Питання реабілітації дітей з інвалідністю у період війни набуває особливої актуальності.
   В області запроваджено комплексний підхід до забезпечення державних і місцевих соціальних гарантій сім’ям, у яких виховуються діти з інвалідністю. Одним із напрямів підтримки для вказаних сімей є проведення реабілітаційних заходів для дітей з інвалідністю.
  
   У 2025 році реабілітаційні послуги отримали 2200 дітей з інвалідністю.
   З державного бюджету було спрямовано 9,8 млн грн на реабілітацію 510 дітей з інвалідністю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 309, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю.
   Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один із батьків дитини чи її законний представник разом із заявою подає до уповноважених осіб з питань соціального захисту населення виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, центрів надання адміністративних послуг (із пред’явленням оригіналів) копії таких документів:
   • паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;
   • свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, що посвідчує особу дитини;
   • індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
   • виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України;
   • документа, який підтверджує статус дитини-сироти / дитини, позбавленої батьківського піклування;
   • документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи.
  
   Послуги з реабілітації надаються безплатно в межах граничної вартості реабілітаційних заходів для однієї дитини та визначаються за ступенем обмеження життєдіяльності і не можуть перевищувати:
   • для дітей з І та ІІ ступенем обмеження - 16 тис. гривень;
   • для дітей з ІІІ ступенем обмеження - 25 тис. гривень;
   • для дітей сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, з І та ІІ ступенем обмеження - 24 тис. гривень;
   • для дітей сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, з ІІІ ступенем обмеження - 37,5 тис. гривень.
  
   6 березня 2026 року в область надійшли кошти у сумі 9,9 млн грн з державного бюджету, які спрямовані міськрайуправлінням соціального захисту населення для надання реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю.
   Реабілітаційну установу, у якій дитина проходитиме реабілітацію, обирає один із батьків чи законний представник дитини з інвалідністю. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за посиланням: https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej або безпосередньо в управліннях соціального захисту населення під час прийому. До переліку включено 154 реабілітаційні установи.
   За детальнішими роз’ясненнями щодо надання реабілітаційних послуг можна звернутися до Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА за телефоном 0532 68 12 34.

  Із січня 2025 року в Пирятинській громаді в Центрі надання соціальних послуг діє послуга раннього втручання. Це реальна і доступна підтримка для родин, у яких виховуються діти віком до чотирьох років. Нині допомогу фахівців отримують 10 сімей. Ці родини залишаються, бо бачать результат і відчувають підтримку.
  
   Анна Лісова – мама восьмимісячної дівчинки і послугу раннього втручання отримує буквально з моменту народження малечі. Почула про таку послугу і сама звернулась до Центру.
   «Для мами первістка, без досвіду, це надзвичайно важливо, адже це і живе спілкування, і зрозуміла інформація. Я отримала багато корисних порад щодо вправ для розвитку дитини, ігор. Усе це допомагає і додає впевненості», – розповідає Анна.
  
   Раннє втручання – це комплексна робота не лише з дитиною, а й з усією родиною. В межах проєкту малого гранту для надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та/або послуги раннього втручання для мам, які користуються послугою раннього втручання, було організовано тренінг «Ресурсна мама». Психологиня Центру надання соціальних послуг Олена Бондаренко говорила з жінками про прості, але надзвичайно важливі речі: де мама бере ресурси, на що їх витрачає і чому так важливо вчасно подбати про себе. Бо щаслива й здорова мама – це щаслива й здорова дитина. А мама, яка перебуває у стані постійного виснаження, не зможе дати дитині того тепла і спокою, яких вона потребує.
  
   Поки мами мали можливість приділити час собі, фахівці надання послуги раннього втручання працювали з дітками. Раннє втручання у Пирятинській громаді – це про підтримку поруч, про фахову допомогу і про відчуття, що ти не одна.
  
   Отримати послугу раннього втручання можна у Пирятинському центрі надання соціальних послуг за адресою: м.Пирятин, вул.Соборна, 19.

  Під час війни на систему соціального захисту населення припало особливо багато викликів. Цей період став серйозним випробуванням для соціальної сфери, кожної громади та установи. Водночас завдяки злагодженій роботі органів соціального захисту Полтавщина змогла адаптуватися до нових умов, забезпечити реалізацію бюджетних соціальних програм та надати необхідну підтримку тисячам жителів області й внутрішньо переміщеним особам.
   Сьогодні понад 90 тисяч людей охоплено соціальними послугами відповідно до їхніх потреб через мережу надавачів соціальних послуг територіальних громад. Щороку понад 1800 соціальних робітників надають соціальні послуги 17 тисячам одиноких та одиноко проживаючих громадян, які втратили працездатність і не здатні до самообслуговування.
   У період війни забезпечено прийняття рішення про надання соцпослуг в одноденний термін з моменту звернення.
   Змінилися завдання, з’явилися нові пріоритети, розширився перелік послуг та форм роботи. Незмінними залишилися лише люди, які попри всі труднощі й виклики роблять усе можливе, щоб той, хто потребує допомоги та підтримки, її отримав.
   З метою популяризації професії соціального працівника, підвищення поваги до їхньої нелегкої праці та викликів, з якими вони стикаються під час надання соціальних послуг у період воєнного стану, на інформаційних ресурсах Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА публікуватиметься цикл розповідей про роботу соціальних працівників області.
   Кожна така історія — це розповідь про людину, яка щодня своєю працею допомагає іншим долати життєві труднощі. Однією з них є Світлана Миколаївна Кривобік — соціальний робітник відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру надання соціальних послуг Котелевської селищної ради.
   Уже понад п’ятнадцять років вона щодня піклується про людей. Зараз під її опікою перебувають 14 жителів громади — самотньо проживаючі особи похилого віку та люди з інвалідністю, які отримують соціальну послугу «догляд вдома».
   До кожного підопічного Світлана Миколаївна ставиться з повагою та розумінням, знаходить індивідуальний підхід, підтримує добрим словом і віддає частину свого душевного тепла.
   Для неї ця робота — не просто виконання службових обов’язків, а насамперед покликання. Це щоденні зустрічі, допомога у побуті, сприяння у вирішенні життєвих питань, придбання продуктів та ліків, а головне — людське спілкування, якого так потребують її підопічні. Нерідко вона стає для них співрозмовником, порадником і людиною, якій довіряють найважливіше.
   Відкрита, уважна та небайдужа, Світлана Миколаївна ніколи не залишається осторонь чужих проблем і завжди намагається допомогти у їх вирішенні.
   Саме завдяки таким людям система соціального захисту щодня залишається надійною опорою для тих, хто цього потребує. Адже справжня сила суспільства вимірюється здатністю допомагати одне одному.

