на загальний стан здоров’я та якість життя людини.
   Для внутрішньо переміщених осіб, з числа уразливих категорій зміна місця проживання, втрата домівки та звичного соціуму також мала додатковий травмуючий вплив.
   З осені 2024 року Полтавщина активно долучилась до реалізації експериментальному проекту Міністерство соціальної політики України «гроші ходять за людиною», який полягає в новому механізмі організації надання соціальних послуг окремим категоріям ВПО.
   У фокусі: надання соцпослуг «стаціонарного догляду» та «підтриманого проживання» внутрішньо переміщеним особам з числа похилого віку та з інвалідністю, шляхом грошової компенсації з державного бюджету, яку особа перераховує надавачу послуг-учаснику проєкту.
   «Участь в цій ініціативі це дозволяє вирішити питання проживання внутрішньо переміщеним особам, а також забезпечити надання кваліфікованої допомоги від соціальних працівників та стороннього догляду. Наразі ця ініціатива впроваджується на базі Територіального центру соціального обслуговування Диканської селищної ради, де послугу стаціонарного догляду отримують для 7 осіб з числа ВПО.» - коментує Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   В рамках робочого візиту представників Департаменту до надавача соціальних послуг Диканської громади, Людмила Василівна ознайомилась з умовами проживання та обслуговування отримувачів послуг, поспілкувалась з мешканцями центру та підкреслила важливість постійного вдосконалення роботи закладу відповідно до Державних стандартів та вимог сьогодення.
   Територіальний центр, до якого окрім стаціонарного також входять відділення: соціальної допомоги вдома, денного перебування, організації надання натуральної допомоги, діє в громаді вже п’ятий рік. Щороку заклад охоплює послугами понад 1,7 тисяч мешканців громади відповідно до їх потреб. Станом на сьогодні догляд «на дому» отримують 334 одинокопроживаючі особи з інвалідністю та похилого віку.
   «Розвиток соціальних послуг на рівні громад через нові форми та механізми, створюючи оселі підтриманого проживання, міні-пансіонати у вигляді стацвідділень – це майбутнє для соціальної сфери громад, адже затребуване серед мешканців та відповідає вимогам сьогодення. Наразі, Департамент зі свого боку докладає максимум зусиль та сприяння для забезпечення масштабування ініціативи Мінсоцполітики «гроші ходять за людиною» на рівні інших громад. Є попередні напрацювання щодо Котелевської громади. Перспективним є розвиток і послуги підтриманого проживання в інших громадах області» - підкреслила Людмила Корнієнко.
   Департамент соціального захисту населення ОВА готовий забезпечити методичний та технічний супровід територіальних громад та їх надавачів щодо участі в ініціативі Мінсоцполітики «гроші ходять за людиною» відповідно до Постанови КМУ від 6 серпня 2024 р. № 888.
   Додаткова інформація та консультації надаються профільним відділом Департаменту за телефоном (0532) 68-12-64.
  

  

 
В ДСЗН провели робочу нараду з ГУ Пенсійного фонду в Полтавській області

  

  За липень 2025 року органами соціального захисту населення області та Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат області проведені всі нарахування державних соціальних допомог для майже 77 тисяч мешканців області.
   Державні допомоги сім’ям з дітьми, особам з інвалідністю, допомоги на догляд та компенсації – загалом 24 види державних соціальних виплат у більшості випадків є єдиними фінансовими надходженнями для осіб чи родин, які в силу непереборних обставин не можуть бути працевлаштовані або отримувати інших прибуток.
   На виконання ряду рішень Уряду (Постанови КМУ від 11.06.2025 №695, від 25.06.2025 №765, від 23.06.2025 №766) яким передбачено передачу функцій адміністрування державних соціальних допомог з органів соцзахисту до Пенсійного фонду, Департаментом соціального захисту спільно з обласним виплатним центром 24-27 червня поточного року забезпечено повну передачу електронних баз даних та особових рахунків одержувачів державних допомог, сформовані відповідні електронні та паперові відомості для забезпечення виплат.
   «Враховуючи низку важливих рішень та реформацію системи забезпечення державних соціальних виплат, в області має бути відпрацьована ефективна взаємодія між органами соцзахисту та Пенсійним фондом щодо недопущення затримки у проведенні виплат. Від цього залежать долі тисяч людей, які незалежно від того хто адмініструє програму, мають отримати свої соціальні гарантії. Департамент завжди тримав це питання на особливому контролі, тому зараз спільно з командою Пенсійного фонду ми маємо відпрацювати чітку координацію, алгоритми перенаправлення звернень та якісної роз’яснювальної робити. Зі свого боку ми готові надати всебічне сприяння, методичний супровід та підтримку» - зазначила Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко під час робочої наради.
   Участь у зустрічі взяли представники ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області: в.о. начальника Оксана Мисик, начальник управління з питань виплат Людмила Діденко, а також представники Департаменту та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат області.
   Звертаємо увагу всіх отримувачів! Для надання консультацій та роз’яснень діють гарячі лінії:
   ГУ ПФУ у Полтавській області: (0532)56-24-34 (ел.пошта gu@pl.pfu.gov.ua),
   обласна гаряча лінії з питань соцзахисту: 0 800 500 620,
   контакт-центру ПФУ: 0-800-503-753, 044-281-08-70, 044-281-08-71
  

  

 
Послуга “муніципальна няня”

  

  На Полтавщині продовжує діяти соціальна програма «Муніципальна няня». Вона передбачає компенсацію витрат на послуги няні з догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку (або 6-річного віку у визначених випадках), що надається для підтримки батьків, опікунів дитини.
   Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 № 664 на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення розширено перелік категорій громадян, які можуть скористатися послугою “муніципальної няні”.
   Таким чином усуваються барʼєри в доступі батьків до роботи і економічної незалежності, а дітей — до отримання належного догляду і розвитку. Це один з аспектів, передбачених планом Мінсоцполітики в межах виконання Національної стратегії створення безбарʼєрного простору в Україні, яку ініціювала Перша леді Олена Зеленська.
   Зараз послугою можуть скористатися родини, в яких є:
   • діти до 3 років внутрішньо переміщених осіб;
   • діти до 6 років, які потребують додаткового догляду (раніше входила категорія дітей з тяжкими хворобами лише віком до 3 років);
   • діти до 6 років, у кого один з батьків є особою з інвалідністю I чи II групи (раніше - це діти віком до 3 років);
   • діти до 6 років, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де неможливо забезпечити функціонування закладів дошкільної освіти. Послугу з догляду ,,муніципальна няня” на підставі укладеного договору може надавати будь-яка фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка має право на здійснення відповідних видів економічної діяльності, за винятком державних і комунальних закладів дошкільної освіти, а також родичів першого ступеня споріднення.
   Компенсація послуги “муніципальна няня” виплачується в розмірі 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі, установленої на 1 січня відповідного року (у 2025 році – 48,00 грн), за одну годину догляду, але не більше ніж 165 годин на місяць.
   При цьому розмір компенсації не може перевищувати фактичну вартість послуги “муніципальна няня”, сплачену заявником. Максимальний розмір компенсації у 2025 р. становить 7 920,0 грн на місяць.
   Для отримання компенсації, батькам (опікуну) необхідно укласти письмовий договір з ,,муніципальною нянею” про здійснення догляду за дитиною, звернутися за місцем проживання до уповноваженої посадової особи територіальної громади, центру надання адміністративних послуг та подати заяву про надання компенсації послуги “муніципальна няня” з необхідним пакетом документів.
   Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих заявником документів, що підтверджують здійснення догляду за дитиною (акт про надану послугу “муніципальна няня”), а також витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”(виписка з банківського рахунка, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція).
   Компенсація послуги муніципальна няня не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соцдопомоги, що надаються відповідно до законодавства.
  
  

  

  

  

 
Компенсація постраждалим від вибухонебезпечних предметів

  

  З початку збройної агресії російської федерації проти України, в різних регіонах нашої держави від артилерійських, авіаційних та ракетних обстрілів страждають мирні жителі українських міст і сіл. Багато українців за цей період постраждали й від вибухів мін та гранат.
  Яка державна допомога та соціальні гарантії передбачені для постраждалих осіб?
  Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” передбачено, що постраждалі особи мають право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та на щорічну допомогу на оздоровлення.
  У 2024 році органами соціального захисту населення забезпечено призначення та виплату разової компенсації 9 особами з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів на загальну суму 76,3 тис.грн, а також щорічної допомоги на оздоровлення 13 особам з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.
  На сьогодні на обліку в Полтавській області перебуває 24 особи, яким встановлена інвалідність, спричинена дією вибухонебезпечних предметів.
  Станом на 30.06.2025 органами соцзахисту області забезпечено призначення та виплату вказаним особам: разової компенсації на загальну суму 181,7 тис.грн та щорічної допомоги на оздоровлення на загальну суму майже 36,7 тисяч.грн.
  Хто має право на таку допомогу?
  На одноразову компенсацію та щорічну допомогу на оздоровлення мають право особи, яким встановлена інвалідність, що пов’язана з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я (для дітей віком до 18 років) чи на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії (для осіб віком від 18 років) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
  Призначення одноразової компенсації та щорічної допомоги проводяться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до особистого звернення постраждалої особи або її законного представника.
  Слід звернути увагу, що одноразова компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 60 календарних місяців після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами, а щорічна допомога – за умови подання звернення до 15 жовтня поточного року.
  Який розмір допомоги?
  У 2025 році одноразова компенсація встановлена відповідно до встановленого розміру прожиткового мінімуму в наступних розмірах:
  - для особи з інвалідністю І групи та для дитини з інвалідністю підгрупи А до 18 років – 11805,0 грн.;
  - для особи з інвалідністю ІІ групи та для дитини з інвалідністю до 18 років – 9444,0 грн.;
  - для особи з інвалідністю ІІІ групи – 7083,0 грн.
  Щорічна допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах:
  - особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю – 944,0 грн.;
  - особам з інвалідністю III групи – 826,0 грн.
  Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення за декількома законодавчими актами, виплата проводиться за одним з них, за вибором особи.
  Куди звертатись за отриманням допомоги?
  Для подачі заяви з відповідними документами з метою виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги необхідно звернутися за зареєстрованим або фактичним місцем проживання до ЦНАПу.

 
В ДСЗН провели нараду щодо профілактики та посилення контролю за захворюваність на туберкульоз в отримувачів послуг стаціонарного догляду

  

  

  

  

  Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 616 «Деякі питання надання державної підтримки щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб» своєчасно та у повному обсязі проведена виплата закладам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам-підприємцям компенсації за спожиті житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива під час тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб за січень – квітень 2025 року.
  Станом на 1 липня 2025 року 54 закладам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам-підприємцям, що розміщували їх у період із січня по квітень 2025 р. і виявили бажання отримати компенсацію за розміщення 1 431 внутрішньо переміщеної особи виплачена компенсація за спожиті житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у сумі 14,2 млн. грн.
  Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації повністю у встановлені терміни виконані вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 616 «Деякі питання надання державної підтримки щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб».

 
ДСЗН забезпечено виплату компенсації закладам за розміщення ВПО

  

  Запобігти завжди набагато простіше, ніж долати наслідки.
  Коли ж мова йде про отримувачів послуги стаціонарного догляду, які в силу стану свого здоров’я та поважного віку не здатні до самостійного побутового обслуговування, запобігання поширенню інфекційних захворювань є невід’ємною частиною забезпечення комплексного підходу в надання соціальних послуг.
  «На сьогодні понад 2 тисячі осіб з інвалідністю та осіб похилого віку охоплені послугами стаціонарного догляду. Її надання забезпечують 14 обласних будинків-інтернатів та 11 стаціонарних відділень при надавачах соціальних послуг. Враховуючи показники поширення інфекційних захворювань в області, зокрема туберкульозу, наше спільне завдання на забезпечити організацію фтизіатричного обстеження всіх підопічних. Сьогодні ми обговоримо практичні аспекти наших подальших дій спільно з колегами від охорони здоров’я» - зазначила Директор Департаменту Людмила Корнієнко під час наради з надавачами соціальних послуг.
  До участі в нараді долучились представники Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру: директор Володимир Печериця, завідувачка консультативно-діагностичного відділення № 1 Катерина Матвієнко, завідувачка консультативно-діагностичної лабораторії Наталя Алієва.
  В ході наради надано роз’яснення щодо вимог до проходження обстеження підопічних з урахування груп мобільності, особливості проведення рентгенологічного обстеження на базі місцевих закладів охорони здоров’я або за допомогою портативного рентгенівського апарату REMEX-KA6, правила та процедуру забору зразків мокроти на тест системі GeneXpert.
  Враховуючи, що на сьогодні понад 30 % підопічних обласних будинків-інтернатів є ліжкохворими, які не можуть бути транспортовані до медичних закладів, досягнуто домовленість про організацію виїзних обстежень на базі закладів з метою стовідсоткового охоплення підопічних в питанні моніторингу та запобіганню захворюваності на туберкульоз.

 
УВАГА!
З 01.07.2025 ЗМІНИ У ПРИЗНАЧЕНІ ТА ВИПЛАТІ ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ДОПОМОГ ОСОБА, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВО НА ПЕНСІЮ, ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ.

  З 1 липня 2025 року внутрішнє адміністрування соціальних допомог, які отримують українці, здійснюватиме Пенсійний фонд України.
  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України», з 1 липня 2025 року передаються від органів соціального захисту населення до Пенсійного фонду України функції з призначення та виплати слідуючих видів допомог:
  - державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
  - державної соціальної допомоги на догляд;
  - державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
  - допомоги на поховання.
  Звертаємо увагу, що для отримувачів соціальних виплат нічого не змінюється, зміни відбудуться виключно на рівні внутрішнього адміністрування. Усі, хто отримував соціальні виплати і має відповідне право буде отримувати їх і надалі. До завершення строків призначення допомоги звертатися повторно не потрібно.
  Рай(міськ)управліннями соціального захисту населення, Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області проведено 100 відсоткове нарахування допомог за липень 2025 року. Виплата допомоги буде проводитися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі електронних списків отримувачів станом на 01.07.2025.
  Одночасно повідомляємо, що вперше з 01 липня 2025 року можна звернутися за соціальними виплатами до сільських/селищних/міських рад; ЦНАПів та до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України.
  Звертатися до Пенсійного фонду України можна, як онлайн (доступний портал електронних послуг: portal.pfu.gov.ua і мобільний додаток), так і офлайн (сервісні центри).
  З переліком, адресами і номерами телефонних «гарячих» ліній» Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та сервісних центрів можна ознайомитися за посиланням: https://www.pfu.gov.ua/pl/golovne-upravlinnya-pensijnogo-fondu-ukrayiny-v-poltavskij-oblasti/ Ознайомитись з положеннями постанови Уряду № 695 можна за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-nadannia-okremykh-vydiv-derzhavnoi-sotsialnoi-dopomohy-pkrainy-i-695
  

 
Обласний центр соцслужб – активний учасник Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»

  Сімейно орієнтований підхід є визначальним для соціальної сфери, адже успішність застосування інструментів підтримки, які спрямовані на подолання складних життєвих обставин, мають працювати для родини комплексно, з урахуванням всіх факторів ризику.
  В питаннях розвитку альтернативних форм сімейного виховання, яким є патронатні та прийомні родини (ПС та ДБСТ), психосоціальна підтримка та соціальний супровід дозволяють полегшити низку адаптаційних процесів як для дитини, так і для сім’ї яка її приймає.
  Полтавський обласний центр соціальний служб відповідно до своїх законодавчо визначених функцій, забезпечує проведення навчальних заходів для кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни/піклувальники, усиновлювачі, патронатні вихователі, за результатами якого надаються відповідні висновки та рекомендації щодо готовності прийняти дитини. Для забезпечення цих повноважень в обласному центрі працюють 5 сертифікованих тренерів за відповідними програмами.
  За поточний період року сертифікованими тренерками – психологинями обласного центру соцслужб такі очні 5-ти денні навчання проведено для 76 кандидатів з 50 сімей.
  Безперечно поява дитини в родині це емоційна та в більшості випадків стресова подія до якої не завжди можна підготуватись. Тому навички з самодопомоги своєму психологічному стану та знання, де отримати підтримку для ментального здоров’я для себе та членів своєї родини є актуальним та важливим.
  Днями, в межах навчання групи кандидатів, регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Юлія Ющенко презентувала інструменти та сервіси Програми.
  «У фокусі Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініціативи Олени Зеленської, завжди стоїть людина, проте ми глибоко переконані, що шлях до її добробуту лежить через міцну, підтриману родину. – зазначила Ю. Ющенко, звертаючись до учасників навчання. - Прийняття дитини у сім'ю – це подія, яка вимагає значної психологічної витривалості та ресурсів. Саме тому ваша здатність розпізнавати й управляти власним психоемоційним станом, а також знати маршрути для отримання професійної підтримки для себе та всіх членів вашої родини, є запорукою успішної адаптації як для вас, так і для дитини. Програма «Ти як?» пропонує комплексні рішення, що охоплюють широкий спектр сервісів: від інформаційних матеріалів і ресурсів для самодопомоги до професійної психологічної підтримки та перенаправлення до спеціалізованих служб. Це дозволить вам ефективно долати виклики, які можуть виникнути, та створити турботливе й безпечне середовище для розвитку дитини. Пам'ятайте: піклуючись про своє ментальне здоров'я, ви створюєте міцний фундамент для добробуту всієї родини».
  #тияк
  

  

  

  

  

  

 
Засідання обласної спостережної комісії

  Відбулось засідання обласної спостережної комісії – консультативно-дорадчого органу ОВА, який забезпечує організацію громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання.
  Головувала на засіданні заступниця Директора Департаменту соціального захисту населення ОВА Олена Панова.
  Відповідно до порядку денного на нараді опрацьовано: зміни до спільного наказу Мін’юсту, Мінсоцполітики, МОЗ, МВС від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280, результати відвідувань установ виконання покарань області працівниками Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини; співпрацю спостережної комісії Полтавської райвійськадміністрації з установами виконання покарань.
  За результатами обговорення та розгляду пропозицій затверджено план роботи обласної спостережної комісії на ІІ півріччя 2025 року та прийнято відповідну постанову.
  

  

  

 
Підтримка ментального здоров’я у Горбанівському пансіонаті: спільна ініціатива з БФ «Карітас Полтава»

  Продовжуємо підтримувати ментальне здоров’я підопічних Горбанівського геріатричного пансіонату спільно з командою центру життєстійкості БФ «Карітас Полтава».
  Дружня атмосфера, приємні розмови, арт-терапія, нитко-терапія та інші техніки психосоціального розвантаження – все це гарантовано проводять психологині Полтавського центру життєстійкості на базі інтернатного закладу двічі на місяць.
  Дякуємо партнерам за співпрацю та чуйність до осіб, які потребують постійного стороннього догляду та уваги.
  

  

  

 
БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» підтримав надавачів послуг тергромад благодійною допомогою

  Доступність соціальних послуг особливо значення має для сільської місцевості, де такі звичні побутові речі, як відвідати магазин, аптеку чи прибрати подвір’я може стати справжнім викликом для особи з інвалідністю чи похилого віку.
  Тому посилення мобільності соціальних працівників та працівниць, які в більшості випадків є справжнім «доглядовим» порятунком для представників уразливих категорій громадян, є актуальною потребою для майже всіх надавачів соціальних послуг.
  Надійний партнер Полтавської області Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» вже не перший рік спряє розвитку соціальних послуг на рівні територіальних громад Полтавщини, як шляхом проведення експертних заходів так і через надання благодійної допомоги.
  Цього літа надавачі соціальних послуг Горішньоплавнівської, Великобудищанської, Сенчанської, Пирятинської, Котелевської та Решетилівської територіальних громад отримали електричні велосипеди для соціальних працівників, а також сучасні зарядні станції та канцелярське приладдя.
  Наразі в цих громадах понад 12,5 тисяч осіб охоплено соціальними послугами, з них 2,2 тисячі – отримують найзатребуванішу соцпослугу «догляд вдома».
  Відтак для забезпечення потреб мешканців громад області передано 23 електровелосипеда.
  Дякуємо команді Фонду та регіональній координаторці БФ «ССС» Оксані Луговій за підтримку мешканців області та посилення спроможності громад забезпечувати якісні, а головне доступні соціальні послуги.
  Ініціатива реалізована завдяки проєкту «Підтримка спроможності державних установ та місцевих громад у зміцненні системи соціального захисту в Україні», що втілюється за підтримки UNHCR Ukraine - Aгентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН).
  

  

  

  

  

 
Заклади області отримали компенсацію за розміщення ВПО

  

  Від початку повномасштабного вторгнення Полтавська область стала новою домівкою для великої кількості внутрішньо переміщених осіб. Спільними зусиллями в оперативному режимі на базі низки установ та закладів різних форм власності були облаштовані місця для тимчасового розміщення евакуйованих та внутрішньо переміщених осіб, яких війна залишила без домівки та засобів для існування.
  Відповідно до чинного законодавства, заклади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, фізичні особи-підприємці, які забезпечують розміщення ВПО можуть отримати компенсації за спожиті житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
  На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2025 № 616 Департаментом соціального захисту населення облвійськадміністрації в оперативному режимі проведено роботу з закладами, які забезпечували розміщення та проживання ВПО протягом січня – квітня 2025 року та подали відповідні документи на отримання компенсації.
  Департаментом соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації проведено вказану виплату у повному обсязі для 54 закладів за розміщення 1431 особи на загальну суму 14,2 млн.грн.

 
Супервізія у соціальній роботі: фахівці обласного центру підвищують професіоналізм

  Фахівці обласного центр соцслужб взяли пройшли тренінг із організації супервізії.
  Підвищуємо свій професійний потенціал на постійній основі і при кожній можливості. Інакше навчати інших неможливо.
  Фахівчині Обласного центру соціальних служб Людмила Дерев’янко та Світлана Даценко взяли участь у тренінгу для надавачів соцпослуг «Супервізія у соціальній роботі». Захід організовано командою ПРООН за фінансової підтримки Швеції, модераторками якого стали представники Харківського обласного центру соцслужб.
  Метою тренінгу є відпрацювання практичних навичок та знань щодо організацію та проведення супервізій у соціальній сфері, формування безпечного і підтримуючого середовища для розвитку культури супервізії в організації, розуміння особливостей супервізійного процесу та його важливості для професійного зростання фахівця, дотримання етичних норм при проведенні супервізій, сприяння мотивації учасників/-ць до підвищення особистої компетентності.
  В межах дводенного навчання учасниками опановано низку ключових тем, пов’язаних із супервізійними процесами в соціальній роботі, зокрема: основні функції супервізії, її різновити та фокуси; практика проведення групових супервізій, групової рефлексії, документування процесу супервізії та інше.
  Розвиток особистої компетентності супервізора це важливе питання, адже твоя професійність залежить від вміння навчати, підтримувати та ділитись знаннями.
  

  

  

  

 
Комплексна реабілітація осіб з інвалідністю – дієва допомога та невід’ємний інструмент відновлення

  

  

  

  

  На сьогодні в області понад 108 тисяч осіб мають інвалідність, в тому числі майже 6 тисяч – це діти. А отже серед першочергових завдань державної соціальної політики є забезпечення права цих осіб на комплексну реабілітацію, що визначено відповідною Постановою КМУ від 19.01.2022 №31.
  Відповідно, Комплексна реабілітація осіб з інвалідністю - це система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, які спрямовані на відновлення та компенсацію втрачених функцій організму.
  На сьогодні у Україні діють 6 державних реабілітаційних установ, які надають комплексні реабілітаційні послуги для всіх громадян країни незалежно від області проживання.
  Для отримання послуг в зазначених закладах особа або уповноважений представник має подати відповідний пакет документів до структурного підрозділіу з питань соцзахисту РВА або тергромади за місцем проживання. Реабілітаційну установу отримувач обирає самостійно, а самі послуги – їх тривалість та зміст, будуть надаватись закладом відповідного до затвердженого індивідуального плану комплексної реабілітації. Послуги надаються за кошти державного бюджету та є безоплатними для особи з інвалідністю. Детальна інформація містить в інфографіці.
  За п’ять місяців поточного року такою державною підтримкою скористались понад 60 осіб з інвалідністю з Полтавської області.
  Крім того в області, комплексну реабілітацію дітей з інвалідністю здійснюють п’ять центрів реабілітації системи соціального захисту населення, які розташовані у містах Кременчук, Полтава, Лубни, Миргород, Гадяч, а також відділення «Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю» у Шишаках. Такою послугою у 2025 році (станом на 01.06.2025 ) охоплено понад 1200 дітей з усіх територіальних громад області. Забезпечення послуг здійснюється за кошти місцевих бюджетів тергромад, в яких мешкають діти, шляхом використання механізму міжмуніципальної співпраці.
  Додатково, для посилення реабілітаційних процесів для осіб з інвалідністю, за ініціативи Мінсоцполітики за підтримки ПРООН на базі ДРУ «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля» в м.Вінниця відкрито унікальний майданчик для навчання та тренувань з управління кріслом колісним.
  На території майданчика площею 265 кв. м створені умови, які відтворюють типові перешкоди, з якими люди можуть зіткнутися під час пересування містом.
  У разі потреби Ви можете звернутись до Департаменту, який готовий надати всебічну підтримку та відповідне сприяння в оформленні та підготовці документів для отримання послуг з комплексної реабілітації.

 
Підготовка Новосанжарського дитячого будинку-інтернату до роботи в осінньо-зимовий період

  

   Директор Департаменту соціального захисту населення облвійськадміністрації Людмила Корнієнко здійснила робочу поїздку до Новосанжарського дитячого будинку-інтернату з питання підготовки до роботи в осінньо-зимовий період.
   На даний час в інтернатному закладі перебуває 101 вихованка/підопічна, в тому числі 11 дітей, евакуйованих з Харківської та Запорізької областей.
   Дитячим будинком-інтернатом забезпечується п’ятиразове харчування підопічних відповідно до збалансованого раціону. Надається весь спектр соціальних послуг відповідно до державних стандартів.
   З метою забезпечення стабільної роботи інтернатного закладу на випадок тривалого відключення електропостачання, наявні альтернативні джерела електроенергії, плити для приготування їжі. Актуальним на сьогоднішній день є забезпечення паливно-мастильними матеріалами.
   Наразі, на контролі перебуває питання проведення термомодернізації головного корпусу будинку-інтернату, розширення реабілітаційних заходів.
  

 
Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення

   В області системно реалізується державна програма „Соціальний захист осіб з інвалідністю”, одним із першочергових завдань якої є забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення.
   Протягом 5 місяців поточного року понад 2,5 тисяч жителів Полтавщини забезпечено засобами реабілітації.
   Щоб отримати допоміжний засіб реабілітації, насамперед треба подати заяву про таку потребу. Це можна зробити як онлайн, так і звернувшись особисто до:
   - до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради;
   - до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
   - до центру надання адміністративних послуг;
   - через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи у банку даних;
   - через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
   - до територіального відділення Фонду.
   Подаючи заяву про забезпечення засобом реабілітації, потрібно додати такі документи:
   - висновок або інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації;
   - паспорт/свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу;
   - ідентифікаційний код;
   Додатково в окремих випадках подаються:
   - посвідчення, яке підтверджує право на пільги (для ветеранів військової служби);
   - довідка про обставини травми або інший документ з відомостями про участь в заходах оборони України (для військовослужбовців);
   - військовий квиток (для військовослужбовців, які є іноземцями або особами без громадянства).
   Для окремих категорій можуть бути передбачені інші додаткові документи.
   Заяву опрацьовують протягом 3-х робочих днів з дати звернення, після чого буде сформоване електронне направлення про забезпечення засобом реабілітації.
   Роз’яснення щодо забезпечення спеціалізованими виробами можна отримати на сайті Мінсоцполітики (https://soc.gov.ua/services/dzr).
   Крім того, на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю доступні буклети із покроковими алгоритмами, як отримати засоби реабілітації (https://www.ispf.gov.ua/news/na-sajti-fondu-opublikovano250217).
   Ознайомитися із особливостями державної програми протезування також можна на спеціальній онлайн-платформі – protez.msp.gov.ua. На цій платформі доступні відповіді на поширені питання, які стосуються документів до заяви, компенсації, ремонту та обслуговування протезу або іншого засобу реабілітації.

 
Підтримка для сімей, які доглядають за дітьми з тяжкими хворобами, яким не встановлено інвалідність

   Органи соціального захисту населення в напрямку реалізації державної політики забезпечують призначення та виплату державної соціальної допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною.
   Виплату можуть отримати один із батьків, усиновлювач, прийомний батько або мати, батько-вихователь, опікун чи піклувальник, який доглядає за хворою дитиною.
   Йдеться про випадки, коли в дитини діагностовано одне з таких тяжких захворювань або станів:
    тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
    тяжкі вроджені вади розвитку;
    рідкісні (орфанні) захворювання;
    онкологічні або онкогематологічні хвороби;
    дитячий церебральний параліч;
    тяжкі психічні розлади;
    цукровий діабет І типу (інсулінозалежний);
    гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
    тяжкі травми, потреба у трансплантації органів чи паліативна допомога.
   Цей перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.
   Розмір щомісячної соціальної допомоги становить два прожиткові мінімуми для дитини відповідного віку: для дітей до 6 років — 5126 грн; для дітей від 6 до 18 років — 6392 грн.
   Для отримання допомоги подається:
    Заява законного представника дитини https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text ;
    Копія свідоцтва про народження дитини;
    Довідка ЛКК (лікарсько-консультативної комісії) про захворювання дитини.
   Існує кілька способів подати документи:
   1. Офлайн — особисте звернення з пакетом документів до виконавчого органу або Центру надання адміністративних послуг;
   2. Онлайн — через портал «Дія»: diia.gov.ua/services/dopomoga-lyudini-yaka-doglyadaye-za-hvoroyu-ditinoyu . Для подання необхідно мати кваліфікований електронний підпис (КЕП);
   3. З-за кордону — надіслати документи на адресу управління соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання в Україні. Для здійснення комплексної реабілітації, соціальної адаптації дітей з інвалідністю, а також дітей віком до 3 років, які мають ризик отримати інвалідність, у системі соціального захисту населення Полтавської області функціонують 5 центрів комплексної реабілітації дітей з інвалідністю, які розташовані за адресами: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 21; м. Полтава, вул. І.Мазепи, 27-А; м. Лубни, вул. В. Чорновола 16/27; м. Миргород, вул. Гоголя, 76/2; м.Гадяч. вул. Шевченка, 12 та відділення «Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю» Центру надання соціальних послуг Шишацької селищної ради (смт Шишаки, вул. О. Оксанченка, 29). Зазначені центри здійснюють заходи, спрямовані на коригування порушень розвитку дітей з інвалідністю, та/або дітей віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо навчання їх основним соціальним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, проводять медичне спостереження.
   У центрах надається широкий спектр реабілітаційних послуг:
   - психолого-педагогічна реабілітація (психолого-педагогічна діагностика та корекція, логопедична корекція, арт-терапія, музичні заняття, заняття в комп’ютерному класі, сенсорній кімнаті та ін.);
   - соціальна та побутова реабілітація (навчання основних соціальних та побутових навичок, участь в культурно-масових заходах та ін.);
   - медичне спостереження (консультації лікаря-педіатра, лікаря-невролога дитячого, лікаря-ортопеда дитячого, фізіотерапевтичні процедури);
   - фізична реабілітація (лікувальна фізкультура, масаж);
   - фізкультурно-спортивна реабілітація (навчання навичкам занять з фізичної культури).
   З метою комплексної допомоги сім’ям із дітьми раннього віку, у яких є порушення розвитку або ризик таких порушень у Центрах комплексної реабілітації міст Полтави, Кременчука та Пирятинському міському центрі надання соціальних послуг запроваджено інноваційну послугу раннього втручання, що включає супровід сімей, які виховують дітей до 4 років із порушеннями розвитку, підтримку родини в подоланні кризи, у розвитку необхідних навичок у дитини.
   Розвиток соціальних послуг сім’ям з дітьми в пріоритеті діяльності органів соціального захисту населення

 
НТЦ обласного центру: для представників громад проведено навчання з підтримки родин, які зазнали втрат

  

   Робити по максимуму там, де ти є. Допомагати тим, хто найбільше цього потребує.
   Найвлучніша характеристика соціальної сфери та фахівців першої контактної лінії, які щоденною роботою доводять, що навіть у найкризовіших станах людина не сама. Водночас повномасштабне вторгнення, яке принесло горе для багатьох родин і наслідки для майбутніх поколінь, вивело на передній план потреби населення в якісній психосоціальній підтримці. Особливо в ситуаціях пов’язаних з наслідками ворожої агресії: втрати близької людини, житла, звичного способу життя, наслідків для здоров’я тощо.
   24 червня 2025 року для представників з 14 територіальних громад області, відповідно до їх запиту, на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи Обласного центру соцслужб проведено навчання на тему: “Психосоціальна підтримка сімей, які зазнали втрат від війни”.
   До участі в заході, який проводила соціальний менеджера, тренерка, психологиня обласного центру Оксана Помагайбо долучились керівники центрів надання соціальних послуг, фахівці із соціальної роботи, фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб з метою створення цілісної, ефективної, сімейно-орієнтованої та клієнт-центрованої підтримки таких сімей в громадах.
   В межах заходу опрацьовані три ключові теми, в яких висвітлено поняття психотравмівних та кризові ситуації; колективної травми та її впливу на населення, глибину психотравми у людини; регресію; особливості психосоціальної допомоги особам, які мають військовий досвід; адаптації та її етапів як частини повернення до цивільного життя; психосоціальної допомоги родинам, які зазнали втрат від війни; методам психорегуляції емоційного стану та шляхи подолання наслідків травми та втрат від війни.
   Окрема увага була приділена питанню організації підтримки осіб, які зазнали втрат від війни та їх родин, методичні рекомендаціям психологам/фахівцям із соціальної роботи/фахівцям із супроводу ветеранів щодо мінімізації складності перебігу адаптаційного періоду та повернення до соціуму.
   Враховуючи, що навчання в першу чергу спрямоване на підвищення професійних компетенцій надавачів соціальних послуг, теоретичну частину матеріалів було доповнено практичними розглядами та опрацювання кейсів.
  

  

 
В області запрацював благодійний центр “Diaconia ECCB Ukraine”

  

   Маємо гарну новину від партнерів області.“Diaconia ECCB Ukraine” – українська філія великої європейської благодійної організації відкрила благодійний центр у м.Полтаві (вул. Пилипа Орлика, 20/1, координатор офісу Іван Чабан 095-887-42-63).
  
   Команда проєкту активно реалізує низку соціальних, гуманітарних та освітніх ініціатив, спрямованих на допомогу найбільш вразливим верствам населення - переселенцям, дітям, пенсіонерам, людям з інвалідністю та іншим постраждалим від війни.
  
   Днями мешканці Модульного містечка – облаштованого місця тимчасового проживання для ВПО – вкотре отримали гуманітарну допомогу від партнера “Diaconia ECCB Ukraine” у вигляді сімейних продуктових наборів.
   Наразі у модульному містечку 219 осіб для яких створено всі належні умови для розміщення, приготування їжі, відпочинку та дозвілля.
  
   Полтавський обласний центр соціальних служб, як орган управління МТП, докладає всі зусилля для залучення партнерських організацій для проведення змістовного дозвілля мешканців, надання гуманітарної допомоги, підтримки їх ментального здоров’я та зміцнення соціальної згуртованості.
  

  

  

  

  

  

 
Команда Полтавської ОВА у режимі онлайн долучилась до події «Реформа турботи: трансформація соціальних послуг України»

  

   Команда Полтавської ОВА у режимі онлайн долучилась до події «Реформа турботи: трансформація соціальних послуг України», яка організована в Києві Міністерством соціальної політики України за підтримки Дитячого Фонду ООН (UNICEF) та Центру економічного відновлення.
  
   За участі Міністерки соціальної політики Оксани Жолнович учасникам було презентовано напрацювання до ключових змін зі стратегічного реформування соціальних послуг в Україні.
  
   Від області у режимі онлайн долучились Директор Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко, представники територіальних громад та надавачів соціальних послуг.
  
   До яких змін та новацій варто готуватись? Послуги мають бути спрямовані не на забезпечення короткочасних викликів, а виведення особи та родини із кризового життєвого стану, застосування інструментів спрямованих на максимальну соціальну та економічну включеність.
  
   Принцип «гроші ходять за людиною», структуризації системи соціальних послуг в трирівневу модель за пакетним принципом, можливість залучення різних рівнів бюджетного фінансування та посилення механізмів соціального замовлення в конкуренто спроможному полі надавачів соціальних послуг – про все це експертного обговорювали під час заходу.
  
   Для тих, хто не встиг долучитись вчасно – доступний онлайн запис на платформі Youtube - https://www.youtube.com/live/zhLn3mHUVoo
  

  

  

 
Пам'ятка щодо пільг з проїзду батькам загиблих Захисників та Захисниць України

  

   Відповідно до статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” батькам військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби передбачено право на:
    безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів;
    50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом.
  
   Відповідне право реалізується на підставі посвідчення встановленого зразка.
   Поряд з державними пільгами на проїзд в області діє спрощений механізм надання пільговими категоріями населення додаткової соціальної гарантії – компенсації вартості проїзду автомобільним транспортом на міжміських та міжобласних автобусних маршрутах загального користування.
   Відповідна пільга надається батькам військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
   Розмір виплати: 50-відсоткова знижка вартості проїзду (вартості квитка).
   Зазначена соціальна гарантія надається у разі, якщо пільговик не отримав пільгову знижку при придбанні квитка.
   Департаментом підготовлено відповідну інформаційну пам’ятку.
  
  

  

 
Дитячі будинки-інтернати системи соціального захисту отримали генератори

  

   В системі соціального захисту населення області функціонують два дитячі будинки інтернати, які забезпечують надання послуги стаціонарного догляду для понад 230 вихованців та підопічних. Це діти та особи з інвалідність, які мають стійкі ментальні розлади та потребують постійного стороннього догляду.
   З метою забезпечення безперебійного функціонування енергосистем закладів, незважаючи на надзвичайні та критичні стани, які може спричини агресія ворога, багаторічний партнер області - Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України передала Зінківському та Новосанжарському дитячим будинкам-інтернатами потужні дизельні генератори (65 кВт).
   «Підтримка дітей та осіб з інвалідністю – це не просто функція та завдання соціальної сфери, це в першу чергу відповідальність та обов’язок зробити все можливе, щоб люди, які потребують постійного стороннього догляду були убезпечені та отримували належні послуги незважаючи на зовнішні фактори.
   В котре отримуємо допомогу від партнерів - Товариства Червоного Хреста України, які на практиці підтримують енергонезалежність обласних інтернатних закладів, а отже і зміцнюють свою соціальну сферу області. Дякуємо Полтавській обласній команді ТЧХУ за життєво важливу підтримку» - прокоментувала Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   На сьогодні в системі соціального захисту населення функціонують 14 будинків-інтернатів, в яких мешкають майже 2 тисячі осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, в тому числі 177 ВПО, які потребують постійної сторонньої допомоги в обслуговуванні.
   Спільними зусиллями підтримує тих, хто потребує цього найбільше.
  