  Коли важливо почути одне одного: на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи Обласного центру соцслужб фахівці соціальної сфери та прийомні батьки говорили про захист найкращих інтересів дітей.
  Днями для представників Полтавської, Щербанівської, Новосанжарської, Решетилівської, Карлівської, Кобеляцької та Скороходівської територіальних громад відбувся семінар, присвячений визначенню найкращих інтересів дитини.
  Серед учасників - фахівці із соціальної роботи, керівники центрів надання соціальних послуг, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, опікуни та піклувальники та інші спеціалісти, які працюють із дітьми та родинами.
  Семінар проведено в межах реалізації проєкту UNICEF Ukraine «Кращий догляд» який реалізується СОС Дитячі Містечка Україна за підтримки Уряду Канади. Його мета — сприяти глибшому розумінню принципу найкращих інтересів дитини та посилити взаємодію між родинами і фахівцями, які працюють у системі захисту дітей.
  Тренерка, психологиня Полтавського обласного центру соціальних служб Оксана Помогайбо розповіла: «Це не перша тепла зустріч у такому форматі, де збираються прийомні родини, батьки-вихователі, патронатні вихователі і фахівців, які беруть участь у прийнятті рішень щодо дітей. Для нас важливо почути думку кожного учасника цього процесу, щоб родини і спеціалісти могли знаходити спільну мову та діяти разом в найкращих інтересах дітей. Адже за кожним рішенням стоять складні життєві історії і долі дітей. Наше завдання — бути тими, хто їх чує і допомагає забезпечити їм захист, турботу та можливість зростати щасливими».
  Під час семінару учасники працювали у двох групах. Приймаючі родини обговорювали бар’єри та виклики, з якими стикаються у вихованні дітей і взаємодії із системою соціальної підтримки. У цей час фахівці соціальної сфери аналізували ці ж питання зі свого професійного боку. Після цього учасники об’єдналися для спільного обговорення — щоб знайти спільні рішення та напрацювати рекомендації, які допоможуть громадам ефективніше працювати заради найкращих інтересів кожної дитини.

  У сучасному світі фахівців з ментального здоров’я – важлива складова для функціонування низки галузей: соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, реальному секторі економіки, а в більшості випадків – мають наскізний характер.
  Дійсно, запит на психологічну допомогу, особливо на тлі агресії ворога, постійного стресу, кризових явищ та непоправних втрат, підтверджує – висококваліфіковані психологи потрібні, їх підготовка – важлива, а навички – мають бути максимально відпрацьовані на практиці з розумінням проблем та травм, з якими може людина звернутись про допомогу.
  Одним із прикладів міждисциплінарного підходу з використанням інструментів психосоціальної підтримки є діяльність «Простору захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус)». Простір, який облаштовано за підтримки Дитячого фонду ООН (UNICEF), третій рік діє як спеціалізована служба Полтавського обласного центру соціальних служб.
  Днями до Простору завітали студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» спеціальності «Психологія», які не лише мали змогу ознайомитись з методикою «Барнахус» по роботі з дітьми в рамках кримінальних проваджень, а також і отримати практичні навички.
 Про важливість чутливої та довірливої комунікації, підтримки невимушеної атмосфери спокою та відсутності загрози, взаємодії з правоохоронними органами та місцевими соціальними службами студентам розповідали членкині команди Барнахус, психологині та тренерки обласного центру соцслужб.
  «На сьогодні завдяки функціонуванню Простору вдалось в тій чи іншій мірі надати допомогу для майже 450 дітей. Це не просто статистика процесуальних дій, яка також вражає (примітка: за період діяльності ініціативи тут проведено 529 процесуальних дій), а долі та маленькі особистості, які стикнулись з травмівними подіями чи життєвим досвідом до якого не були готові ні фізично, ні морально. Тому завдання Простору не лише провести допит, а й захистити дитину від наслідків травмівної події, повторної віктимізації. Встановити контакт забезпечити довірливий стосунок для щирості відповідей , з метою встановлення справедливості, для належного покарання кривдника» - коментує координаторка Простору, психологиня Людмила Дерев’янко
  Командою Простору Барнахус, до складу якої входять психологи, які орієнтовані на роботу з дітьми та підлітками, проведено для студентів стимуляційне інтерв’ю, де студенти мали змогу приміряти до себе різні ролі учасників процесуальних дій, які відбуваються на базі центру.