  

 
Шість тергромад області отримають малі гранти на розвиток соцпослуг від UNICEF

  

   Відповідно до Постанови КМУ від 17.01.2025 № 40 в Україні реалізується спільний проєкт Мінсоцполітики та UNICEF щодо надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання.
   Метою проекту є підтримка та розвиток послуг у громадах шляхом залучення надавачів соціальних послуг, зокрема, з числа громадських, благодійних організацій та посилення їх спроможності.
   Розмір одного малого гранту становить до 60 тис. доларів США (за курсом гривні до долара США, встановленим ООН).
   Конкурсний відбір, який тривав у два окремі етапи: відбір громад та відбір надавачів завершено, а Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю – оприлюднено результати.
   З рішенням Комісії можна ознайомитися на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у https://www.ispf.gov.ua/news/perelik-nadavachiv-poslug-shcho-vidibrani-vidpovidno250618
   Відтак грантову підтримку на реалізацію ініціативи з розвитку інтегрований сімейно орієнтованих послуг отримають 9 надавачів соціальних послуг з 6 територіальних громад області.
   - Кременчуцька громада: Кременчуцький міський «Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю», ГО «Інклюзія без обмежень», ГО «Підтримки та розвитку «ПРОжиття ЮА»;
   - Полтавська громада: БО «БФ Карітас Полтава»;
   - Лубенська громада: БО «ПБФ «Карітас Лубни»;
   - Опішнянська громада: КЗ «Центр надання соціальних послуг»;
   - Пирятинська громада: ГО «ВО «Клас»; Пирятинський ЦНСП;
   - Щербанівська громада: КУ «Центр надання соціальних послуг».
   Послуги: раннього втручання; супроводу під час інклюзивного навчання; денного догляду дітей з інвалідністю; тимчасового відпочинку для батьків, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю; соціального супроводу сімей з дітьми, які перебувають у СЖО; супровід сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – отримають новий поштовх до розвитку за підтримки міжнародних донорських проектів.
   Вітаємо громади та надавачів з успішним проходженням конкурсного відбору!
   Довідково: Проект реалізується завдяки підтримці Уряду Великої Британії в рамках Проекту ,,Соціальний захист для інклюзії, стійкості, інновацій та трансформації (SPIRIT)”, що реалізується у співпраці з Міністерством соціальної політики України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання.

 
Санаторно-курортне лікування для членів сімей осіб звільнених з полону

  

   Сімейно орієнтований підхід важливий та ефективний в усіх програмах та заходах соціальної підтримки.
   Коли ж мова йде про надання допомоги особам, які на собі відчули найстрашніші аспекти війни – пережили ворожий полон, перебування в родинному колі протягом адаптаційного періоду, реабілітації та оздоровлення є чи не найважливішим фактором впливу на успіх.
   Відповідно до державної соціальної програми (постанова КМУ від 22.02.2006 № 187 зі змінами) особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України забезпечуються пільговим санаторно-курортним лікуванням.
   До вказаних осіб відносяться: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці, особи без громадянства, які були позбавлені особистої свободи державою-агресором.
   На обласному рівні запроваджено додаткові соціальні гарантії, які дозволять посилити ефективність процесів реабілітації для постраждалої особи, відновлення її соціальних та сімейних зв’язків.
   «Відповідно до заходів Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області категорії осіб, створено можливість одночасного санаторно-курортного лікування за кошти обласного бюджету і для членами сімей громадян, які повернулися з російського полону. На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн. з обласного бюджету. Це дасть можливість охопити послугами санаторно-курортного лікування 73 членів сімей постраждалих осіб» - прокоментувала Директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Строк санаторно-курортного лікування складає 18 календарних днів і надається не пізніше ніж через 12 місяців після звільнення з місць несвободи полонених осіб. Для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потрібно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації, районного управління соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34

 
19 червня – Міжнародний день боротьби за ліквідацію СНПК

  

   #ЄдинимГолосомПротиСНПК: разом — проти сексуального насильства, пов’язаного з війною
   Сьогодні привертаємо увагу до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію сексуального насильства під час військових конфліктів.
  
   Саме 19 червня була ухвалена Резолюція Ради Безпеки ООН №1820, яка вперше офіційно визнала сексуальне насильство як загрозу міжнародному миру та безпеці.
   Цьогоріч, під час головування України в Глобальному Альянсі PSVI, стартує інформаційна кампанія, яка покликана посилити голос постраждалих, об'єднати союзників і не дати замовчати злочини, скоєні під час війни.
   Ці злочини занадто часто залишаються «тихими».
   росія намагається зробити так, аби про них не говорили.
   Ми говоримо — і не замовкнемо.
  
   Сексуальне насильство є особливо огидною формою насильства. Нажаль безпрецедентне вторгнення ворога та території України, принесло ще одне аморальне явище як сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).
  
   Це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), яка є набагато ширшою за видами, що є особливо небезпечним, так як інколи постраждалі в ході жахливих подій сприймають це як частину агресії ворога.
  
   В умовах окупації не існує поняття добровільної згоди. Це фізичний і психологічний примус, сексуальна експлуатація з шантажем: щоб не вбили, щоб отримати їжу або ліки. Проте реальна кількість постраждалих є значно вищою за офіційну статистику. Адже ще й досі залишаються окупованими значні території нашої країни, на яких можуть перебувати постраждалі від СНПК. Крім того, особи можуть боятися або соромитися звертатися по допомогу, звинувачуючи себе в тому, що сталося.
  
   Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) – тяжкий і жорстокий злочин, який має безпосередній вплив як на постраждалу особу, так і на її близьких.
  
   Крім того, може призводити до серйозних фізичних (безплідність, інвалідність, захворювання), психологічних (стрес, депресія, страх, безсоння), соціальних (осуд суспільства, втрата стосунків) і соціально-економічних (втрата роботи, житла) наслідків.
  
   Які дії вважаються СНПК? Що робити, якщо ви стали жертвою СНПК? Та до яких компетентних органів Ви можете звернутись за допомогою, якщо Ви чи ваші знайомі постраждали від СНПК або стали свідками воєнного злочину?
  
   Вся ця інформація, а також як отримати грошову допомогу за проектом із надання Невідкладних репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з агресією російської федерації проти України Ви можете знайти на оновленій тематичній сторінці порталу ОВА https://poda.gov.ua/attachments/194290 Також, в долучених файлах розміщено корисні презентаційні матеріали Департаменту за темою.
  

  

  

  

  

 
Членкині Коаліції 1325 Полтавщини зустрілись з Консультаційною місією ЄС в Україні (КМЄС)

  

   Безпекові питання, робота з постраждалими від СНПК, протидія домашньому насильству, підтримка ментального здоров’я та відновлення як населення так і фахівців першої контактної лінії, потреби в розвитку місцевих сервісів допомоги населенню – про це та інше сьогодні обговорювали на зустрічі з Консультаційною місією ЄС в Україні (КМЄС) з членкинями неформального експертного об’єднання «Коаліція 1325 Полтавщина».
   Консультативна Місія Європейського Союзу – команда експертів, які беруть безпосередню участь у процесах реформування сектору цивільної безпеки України та його наближення до європейських стандартів. Тому для вдалого виконання своїх стратегічних завдань проводять стратегічні зустрічі з ключовими стейкхолдерами всіх ланок: владою, правоохоронними структурами, громадським сектором та експертним середовищем.
   Метою зустрічі є представлення діяльності Коаліції 1325 Полтавщина, а також обговорення: принципів побудови внутрішньої взаємодії на місцевому рівні; практик мережування та партнерства; викликів, з якими стикається «Коаліція 1325 Полтавщини» як об’єднання і її учасники, як окремі виконавці програм та ініціатив; представлення того, як на місцях вибудовується реагування на гендерно зумовлене насильство в контексті захисту прав людини, з урахуванням принципів верховенства права та відповідальності за міжнародні злочини.
   Кожен з присутніх членів Коаліції мав смогу презентувати власні кейси, які діють в області і спрямовані на забезпечення розвитку соціальних послуг, реагування на виклики війни та її наслідки, роботу з уразливими категоріями, протидію домашньому та гендернозумовленому насильству, торгівлі людьми, супровід постраждалих від СНПК, реалізацію ініціатив спрямованих на підтримку родин з дітьми.
   Дякуємо гостям від КМЄС: раднику з питань загальної правоохоронної діяльності Арсенію МІХЕЄВСУ, офіцер з планування Каролісу БУТКЕВИЧУСУ, експерт з питань правоохоронної діяльності Сергію ГРИВНЯКУ та експертці з питань прав людини Євгенії КОВАЛЕНКО-МАРЧЕНКОВІЙ за цікаві питання та живе обговорення.
   Окремі слова подяки простору «СОС дитячі містека» за можливість проведення зустрічі.
  

  

  

 
ДСЗН: долучились до презентації підсумків Рамкової програми з протидії СНПК

  

   19 червня 2008 року ухвалено резолюцію Ради Безпеки, в якій засудили сексуальне насильство як тактику ведення та засновано Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту.
   Сьогодні за участі Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, представників міжнародних донорських організацій та експертної спільноти відбулась презентація підсумків та результатів виконання в 2024 році Імплементаційного плану Рамкової програми співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії СНПК.
   До обговорення у форматі онлайн долучились і представники Департаменту соціального захисту населення ПОВА, адже питання протидії насильства та підтримки постраждалих осіб, зокрема від СНПК є наскрізною темою в період безпрецедентної агресії ворога по відношенню до населення України.
   Відтак в межах реалізації проєкту з надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства в Україні зафіксовано 1119 звернень від громадян країни, з них для 906 осіб вже погоджено виплати, як таким, що постраждали від СНПК.
   Не менш важливим є і те, що саме сьогодні набуває чинності Закон України 4067-ІХ, який визначає правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства під час збройної агресії РФ, та їхніх сімей, а також встановлює процедуру визнання постраждалих і надання їм проміжних репарацій.
   Закон закріплює поняття «сексуальне насильство, повʼязане зі збройною агресією РФ проти України», передбачає створення єдиного реєстру постраждалих та Фонду виплат невідкладних компенсацій; визначає процедуру визнання особи постраждалою та підстави для прийняття відповідного рішення.
   Наразі, для забезпечення ефективної імплементації Закону, Мінсоцполітики спільно з експертним середовищем напрацьовує підзаконні акти, розробляє дорожню карту для постраждалих, механізм звернення, послідовність дій для отримання репарацій та реабілітації.
   Поінформованість населення про види та форми СНПК, обізнаність фахівців першої контактної лінії професій «людина-людина» виявляти в особі ознаки постраждалої від СНПК, знати куди та як коректно переспрямувати за допомогою, протидіяти іншим формами насильства - ці та інші важливі аспекти міжвідомчої взаємодії сьогодні обговорювати на нараді.
   Детальніше про СНПК Ви можете дізнатись на порталі ОВА за посиланням https://poda.gov.ua/attachments/194290 .
   Головне, що варто пам’ятати: СНПК не має терміну давності та є особливо небезпечним, так як інколи постраждалі в ході жахливих подій сприймають це як частину агресії ворога та не звертаються за допомогою.
  

  

  

  

  

  

 
В ДСЗН провели нараду з управліннями соцзахисту

  

   Забезпечення засад державної соціальної політики на регіональному рівні залишається безумовним пріоритетом діяльності системи органів соціального захисту. Адже кожен, хто потребує підтримки не має залишитись без гарантованої соціальної допомоги незважаючи на будь-які фактори.
  
   Обговорення присвятили практичним аспектам реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695 щодо деяких питання надання окремих видів державної соціальної допомоги.
  
   «Ключові зміни стосуються призначення та виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання. Всі управління соцзахисту області мають завершити нарахування та призначення виплати зазначених допомог за липень 2025 року по вже прийнятим заявам до 16-17 червня і передати відомості до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для подальшого опрацювання у встановлені законодавством терміни» - зазначила Директор Департаменту Людмила Корнієнко.
  
  

  

  

 
НТЦ обласного центру: продовжуємо тренінгову роботу з протидії домашньому насильству

  

   Навчально-тренінговий центр соціальної роботи, який діє як універсальний простір для інформаційно-просвітницьких заходів при Полтавському обласному центрі соціальних служб на постійній основі проводить навчання та підвищення кваліфікації надавачів соціальних послуг та представників тергромад.
   Однією із навчальних тематик, як не втрачає своєї актуальності, особливо в період воєнного стану є протидія домашньому та гендернозумовленому насильству та забезпечення надання соціальних послуг постраждалим особам відповідно до їх потреб та запитів.
   Днями фахівчині обласного центру соціальних служб Інна Горопашна та Людмила Дерев'янко провели тренінговий захід для представників 9 територіальних громад: Новогалещинська, Гоголівська, Чорнухинська, Гадяцька Шишацька, Кобеляцька, Глобинська, Новооржицька, Оржицька.
   Тема: «Надання соціальної підтримки та допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в територіальних громадах». В межах заходу, відповідно до визначеної мети та програми учасники мали змогу підвищення обізнаності про види, причини та наслідки домашнього насильства, формування навичок виявлення постраждалих осіб та оцінка їхніх потреб, ознайомлення з законодавчою базою щодо захисту постраждалих та надання їм соціальних послуг, навчання ефективним методам комунікації з постраждалими, зокрема навичкам емпатії, підтримки та мотивації, взаємодія з іншими суб’єктами, попередження повторного насильства шляхом соціального супроводу та реінтеграції постраждалих.
  
  

  

  

  

  

  

  

 
Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат отримав потужний генератор

  

   Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України є багаторічним та надійним партнером Полтавської області, яка своєю щоденною працєю доводить, що підтримка та допомога уразливих категорій громадян це не просто слова.
   Днями один із найбільших за кількістю мешканців закладів системи соціального захисту населення - Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат отримав від ТХЧУ потужний дизельний генератор (на 65 кВт) для забезпечення свого безперебійного функціонування незважаючи на надзвичайні та критичні стани, які може спричини ворог своєю агресією.
   «Дійсно, попри четвертий рік війни, питання забезпечення енергонезалежності обласних закладів не втрачає актуальності. На сьогодні в Ліщинівському будинку-інтернаті понад 300 ос0іб зі стійкими ментальними розладами отримують послуги стаціонарного догляду. Тому наше спільне завдання зробити все можливе, щоб ці люди отримували відповідний догляд та сервіс на належному рівні незважаючи на зовнішні фактори та умови. Щиро вдячі нашим друзям – Полтавській команді Товариства Червоного Хреста України на чолі з Плюсніною Іриною Аркадіївною за підтримку соціальної сфери та уразливих категорій громадян. В ці складі для всіх часи така допомога є життєво необхідною» - прокоментувала Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   На сьогодні в системі соціального захисту населення функціонують 14 будинків, в яких мешкають майже 2 тисячі осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, в тому числі 177 ВПО, які потребують постійної сторонньої допомоги в обслуговуванні. Спільними зусиллями підтримує тих, хто потребує цього найбільше.
  
Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА
Людмила КОРНІЄНКО

  

  

  

 
Протидія торгівлі людьми: команда ДСЗН долучилась до другої сесії з розробки державної програми

  

   У червні 2023 року Урядом була затверджена Державну цільову соціальну програму протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, яка мала на меті: удосконалення механізмів запобігання торгівлі людьми, підвищення ефективності виявлення осіб, які вчиняють злочини у цій сфері, захист прав постраждалих та надання їм допомоги. Наразі за координації Міністерства соціальної політики України представниками органів виконавчої влади та міжнародними партнерами ведеться робота над проєктом нової Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року.
   12 червня 2025 року команда Департаменту соціального захисту населення ОВА, спільно з представниками Обласного центру соціальних служб та експертами партнерської організації БО «Світло надії» долучились до Другої сесії стратегічного планування по розробці Державної програми.
   Спікери на заході: представники Мінсоцполітики, Апарату Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, Офісу програми UNODC в Україні, експерти ООН з питань верховенства права та СНПК.
   Державну програму протидії торгівлі людьми до 2030 року має враховувати стандарти ЄС та робить інструменти підтримки постраждалих більш доступними. Для Полтавщини це також має актуальність.
   «Системна взаємодія з експертним середовищем, нашими партнерськими організаціями як в межах Коаліції 1325 Полтавщина, так і в рамках спільних ініціатив. дозволяє нам не лише реагувати, а й попереджати випадки торгівлі людьми. БО «Світло надії» - унікальний приклад фаховості, людино орієнтованості та готовності спільно працювати над складними кейсами. Маємо впевненість, що нова Державна програма з урахуванням вимог сьогодення та викликів війни – буде практичним уособленням змін» - прокоментувала заступниця Директора ДСЗН Олена Панова.
   Наразі в Департаменті, що готуються пропозиції до нової Державної програми, аби забезпечити врахування регіональних особливостей та практичних напрацювань Полтавської області.
   «Ми проводили та плануємо - превентивні заходи: інформаційні лекції та квести в громадах. Навчали фахівців соціальної роботи ідентифікувати постраждалих для отримання спеціалізованої допомоги. Організовували навчання для відповідальних за встановлення статусу. Ця робота триватиме й надалі», - зауважили в БО «Світло надії».
   Ми не стоїмо осторонь. Разом ми створюємо майбутнє без експлуатації.
  

  

  

  

  

 
Для мешканців Горбанівського пансіонату провели заходи з підтримки ментального здоров’я

  

   Повномасштабне вторгнення торкнулось всіх і кожного. Втрати, тривоги стрес – все це впливає на психоемоційний стан людини, а отже і на загальне самопочуття та здоров’я.
   Вже третій рік поспіль підтримка ментального здоров’я забезпечується на системному рівні, адже в країні та області успішно впроваджується Всеукраїнська програма ментального здоров’я #ТиЯк, ініційовані Першою леді Оленою Зеленською.
   Відтак в межах Програми в громадах області діють 12 центрів життєстійкості, для яких підтримка уразливих категорій громадян та постраждалого цивільного населення залишається в постійному фокусі уваги.
   Безперечно для осіб, які потребують постійного стороннього догляду надання послуг психосоціального спрямування є невід’ємною частиною підтримання активного життя та довголіття..
   Департаментом соціального захисту населення ОВА посилено співпрацю з БФ «Карітас – Полтава» в частині підтримки ментального здоров’я підопічних будинків-інтернатів та пансіонатів області.
   Сьогодні для мешканців Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці психологинями Центру життєстійкості Полтавської громади, який створено БФ «Карітас – Полтава» проведено інтерактивні заходи з психоемоційного розвантаження та підтримки ментального здоров’я.
   «Надання соціальних послуг, а особливо стаціонарного догляду – це не просто виконання функцій та дій відповідно до Державного стандарту. Це в першу чергу створення умов та атмосфери великої родини, де до кожної людини знайдений свій підхід, приділена увага та піклування. Сьогодні в Горбанівському пансіонаті соціальні послуги отримують понад 220 осіб, з яких 61 – мають статус внутрішньо переміщених. Абсолютно з кожним проводяться заходи відповідно до індивідуальних програм та планів, а також групові заняття задля підтримки дружніх міжособистісних відносин. Тому зі свого боку, Департамент на постійній основі залучає партнерів для проведення заходів змістовного дозвілля мешканців, підтримки їх ментального здоров’я та зміцнення соціальної згуртованості. Сьогодні ми раді вітати тут команду БФ «Карітас – Полтава», які своїми навичками та досвідом підтвердили високий рівень професійності по роботі з населення та посилення його життєстійкості» - зазначила Людмила Корнієнко. Відтепер щотижнево на базі пансіонату фахівцями та психологами Центру життєстійкості будуть проводить різноманітні заходи з підтримки ментального здоров’я.
  

  

  

  

  

  

  

 
Урядом затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

  

   Постановою Кабінету Міністрів України № 658 від 04 червня 2025 року затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми https://bit.ly/4jG2Rdg
  
   Це важливий документ, який має застосовуватися усіма закладами, молодіжними центрами, дитячими, молодіжними громадськими об’єднаннями, іншими громадськими об’єднаннями (тобто суб’єктами, які працюють з дітьми та молоддю) для:
  
   - створення середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною;
   - запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті;
   - забезпечення оперативного розгляду цих випадків та реагування на них.
   Затвердження цієї Типової програми визначалося частиною 6 статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”.
  
   Типова програма містить, зокрема перелік превентивних заходів, заходів із виявлення і реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходів з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходи з моніторингу та оцінки виконання програми, заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів).
  
   Також Типова програма визначає алгоритм дій працівників суб’єкта по роботі з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.
  
   На основі Типової програми усі суб'єкти роботи з дітьми мають розробити та затвердити своє Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми. А працівники цих суб’єктів повинні бути ознайомлені з Положенням та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, цькування, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною. Це визначає пункт 2 Типової програми.
  
   У Положенні обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини) (пункт 6 Типової програми).
  
   Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
   Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження (пункт 9 Типової програми).
  
   Наступним важливим кроком у напрямі захисту дитини від насильства та жорстокого поводження має бути затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.
  

 
Послуги підтриманого проживання та стаціонарного догляду: більше можливостей для людей — простіше для надавачів

  

   Кабмін вніс зміни до Постанови № 888, розширивши коло отримувачів та спростивши процедуру долучення надавачів послуг до експериментального проєкту.
   Хто тепер може отримати послуги?
   Люди з інвалідністю з IV групою рухової активності (раніше — лише з V групою)
   Тепер, аби надавати відповідні послуги людям, не потрібна перевірка відповідності від Нацсоцслужби — достатньо однієї заяви.
   Також унормовано:
   ▫️ порядок подання заяви на участь без оцінки Нацсоцслужбою
   ▫️ механізм перерахування коштів у разі смерті отримувача
   ▫️ алгоритм і строки контролю/моніторингу якості послуг
   Ці послуги дають змогу людям інтегруватися в нову громаду, самостійно ухвалювати рішення. Люди, які потребують щоденної допомоги, можуть жити в комфортних умовах, не ізольовано, з підтримкою фахівців. Ті, хто втратили зв'язок із соціальним середовищем, знову отримують опору та відчуття безпеки. Це підтримка в побуті, медичний супровід, психологічна допомога, увага до щоденних потреб — у місці, де людина живе з гідністю.
   Наразі 141 людина отримує соціальні послуги за новим принципом. До переліку надавачів включено 19 організацій, ще 45 звернулися із заявами приєднатись до проєкту.
   📢 Ці зміни — ще один крок до гідного життя для людей, які потребують підтримки.
   Детальніше за посиланням: http://bit.ly/45LBScU
  

 
Багатодітним жінкам області присвоєно почесне звання України ,,Мати-героїня”. Президент України підписав відповідний Указ

  

   Виховати дитину – праця всього життя, а бути багатодітною мамою – подвиг та колосальна відповідальність.
  
   Почесне звання ,,Мати-героїня”, яке є державною нагородою і є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги перед Україною, присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-річного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі усиновлених, та вклали вагомий особистий внесок у їх виховання, створили сприятливі умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
  
   28 мешканкам Полтавської області, відповідно до Указу Президента України від 09 травня 2025 року № 300/2025, присвоєно почесне звання ,,Мати-героїня”.
   Найвидатнішими в цьому році виявились:
   Олена Ткаченко з Щербанівської тергромади, яка виховує 8 дітей,
   Наталія Стрілець з Зінківської громади – мама 7 діток та Світлана Кухарик, яка разом з 7 дітьми мешкає в Козельщинській громаді.
  
   Згідно чинного законодавства, жінкам удостоєним почесного звання України „Мати-героїня” передбачена одноразова винагорода у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
   У 2025 році сума такої винагороди складає 30280 грн.
  
   Наразі органами соціального захисту вже сформована та направлена заявка до Міністерства соціальної політики України на суму 757 тис. грн для проведення виплати винагороди.
   Для матерів, які наразі перебувають за кордоном, нарахування та виплата нагороди буде здійсненна після подання (дистанційно) відповідної заяви.
  
   Після надходження коштів з державного бюджету виплата винагороди буде проведена шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем або через відділення ,,Укрпошти” за місцем проживання одержувача.
  

 
Державні соціальні допомоги за червень 2025 року: проведені нарахування та фінансування

  

   Забезпечення вчасного нарахування та виплати державних соціальних допомог перебуває на постійному контролі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації.
  
   Виплату державних соціальних допомог у червні 2025 року отримали 77,3 тисячі мешканців області на загальну суму 190,5 млн грн.
  
   Щомісячно в області проводяться нарахування та виплата 17 видів допомог, з яких отримують:
  
   - допомогу при народженні дитини – 18,6 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства - 19,4 тис.осіб;
   - компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 8,7 тис. осіб
   - державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю - 7,3 тис осіб;
   - державну соціальну допомогу на догляд - 6,3 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям - 7,1 тис. осіб;
   - допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сімʼях - 5,0 тис. осіб.
  
   Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області направлені відомості для проведення виплати на уповноважені банківські установи та АТ «Укрпошта».
  
   Виплата державних соціальних допомог здійсненна у спосіб, зазначений одержувачами у заяві, а саме:
   - 4-5 червня 2025 року – на карткові рахунки через банківські установи (для 89% одержувачів);
   - з 4 по 25 червня 2025 року - за місцем проживання через виплатні обʼєкти АТ «Укрпошта» згідно графіку доставки.
  

 
Обласний центр соцслужб презентував свої сервіси в межах Дня Спільнодії #ТиЯк

  

   Спільні дії – не просто формат співпраці різних ланок та структур, це досвід, сили, зусилля та функції, які об’єднані єдиною метою та результатом.
   В сфері забезпечення психосоціальної підтримки міжвідомча співпраця відіграє ключову роль та впливає на загальний розвиток сервісів з підтримки ментального здоров’я населення області.
   Полтавський обласний центр соціальних служб, як регіональний заклад який забезпечує методичний супровід надавачів соціальних послуг та активно впроваджує нові форми та методи соціальної підтримки населення та розвитку соціальних послуг долучився до марафону подій в межах Дня спільнодії Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
   Представники закладів вищої освіти, Полтавського державного медичного університету, Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, НУ «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка», Полтавського університету економіки і торгівлі, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки відвідали Простори обласного центру та ознайомились з їх практичним функціоналом.
   В першу чергу гостям презентували напрацювання команди Простору Барнахус – який забезпечує практичну реалізацію засад захисту дітей, які стали свідками та постраждали в наслідок насильства.
   Координаторка команди, психологиня Людмила Дерев’янко вкотре наголосила на затребуваності функціонування таких центрів, які дозволяють м’яко взаємодіяти з дітьми, які пережили травматичний досвід, мінімізувати негативні наслідки від участі у процесуальних діях та застосовувати інші додаткові інструменти соціального супроводу для таких родин в подальшому.
   Учасники візиту мали змогу оглянути як локацію простору та його технічне оснащення, так і поставити ряд цікавих питань щодо діяльності Простору. Попередньо досягнуло домовленість щодо проведення ознайомчих практичних занять для студентів психологів на базі Простору, для посилення навичок роботи з дітьми, які опинились в складних життєвих обставинах.
   Також, учасникам розповіли про діяльність Навчально-тренінгового центру соціальної роботи, який створено при Полтавському обласному центрі соціальних служб за грантової підтримки ПРООН в межах програми «EU4Recovery». Комфортний ремонт, просторий зал, найсучасніша техніка – все, що дозволяє проводити навчальні заходи, семінари, тренінги та інформаційні сесії майже щодня задля розвитку соціальних послуг та сімейних форм виховання, посилення співпраці та підтримки постраждалого населення в області.
   «Варто відмітити, що останні роки дійсно посились увага до розвитку соціальної сфери, які на рівні держави, так і серед донорських організацій та МТД-програм. Але тренінговий центр – це не просто стіни, це високопрофесійні тренери, які постійно підвищують свою кваліфікацію, це важливі ініціативи та програми, це практична робота над справжніми «кейсами», а не формальне опрацювання звітності. Тому фахівці обласного центру з великим задоволення долучаються до всіх подій в закладів вищої освіти області, та в свою чергу запрошуємо до нас Ваших студентів для проведення практичних занять, фасилітації, захисту дипломних робіт» - відмітала начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи обласного центру Юлія Клименко.
   Наприкінці зустрічі, учасники разом з регіональною координаторкою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» в Полтавській області Юлією Ющенко підвели підсумки візиту, зосередились на бар’єрних питання та викликах, які стоять має сьогодення в аспектах підготовки майбутніх фахівців.
  

  

  

  

  

  

  

  

  

 
Фахівці обласного центру соцслужб провели виїзні заходи в Кременчуцькій громаді

  

   Кожного разу проводити заходи на базі Навчального тренінгового центру соціальної роботи це справжнє задоволення та професійне насищення, але не позитивних емоцій приносить живе спілкування в рамках виїзних заходів в громадах.
  
   На минулому тижні фахівці Полтавського обласного центру соціальних служб працювали в Кременчуцькому центрі надання соціальних послуг «Турбота» одразу за двома ключовими напрямами посилення соціальної роботи та соціальних послуг: підтримка постраждалих від домашнього насильства та супровід сімей, які виховують дітей, позбавлених батьківського піклування.
  
   Основана мета заходів - підвищення кваліфікації, розширення професійних навичок фахівців із соціальної роботи, психологів та інших спеціалістів представників та надавачів соцпослуг Кременчуцької громади. Участь у заходах взяли 19 осіб, які отримали відповідні сертифікати.
  
   Про повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб від домашнього насильства (Закон України ,,Про запобігання та протидію домашньому насильству”); забезпеченння надання базової соціальної послуги кризового та екстреного втручання, відповідно до Державних стандартів, а також соціально-психологічна робота з постраждалими особами від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі учасники навчання обговорювали з фахівчинею Обласного центру соціальних служб Інною Горопашною.
  
   Методичний рекомендації, відповіді на поширення питання, а також розгляд практичних прикладів роботи та супроводу з родин, які виховують дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування забезпечили фахівчині та психологині обласного центру Людмила Дерев’янко та Світлана Даценко.
  
   Участь у заходах взяли 19 осіб, які отримали відповідні сертифікати.
  

  

  

  

  

  

  

 
СНПК відносно дітей: наслідки для подальшого психоемоційного розвитку

  

   Сексуальне насильство щодо дитини — це не лише кримінальний злочин, а й глибока психотравма, яка порушує психосексуальний розвиток і призводить до наслідків, що залишаються на роки.
   Такі порушення формують травму розвитку — розлад природного процесу психічного та емоційного становлення дитини.
  
   Що таке психосексуальний розвиток?
   Це процес формування статевої ідентичності, сексуальної орієнтації, здатності до емоційної близькості та усвідомленої сексуальності. Він починається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку й триває до повноліття, охоплюючи біологічні, психологічні та соціокультурні чинники. Ключовими теоретиками в цьому напрямку є З. Фройд, Е. Еріксон, Дж. Боулбі.
  
   У нормі діти виявляють вікову сексуальну поведінку — це частина їхнього розвитку, а не ознака девіації. Проте пережите сексуальне насильство викликає ранню сексуалізацію, страх тілесності, викривлені уявлення про стосунки.
  
   Як змінюється психосексуальний розвиток дитини після насильства?
   Раннє дитинство (0-3 роки): травма у цей період може призвести до формування тривожної прив’язаності, викликати глибокий страх близькості та довіри.
   Дошкільний вік (3-6 років): дитина починає вивчати межі власного тіла, свою стать та гендер, пережите на цьому етапі розвитку насильство, окрім інших наслідків, створює викривлене уявлення про тілесність, сором і провину за свої дії.
   Молодший шкільний вік (7-12 років): цей період включає статево-рольове навчання та соціалізацію, зокрема гендерну. Насильство ускладнює розуміння ролей у стосунках, посилює ізоляцію і знижує самооцінку.
   Підлітковий вік (13-18 років): травма блокує розвиток здорового сексуального потягу та здатності формувати довготривалі партнерські стосунки.
  
   Поведінка, яка може бути сигналом тривоги
   У дітей до 5 років: сексуалізована лексика, нетипові знання про секс, страх або сором тіла, надмірна мастурбація.
   У 5–9 років: уникнення дотиків, регресивна поведінка, агресія до однолітків протилежної статі, гіперсексуалізована гра.
   У 9–13 років: викривлені уявлення про гендерні ролі, ізоляція, акцент на сексуальному змісті, сексуалізована поведінка щодо інших.
   У 13–18 років: уникнення інтимності або нав’язлива сексуальність, деструктивна поведінка, вживання психоактивних речовин, відмова від будь-яких розмов про стосунки.
  
   Особливо насторожуючим є сексуальний інтерес до значно молодших дітей — це не є нормотиповою поведінкою і потребує негайної фахової уваги.
  
   Чому важливе статеве виховання?
   Гармонійне статеве виховання з раннього віку — один із ключових факторів профілактики сексуального насильства та формування здорової самооцінки.
   Воно передбачає:
   відкриту комунікацію без сорому;
   правильні терміни та пояснення щодо тіла й особистих меж;
   навчання дітей розпізнавати небезпеку;
   розмови про згоду, повагу та емоції.
   Що важливо пам’ятати фахівцю:
   Наявність сексуалізованої поведінки не завжди є ознакою досвіду насильства, але вона потребує уважного аналізу.
   Поведінка дитини завжди має розглядатися в контексті її віку, оточення та досвіду.
   У роботі з дитиною не можна допустити вторинної травматизації – оцінювання, засудження, навішування ярликів неприпустимі.
   Психосексуальний розвиток дитини — це маркер її безпеки, довіри до світу та здатності жити повноцінно. Сексуальне насильство руйнує ці опори. Завдання дорослих — бути тими, хто допоможе відновити цю довіру та підтримати дитину на шляху до зцілення.
  
   За матеріалами ВГЦ «Волонтер»
  

 
Фінансова мудрість: для слухачів Університетів третього віку провели навчальні заходи

  

   Із розвитком сучасних технологій, отримання більшості видів державної підтримки значно спрощено та пришвидшено. Допомога стає більш доступною та адресною, а банківські установи – є невід’ємними учасниками процесу надання державних соціальних гарантій.
   Натомість, з початком воєнного стану, посилились з ризики пов’язані з шахрайськими діями стосовно осіб поважного віку та осіб з інвалідністю, які зазвичай більш довірливі та не мають достатньої обізнаності щодо засобів особистого захисту персональних даних.
   Відтак у рамках співпраці Департаменту соціального захисту населення ОВА та Полтавського ГРУ АТ КБ ,,ПриватБанк” для слухачів університетів третього віку, які діють при надавачах соціальних послуг тергромад проведено навчальні заходи на тему: ,,Фінансова мудрість”.
   Під час проведення навчань, представники банківських установ, презентували мешканцям громад основні інструменти роботи з банківськими ресурсами, а саме: як безпечно користуватись банківськими картками та уникнути фінансових шахраїв; як користуватись мобільним банкінгом і онлайн-сервісами; як захистити свої кошти та особисті дані; що можна зробити самостійно через Приват24, а коли краще звернутися до банку; як планувати свої витрати й заощадження з розумом.
   «На сьогодні в області понад 35 тисяч осіб похилого віку та осіб з інвалідністю щомісячно отримують державні соціальні допомоги, з яких переважна більшість – на відкриті карткові рахунки в банках. Тому безперечно, окрім дотримання вимог законодавства щодо забезпечення нарахування та виплати державних соціальних гарантій, Департамент зацікавлений убезпечити мешканців області від недоброчесних дій. Тому, в межах повноважень, ми надаємо всебічне сприяння для проведення інформаційних заходів для населення, спрямованих на впровадження безбар’єрних та цифрових рішень, посилення безпекових заходів тощо» - прокоментувала Директор Департаменту Людмила Корнієнко.
   Протягом двох тижнів заходи відбулись в 18 територіальних громад до яких долучились понад 400 учасників.
  
  

  

  

  

  

  

  

 
Соціальні виплати для осіб з інвалідністю, які не мають права на пенсію

   Актуальним та надзвичайно важливим є надання соціальної підтримки тим громадянам, які її найбільше потребують. До таких категорій належать особи з інвалідністю загального захворювання, які не мають права на пенсію по причині відсутності страхового стажу, що дає право її призначення.
  
   З цією метою, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261, діє механізм надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю.
  
   Отримати відповідну допомогу можуть громадяни України, які одночасно:
   • мають встановлену інвалідність загального захворювання;
   • не отримують пенсію або інші соціальні виплати за законами України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”;
   • є малозабезпеченими — тобто середньомісячний дохід на одного члена сім’ї становить менше за прожитковий мінімум, який наразі складає 2361 грн (виняток — особи з інвалідністю I групи загального захворювання, для яких цей критерій не застосовується).
  
   Розмір державної соціальної допомоги становить 2361 грн на місяць. Виплата призначається з дня звернення або з дня встановлення інвалідності, якщо звернення надійшло не пізніше ніж за три місяці після встановлення інвалідності.
  
   Для отримання допомоги необхідно звернутися:
   у сільській місцевості — до уповноваженої особи територіальної громади;
   у містах обласного значення — до управлінь соціального захисту населення або в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) та подати:
    Заяву за встановленою формою — доступна на сайті:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text
   При подачі заяви необхідно пред’явити паспорт громадянина України та документ, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.
    Декларацію про доходи та майновий стан (не подається особами з інвалідністю І групи):
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1900-23#Text
   Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) органи соцзахисту додають самостійно.
  
   В області таку допомогу отримують близько 5 тисяч громадян.
   Органи соціального захисту населення й надалі продовжують працювати над тим, щоб жодна людина, яка потребує допомоги, не залишилася поза увагою.
  
Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА
Людмила КОРНІЄНКО

 
Соціальні виплати для осіб, які не мають права на пенсію: як отримати допомогу

   Не всі громадяни, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсію згідно законодавства. Причини різні — від нестачі страхового стажу до втрати документів, які його підтверджують.
   Але це не означає, що така людина залишиться без підтримки.
  
   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 передбачено надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію.
  
   Державна соціальна допомога призначається громадянам, які одночасно відповідають таким критеріям:
    Досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію через відсутність необхідного страхового стажу;
    Не отримують пенсію або інші соціальні виплати, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
    Є малозабезпеченими (середньомісячний дохід на одного члена сім’ї менший за прожитковий мінімум — 2361 грн).
  
   Для жінок 1960 року народження та старших діють перехідні вікові норми, що дозволяють звернутись по допомогу раніше:
   63 роки 6 місяців — для народжених з 01.10.1958 по 31.03.1959;
   64 роки — для народжених з 01.04.1959 по 30.09.1959;
   64 роки 6 місяців — для народжених з 01.10.1959 по 31.03.1960.
  
   З 2025 року розмір допомоги становить 2361 грн на місяць. Виплата призначається довічно з дня звернення. У разі подання заяви впродовж 3 місяців з моменту досягнення пенсійного віку — допомога виплачується з дати досягнення цього віку.
  
   Для призначення соціальної допомоги подається:
    Заява — за формою, затвердженою Мінсоцполітики:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text
   Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків).
    Декларація про доходи та майновий стан:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1900-23#Text
  
   Подати заяву для отримання допомоги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою:
   у селах — до уповноваженої особи територіальної громади,
   у містах обласного значення — до управлінь соціального захисту населення або в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
  
   В області понад п’ятсот мешканців, які не мають права на пенсію, вже отримують державну соціальну допомогу.
   Органи соціального захисту населення постійно працюють над тим, щоб кожен, хто потребує підтримки, отримав її вчасно та в повному обсязі.
  
Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА
Людмила КОРНІЄНКО

 
Понад 1 млн. грн з обласного бюджету спрямовано на підтримку постраждалих від ЧАЕС

  

   Підтримка постраждалих осіб не має терміну давності, а є актуальною завжди.
   В області впроваджено успішну практику підтримки осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка реалізується за кошти обласного бюджету в межах Комплексної програми.
   Механізм підтримки передбачає забезпечення безоплатними рецептурними ліками та безоплатним зубопротезуванням пільгових категорій осіб, які мають на це право.
  