  За участі заступниці Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Інни Солодкої відбулась онлайн нарада для областей присвячена актуальним питанням реалізації механізму компенсацій за догляд за особами, що потребують сторонньої допомоги на професійній та непрофесійній основі. Участь у нараді взяли представники Департаменту соціального захисту населення ОВА.
  Механізми державної підтримки осіб, які потребують стороннього догляду реалізуються як через систему надання соціальних послуг, так і через додаткові інструменти підтримки – компенсаційні виплати за здійснення доглядових послуг. Відтак, Постановами Кабінету Міністрів України (№ 859 та № 1040) визначено порядок призначення та виплати компенсацій фізичним особам, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю та похилого віку, які потребують сторонньої допомоги.
  Така компенсація залежить від того на якій основі людина з числа уразливої категорії, забезпечена доглядом: професійній чи непрофесійній.
  В поточному році таку виплату отримують 1126 осіб, з них:
  - 1024 особи, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (постанова № 859), середній розмір допомоги становить 2211 грн.
  - 102 особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (постанова № 1040), середній розмір компенсації становить 7663 грн.
  В минулому 2025 році за кошти місцевого бюджету територіальних громад області на забезпечення такої компенсації спрямовано понад 45 млн. грн.
  
  Довідково:
  Відтак під доглядом на непрофесійній основі розуміють обслуговування людини, яка належить до уразливої категорії, без провадження підприємницької діяльності. Зазвичай його здійснюють члени родини, які не проходити спеціального чи додаткового навчання та спільно проживають з особою за якою доглядають.
  Відповідно компенсація за здійснення догляду на непрофесійній основі (Пост КМУ 859) призначається особам, які здійснюють догляд за:
   особами з інвалідністю I групи;
   дітьми з інвалідністю;
   дітьми з тяжкими захворюваннями, яким не встановлено інвалідність.
   особами похилого віку з когнітивними порушеннями;
   невиліковно хворими, які не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
  Компенсація має адресний характер і визначається з урахуванням доходів сім’ї. Вона виплачується щомісячно та призначається, як правило, на строк до 12 місяців із можливістю подальшого переоформлення.
  
  Догляд на професійній основі (Пост КМУ №1050)– це забезпечення обслуговування спеціально навченими особами, без здійснення підприємницької діяльності, які внесені до Реєстру.
  Зазначена компенсація може призначатися особам, які здійснюють догляд за:
   громадянами похилого віку;
   особам з інвалідністю;
   невиліковно хворим, а також хворим, що потребують тривалого лікування;
   дітям з інвалідністю;
   тяжкохворим дітям, яким не встановлено інвалідність.

  Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко взяла участь у засіданні постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Полтавської обласної ради.
  Відповідно до порядку денного члени комісії розглянули ряд важливих питань, спрямованих на посилення засад соціального захисту населення області, забезпечення місцевих соціальних гарантій, розвитку соціальних послуг, а отже – підтримку уразливих категорій громадян.
 Зокрема, Людмила Корнієнко доповіла про виконання Комплексної програми соціального захисту населення в попередньому періоді, яка є найбільш змістовним цільовим інструментом підтримки населення обласного рівня..
  Заходи програми на постійній основі актуалізуються та доповнюються з урахування викликів сьогодення та потреб населення, а головне - відповідають державним пріоритетам соціальної політики, підтвердили свою затребуваність та ефективність в доповнення до державних та місцевих програм соціальних гарантій.
  «Щорічно, в межах виконання програми, до 30 тисяч мешканців області з числа пільгових категорій громадян охоплено підтримкою, в тому числі всередньому до 8 тисяч осіб щороку отримували грошову допомогу. Серед фокус-категорій підтримки: особи, які опинились в складних життєвих обставинах; мешканців області, які потребують лікування від онкології; адресні допомоги відповідно до пільгових статусів. В 2025 році, в контексті засад демографічного розвитку, перелік заходів програми було поширено на підтримку сімей, які народили двійню та трійню, а також осіб, які досягли 100 та 105 річного віку. Одним із надважливих напрямків програми, який збережено і в програмі на поточний період, є трикомпонентна допомога цивільному населенню, постраждалому від актів прямої агресії ворога» - підкреслила Людмила Корнієнко.
  Окрему увагу приділили діяльності обласних закладів системи соціального захисту населення в частині дотримання Державних норм та стандартів надання соціальних послуг, норм житлової площі для забезпечення проживання отримувачів послуги стаціонарного догляду, а також ефективності використання майна обласної комунальної власності.
  Департаментом соціального захисту населення, як органом управління, спільно з адміністраціями закладів забезпечується виконання рекомендацій Управління майном обласної ради, які надані за результатами проведених інвентаризацій.
  Також на засіданні комісії розглянули питання посилення соціального захисту осіб, постраждалих від ЧАЕС катастрофи, що відповідає візії заходів 2026 року приурочених 40-річниці від Чорнобильської трагедії.
  Робота триває.