   Відтак у 2025 році (станом на 01.05.2025) безоплатними рецептурними ліками скористались 500 осіб, а послуги з безоплатного зубопротезування отримала 41 особа. Загальна сума коштів з обласного бюджету для реалізації зазначеної підтримки становить понад 1 млн.грн.
  
   Для посилення доступності інструменту розроблено інтерактивну мапу медичних закладів (аптечних пунктів та стоматологічних кабінетів), які беруть участь у ініціативи відповідно до укладених трьохсторонніх договорів. Мапа доступна за посилання https://surl.li/bwvnpg
  
   Роз’яснення стосовно соціальних гарантій, передбачених громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, можна отримати: за телефоном безкоштовної гарячої лінії з питань соціального захисту 0800500620 або у профільному відділі Департаменту за телефоном (0532) 68 12 34

 
Директор Департаменту соцзахисту ОВА взяла участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи при Обласній прокуратурі

  

   Підтримка міжвідомчої співпраці в питаннях реалізації державної політики протидії домашньому насильству відіграє визначальну роль. Влада, громада, правоохоронні органи, надавачі послуг та їх спеціалізовані служби мають працювати скоординовано та в єдиному векторі для підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства, а головне у його запобіганні.
   Ключовим аспектом успішності заходів в цій сфері є системна робота з кривдниками та використання програмних підходів.
   Про це та багато іншого сьогодні обговорювали на засіданні Міжвідомчої робочої групи з протидії кримінальним порушенням, пов’язаних з домашнім насильством при Полтавській обласній прокуратурі до складу якої входить Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
  
   «Для загальної координації роботи в цьому напрямку створені та успішно діють Обласна міжвідомча координаційна рада та місцеві координаційній ради при кожній з громад області. За останні роки завдяки ефективній співпраці структурних підрозділів ОВА, громад, правоохоронних структур та закладів вищої освіти нам вдалось досягти позитивних зрушень в роботі з кривдниками. Наразі у 55 громадах затверджено та впроваджено такі програми, що на 43 більше за початок 2024 року. У громадах працюють 56 фахівців, які пройшли сертифіковане навчання по роботі з кривдниками і ми продовжуємо організовувати для нових спеціалістів відповідні навчальні заходи. Позитивним є і затвердження програм по роботі з постраждалими, які вперше в області почали затверджуватись лише в поточному році. На сьогодні 41 громада мають такі програми, інші продовжують працювати за типовими нормативами, але ми активно працюємо в цьому напрямку, щоб забезпечити 100% покриття потреби» - зазначила Людмила Корнієнко під час обговорення.
  
   Окремо варто відмітити і розвиток спеціалізованих служб по роботі з особами, які постраждали від домашнього та герндернозумовленого насильства. Денні центри, мобільні бригади психологічної допомоги, консультативні служби – все це нанесено на окрему інтерактивну мапу контактів, яка доступна за посиланням https://surl.gd/ksdpgv
   Про успішність практики функціонування Простору Барнахус – служби захисту та підтримки дітей, які стали свідками або постраждали від насильства Полтавського обласного центру соціальних служб можна дізнатись на порталі ОВА https://poda.gov.ua/news/213052

 
«Година безбарєрності» - надавачі соцпослуг провели інформаційні заходи

  

   "Година безбар'єрності" - в Університетах третього віку, які діють при надавачах соціальних послуг громад провли інформаційній заходи в межах Національного тиждня безбар'єрності.
   Довідник безбар’єрності, Альбом безбар’єрних рішень, Гайд безбар'єрних подій, які створені за ініціативи першої леді Олени Зеленської, освітній серіал Безбар’єрна грамотність https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy
   - з усіма цими інструментами протягом тижня знайомили мешканців територіальних громад з числа осіб поважного віку та осіб з інвалідністю в межах інформаційних заходів.
   Інклюзивність дійсно відкриває ширше бачення світу, а звільнення від упереджень – це також бар’єр який має бути подоланий.
   «Університет третього віку» - це адаптована соціально-педагогічна послуга, що має на меті реалізацію принципу «Навчання протягом усього життя».
   Метою створення Університету третього віку є адаптація покоління людей старшого віку до сучасного суспільного життя, підтримка фізичного та інтелектуального здоров’я, сприяння зайнятості та об’єднанню, розширення світогляду, підвищення якості життя людей сталого віку; організація такої діяльності, що створює умови для спілкування, самореалізації та активної участі в житті.
   Навчання в університетах третього віку безкоштовне та проводиться на основі власної активності слухачів і постійного діалогу з викладачем.
   Основними методами, що використовуються при навчанні є групова робота та проведення дискусій, які допомагають літнім людям не тільки поновити свої знання, але й знаходити нові види занять.
   На сьогодні Університети третього віку функціонують при 32 надавачах соціальних послуг територіальних громад та щороку охоплюють своїми заходами майже 3 тисячі слухачів.
  

  

  

  

  

  

  

 
Тиждень безбар’єрності: потребуєш ДЗР у тимчасове користування – звернись до надавача соцпослуг своєї громади

  

   П’ятничний інформаційний блок в межах інформкампанії тижня безбар’єрності хочемо присвятити досить успішному місцевому інструменту соціальної підтримки – пункти прокату або видачі у тимчасове користування допоміжних засобів реабілітації (ДЗР).
   Існує досить стереотипна думка, що ДЗР потрібні виключно для людей з інвалідністю. Але за різних обставин людина може потребувати технічних засобів реабілітації. Погіршення здоров’я та рухової активності у поважному віці; тривалий післяопераційний або реабілітаційний період; травма на виробництві або поранення внаслідок бойових дій та багато інших факторів можуть ускладнити побутове життя людини на коротко або довготривалий термін.
   Для того, що підтримати мешканців громад, при місцевих надавачах соціальних послуг (центрах надання соцпослуг та терцентрах) не один рік успішно діють 56 пунктів видачі ДЗР у тимчасове користування.
  
   Звернувшись до надавача послуг при якому діє такий пункт прокату потребуюча особа може, на визначений термін, згідно укладеного договору взяти у користування наявний засіб.
  
   Наразі обмінний фонд пунктів прокату нараховую понад 9,2 тисячі одиниць засобів реабілітації: ходунки, палиці, милиці, крісла колісні різних модифікацій та інше.
  
   При укладенні договору надаються наступні документи:
   ✔ заява про забезпечення засобом реабілітації;
   ✔ копія паспорту потребуючої особи;
   ✔ довідка про доходи та медичний висновок з лікарняного закладу про потребу у засобі реабілітації (якщо особа не перебуває на обслуговуванні центру, не має встановленої групи інвалідності);
   ✔ довідка про встановлену групу інвалідності (для осіб, які чекають державного забезпечення технічним засобом реабілітації).
  
   Після закінчення строку прокату засіб реабілітації повертається до пункту тимчасового користування.
  
   Для зручності всі пункти видачі ДЗР нанесені окремим шаром на інтерактивну мапу надавачів соцпослуг, яка доступна за посиланням https://surl.li/baihqu .
   Перейдіть за посиланням на мапу ---> в лівому меню оберіть категорію “Пункти видачі ДЗР” ---> зверніться до надавача соцпослуг в своїй громаді.

 
Громади області переймали досвід Київщини з розвитку сімейно орієнтованих соцпослуг

  

   В рамках проєкту Дитячого Фонду ООН (UNICEF) «Підтримка реформи кращого догляду для кожної дитини в Полтавській області» (Better Care), який реалізує МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна за фінансової підтримки Уряду Канади представники Полтавського обласного центру соціальних служб та пяти територіальних громад взяли участь у навчальному візиті до Київщини.
   Цей візит став початком практичного впровадження підходів проєкту в Пирятинській, Миргородській, Кременчуцькій, Шишацькій та Лубенській громадах. Метою поїздки представників громад та соціальних служб цих громад є не просто обмін досвідом, а посилення спроможності громад надавати якісні соціальні послуги дітям та сім’ям, перейти від інституційних форм виховання дітей до сімейних.
   Першою зупинкою учасників стала Бородянка. Громада після трагічних подій змогла відновити і посилити життєво важливі соціальні послуги. Представники Полтавщини відвідали «Центр укріплення сімей» та Центр надання соціальних послуг, що поряд працюють у модульному офісі.
   Тут громада спільно з партнерами СОС Дитячі Містечка Україна змогла організувати доступ до широкого спектру допомоги: від психологічної підтримки постраждалим родинам до занять із логопедом, психологом, арт-терапії та різних видів активностей для дітей.
   Наступною локацією стала Боярська громада. Тут делегацію зустріли представники місцевої влади, які поділилися історією реалізації соціальних проєктів у своїй громаді, успіхами проєкту «Право на сім’ю» у партнерстві з СОС Дитячі Містечка Україна. Учасники візиту мали змогу оглянути Центр соціальних служб, інклюзивно-ресурсний центр, а також укриття, облаштоване спеціально для безпечного перебування відвідувачів під час тривог. Окрему увагу привернув Молодіжний центр «Молодь Spase», що став прикладом, як громада може створити сучасне, мотивуюче середовище для молоді.
   «Цей візит — це про ідеї, які варто привозити додому. Про практики, які можна адаптувати і впровадити. Ми інвестуємо в професійний рівень фахівців, підтримуємо громади у втіленні нових моделей допомоги, працюємо над системними змінами, заради найкращих інтересів дітей та сімей», - відзначила керівник проєкту Наталія Шкоденко.
   В межах другого дня візиту, делегація ознайомилась з простором СОС Дитяче містечка в м. Бровари. Мета - побачити, як на практиці втілюються підходи та цінності кращого догляду для кожної дитини.
   СОС Дитяче містечко —простір, де живуть діти, які втратили сім’ю, але знайшли нову родину. Разом з батьками-вихователями діти мешкають в затишних будиночках, серед природи, у турботі та любові. Це перше таке містечко в Україні, яке було утворене у 2010 році.
   Сергій Лукашов, національний директор МБО «СОС Дитячі Містечка» Україна відзначив: «Інтернат ніколи не замінить дитині родину. Бо навіть за найзолотіші бюджети там ніхто не співає дитині колискову. А дитині потрібен хтось, хто приголубить, відповість на плач, скаже: «Я з тобою».
   Олена Кріпак, директорка Київського обласного відділення «БФ «СОС Дитяче Містечко», провела екскурсію територією містечка, в якому проживають 13 прийомних родин і дитячих будинків сімейного типу та 2 родини короткотривалого перебування дітей. У кожному будинку відчувається затишок і турбота.
   У Містечку також працює центр для молоді, яка виходить з-під опіки, та підлітків від 12 років. В благодійній організації допомагають молоді адаптуватися до самостійного життя, надаючи їм тимчасове житло, освітні можливості та психологічну підтримку.
   Наталія Литвинова, менеджерка проєкту «Мінімальний пакет інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми», презентувала практики впровадження реформи кращого догляду для дитини в інших областях. Зокрема про досвід впровадження мінімального пакету соцпослуг і супровід, який отримають громади. Та головне, вони зможуть надавати послуги з розумінням реальних потреб сімей з урахуванням інтересів дітей.
   У робочі групи в громадах мають входити не лише посадовці, а й ті, хто сам має досвід виховання дітей: прийомні батьки, батьки дітей з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи. Після картування послуг і оцінки потреб у них буде чітко видно, яких послуг бракує і які вже успішно працюють у громаді. Також в рамках проєкту пройдуть тренінги з міжвідомчої взаємодії, менеджменту та супервізії для фахівців.
   Своїми враженнями від візиту наші громади обмінялися також із колегами з Чернівецької області, з якими разом два дні всотували кожну ідею, кожне оптимальне знайдене для себе рішення.
  
   Проєкт ЮНІСЕФ «Підтримка Реформи кращого догляду для кожної дитини в Полтавській області шляхом посилення альтернативного догляду, надання інтегрованих соціальних послуг та пільг, а також повернення та реінтеграції», реалізується Міжнародною благодійною організацією «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна за фінансової підтримки Уряду Канади.
  

  

  
  

  

  

 
Тиждень безбар’єрності: Раннє втручання – новий механізм підтримки сімей з дітьми. Де в області отримати таку послугу?

  

   Новий день – новий успішний кейс щодо впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціальної підтримки в громадах Полтавщини.
   Забезпечення розвитку системи надання послуг раннього втручання в кожній територіальній громаді є одним із пріоритетних завдань Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
   В чому полягає суть раннього втручання та в чому цінність такого інструменту підтримки родини з дітьми?
   Дослідження підтверджують, що перші роки життя дитини є визначальними для її подальшого росту та розвитку і впливають на її майбутнє. При цьому кожна дитина пізнає світ у своєму темпі і потребує різного обсягу зусиль з боку дорослих, особливо, якщо мова йде про дітей із порушеннями розвитку.
   Важливо інвестувати у розвиток таких дітей у ранньому віці, адже це допомагає уникнути більш серйозних проблем у майбутньому. Реалізувати право дитини на найкращий старт у житті допомагає раннє виявлення та раннє втручання.
   Раннє втручання – це міждисциплінарна допомога сім’ям з дітьми раннього віку (від народження до 4-х років), у яких є порушення розвитку. Підтримка спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.
   Нормативно правовим документом, яким врегульовано процедурні моменти щодо Порядку дій надавачів послуги раннього втручання є Постанова КМУ від 27 грудня 2023 р. № 1392 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2023-%D0%BF#Text) та Наказ Мінсоцполітики від 18.02.2021 №92 яким затверджено методичні рекомендацій щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання.
  
   Раннє втручання включає:
   - Супровід сімей, які виховують малюків із порушенням розвитку;
   - Підтримку родини в подоланні кризи;
   - Допомогу родині у розвитку життєво необхідних умінь та навичок у дитини;
   - Сприяння покращенню взаємодії малюка із членами родини та соціуму.
  
   Які категорії перебувають у фокусі «Раннього втручання»?
  
   Для сімей, які виховують дітей від народження до чотирьох повних років, у яких:
   1. Встановлено відповідний діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
   2. Визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
   3. Є ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою та інші; діти, які перебувають в будинку дитини; сім’ї, які отримали будь-який травматичний досвід, в тому числі пов'язаний із війною, який може вплинути на розвиток дитини.
   4. Сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
  
   Де родина може отримати послуги раннього втручання в області?
  
   За фінансової підтримки Дитячого Фонду ООН UNICEF Ukraine з березня 2024 року створено та функціонує відділення раннього втручання на базі Полтавського міського центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю.
   В штаті команди 4 фахівці, які пройшла тренінговий курс „Технологія надання послуги раннього втручання” в рамках реалізації проєкту UNICEF „СПІЛЬНО”.
  
   З метою запровадження комплексної послуги раннього втручання у рамках проєкту „Посилення системи інтегрованих соціальних послуг для дітей з інвалідністю та тих хто знаходиться під загрозою разом із їхніми сім’ями, для кращого догляду за кожною дитиною” Дитячого Фонду ООН (UNICEF) та Благодійної організації навчально-реабілітаційного центру ,,Джерело” (м. Львів), два команди по 4 фахівців Кременчуцької та Пирятинської тергромад пройшли відповідне навчання.
  
   Тому для отримання послуги раннього втручання мешканців області можуть звернутися до Пирятинського центру надання соціальних послуг та Кременчуцького міського Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю.
  
   За І квартал 2025 року командами раннього втручання центрів громад послугу раннього втручання надано для 60 родин (62 дитини), проведено понад 200 зустрічей для консультацій та спілкування з родинами.
  
   Контакти центрів для запису на консультацію шукайте в інфографіці.
  

  

  

 
Тиждень безбар’єрності: отримати ДЗР стало зручніше

  

   Продовжуємо висвітлювати успішні кейси щодо доступних цифрових рішень в сфері соціального захисту та підтримки в межах Національного тижня безбар’єрності. Для осіб з інвалідністю та громадян, які опинилась в складних життєвих ситуаціях пов’язаних зі станом здоров’я доступність допоміжних засобів реабілітації відіграє важливу роль не лише, як інструменти в побуті та повсякденному житті, а й методи відновлення й покращення стану здоров’я
   За перші чотири місяці 2025 року понад 2 тис. людей з інвалідністю отримали майже 7 тис. необхідних засобів реабілітації. На це із держбюджету було спрямовано 55,9 млн грн.
   Натомість цифровізація торкнулась в процедури подання заяви на отримання ДЗР – зокрема через Соціальний порталі Мінсоцполітики.
   Як подати заявку через Соцпортал?
   Наразі сервіс на порталі доступний для людей, які пройдуть оцінювання повсякденного функціонування експертними командами. Їхня робота стартувала 1 січня 2025 року на заміну МСЕК.
   Інформація з рішення експертної команди буде передаватися до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), тож вона автоматично відобразиться в особистому кабінеті на порталі.
   1. Увійдіть на Соціальний портал Мінсоцполітики за допомогою КЕП, УЕП або BankID.
   2. Оберіть «Заява про забезпечення допоміжним засобом реабілітації»,після чого натисніть «Подати заяву»
   3. Заповніть заяву — дані підтягнуться автоматично.
   4. Ви також зможете оновити інформацію про себе в особистому кабінеті, натиснувши «Відомості про мене».
   5. Підпишіть заяву електронним підписом.
   6. Перевірте статус заяви на порталі в розділі «Мої заяви».
   Після того, як заяву опрацюють, в особистому кабінеті з'явиться е-направлення про забезпечення засобом реабілітації.
   Важливо: якщо до 1 січня 2025-го отримано інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації, як-от висновок МСЕК, ви можете обрати інший зручний спосіб подати заяву.
  
   Як і раніше заяву можна подати онлайн через Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua/"
   Електронний кабінет сервіс дозволяє подавати не лише заяву на отримання засобу реабілітації, а також заявку до обраного підприємства. Крім того, можна подати заяву про виплату компенсації за самостійно придбаний виріб — функція тимчасово недоступна на Соціальному порталі Мінсоцполітики.
   1. Увійдіть в Електронний кабінет особи з інвалідністю . Вам потрібно пройти первинну реєстрацію , якщо не обліковані в Централізованому банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
   2. Якщо ви вже зареєстровані в ЦБІ, пройдіть вторинну реєстрацію , після чого отримаєте повний доступ до функціоналу кабінету.
   3. Натисніть «Заяви на потребу в технічних засобах реабілітації» та заповніть обов'язкові поля у формі заяви. Докладна інструкція — за посиланням .
   4. Прикріпіть файли — відсканові копії документів.
   5. Підпишіть заяву електронним підписом.
   6. Перевірте статус заяви в особистому кабінеті.
  
   Формати письмової заяви також доступний, як і раніше.
  
   Це можна зробити, звернувшись до однієї з найближчих установ у вашій громаді:
   до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
   до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (ОСЗН);
   до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).
  
   Подаючи заяву про забезпечення засобом реабілітації, потрібно додати такі документи:
   висновок або інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації;
  
   паспорт/свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу;
   ідентифікаційний код.
  
   Зверніть увагу! В окремих випадках можуть бути потрібні додаткові документи.
  
   Крім того, подати заяву можна через працівника територіального відділення ФСЗОІ або через соціального працівника закладу, в якому отримуєте медичну або реабілітаційну допомогу.
  
   Заяву опрацюють протягом 3-х робочих днів з дати звернення, після чого буде сформоване електронне направлення про забезпечення засобом реабілітації.
  

  

 
Тиждень безбар’єрності: Соціальне таксі - транспортні соціальні послуги для маломобільних категорій мешканців області. Як скористатись та хто має право?