  Два місяці залишилось до трагічної дати – 26 квітня, коли в Україні та світі будуть згадувати події та безсмертний подвиг ліквідаторів найстрашнішої техногенної катастрофи людства – аварії на Чорнобильській АЕС. В цьому році дата наповнена особливим змістом, адже минають 40-ві роковини трагедії.
  Для Полтавської області та системи соціального захисту підтримка осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС катастрофи завжди перебуває у фокусі уваги, адже попри пройдений час, кожен із майже 17 тисяч мешканців області, зазнав негативних наслідків для здоров’я або втратив близьку людину.
 Постійна взаємодія Департаменту соціального захисту населення ОВА з представниками громадських організацій, які утворені та опікуються інтересами чорнобильців, дозволяє чітко розуміти проблеми та потреби цієї уразливої категорії громадян, залучати їх до процесів прийняття рішень.
  Тому природньо, що для відпрацювання регіональний заходів, приурочених до 40-ї річниці Чорнобильської трагедії долучені представники чорнобильського активу.
  Про це говорили під час робочої наради в Директорки Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмили Корнієнко з керівниками громадських організацій.
  «Цей рік дійсно є особливим, адже дозволить не лише вшанувати пам'ять загиблих героїв, віддячити та підтримати постраждалих, а й привернути увагу до пріоритетності дотримання державних та місцевих гарантій для цієї уразливої категорії. Зрозуміло, що 26 квітня та 14 грудня - є ключовими датами, про те важливим є проведення різнопланових заходів протягом всього року. З урахуванням наданих пропозицій від структурних підрозділів ОВА та громадських організацій, маємо попередній проєкт обласного Плану заходів, який сьогодні детально обговоримо» - зазначила під час зустрічі Людмила Корнієнко.
  Посилення інструментів підтримки з соціального та медичного обслуговування, проведення круглих столів, просвітницьких заходів в закладах освіти та культури, вечорів пам’яті та фото-виставок, вшанування пам’яті через традиційні покладання квітів – все це має забезпечити багатогалузевий підхід та підтвердити, що всі пам’ятають, якою ціною збережено життя майбутніх поколінь.
  За результати обговорення учасники наради дійшли згоди щодо формування Організаційного комітету з проведення у 2026 році заходів з нагоди 40-х роковин трагедії, а також розширення обласного плану додатковими заходами.

  Починаючи з 2020 року після прийняттям Закону України «Про соціальні послуги» відбулось суттєве реформування системи соціального обслуговування населення. Кожен із 40 видів соціальних послуг, які можуть бути доступні громадянам з урахуванням потреб, життєвих обставин та індивідуального підходу має свої особливості. Адже, в першу чергу, соціальні послуги, які працюють поряд з іншими державними соціальними гарантіями, націлені на комплексну підтримку та подолання обставин в яких опинилась людина чи родина.
  Безперечно «блок» доглядових послуг завжди буде більш затребуваним серед населення, адже потребує довготривалих заходів підтримки, міждисциплінарної допомоги, а подекуди і додатково-матеріально технічної бази та кадрового забезпечення для організації надання цих послуг.
 Стаціонарний догляд на сьогодні є найбільш ресурсно затратною соціальною послугою, оскільки передбачає цілодобове проживання, не менш ніж 4 разове харчування, медичне спостереження, догляд, реабілітацію та організацію дозвілля для людей, які втратили здатність до самообслуговування.
  Про те чому важливо розвивати послугу стаціонарного догляду та інші доглядові послуги в громадах поспілкувались з Директоркою Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмилою Корнієнко та підготували для Вас відповіді на ключові питання.
  
 - Обслуговування мешканців громад на базі закладів або послуга стаціонарного догляду. Людмила Василівна, розкажіть будь-ласка, хто може отримати цю послугу та в чому зміст її заходів.
  - Щороку послугу стаціонарного догляду на Полтавщині отримують понад 2,2 тисячі мешканців. Це особи похилого віку та особи з інвалідністю, які в силу вікових змін, стану фізичного, когнітивного та ментального здоров’я не можуть забезпечити своє самостійне побутове обслуговування та проживання, а також потребують сторонньої допомоги. Особа, відповідно до своїх індивідуальних потреб, яка отримує послугу стаціонарного догляду відповідно до стандарту забезпечується закладом: умовами проживання, харчуванням, допомогою в побуті (підтримання гігієни, перевдягання тощо), спостереженням за станом здоров’я та медичним доглядом, реабілітаційними процедурами. Важливим є підтримка соціальних відносин та адаптації особи через збереження родинних зв’язків та комунікації, організацію заходів змістовного дозвілля. Попри рудименте бачення діяльності таких закладів, людина там в жодному випадку не потрапляє в ізоляцію. За бажанням та потребою, особа може брати відпустку та повертатись додому, відбувати на лікування, якщо наприклад потребує операції, або вибути із закладу по заяві, якщо змінились життєві обставини або покращився стан здоров’я.
  - А як щодо внутрішньо переміщених осіб? Чи розповсюджується така послуга на цю категорію громадян? Чи є якісь особливості або обмеження?
  - Внутрішньо переміщені особи, які в тому числі прибувають в область в межах евакуаційних заходів, зберігають за собою всі права та свободи, як і місцеві мешканці, адже послуга «йде за потребою» людини без прив’язки до статусу та категорії уразливості. Зокрема за період воєнного стану до обласних закладів влаштовано 318 осіб з числа ВПО, в тому числі 57 осіб в межах заходів евакуації у співпраці з Товариством Червоного Хреста України, БО «Схід СОС», ГО «Океан Добра». Додатково 109 осіб з числа ВПО отримували послуги в стацвідділенях громад. Внутрішньо переміщені особи, відповідно до їх потреб, беруться на обслуговування за спрощеною процедурою, що дозволяє вирішувати питання в одноденний термін.
  
  - Ви зазначили, що надання послуги стаціонарного догляду здійснює заклад. Де на сьогодні особа може отримати послугу в Полтавській області.
 - На жаль в нашому суспільстві сформувався усталений стереотип, що основне в стаціонарному обслуговуванні – це проживання. Але не варто плутати надання «даху над головою» або притулку з послугою стаціонарного догляду. Стаціонарний догляд – це в першу чергу обслуговування та кваліфікована постійна допомога. Цей інструмент використовується, коли громада вже вжила всі попередні доступні заходи підтримки: взяла на обслуговування на дому – коли соцпрацівники відвідують та допомагають за місцем проживання, забезпечила натуральною допомогою, вирішила питання житлових умов через дрібний ремонт, відновлення інженерних мереж тощо. Якщо у питанні забезпечення догляду вдома та надання натуральної допомоги система на рівні громад працює злагоджено, спостерігається стабільний рівень покриття послуг та взяття на обслуговування нових отримувачів, то питання надання послуг стаціонарного догляду покривається виключно за рахунок функціонування обласних будинків інтернатів. Сьогодні в області діють 14 будинків-інтернатів, пансіонатів, в яких отримують послуги майже 2 тисячі осіб. Не менш важливо, що майже 70 % підопічних мають складні системні порушення ментального здоров’я та отримують послуги в закладах психоневрологічного типу. Додатково область має релокований заклад – Бахмутський психоневрологічний будинок-інтернат, який забезпечує обслуговування 100 ВПО з Донецької області. На місцевому рівні послугу надають 11 стаціонарних відділень в 10 територіальних громадах: орієнтовно для 260 осіб і це виключно геріатричний тип.
  - Якщо особа потребує соціальних послуг, зокрема послуги стаціонарного догляду, куди вона може звернутись за отриманням.
 - Стаціонарні відділення на сьогодні діють в Диканській, Решетилівській, Градизькій, Семенівській, Пришибський, Великосорочинській, Комишнянській, Миргородській, Шишацькій та Пирятинській громадах. Проте, це не обмежує мешканців інших громад в доступі до такої послуги. Для цього особа може звернутись із заявою до органу соціального захисту населення, центру надання соціальних послуг або територіального центру, ЦНАПу за місцем проживання. Далі соціальні працівники здійснюють оцінку потреб та сприяють оформленню необхідних документів.
 - Враховуючи об’єктивні потреби мешканців та виклики, які сьогодні принесла війна, чи достатнім є наявна доглядова соціальна інфраструктура і які фактори негативно впливають на її розвиток.
  - Безперечно чинне законодавство підкреслює, що забезпечення потреб населення в соціальних послугах має здійснюватися в першу чергу на рівні територіальних громад. На сьогодні за рахунок використання механізмів міжмуніципальної співпраці, соціальні послуги надаються у всіх територіальних громадах, навіть там, де відсутній власний комунальний заклад. Натомість, забезпечення доглядових послуг для осіб старшого віку та з інвалідністю, таких як притулок, підтримане проживання, а особливо стаціонарний догляд в першу чергу є значним навантаженням для громади. Придатна матеріально-технічна база, яка відповідає вимогам та нормам безбар’єрності, можливість облаштування ліжко-місць із розрахунку не менше 7 кв. м. на особу, матеріальне забезпечення функціонування закладу, а найголовніше кадрове забезпечення – це основні стримуючи фактори для невеликих громад. Якщо громада зацікавлена у запровадженні послуги та має придатне приміщення, до підтримки з облаштування умов активно долучаються донорські партнерські організації. Вже маємо успішні кейси такої співпраці по Котелевській та Зіньківській громадах, які вже на завершальному етапі ремонтних робіт. Також, враховуючи ініціативність та бачення окремих громад, зараз спільно відпрацьовуємо створення відділень підтриманого проживання при їх ЦНСП в Кременчуцькому та Лубенського районів. Якщо громада зацікавлена та готова до системної роботи за цим напрямом, Департамент завжди відкритий до співпраці, готовий надати методичний та організаційний супровід, сприяти пошуку партнерів та підготовці конкурсних заявок.
  