  

   Продовжуємо інформаційну кампанію з популяризації успішних кейсів впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціальної підтримки в Полтавській області. Аналізуючи тему доступності об’єктів соціальної інфраструктури не можливо оминути тему транспортних перевезень маломобільних категорій громадян, особливо які проживають у віддалених населених пунктах.
   Ключовим аспектом для громади є наявність адаптовано громадського транспорту та спеціалізованих автомобілів, які надають транспортні соціальні послуги. Дійсно мобільні соціальні сервіси, в тому числі і розвиток транспортних соціальних послуг дозволяють маломобільним категоріям громадян без ускладнень прибути до лікарні, адміністративного закладу чи іншого інфраструктурного об’єкту для отримання послуг та вирішення своїх справ.
   Послуга «соціальне таксі» не втрачає своєї актуальності, адже на сьогодні в області проживають понад 400 тис. громадян похилого віку, 108 тис. осіб з інвалідністю та 6,6 тис. дітей з інвалідністю.
   Постійними користувачами послуги є громадяни з хронічним захворюванням нирок, які потребують життєво необхідної процедури гемодіалізу.
   За поточний період 2025 року понад 800 осіб скористались послугою «соцтаксі» 2,5 тисячі раз, переважна більшість з них – особи з інвалідністю.
   На сьогодні така послуга доступна в 36 громадах області, які для цього мають 28 спецавтомобілів, обладнаними підйомними платформами для перевезення осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних.
   «Соціальне таксі першочергово призначене для перевезення людей з інвалідністю та/або одиноких непрацездатних громадян, які самостійно не пересуваються або пересуваються за допомогою допоміжних засобів реабілітації до соціально значимих об'єктів. Для отримання послуги Соціальне таксі заявник або уповноважена особа повинна звернутись до виконавчого органу тергромади за місцем проживанням або до територіального центру соцобслуговування чи центру надання соціальних послуг та надати необхідний пакет документів» - прокоментувала директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   «Враховуючи затребуваність «соціального таксі», Департамент соціального захисту населення ОВА проводить постійну роботу з територіальними громадами, партнерськими організаціями, установами та програмами щодо надання підтримки з розширення автопарку транспортних засобів тергромад для підвищення охопленості населення зазначеної соціальної послуги» - підкреслила Людмила Василівна.
  

  

 
Ефективні методи роботи з кривдниками: відбулись навчання для фахівців громад

  

   В питанні протидії та запобіганню домашньому насильству не існує зайвих заходів чи надмірної уваги. Адже кожен інструмент, програма чи інфосесія може стати вирішальною у допомозі родині або врятуванні життя та здоров’я.
   На жаль домашнє насильство як соціальне явище не може бути викорінене тільки за рахунок підтримки постраждалих осіб або проведення настановних співбесід. Подолання цього аспекту суспільного життя вимагає комплексних заходів, які в першу чергу гарантують уникнення повторної віктимізації, а отже проведення корекційної роботи з кривдниками.
   Департаментом соціального захисту населення ОВА співпраці з Полтавським державним медичним університетом в рамках Комплексної програми соціального захисту населення проведено чергове навчання для фахівців територіальних громад по роботі з кривдниками.
   Участь у 5-ти денному навчанні взяли представники Полтавської, Новосанжарської, Миргородської, Гоголівської, Кременчуцької, Глобинської, Градизької, Зінківської, Заводської, Решетилівської, Оболонської, Чорнухинської громад, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі або залучені та проводять програму для кривдників на замовлення суб’єктів. За результатами опанування навчального курсу, учасники отримали відповідні сертифікати з 1,5 кредиту ЄКТС.
   В чому суть програми для кривдників?
   В першу чергу вона спрямована на зміну насильницької поведінки кривдника, формування соціально прийнятних норм і гуманістичних цінностей через нову, неагресивну модель поведінки у приватних стосунках.
   Також у фокусі є посилення відповідальності за власні вчинки та їх наслідки, виконання батьківських обов’язків викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а головне розвиток навичок конструктивного безконфліктного спілкування.
   До речі, область має значні позитивні зрушення в запровадження програмного методу в сфері запобігання домашньому насильству. Відтак, на рівні територіальних громад області затверджено 41 програму по роботі з особами постраждалим від домашнього насильства та 55 програм для кривдників.
   Навчання проведено на базі Навчально-наукового центру ментального здоров’я ПДМУ в межах реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка ініційована Першою леді Оленою Зеленською.
  

  

 
Система надання соціальних послуг стає більш прозорою та доступною для вразливих категорій населення завдяки законодавчим змінам

  

   ✏️ Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг» № 4332-ІХ від 26.03.2025.
   ☑️ Зокрема, унормовано можливість надання послуг у дистанційному форматі, що особливо важливо для маломобільних груп або мешканців віддалених населених пунктів.
  Також деталізовано відповідальність за порушення законодавства у сфері соціальних послуг, що сприятиме підвищенню їх якості.
   Детальніше про зміни – у нашому дописі 🔽 #тиждень_безбарєрності
  

  

 
Офіс Омбудсмана та Кіберполіція реалізують інформаційну кампанію з протидії шахрайству на темі військовополонених та зниклих безвісти

  

   🔹Для цього створена спеціальна тематична брошура — “Яким може бути шахрайство та як йому протидіяти?”. Вона містить алгоритм дій захисту для рідних полонених і зниклих безвісти українців, а також інформацію для журналістів, державних службовців.
  
   У ній ви знайте інформацію про:
   ▪️шахрайство та злочини щодо військових і їхніх родин;
   ▪️основні кроки, як не стати жертвами шахраїв;
   ▪️фішинг в інтернеті та ворожу пропаганду;
   ▪️фактчекінг і перевірку інформації.
  
   Також брошура містить алгоритм дій для рідних, чий близький зник безвісти або потрапив у полон.
  
   ❗️Закликаємо медіа, державні органи та громадян використовувати інформаційний матеріал та розповсюджувати його!
   Брошура розташована за посиланням: https://bit.ly/4jDshbQ.
  
   Шахрайство — це не лише історії з мережі, але те, що може трапитися з кожним! Будьте підготовленими, знайте, як його розпізнати та протидіяти!
  
   Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства — негайно звертайтеся до Кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/".
   👉 Для надійної та безпечної допомоги у пошуку зниклих безвісти, з питань обміну військовополонених, повернення ув’язнених, депортованих і примусово переміщених цивільних осіб, у тому числі дітей, звертайтеся до Офісу Омбудсмана:
   ✉️ електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua;
   📞за телефонами: 0 800 501 720; 044 299 74 08
   📍через громадську приймальню: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.
  

 
Тиждень безбар’єрності: Соціальне таксі - транспортні соціальні послуги для маломобільних категорій мешканців області. Як скористатись та хто має право?

  

   Продовжуємо інформаційну кампанію з популяризації успішних кейсів впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціальної підтримки в Полтавській області. Аналізуючи тему доступності об’єктів соціальної інфраструктури не можливо оминути тему транспортних перевезень маломобільних категорій громадян, особливо які проживають у віддалених населених пунктах.
   Ключовим аспектом для громади є наявність адаптовано громадського транспорту та спеціалізованих автомобілів, які надають транспортні соціальні послуги. Дійсно мобільні соціальні сервіси, в тому числі і розвиток транспортних соціальних послуг дозволяють маломобільним категоріям громадян без ускладнень прибути до лікарні, адміністративного закладу чи іншого інфраструктурного об’єкту для отримання послуг та вирішення своїх справ.
   Послуга «соціальне таксі» не втрачає своєї актуальності, адже на сьогодні в області проживають понад 400 тис. громадян похилого віку, 108 тис. осіб з інвалідністю та 6,6 тис. дітей з інвалідністю.
   Постійними користувачами послуги є громадяни з хронічним захворюванням нирок, які потребують життєво необхідної процедури гемодіалізу.
   За поточний період 2025 року понад 800 осіб скористались послугою «соцтаксі» 2,5 тисячі раз, переважна більшість з них – особи з інвалідністю.
   На сьогодні така послуга доступна в 36 громадах області, які для цього мають 28 спецавтомобілів, обладнаними підйомними платформами для перевезення осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних.
   «Соціальне таксі першочергово призначене для перевезення людей з інвалідністю та/або одиноких непрацездатних громадян, які самостійно не пересуваються або пересуваються за допомогою допоміжних засобів реабілітації до соціально значимих об'єктів. Для отримання послуги Соціальне таксі заявник або уповноважена особа повинна звернутись до виконавчого органу тергромади за місцем проживанням або до територіального центру соцобслуговування чи центру надання соціальних послуг та надати необхідний пакет документів» - прокоментувала директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   «Враховуючи затребуваність «соціального таксі», Департамент соціального захисту населення ОВА проводить постійну роботу з територіальними громадами, партнерськими організаціями, установами та програмами щодо надання підтримки з розширення автопарку транспортних засобів тергромад для підвищення охопленості населення зазначеної соціальної послуги» - підкреслила Людмила Василівна.
  

  

 
Тиждень безбар’єрності: Електронний кейс менеджмент – як інструмент доступності соцпослуг

  

   З 19 по 25 травня 2025 року Україна вперше проводитиме Національний тиждень безбар'єрності. Це тиждень - крок до створення інклюзивного суспільства, де кожен має рівні права і можливості.
   Політика соціального захисту населення спрямована на подолання бар’єрів, які перешкоджають доступності соціальних послуг, стримують можливості розвивати корисні інструменти підтримки уразливих категорій громадян.
   Поширюючи успішні практики Полтавської області з впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціального захисту, розпочинаємо тематичну інформкампацію саме з досягнень громад у використання електронного кейс менеджменту – функціоналу Соціального порталу Мінсоцполітики https://soc.gov.ua.
  
   Що це за сервіс і які переваги його переваги для мешканців області – потенційних отримувачів?
  
   Першочерговим кроком для організації надання соціальних послуг є подання заяви особи, яка потребує такої послуги.
   Враховуючи, що потенційними отримувачами соціальних послуг є особи та сім’ї, які опинились в складних життєвих обставинах, належать до числа уразливих категорій громадян, які потребують соціальної підтримки інколи вони не мають технічної можливості звернутись до фізично звернутись органу соціального захисту та ЦНАПу для подання заяви та документів.
   Натомість через Соціальний портал можливо дистанційно подати заяву та пакет документів, відслідкувати рішення уповноваженого органу, а також мати свій універсальний персональний кабінет, на кшталт особової справи, який дозволить в подальшому надавачам соціальних послуг, незалежно від Вашого місця проживання знати Ваші потреби та розуміти, які заходи соціальної підтримки для Вас необхідні.
   Для того, щоб подати заяву через Соцпортал достатньо мали цифровий електронний підпис (КЕП) та здійснити кілька простих кроків:
   1. Зайдіть на Соціальний портал soc.gov.ua та авторизуйтесь через особистий кабінет (для цього необхідно мати КЕП);
   2. Перейдіть в лівому боковому меню до розділу “Мої заяви” - оберіть вкладку “Заяви”
   3. У верхньому меню оберіть варіант “Заяви про надання соціальних послуг”, а потім оберіть саму послугу
   4. Заповніть усі дані та додайте запитувані документи (підвантажте скановані версії файлів)
   5. Перевірте заяву та підпишіть її електронним підписом
   На сьогодні в промисловому середовищі Соціального порталу працюють всі без виключення територіальні громади Полтавщині та їх надавачі соціальних послуг. Це 45 центрів надання соціальних послуг, 10 територіальних центрів соціального обслуговування, 9 центрів соціальних служб, як готові надати Вам соціальні послуги відповідно Державних стандартів та Ваших потреб.
   Область демонструє високі показники і наразі саме через цей електронний сервіс за весь період його функціонування опрацьовано понад 5,2 тисячі заяв на отримання соціальних послуг.

 
Співробітники департаменту вкотре стали донорами крові

  

   Якщо ти зміг допомогти хоча б одній людині - то твій день прожито не дарма.
   Вкотре представники Департаменту долучились до донації в Полтавська обласна станція переливання крові.
  
   Полтавська Оспк заготовляє цільну кров, плазму і тромбоцитну масу.
   Стати донором може кожен із 18 років, якщо не має медичних протипоказань, з будь-яким місцем реєстрації.
   Для кроводачі донорам потрібно мати з собою паспорт та ідентифікаційний код (якщо це ID-картка - то довідку про місце реєстрації). Обмеження по вазі донора - 50 кг. Для здачі тромбоцитної маси центр крові приймає тільки чоловіків.
  
   Долучились самі - закликаємо інших! Здай кров - врятуй життя нашому герою або цивільному мешканцю області!
  

  

 
Представники Департаменту пройшли навчання в центрі підвищення кваліфікації.

  

   Підвищення кваліфікації державний службовців – процес системний та безупинний.
  
   Днями представники Департаменту взяли участь у навчанні на базі Полтавського регіонального центру підвищення кваліфікації за спеціальною програмою «Складання індивідуальної інструкції з діловодства на номенклатури справ в органах влади».
  
   Дякуємо Полтавському РЦПК та лекторам – представникам апарату облвійськадміністрації та Державного архіву Полтавської області за змістові вебінари та актуальний матеріал.
  

  

 
15 травня Україна разом з міжнародною спільнотою відзначає День сім'ї

  

   Родина - це не просто кровні та побутові зв'язки між людьми, це осередок моральних цінностей, традицій, підтримки, а головне - це та маленька цеглинка у великому механізмі суспільства, яка робить націю незламною.
  
   Державні інструменти соціальної підтримки сімей в першу чергу спрямовані на забезпечення демографічного розвитку нації, надання соціальних гарантій та покриття потреб в соціальних послугах, які дозволяють родині подолати складні життєві обставини.
  
   Відтак державні соціальні допомоги в області отримують понад 5 тисяч багатодітних родин та 6,7 тисяч малозабезпечених родин. Державну допомогу при народженні дитини виплачують для майже 19 тисяч осіб. Соціальною програмою “Муніципальна няня” в поточному періоді 2025 року скористалися 73 особи.
   За комплексною послугою ,,ємалятко” в поточному періоді звернулись понад 1,3 тисячі осіб.
  
   Для забезпечення реабілітації дітей з інвалідністю області на 2025 рік з державного бюджету виділено понад 9 млн.грн, що дозволить охопити послугами приблизно 440 дітей.
  
   В межах Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області для родин, які у 2025 році народили та народять двійнят чи трійнят передбачена одноразова грошова допомога у розмірі 10 та 15 тисяч гривень відповідно.
  
   Допомога виплачується за адресним методом при оформленні стандартних грошових виплат при народженні дитини, тому додатково батькам звертатись не потрібно. Відтак, за поточний період таку допомогу вже отримали 16 родин на загальну суму 160 тисяч гривень.
  
   Щорічно за кошти обласного бюджету понад 700 дітей, які мають інвалідність підгрупи А отримують адресну грошову допомогу.
  
   З метою подолання або мінімізації негативного впливу життєвих обставин, відновлення соціального функціонування сімей з дітьми та поліпшення їх якості життя, шляхом соціальної підтримки надавачами соціальних послуг територіальних громад протягом звітного періоду соціальними послугами було охоплено 1473 сім'ї/особи (2587 дітей)
  
   Говорячи про це соціальне свято, не можна оминути тему важливості розвитку сімейних форм виховання, адже кожна дитина заслуговує на зростання в родинному теплі, турботі та любові, мати змогу отримати підтримку та дружнє плече від близької людини.
  
   Наразі на Полтавщині утворено 100 прийомних родин, в яких виховуються 181 дитина, а також 37 дитячих будинків сімейного типу для 243 дітей.
  
   І це не просто статистичні дані, а врятовані долі та нові сторінки життя, важливі рішення та колосальна відповідальність, щоденна праця та безмежна доброта.
  
   Це все - великі українські родини, які особливо в період війни потребують додаткової підтримки.
  
   Надзвичайно приємно усвідомлювати, що команда нашого центру бере активну участь у розвитку сімейних форм виховання шляхом проведення навчальних тренінгів для кандидатів в прийомні батьки, опікуни/піклувальники, усиновлювачі, патронатні вихователі, а також підвищення їх виховного потенціалу.
  
   Лише за поточний період 2025 року 59 осіб з 38 родин пройшли в Полтавському обласному центрі соціальних служб навчання для кандидатів в батьки сімейних форм виховання та отримали відповідні рекомендації.
  
   Щиро вітаємо всіх з цим чудовим святом і памʼятайте, що родина - це найголовніша та найбільша цінність в житті кожної людини!

 
Департамент долучився до акції #вишиванкаєднає

  

   🇺🇦Вишиванка єднає. Єднає серця, дії, думки та надії.
   💙Єдність як ніколи сильний інструмент в часи війни, в часи боротьби та незламності.
   💛Єдність в родині, єдність в колективі, єдність в країні - все, що робить нас незалежними, стійкими та унікальними.
   🇺🇦Команда Департаменту та Полтавського обласного центру соціальних служб вітає всіх з цим чудовим патріотичним святом !
  
  

  

 
Чому важливо внести свою організацію до Реєстру надавачів соціальних послуг

  

   Якщо надавача соціальних послуг немає у Реєстрі – це не надавач соціальних послуг.
   Нагадуємо, що лютого 2023 року в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС) було впроваджено розділ про надавачів соціальних послуг Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг для роботи у промисловому середовищі.
   Юридичні та фізичні особи-підприємці, які надають соціальні послуги, мають відповідати Критеріям діяльності надавачів соціальних послуг та бути внесені Реєстру. Порядок та механізм ведення Реєстру визначено у Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99.
   Реєстр забезпечує механізм прозорості ринку надавачів соціальних послуг. Завдяки його функціонуванню держава та органи соціального захисту населення мають доступ до інформації про всіх надавачів соціальних послуг. Більше про Реєстр на порталі Мінсоцполітики за посиланням https://surl.li/jojviz.
  
   На сьогоднішній день по Полтавській області до Реєстру включено 113 установ, закладів, організацій, які надають соціальні послуги, з них: 81 комунальної та державної форм власності та 32 недержавного сектору.
  
   Куди необхідно звернутися для реєстрації організації у Реєстрі
  
   Суб’єктами реєстрації визначено виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до Порядку забезпечують ведення Реєстру.
   Прийняття документів/відомостей, що подаються для внесення до Реєстру забезпечуються Реєстраторами - посадовими особами суб’єкта реєстрації, які мають відповідні права доступу до Реєстру https://poda.gov.ua/documents/146587
   Офіційна реєстрація організації як надавача соціальних послуг дає можливість потенційним отримувачам соціальних послуг дізнатися про організацію та доступні послуги. Крім того, це змога претендувати на участь у експериментальних проєктах, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів.
  
   Які способи подачі заяви для внесення організації до Реєстру
  
   Щоб організацію внесли до Реєстру, необхідно подати відповідну заяву:
   онлайн — через Соціальний портал Мінсоцполітики. Там буде доступний кабінет надавача соціальних послуг;
   у письмовому вигляді — звернувшись до реєстратора за місцем юридичної реєстрації організації. Це органи соціального захисту населення (ОСЗН) та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
   Який перелік документів необхідно подати для внесення організації до Реєстру
  
   Основними є два документи — сама заява та перелік соціальних послуг, які надає організація. Ознайомитися із повним переліком документів можна за посиланням:
   https://poda.gov.ua/documents/146587
   Термін розгляду заяви — до 5 робочих днів.
  
   Як змінити реєстраційні дані
  
   Якщо відбулися зміни у організації, наприклад, адреса надання послуги, контактні дані, перелік соціальних послуг необхідно повідомити про це реєстратора. Для цього потрібно подати заяву: онлайн або письмову та документи, що підтверджують відповідні зміни.
   Важливо: якщо організація припиняє свою діяльність, у такий же спосіб можна подати заяву про виключення з Реєстру.
  
   Як сформувати витяг з Реєстру надавачів соціальних послуг
  
   Витяг з Реєстру можна отримати як у паперовій формі, звернувшись до реєстратора, так і в електронному вигляді. Така опція доступна на головній сторінці Соціального порталу Мінсоцполітики. Натиснувши ,,Сформувати витяг”, ви будете перенаправлені до форми заповнення, в якій заповнюєте необхідні поля.
  
   Для чого це потрібно і чому це важливо?
   Враховуючи глобалізаційні процеси та важливість залучення додаткових ресурсів для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та країни в цілому, саме включення надавача до державного Реєстру є обов’язковою умовою для участі в :
   - експериментальних та пілотних проєктів, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів;
   - проектах та ініціативах з отримання грантової (міжнародно-технічної) та благодійної допомоги для забезпечення реагування на виклики війни, роботи з постраждалим населенням та уразливими категоріями громадян;
   - цільових програмах та заходах різного рівня, спрямованих на розвиток соціальної сфери.
  