  - На завершення, а чи є на сьогодні стимулюючі програми підтримки надання таких послуг на рівні держави, які можуть вмотивувати громаду розвивати цю послугу.
  - Наразі вся соціальна політика в частині соціального обслуговування переходить на формат соціального замовлення та оплати послуг, а не утримання закладів. Для послуг «без проживання» це виправдано, адже надає можливість формувати конкурентний ринок надавачів послуг, а тому числі позабюджетного сектору. Але якщо детально вивчити реальний стан справ, для прикладу по Полтавській області, із 121 надавача соціальних послуг, які наразі в державному Реєстрі, до недержавного сектору відносяться тільки 36 надавачів (Примітка: громадські та благодійні організації, приватні підприємства, спілки тощо). Лише 8 надавачів – забезпечують послуги з проживанням, з яких тільки 2 – догляд стаціонарний. Адже ця послуга не одномоментна, вона може надаватись особі не один рік, а отже вимагає кваліфікованого персоналу та придатної бази, яка утримується, ремонтується та оновлюється. На рівні Уряду діє ряд пілотних та експериментальних проєктів, які дають можливість громаді отримали відшкодування за надані доглядові послуги з фокусом на маломобільних ВПО. Зокрема в області є кейси по запровадженню механізму «гроші ходять за людиною» за Постановою КМУ від 6 серпня 2024 р. № 888. За цією ініціативою Диканська громада отримує компенсацію за надання стаціонарного догляду для 6 осіб, які мають статус ВПО. Відпрацьовуємо можливість участі центрів надання соцпослуг в ІІ етапі ініціативи «1169» (Примітка Постанова КМУ від 17.09.2025 № 1169) якою передбачено оплату з держбюджету послуг притулку та підтриманого проживання для маломобільних ВПО. Тому кожна громада, яка відкрита до проблем та потреб своїх мешканців, а головне зацікавлена у їх вирішенні може обрати для себе найоптимальніший шлях місцевого розвитку – використати доступні інструменти підтримки, поєднати наявні та залучити додаткові ресурси.
  Безперечно, маємо омріяну мету, щоб кожна територіальна громада створила свій «міні-пансіонат» захищеної старості та підтримки ментального здоров’я, а послуга стаціонарного догляду, як і інші доглядові соцпослуги – підвищила свою якість та доступність для населення.
  
  Підводячи підсумки нашого спілкування з Директоркою Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмилою Корнієнко маємо надію, що надали відповіді на важливі питання. Додаткова консультація щодо організації та розвитку соціальних послуг на місцевому рівні доступна в профільному відділі Департаменту за телефоном (0532)68-12-64.
  Дійсно, на сьогодні догляд та підтримка громадян похилого віку визначена низкою національних стратегій, зокрема Стратегією демографічного розвитку України до 2040 року, Національною стратегією із створення безбар'єрного простору, Стратегією деінституалізації, тому кожна місцева ініціатива, кожне нове створене відділення та ліжко-місце; кожна людська доля, яка отримала підтримку та гідну старість є важливим внеском в загальну справу – формування Полтавщини як соціально орієнтованої області.
  
  За матеріалами
  Департаменту соціального захисту населення ОВА
  https://www.facebook.com/dsznpoltava/"

  Надання соціальних послуг особам та родинам в складних життєвих обставинах чітко регламентовано нормативно-правовими актами та Державними стандартами надання таких послуг. Як і будь-яка сфера життєдіяльності, система соціального обслуговування населення ґрунтується на спроможній мережі надавачів соціальних послуг, які забезпечують підтримку населення з урахуванням їх потреб та індивідуального підходу.
  Важливо, що надавачами соціальних послуг вважають установи, заклади та організації, які незалежно від форми власності, фактично надають соціальні послуги та відповідають критеріям діяльності таких суб’єктів, а отже обов’язково внесені до Реєстру надавачів соціальних послуг.
  
 Сервіс є складовою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), з яким Департамент соціального захисту ОВА та органи соцзахисту виконкомів тергромад активно працюють з 16 лютого 2023 року.
  Реєстр забезпечує механізм прозорості ринку надавачів соціальних послуг. Завдяки його функціонуванню держава та органи соціального захисту населення мають доступ до інформації про всіх надавачів соціальних послуг.
  На сьогодні до Реєстру надавачів соцпослуг від Полтавської області включені 121 організація, з яких зокрема 66 комунальні заклади тергромад (47 ЦНСП, 8 Терцентрів, 8 ЦСС, 3 центри реабілітації), 36 недержавних надавачів соцпослуг.
  
  Простими словами для чого це потрібно і чому це важливо?
  
  Враховуючи глобалізаційні процеси та важливість залучення додаткових ресурсів для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та країни в цілому, саме включення надавача до державного Реєстру є обов’язковою умовою для участі в :
   - експериментальних та пілотних проєктів, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів;
  - проектах та ініціативах з отримання грантової (міжнародно-технічної) та благодійної допомоги для забезпечення реагування на виклики війни, роботи з постраждалим населенням та уразливими категоріями громадян;
   - цільових програмах та заходах різного рівня, спрямованих на розвиток соціальної сфери.
  
  Куди необхідно звернутися для реєстрації організації у Реєстрі
  
  Суб’єктами реєстрації визначено виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до Порядку забезпечують ведення Реєстру.
   Прийняття документів/відомостей, що подаються для внесення до Реєстру забезпечуються Реєстраторами - посадовими особами суб’єкта реєстрації, які мають відповідні права доступу до Реєстру https://poda.gov.ua/documents/146587
   Офіційна реєстрація організації, як надавача соціальних послуг дає можливість потенційним отримувачам соціальних послуг дізнатися про організацію та доступні послуги. Крім того, це змога претендувати на участь у експериментальних проєктах, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів.
  
  Які способи подачі заяви для внесення організації до Реєстру
   Щоб організацію внесли до Реєстру, необхідно подати відповідну заяву:
  онлайн — через Соціальний портал Мінсоцполітики. Там буде доступний кабінет надавача соціальних послуг https://soc.gov.ua ;
  у письмовому вигляді — звернувшись до реєстратора за місцем юридичної реєстрації організації. Це органи соціального захисту населення (ОСЗН) та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
  
  Який перелік документів необхідно подати для внесення організації до Реєстру
 Основними є два документи — сама заява та перелік соціальних послуг, які надає організація. Ознайомитися із повним переліком документів можна за посиланням: https://poda.gov.ua/documents/146587
   Термін розгляду заяви — до 5 робочих днів.
  