   Департамент соціального захисту населення ПОВА заохочує заклади та організації, які планують розширювати сферу своєї діяльності та підтримувати населення як надавачі соціальних послуг «легалізувати» свою діяльність та внести дані до Реєстру.
   Довідкова інформація та консультації щодо включення до Реєстру надавачів доступні за телефоном відділу надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА (0532) 68-12-64

 
Міністерство соціальної політики України підвищило граничні ціни на допоміжні засоби реабілітації для людей з інвалідністю, які мають порушення зору

  

   Таке рішення набрало чинності згідно з Наказом №154-н.
   Відтепер граничні ціни на ДЗР наступні:
   ✅️ тактильні палиці (білі тростини) — у три рази, до майже 800 грн;
   ✅️ ротаційні наконечники для тростин — встановлено граничну ціну у розмірі 410 грн.
  
   Такі зміни дозволять людям з інвалідністю I групи з порушеннями зору, дітям з порушеннями зору віком від шести років отримувати компенсацію за придбання більш сучасних та якісних допоміжних засобів реабілітації.
  
   У 2024-му році держава компенсувала витрати на самостійно придбані засоби орієнтування, спілкування та обміну інформацією для понад 1600 людей з порушеннями зору.
  
   Деталі на порталі Мінсоцполітики https://surl.gd/hbciuu

 
У травні 520 жителів Полтавщини отримають матеріальну допомогу. На це з обласного бюджету спрямуємо понад 2 млн грн.

  

   1,1 млн грн перерахуємо громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах і потребують довготривалого та дороговартісного лікування.
  
   Понад 1 млн грн спрямуємо на допомогу онкохворим жителям області та внутрішньо переміщеним особам.
  
   15 тис. грн отримає чоловік, будинок якого постраждав від пожежі минулого року.
  
   Також фінансову підтримку надамо двом довгожителям області з нагоди 100-річного ювілею та родині, у якій народилася двійня.
  
   Матеріальна допомога залишається дієвим засобом підтримки жителів області, які опинилися у складних життєвих обставинах.

 
Понад 8 тисяч мешканців області отоплено послугами життєстійкості в поточному році

  

   Активна реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я #ТиЯк в Полтавській області в першу чергу представлена мережею центрів життєстійкості, які станом на травень 2025 року відкриті в 12 територіальних громадах області.
  
   Ініціатива, яка є практичним втіленням співпраці влади, громади та недержавного сектору дозволяє позитивно впливати на ментальне здоров’я мешканців територіальних громад, представників уразливих категорій та тих, кому інколи потрібна дружня підтримка або можливість розділити свої хвилювання з іншими небайдужими людьми.
  
   Наразі такі центри є в громадах: Полтавській, Кременчуцькій, Миргородській, Лубенській, Глобинській, Пирятинській, Кобеляцькій, Хорольській, Шишацькій, Оржицькій, Новооржицькій, Новосанжарській.
  
   В рамках діяльності Центрів життєстійкості соціальними менеджерами, фахівцями із соціальної роботи та психологами проводиться індивідуальна робота із внутрішньо переміщеними особами; особами віком від 60 років; військовослужбовцями/ветеранами війни та членами їх сімей; родичами осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти; особами, які пережили полон і тортури, та членами їх сімей; особами та сім’ями, які пережили втрату; дорослими особами з інвалідністю та порушеннями життєдіяльності та членами їх сімей; особами (сім’ями), які потребують підтримки; волонтерами та активістами.
  
   Також проводяться групові заняття: надається соціально-психологічна допомога відповідно до потреб в рамках психологічних консультацій; сімейне консультування, спрямоване на підвищення батьківського потенціалу; організовано простір безпеки та розвитку з елементами арт-терапевтичних засобів та ігрової терапії.
  
   За потребами фахівцями проводяться навчання з основ роботи з травмою та розвитку стресостійкості; з надання першої психологічної допомоги та використання технік Самодопомоги+; з основ командної взаємодії; універсальний тренінг підтримки психічного здоров’я; щодо запобігання професійному та емоційному вигоранню в колективі; щодо адаптації ветеранів у робочому колективі та цивільному житті; з питань планування сім’ї, основ догляду за дітьми, основних засад усвідомленого батьківства; формування навичок реагування у кризових ситуаціях та інше.
  
   З метою підвищення соціальної згуртованості організовуються засідання клубів за інтересами в рамках групової форми надання соціально-психологічної допомоги; груп самодопомоги та взаємодопомоги, зокрема за принципом «рівний-рівному», а також проводиться координація волонтерської діяльності та підготовка волонтерів, які надають послуги в громадах.
  
   У поточному році (станом на 10.05.2025) надавачами комплексних соціальних послуг з формування життєстійкості надано 8,4 тис. індивідуальних послуг для 8,2 тис. осіб. Додатково 19,6 тис.осіб. залучено до участі в понад 4,5 тис. групових заходів.
  
   Нагадуємо, що на сайті ОВА є окрема тематична сторінка присвячена центрам життєстійкості в Полтавській області ( https://poda.gov.ua/attachments/181342).
   Центри життєстійкості нанесені на інтерактивну карту надавачів соціальних послуг області, яка доступна за посиланням http://surl.li/clhkyf.
  
   Також, до Вашої уваги інфографіка з адресами, графіками роботи та контактними телефонами центрів життєстійкості.
   Слідкуйте за новинами, подіями, анонсами заходів центрів у Ваших громадах - беріть активну участі та формуйте свою життєстійкість вже сьогодні.

 
Електронний кабінет особи з інвалідністю: важливий цифровий сервіс

  

   Цифровізація – важлива та зручна, особливо в сфері соціального захисту, адже дає змогу використовувати додаткові інклюзивні інструменти.
   Поряд із Соціальним порталом Мінсоцполітики https://soc.gov.ua, який дозволяє особі подати заяву на отримання соціальних послуг та забезпечення допоміжними засобами реабілітації (ДЗР) продовжує функціонувати Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua, який розроблено Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.
   Електронний кабінет є сервісом Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), який призначений для можливості онлайн взаємодії особи з органами соціального захисту, в тому числі для подання та обміну різних даних.
  
   Чому для осіб з інвалідністю корисно бути зареєстрованими в Електронному кабінеті ?
  
   Враховуючи постійні реформування сфери соціального захисту, забезпечення державних соціальних гарантій, цифровізацію системи соціальних послуг – державна соціальна політика, яка ґрунтується на підходах «за людиною», спрямована на мінімізації звернень особи до державних органів, тобто на автоматичному використанні даних, які містяться в державних реєстрах та базах.
   Тому наявність актуальних та оновлених даних особи з інвалідністю в Електронному кабінеті дозволяє їх використовувати інші державні сервіси, які зокрема підтримують пільгові програми. Наприклад придбання пільгових квитків на залізничний транспорт через офіційний портал https://booking.uz.gov.ua/"
  
   Основні ПЕРЕВАГИ сервісу в тому, що люди, які зареєстровані в централізованому банку даних з проблем інвалідності отримають можливість:
  
   подати заяву про потребу в забезпеченні ДЗР (виплату компенсації) та пакет документів шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання КЕП;
   подати заяву про заміну засобу реабілітації або про проведення його ремонту; оновити подані раніше документи щодо забезпечення засобом реабілітації;
   подати заяву про вибір підприємства шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання КЕП;
   отримувати в електронному кабінеті повідомлення про результат розгляду заяви про забезпечення ДЗР та пакету документів, інших інформаційних повідомлень;
  
   Подання заяви про забезпечення допоміжним засобом реабілітації (ДЗР) через Електронний кабінет особи з інвалідністю полягає у наступних діях:
  
   1. Увійдіть в Електронний кабінет особи з інвалідністю . Вам потрібно пройти первинну реєстрацію , якщо не обліковані в Централізованому банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
   2. Якщо ви вже зареєстровані в ЦБІ, пройдіть вторинну реєстрацію , після чого отримаєте повний доступ до функціоналу кабінету.
   3. Натисніть «Заяви на потребу в технічних засобах реабілітації» та заповніть обов'язкові поля у формі заяви. Докладна інструкція — за посиланням .
   4. Прикріпіть файли — відсканові копії документів.
   5. Підпишіть заяву електронним підписом.
   6. Перевірте статус заяви в особистому кабінеті.
  
   Якщо у Вас виникають технічні труднощі з реєстрацією або у Вас немає можливості скористатись комп’ютерною технікою, Ви можете звернутись за допомогою до органу соціального захисту населення Вашої територіальної громади за місцем проживання.
  
  
Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА
Людмила КОРНІЄНКО

 
8 травня в Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

   Сьогоднішній день не просто дата, а символ вдячності та пошани до людей, хто виборював свободу й мирне майбутнє для нашого народу.
   З нагоди Дня пам’яті та перемоги Директор Департаменту соціального захисту населення облвійськадміністрації Людмила Корнієнко завітала до Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці.
   В ході теплої зустрічі поспілкувалась з мешканцями закладу, які є учасниками війни, дітьми війни, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб, що розповідали історії тих жахливих подій.
   Подякувала персоналу Пансіонату, який своєю щоденною самовідданою працею створює затишні умови для підопічних закладу.
   Також поінформувала, що завдяки обласній військовій адміністрації, обласній раді забезпечено системне фінансування будинків-інтернатів системи соціального захисту населення, що сприяє їх стабільному функціонуванню.
  
  

  

 
Державні соціальні допомоги за травень 2025 року: проведені нарахування та фінансування

  

   Забезпечення вчасного нарахування та виплати державних соціальних допомог перебуває на постійному контролі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації.
  
   Виплату державних соціальних допомог у травні 2025 року отримали 76 тисяч мешканців області на загальну суму 176,9 млн грн.
  
   Щомісячно в області проводяться нарахування та виплата 17 видів допомог, з яких отримують:
  
   - допомогу при народженні дитини – 18,8 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства - 19,4 тис.осіб;
   - компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 8,7 тис. осіб
   - державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю - 7,3 тис осіб;
   - державну соціальну допомогу на догляд - 6,4 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям - 6,1 тис. осіб;
   - допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сімʼях - 5,0 тис. осіб.
  
   Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області направлені відомості для проведення виплати на уповноважені банківські установи та АТ «Укрпошта».
  
   Виплата державних соціальних допомог здійсненна у спосіб, зазначений одержувачами у заяві, а саме:
   - 5-7 травня - 2025 року – на карткові рахунки через банківські установи (для 88% одержувачів);
   - з 5 по 25 травня 2025 року - за місцем проживання через виплатні обʼєкти АТ «Укрпошта» згідно графіку доставки.
  

 
За кошти держсубвенції 8 громад області отримали авто для мобільних бригад

  

   Коли допомога потрібна - вона має «прийти» до людини сама. Адже в ситуаціях з домашнім насильством не завжди людина може звернутись за допомогою та підтримкою. Головне, щоб мешканці області знали, де та як отримати допомогу.
  
   Для цього в області з 2023 року активно розвивається мережа спеціалізованих служб підтримки осіб постраждалих внаслідок домашнього насильства.
  
   В першу чергу мова йде по 44 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які діють при надавачах соціальних послуг територіальних громад. Консультування, екстрено кризове втручання, соціальний супровід – понад 10 тисяч послуг надано родинам Полтавщини у 2024 році для того, щоб попередити повторність випадків та вплинути на стан життя родини, їх соціально-побутові зв’язки.
  
   У І кварталі 2025 року мобільними бригадами охоплено соціальною підтримкою 803 особи, серед яких: 350 жінок, 360 дітей та 93 чоловіка. На соціальний супровід взято 110 осіб.
  
   Не менш важливо, що розвиток мобільних служб активно підтримується і на державному рівні.
   Відтак, в грудні минулого року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України (від 30 травня 2024 р. № 616), за результатами конкурсного відбору 8 тергромад області отримали субвенцію загальним обсягом 15 млн.грн на створення/посилення мобільних бригад соціально-психологічної допомоги шляхом придбання спеціалізованих автомобілів, які мають відповідати функціоналу служби та вимогам щодо інклюзивності.
  
   Всі 8 територіальних громад: Пирятинська, Лубенська, Котелевська, Білицька, Миргородська, Глобинська, Шишацька, Хорольська вже отримали свої автомобілі, обладнані спеціальними підйомниками для маломобільних категорій населення та пройшли державну реєстрацію, вже виїхали на службу мешканцям.
  
   «Діяльність та оперативність мобільної бригади напряму залежить від наявності транспортного засобу у надавача. Вісім територіальних громад, які отримали спецавтомобілі за кошти державної субвенції і за поточний рік охоплено підтримкою 355 осіб. Не менш важливо, враховуючи віддаленість населених пунктів від адміністративного центру громади, мобільна бригада більш активно може проводити виїзну роз’яснювальну роботу серед населення, виявляти та попереджувати випадки домашнього насильства, а головне популяризувати послуги своєї громади. Бо кожен мешканець повинен знати, які інструменти та програми підтримки доступні в його громаді та як ними скористатись» - прокоментувала Директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Корнієнко.
  
   Нагадуємо, що департаментом розроблена інтерактивна карта спеціалізованих служб, яка містить адреси та контакти для громадян щодо мобільних бригад, а також 6 денних центрів з кризовими кімнатами та 5 служб первинного консультування. Карта доступна за лінком https://surl.gd/ksdpgv
  
   В Полтавській (від БО «Світло надії») та Лубенській міських тергромадах діють притулки для жінок та дітей постраждалих від домашнього насильства.
  
   Для мешканців Пирятинської, Лубенської, Котелевської, Білицької, Миргородської, Глобинської, Шишацької, Хорольської тергромад поширюємо контактні телефони мобільних бригад, які сподіваємось ніколи не стануть Вам у нагоді, але про які варто пам’ятати:
   Білицька МБ: (095)3752353
   Глобинська МБ: (050)5351463
   Котелевська МБ: (096)1246862
   Лубенська МБ: (05361) 71 1 45
   Миргородська МБ: (05355)55125;
   Пирятинська МБ: (05358) 3 26 54, (068)9364652.
   Хорольська МБ: (05362) 33598
   Шишацька МБ: (05352)92502
  
  

  

  

  

  

 
Соціально-педагогічна послуга ,,Університет третього віку”, як інноваційна модель соціальної роботи

  

   Питання розвитку соціальних послуг, забезпечення їх доступності до найуразливіших категорій населення перебуває на постійному контролі у Департаменті соціального захисту населення облвійськадміністрації.
   Однією із інноваційних моделей соціальної роботи є надання соціально-педагогічної послуги ,,Університет третього віку”, що дозволяє людям старшого віку адаптуватися до сучасних умов, здобувати корисні навички.
   Навчання людей літнього віку є важливим напрямком забезпечення активного довголіття, підтримки їхніх фізичних, психологічних і соціальних здібностей.
   На сьогоднішній день послугу ,,Університет третього віку” запроваджено у 29 територіальних центрах соціального обслуговування, центрах надання соціальних послуг.
   Щороку навчальні заходи, зокрема за напрямами здорового способу життя, комунікаційних та інформаційних технологій; основ медицини,; народної творчості та інших проводять для близько 3 тис. осіб.
   Напередодні директором Департаменту Людмилою Корнієнко спільно з керівником напряму із залучення та реалізації ЗП проектів філії ,,Полтавське головне регіональне управління” АТ КБ ,,ПриватБанк” Мариною Клімовською проведено робочу зустріч, в ході якої обговорено питання щодо організації протягом травня поточного року навчальних заходів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, які слухачами університетів третього віку територіальних центрів на тему: ,,Фінансова мудрість”.
   Проведення подібних заходів надасть можливість набути нові знання та навички по роботі з банківськими ресурсами, підвищити рівень фінансової грамотності та убезпечити громадян похилого віку від шахрайських дій.
  

 
НТЦ: для представників надавачів соцпослуг тергромад провели навчання з медіації

  

   На початку травня на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роби Полтавського обласного центру соціальних служб відбулось навчання з досить нової, та все ж таки актуальної теми «Медіація та примирні процедури як інструмент вирішення сімейних та соціальних конфліктів».
  
   Розбіжність інтересів та поглядів, різність темпераментів та світосприйняття, спори та конфлікти – це та інші фактори можуть вплинути на життя родини та інколи привести до розлучення. За будь-яких обставин, діти народжені в такій родини не можуть бути стороною міжособистісних конфліктів, а тим паче постраждати від їх наслідків.
  
   Натомість є достатньо інструментів підтримки родини для цивілізованого врегулювання конфліктів одним із яких є соціальна послуга медіації.
  
   Соціальна послуга медіації - позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони, з яких хоча б одна належить до вразливих груп населення та/або перебуває у складних життєвих обставинах, за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати наявний чи ймовірний конфлікт/спір шляхом переговорів, яка проводиться відповідно до Державного стандарту.
  
   Відтак на базі НТЦ для представників 12 територіальних громад з числа представників надавачів соціальних послуг, служб у справах дітей та тренеркою, медіаторкою Національної медіаторської мережі ГО „Ла Страда-Україна” Іриною Буренко проведено тематичний тренінг. Участь у заходів взяти 17 осіб.
  
   Протягом заходу опрацьовано державний стандарт соціальної послуги медіації, причини виникнення, динаміка, наслідки, способи регулювання та попередження конфліктів; інструменти безконфліктоного спілкування, поняття „миру” та відновного підходу у вирішенні конфліктів в родинах та соціумі.
  
   По завершенню навчання із присутніми було опрацьовано кейси щодо конфліктів в родині або в соціумі. А саме, зміст, обсяги, умови та порядок надання соціальної послуги медіації, показники її якості для суб’єктів різних форм власності та господарювання, які можуть надавати цю послугу застосовуючи відновний підхід.
  
   Дана робота надасть можливість підвищити результативність допомоги вразливим верствам населення та сім’ям/особами, які перебувають в складних життєвих обставинах відповідно до законодавства України
  
  

  

  

  

 
Комплексну програма соцзахисту населення області оновлено та доповнено

  

   Системність та адресність – підходи, які важливі для сфери соціального захисту та відповідно до яких реалізується Комплексна програма соціального захисту населення області на 2021–2025 роки. Лише за минулий рік в рамках Програми вдалось надати підтримку для понад 22 тисячі мешканців області, які в тому числі відносяться до 15 пільгових категорій громадян.
  
   Враховуючи потреби мешканців області, їх життєві ситуації та виклики війни, Комплексна програма постійно корегується та доповнюється новими напрямами та тематичними заходами.
  
   Відповідно до рішення сесії Полтавської обласної ради від 29 квітня 2025 року, Комплексну програму доповнено новими інструментами підтримки та посилено вже існуючі.
  
   Отже, тезово та змістовно, які доповнення відбулися з метою посилення підтримки найуразливіших категорій громадян за кошти обласного бюджету.
  
   Запроваджено разову грошову допомогу онкохворим особам і дітям, які потребують лікування або реабілітації, в тому числі і ВПО, які мешкають в Полтавській області.
  
   Продовжено надання на постійній основі допомоги сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через можливість отримання одноразової матеріальної допомоги мешканцям області, які потребують довготривалого та дороговартісного лікування.
  
   Забезпечується надання грошової допомоги цивільному населенню області, постраждалому війни. Допомога спрямована на підтримку:
   • сімей загиблих (померлих) цивільних осіб;
   • осіб, постраждалих внаслідок бомбардувань, авіаударів, збройних нападів;
   • громадян, житлові будинки або квартири яких було зруйновано чи пошкоджено внаслідок бомбардувань, авіаударів, збройних нападів.
  
   Збережено щорічну виплату одноразової матеріальної допомоги окремим категорія громадян у розмірі 4 тис.грн для:
   - сімей (у тому числі з числа ВПО), у складі яких є діти з інвалідністю підгрупи А (виплачується 3 грудня);
   - сімей, у складі яких є діти з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою (виплачується 26 квітня);
   - членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни з числа учасників бойових дій на території інших держав (виплачується 15 лютого).
  
   Комплексна програма соціального захисту населення є важливим інструментом соціальної підтримки та забезпечення реалізації державної соціальної політики на регіональному рівні.
  
   Спільно з територіальними громадами ведеться робота над розширенням напрямів місцевих бюджетних програм з метою збільшення кількості мешканців області, які охоплення соціальною підтримку за рахунок коштів місцевих бюджетів
  

 
Затверджено розмір грошової компенсації за вартість санкур путівок для «чорнобильців»

  

   Продовжуємо ділитись доповненнями до Комплексної програми соціального захисту населення області, які прийняті відповідно до рішення сесії полтавської обласної ради від 29.04.2025 № 978.
  
   Зокрема, напередодні старту оздоровчої кампанії, оновлення програми стосуються і заходів підтримки осіб, постраждалих від ЧАЕС аварії.
  
   На сьогодні понад 17 тисяч мешканців області мають відповідний статус, як особи постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, з яких 3,2 тисячі – відносяться до першої категорії.
  
   Забезпечення санаторно-курортного лікування осіб, постраждалих від ЧАЕС катастрофи першої категорії є одним із незмінних напрямів Комплексної програми соціального захисту населення області, на який в поточному році виділено 4,1 млн. грн з обласного бюджету. Це надасть можливість оздоровити 328 мешканців області, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування, як особи, постраждалі внаслідок ЧАЕС першої категорії.
  
   Рішенням сесії обласної ради затверджено розмір грошової компенсації вартості санаторно-курортної путівки на 2025 рік – 12500 грн, який збільшено в порівнянні з минулим роком (у 2024 році – 11500 грн.).
  
   Громадяни віднесені до категорії 1 самостійно обирають санаторно-курортний заклад за профілем захворювання, за яким видано медичну довідку для одержання путівки в межах області.
  
   Строк перебування у санаторно-курортному закладі -18 днів.
  
   До реалізації обласної програми долучилися окремі територіальні громади області, що дає можливість збільшити кількість осіб зазначеної категорії, які отримають безкоштовне санаторно-курортне лікування у поточному році.
  
   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34.
  

 
Пільгове санаторно-курортне оздоровлення осіб звільнених з полону та членів їх родин

  

   Сімейно орієнтований підхід важливий та ефективний в усіх програмах та заходах соціальної підтримки.
   Коли ж мова йде про надання допомоги особам, які на собі відчули найстрашніші аспекти війни – пережили ворожий полон, перебування в родинному колі протягом адаптаційного періоду, реабілітації та оздоровлення є чи не найважливішим фактором впливу на успіх.
  
   Відповідно до державної соціальної програми (постанова КМУ від 22.02.2006 № 187 зі змінами) особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України забезпечуються пільговим санаторно-курортним лікуванням.
  
   До вказаних осіб відносяться: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці, особи без громадянства, яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором.
  
   Відповідно до змін, які внесені до Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області рішенням сесії облради від 29.04.2025 № 978, розширено категорії осіб, які мають право на санаторно-курортне лікування.
  
   Відтепер створено можливість одночасного санаторно-курортного лікування за кошти обласного бюджету і для членами сімей громадян, які повернулися з російського полону.
  
   На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн., це дасть можливість охопити послугами санаторно-курортного лікування 73 членів сімей постраждалих осіб (за рахунок коштів обласного бюджету).
  
   Строк санаторно-курортного лікування складає 18 календарних днів і надається не пізніше ніж через 12 місяців після звільнення з місць несвободи полонених осіб.
  
   Для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потрібно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації, районного управління соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
  
   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34.
  

 
Експертки Полтавщини долучились до розробка Національного плану дій 1325

  

   Жінки — не тільки учасниці змін, а й їх рушійна сила. Цій цінності присвячена Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека».
  
   У Києві відбулася друга стратегічна сесія з розроблення рекомендацій для третього Національного плану дій на 2026–2030 роки щодо імплементації Резолюції за участі представників та представниць обласних військових адміністрацій та регіональних Коаліцій 1325.
  
   Відкрили захід Урядова Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко та заступниці Міністра соціальної політики України Ірина Постоловська.
  
   Від Полтавщини участь взяли членкині Коаліції 1325 Полтавщина: заступниця директора Департаменту соцзахисту населення ПОВА Олена Панова та секретар коаліції, експертка та тренерка з гендерноорієнтованого врядування Юлія Малько.
  
   Національний план дій — це адаптивний інструмент, який протягом усієї своєї реалізації змінювався та вдосконалювався у відповідь на реальні безпекові виклики, спричинені агресією російської федерації.
  
   Сьогодні ми працюємо над тим, щоб доповнити цей механізм новим змістом і практичними рішеннями з урахуванням місцевих особливостей відповідно до чотирьох стратегічних цілей, які враховують потреби суспільства на етапі післявоєнного відновлення та забезпечення сталого миру:
   - посилення рівноправної участі та лідерства жінок і чоловіків у прийнятті рішень;
   - створення гендерно чутливої системи безпеки;
   - забезпечення справедливого, інклюзивного післявоєнного відновлення;
   - захист тих, хто постраждав від сексуального насильства, полону, тортур чи примусової праці внаслідок війни.
  
   Друга стратегічна сесія мала на меті, після підсумків першої зустрічі, деталізувати завдання та заходи майбутнього Плану, визначити ключові індикатори для оцінки його ефективності та підготувати підґрунтя для впровадження на національному і місцевому рівнях. Робота відбувалася в тематичних групах за методикою «Світового кафе» - для максимальної залученості всіх учасників та узгодження позицій.
  
   Імплементація Резолюції вже дозволила Україні інтегрувати гендерний підхід у різні сфери суспільного життя. За цими словами — реальні зміни у житті людей: жінки отримали більше можливостей для самореалізації, держава стала уважнішою до голосів тих, хто потребує особливого захисту, а суспільство — більш справедливим, стійким і здатним краще відповідати на сучасні виклики.
  
   Рівні права — не привілей, а стандарт, за який варто щодня боротися.
  
   Захід організовано та проведено Інформаційно-консультативним жіночим центром в межах проекту „Жінки, мир, безпека: діємо разом”, який реалізує Український Жіночий Фонд завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства на запит та в партнерстві з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики, Міністерством соціальної політики України.
  
   Довідково: Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН була ухвалена у 2000 році. Вона стала історичним кроком у визнанні важливості участі жінок у процесах миру та безпеки, а також у забезпеченні захисту їхніх прав під час конфліктів. Україна є однією з держав, які розробляють та впроваджують Національні плани дій для практичної реалізації принципів цієї резолюції.
  
  

  

  

  

 
На базі НТЦ провели чергове навчання з розвитку сімейних форм виховання

  

   Продовжуємо працювати над розвитком сімейних форм виховання в Полтавській області.
   На базі навчально-тренінгового центру Полтавського обласного центру соціальних служб проведено чергове навчання для працівників центрів соціальних служб, центрів надання соціальних послуг та служб у справах дітей територіальних громад області.
   Участь у тренінгу взяли 16 представників 10 тергромад з числі фахівців соціальної роботи та служб у справах дітей.
   Під час заходу опрацьовано практичні аспекти Постановою КМУ від 20 серпня 2021 р. № 893 „Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною”, а також низка кейсів пов’язаних з інформаційно-просвітницькою роботою серед населення щодо роз’яснення змісту послуги патронату для дитини; пошук кандидатів у патронатні вихователі; створення патронатних сімей; соціальний супровід біологічних сімей, діти з яких перебувають в патронатних родинах; міжвідомча взаємодія
   Дякуємо всім учасникам за активність та зацікавленість в демографічному розвитку громад.
  
  

  

  

  

  

 
До уваги потенційних учасників конкурсного відбору надавачів соцпослуг!

  

   6 травня з 14:00 до 16:00 запрошуємо поговорити про те, що насправді входить у вартість соціальної послуги та як її правильно розраховувати на вебінарі «Вартість соціальних послуг: рекомендації до розрахунку у Проєкті малих грантів для надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання».
  
   Спікер:
   Богдан Малиняк, фінансовий експерт, консультант Maestral, професор Західноукраїнського національного університету, автор тренінгових програм і нормативних документів у сфері соціальних послуг, експерт міжнародних і національних проєктів.
  
   Під час вебінару ви дізнаєтесь про:
   • основні компоненти вартості соціальної послуги та підходи до їх розрахунку;
   • як враховувати державний стандарт під час формування вартості;
   • алгоритм розрахунку вартості − крок за кроком.
  
   Трансляція вебінару відбуватиметься у YouTube ІСАР Єднання (https://ednn.link/mJS3QE) та на Фейсбук-сторінках ІСАР Єднання і Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (https://ednn.link/VNYJcs).
  
   Онлайн івент https://www.facebook.com/events/1230583395331083
   Не пропустіть практичну і глибоку розмову про те, як зробити соціальні послуги якісними та фінансово обґрунтованими.
   Малі гранти — великі зміни!
  
   Проєкт впроваджується відповідно до Постанова КМУ від 17 січня 2025 р. № 40 «Про реалізацію спільного з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проекту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання» (https://ednn.link/CTDIOA).
   Захід проводиться завдяки підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Соціальний захист для інклюзії, стійкості, інновацій та трансформації (SPIRIT)», що реалізується у співпраці з Міністерством соціальної політики України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання.
  

 
Команда обласного Простору «Барнахус» взяла участь у тренінгу по роботі з СНПК

  

   Жорстоке поводження з дітьми – це глобальна проблема з серйозними наслідками для фізичного та психічного здоров’я, які можуть тривати все життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я World Health Organization (WHO) кожна п’ята жінка в світі та кожен 13-й чоловік повідомляють про сексуальне насильство в дитинстві. Лише у 2024 році, 130 підлітків та дітей повідомили до Національної поліції України про те, що вони пережили сексуальне насильство.
   Повномасштабна війна, масове переміщення, погіршення соціально-економічних умов та насильство продовжують щодня створювати серйозні ризики щодо порушення прав дітей в Україні. В цих умовах діти, особливо дівчатка, є вразливими до сексуального насильства, експлуатації та жорстокого поводження з боку військових, сил безпеки, членів громад, гуманітарних працівників та інших осіб.
   Урядова платформа «Діти війни» повідомляє, що 19 дітей пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
   «Як допомагати дитині говорити про найстрашніше так, щоб не поранити ще раз?», – це запитання щоденно стоїть перед фахівцями центрів «Барнахус», які працюють із дітьми, що пережили насильство або стали його свідками. Професійні знання, чутливість і системний підхід – критично важливі для того, щоб підтримати дитину в найуразливіший момент її життя.
  
   30 квітня у Києві відбувся спеціалізований тренінг для команд центрів «Барнахус», присвячений методам роботи із випадками сексуального насильства щодо дітей. Захід об’єднав координаторок, психологинь та соціальних працівниць – тих, хто першими зустрічають дитину після пережитої травми у центрах «Барнахус». На відкритті заходу Ольга Лопушанська, заступниця директорки з програмних питань Представництва "Право на здоров'я" (HealthRight International) в Україні, наголосила:
   «Наше завдання – не лише допомогти дитині розповісти, що з нею сталося, а зробити так, щоб ця розповідь не стала для неї новим травматичним досвідом. Тому такі тренінги – це запорука якісної допомоги кожній дитині, яка переступає поріг центру «Барнахус».
   Тренінг провела Гридковець Людмила, кандидатка психологічних наук в галузі вікової та педагогічної психології, фахівчиня із багаторічним досвідом роботи у сфері дитячої травматерапії та міжвідомчої взаємодії.
   Програма охопила важливі теми:
   • специфіка психосексуального і психосоціального розвитку дітей;
   • ознаки психотравми у дітей різних вікових категорій;
   • побудова цілісного циклу допомоги дитині за моделлю «Барнахус»;
   • практичні методи психологічної допомоги дітям, які зазнали сексуального насильства.
   Ці знання є ключовими для фахівців центрів «Барнахус», адже саме від їхньої компетентності залежить, чи зможе дитина почати процес відновлення без подальшої травматизації. Такі центри — це не просто місце проведення допитів: це простір безпеки, довіри і підтримки для дітей, які зазнали важкого досвіду.
   Людмила Дерев'янко, координаторка центру «Барнахус» у Полтавській області відзначила: «Цей тренінг став для мене не лише про техніки чи протоколи. Це було про сенс нашої роботи: допомагати дитині не лише свідчити, а й знову повірити у світ, де є захист і турбота. Кожна деталь, від тону голосу до способу запитання, має значення для її зцілення».
   Ми щиро вдячні всім учасникам тренінгу за професіоналізм, зацікавленість і глибоке розуміння підходів моделі «Барнахус». Разом ми будуємо систему, у якій права і безпека дитини – понад усе.
  
   _____ Тренінг проводиться за підтримки Всесвітнього фонду «Дитинство» Childhood - правозахисної організації, заснованої Її Величністю Королевою Швеції Сільвією у 1991 році. Його місія – запобігання та реагування на сексуальне насильство і експлуатацію дітей. Фонд активно підтримує впровадження моделі Барнахус та дитячого правосуддя не лише у Швеції, а й в інших країнах Європи, зокрема Ірландії, Німеччині, Польщі та Молдові.
   Проєкт «Впровадження моделі Барнахус для захисту дітей-постраждалих від насильства» реалізується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine та Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
  
  

  

  

  

 
Травень — місяць, коли про ментальне здоров’я говорять голосніше

  

   Щороку у травні в Україні та світі проводиться Місяць обізнаності про ментальне здоров’я — ініціатива, започаткована у 1949 році у США неурядовою організацією Mental Health America. З часом ініціатива набула глобального масштабу. Тепер на всій планеті травень — це час, коли про ментальне здоров’я говорять у школах і на роботі, в громадах і соцмережах. Різні країни мають різні підходи та роблять власні акценти.
   В Україні Місяць обізнаності про ментальне здоров'я пройде під закликом віднайти свої сенси, які у часи випробувань працюють як внутрішні опори: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої на платформі howareu.com».
   Сенси як теплі та підтримуючі послання зібрала у «СенсоТеку. Ти як?» Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» — ініціатива першої леді Олени Зеленської, разом із психологинею Світланою Ройз.
   Сенси — це те, що дає перспективу й підтримує нас навіть у часи невизначеності. Вони формують траєкторію майбутнього й водночас стають опорою в теперішньому — не просто показують напрям, а наповнюють його значенням.
   Останнє соціологічне дослідження «Ти як?» показало, що понад третину українців охоплюють розчарування (39%) та безсилля (35%). Ці емоції виникають там, де наші очікування не збігаються з реальністю. Людині самій дуже легко сплутати це відчуття із втратою сенсів. Але розчарування та безсилля — хоч і болісні, — не означають, що сенси зникають. Вони — всередині нас. І можуть стати точкою відновлення.
   Так само втома (59%) і напруженість (61%) впливають на нашу здатність зберігати зв'язок із власними цінностями. Стабільне зростання втоми упродовж трьох років досліджень показує: у моменти виснаження важливо не тільки вчитися підтримувати себе, а й пам’ятати про свої сенси. Напруженість виникає не лише через брак ресурсу, а й тоді, коли наші дії розходяться із нашими цінностями. І тут сенси можуть стати дороговказом.
   Відсьогодні на головній сторінці платформи «Ти як?» щодня з’являтимуться сенси — теплі підтримуючі послання, які ведуть від роздумів до дії (з повним переліком можна ознайомитися за посиланням). Усі сенси доповнені рекомендаціями щодо піклування про ментальне здоров’я і плекання стійкості. Серед них корисні інсайти знайдуться для дорослих і дітей, для людей із бойовим досвідом і їхніх близьких. Усе це — щоб кожен і кожна могли знайти те, що справді працює саме для них. Також на платформі «Ти як?» оновлено розділ «Самодопомога»: відтепер це повноцінний онлайн-інструмент, завдяки якому підтримка буде поруч у будь-який момент. Концепція сервісу проста, але дієва: самодопомога — це не разова дія, а навичка, яку можна розвивати щодня. Це про те, як поступово вчитися дбати про себе на фізичному, ментальному та соціальному рівнях — з опорою на науково обґрунтовані підходи, зручно структуровані матеріали та інтерактивні практики.
   У розділі зібрані короткі техніки, тести, рекомендації на щодень і для кризових станів. Є вправи з дихання та стабілізації, моніторинг настрою, алгоритми дій у складних станах — наприклад, коли все ще «штормить» після небезпеки. Інфографіки, експлейнери, короткі відео — загалом, усі можливі формати, аби легше було втримати фокус і почати діяти.
   А якщо зручніше піклуватися про себе разом із мобільним застосунком — можна звернутися до «Моментала», створеного «Ти як?» разом із ЮНІСЕФ в Україні та Світланою Ройз. Центральним героєм застосунку є Моментал — м’який, гнучкий персонаж, який змінюється залежно від вашого стану і веде крізь практики ментальної підтримки. І, звісно, у Місяць обізнаності про ментальне здоров'я не обійтися без рефлексій. 1 травня на платформах «Ти як?» і Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ відбудеться марафон — серія ефірів з експертами, які розкриватимуть сенси наживо. Упродовж дня на сторінках Facebook та в YouTube лунатимуть особисті й професійні роздуми на теми, що торкаються кожного: що для мене є ментальними опорами? І що я роблю, аби підтримати себе щодня?
   Це буде простір чесних розмов — про сенси й дії, які дають опору в непростий час. У кожній історії — можливість побачити себе, почути знайоме, відчути зв’язок. І, можливо, віднайти нові способи турботи про себе.
   Місяць обізнаності — це не лише про інформування, це про увагу. До себе, до близьких, до світу всередині. Це про дію, яка починається з простого запитання: «Ти як?» — і продовжується у щоденній практиці підтримки.
  

 
ОГОЛОШЕНО ВІДБІР НАДАВАЧІВ СОЦПОСЛУГ НА УЧАСТЬ В ІНІЦІАТИВІ МАЛІ ГРАНТИ ВІД UNICEF

  

   Відповідно до Постанови КМУ від 17.01.2025 № 40 в Україні реалізується спільний проєкт Мінсоцполітики та UNICEF щодо надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання.
   24 територіальні громади Полтавщини вже пройшли І етап конкурсного відбору на участь в ініціативі (Великобагачанська, Глобинська, Зіньківська, Кобеляцька, Котелевська, Кременчуцька, Лубенська, Мартинівська, Мачухівська, Миргородська, Новосанжарська, Опішнянська, Оржицька, Петрівсько-Роменська, Пирятинська, Полтавська, Решетилівська, Семенівська, Сергіївська, Терешківська, Чутівська, Шишацька , Щербанівська (повний перелік за лінком на сайті Фонду https://surl.li/rbkowb).
   Днями Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оголошено конкурсний відбір для надавачів соціальних послуг зазначених територіальних громад. Детальна інформація на сайті фонду https://surl.li/tjyqyx (файл Оголошення.docx).
   Заявки від надавачів, які відповідають вимогам ініціативи, разом із визначеним пакетом документів приймаються до 23:59 год 13 травня 2025 року згідно встановленої процедури.
   НАГАДУЄМО!
   Соцпослуги, які у фокусі проєкту:
   формування життєстійкості; раннє втручання; денний догляд дітей з інвалідністю (підгрупи А); супровід під час інклюзивного навчання (асистент дитини); тимчасовий відпочинок для батьків, що здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю; транзитне підтримане проживання/учбова соціальна квартира (будинок) для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа від 16 до 23 років, які перебувають на квартирному обліку та/або соціальному квартирному обліку за місцем їх походження або проживання; соціальний супровід сімей ж дітьми, які перебувають в СЖО; соціальний супровід сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.
   Розмір одного малого гранту становить до 60 тис. доларів США (за курсом гривні до долара США, встановленим ООН).