  Як змінити реєстраційні дані
  Якщо відбулися зміни у організації, наприклад, адреса надання послуги, контактні дані, перелік соціальних послуг необхідно повідомити про це реєстратора. Для цього потрібно подати заяву: онлайн або письмову та документи, що підтверджують відповідні зміни.
 Важливо: якщо організація припиняє свою діяльність, у такий же спосіб можна подати заяву про виключення з Реєстру.
  
  Як сформувати витяг з Реєстру надавачів соціальних послуг
  Витяг з Реєстру можна отримати як у паперовій формі, звернувшись до реєстратора, так і в електронному вигляді. Така опція доступна на головній сторінці Соціального порталу Мінсоцполітики. Натиснувши ,,Сформувати витяг”, ви будете перенаправлені до форми заповнення, в якій заповнюєте необхідні поля.
  
 Департамент соціального захисту населення облвійськадміністрація заохочує заклади та організації, які планують розширювати сферу своєї діяльності та підтримувати населення як надавачі соціальних послуг «легалізувати» свою діяльність та внести дані до Реєстру.
  Довідкова інформація та консультації щодо включення до Реєстру надавачів доступні за телефоном відділу надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА (0532) 68-12-64.

  Міжнародна підтримка та партнерство – невід’ємна складова у забезпеченні процесів розвитку, відновлення та реагування на кризові стани. Вчора Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко зустрілась з представниками саб-офісу Агентства ООН у справах біженців під час якої мала змогу обговори нагальні потреби області з питань підтримки уразливих категорій громадян.
  
  Фокус уваги – посилення соціального захисту осіб з інвалідністю та похилого віку, в тому числі які є внутрішньо переміщеними та евакуйованими особами.
  
  «На сьогодні в області 374 тисяч осіб пенсійного віку, з яких 38 тисяч – мають статус ВПО. На жаль, зберігається динаміка по зростанню і кількості осіб з інвалідністю – як одного з наслідків негативного впливу війни.Тому розвиток соціальних послуг на місцевому рівні, розширення доглядової інфраструктури громад, створення налагодженої автономної системи виявлення-перенаправлення-обслуговування - є не вимушеною даниною реформам та змінам, а реальною вимогою сьогодення. Адже одиноко проживаючі особи, які в силу віку та стану здоров’я потребують догляду, не можуть бути поза увагою громади та системи соціального захисту» - підкреслила Людмила Василівна.
  
  Враховуючи об’єктивну потребу, партнери обговорили перспективи запровадження послуг притулку та підтриманого проживання в зацікавлених громадах, які мають спроможного надавача соціальних послуг та придатну матеріальну базу. Найближчим часом запланували спільні візити на такі об’єкти, а також ознайомлення з станом ремонтних робіт у відділеннях стаціонарного догляду центрів соціальних послуг Котелевської та Зіньківської громад, які отримали підтримку від УВКБ ООН та виконавчих партнерів.
  
  Додатково обговорили заплановані заходи та ініціативи з посилення інструментів соціальної адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Саме якісний соціальний супровід, дієва допомога в пошуці належних умов проживання та надання «стартової» фінансової підтримки є важливим поштовхом для особи та родини остаточно асимілюватись в житті приймаючої громади.
  
  Працюємо спільно задля створення якісних та доступних соціальних послуг наближених до потреб населення.

  Днями відбулось чергове засідання «Коаліції 1325 Полтавщина» - неформальне міжгалузеве об’єднання представників експертного середовище, покликане забезпечити локалізацію виконання у Полтавській області резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та Національного плану дій з її виконання, сприяння реалізації ініціатив, направлених на підтримку участі жінок та дівчат у процесах відновлення миру.
   Окрім розгляду питань порядку денного, під час зустрічі розглянуто мотиваційні листи організацій, які зацікавлені у співпраці в межах Коаліції, а також їх готовність до участі в інших спільних активностях спрямованих на посилення ролі жінок в процесах відновлення.
   Відтак, за результатами обговорення та голосування «Коаліція 1325 Полтавщина» поповнилась 4 новими партнерами, а саме:
   ГО «ОсвіЧую» (м. Решетилівка) – організація, яка реалізовує низку важливих ініціатив, спрямовані на підтримку та розвиток жінок і дівчат, з фокусом на осіб з інвалідністю, а також проведення заходів, зустрічей та обміну досвідом із практичними психологинями та лідерками; проведення тренінгів для педагогинь з комунікацій -підвищення професійних компетенцій та навичок ефективної взаємодії з учнями та колегами.
   Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області – установа, яка заснована ДСНС України та Полтавською ОВА як ключовим закладом післядипломної освіти в сфері цивільного захисту населення. ороку понад 2 тис. осіб проходять навчання на базі Центру щодо організації і здійснення заходів з питань цивільного захисту. Також, Центр забезпечує надання інших освітніх послуг та методичного супроводу субʼєктів господарювання, що проводять навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, аварійних ситуаціях та в умовах терористичного акту.
   ГО «Центр освіти дорослих Полтавщини» (м. Полтава) – організація спеціалізується на концепції Lifelong Learning (навчання впродовж життя), яка є фундаментальним інструментом адаптації в умовах конфлікту та пост-воєнного відновлення. У своїй роботі підтримують парадигму що безпека — це не лише відсутність бойових дій, а й економічна самостійність, психологічна стійкість та активна участь жінок у прийнятті рішень. Мають значний експертний, а головне практичний досвід з розробка та проведення навчальних програм для жінок (зокрема ВПО, дружин ветеранів та жінок з вразливих груп) щодо перекваліфікації, розвитку soft skills та фінансової грамотності; формування лідерських якостей у жінок; проведення тренінгів зі стресостійкості та протидії вигоранню, що є критично важливим для жінок, які працюють у секторі безпеки або займаються волонтерством та інші суспільно важливі ініціативи.
   Головне Управління Національної соціальної сервісної служби у Полтавській області – установа, яка відповідно до покладених завдань здійснює заходів державного контролю та моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, за належним рівнем доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних категорій населення та за дотриманням прав дітей. Основний фокус у діяльності приділяється питанням запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству, розбудові мережі спеціалізованих служб підтримки, наданню державних гарантій та соціальних послуг постраждалим особам, а також посиленню міжвідомчої взаємодії.
   Вітаємо нових партнерів у спільноті експертів «Коаліції 1325 Полтавщина», яка на сьогодні налічує 53 підписанта з числа представників громадських організацій, експертів, структурних підрозділів ОВА, правоохоронних органів, закладів вищої освіти.

  Відбулась перша онлайн-сесія в межах марафону «Публічна служба без бар'єрів», який організований Національним агентством України з питань державної служби спільно з Вищою школою публічного управління, до якого долучились співробітники Департаменту соціального захисту населення ОВА, Полтавського обласного центру соціальних служб, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
   Освітній онлайн-марафон триватиме з 17 лютого до 07 квітня 2026 року та передбачає 9 онлайн освітніх сесій спрямованих:
   - на формування у слухачів системне розуміння принципів та інструментів державної політики безбар єрності;
   - надання практичні навички їх застосування у щоденній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема у сферах надання публічних послуг, комунікації, культури, просторової доступності та захисту грав осіб з інвалідністю.
   Сьогодні під час першої інформаційної сесії, яка присвячена безбар’єрності у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, відбулась презентація нового освітнього серіалу для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування «Публічна служба без бар’єрів».
   Як побудувати доступну комунікацію, зробити робоче місце інклюзивним чи запустити сервіс без барʼєрів? Відповіді на всі питання про безбарʼєрність зібрали в новому освітньому серіалі на Дія.Освіта «Публічна служба без барʼєрів», який доступний за посиланням https://osvita.diia.gov.ua/courses/public-service-without-barriers та передбачає отримання сертифікату за результатами тестування.
   Серіал — максимум практичних порад для тих, хто хоче розвивати інклюзивне суспільство в Україні. За сім серій дізнаєтеся, як:
   проводити аудит фізичної доступності;
   робити сайти та документи зручними для всіх;
   комунікувати просто — без незрозумілих термінів і канцеляризмів;
   виявляти барʼєри та складати реальні плани змін.
   Під час презентації серіалу Наталія Алюшина, Голова НАДС , наголосила: «Війна змінює суспільство і його потреби. Тому безбар’єрність — це не лише про доступність, а й про спроможність відповідати на нові виклики».
   Серед спікерів інфосесії: Радниця-Уповноважена Президента України з питань безбарєрності Тетяна Ломакіна та Заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.
   Освітній серіал створений для платформи Дія.Освіта з ініціативи НАДС у співпраці з радницею — уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності та за підтримки проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», який виконує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні й фінансує Міністерство закордонних справ Данії (Embassy of Denmark in Ukraine)

  Громадська організація «СвітТи» у співпраці з громадською організацією «Рідний Край — Гадяччина» проводить опитування серед дівчат і жінок з інвалідністю Полтавської області.
   У січні 2025 року ГО «СвітТи» реалізувала навчальний інтенсив «Мрій. Дій. Досягай.», спрямований на розвиток лідерських якостей, комунікаційних навичок і впевненості у власних можливостях серед жінок з інвалідністю та ВПО. Наразі організація продовжує діяльність у цьому напрямі, а проведення опитування є частиною етапу масштабування ініціативи для охоплення більшої кількості громад області.
   Мета опитування — визначити потреби, виклики та інтереси жінок з інвалідністю у громадах області для подальшого планування програм підтримки, навчання та розвитку, виявлення викликів, досягнень, життєвих історій та актуальних потреб жінок з інвалідністю, а також збору пропозицій щодо покращення умов життя та залучення до суспільних процесів.
   📝 Отримана інформація допоможе краще зрозуміти реальні потреби жінок та сформувати ефективні ініціативи підтримки.
   🔗 Посилання на опитування: https://surl.li/znmsnj
   Опитування створено ГО «Рідний Край-Гадяччина» та ГО «СвітТи» у межах ініціативи «Жіноче лідерство та підсилення" у межах проєкту «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах», який реалізовується ГО Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
   #безбарєрність

  Держава гарантує безкоштовне оздоровлення для дітей уразливих категорій. Відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11.03.2025 р. Nº 276, першочергове право на безкоштовне оздоровлення мають діти віком від 7 до 18 років, які належать до таких категорій:
   - діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування;
   - діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-24 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
   - діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі чи стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
   - діти, які проживають у населених пунктах розташованих на лінії зіткнення;
   - діти з інвалідністю, здатні до самообслуговування і не мають медичних протипоказань.
   Фінансування послуг здійснюватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ) шляхом прямої оплати оздоровчим закладам, які уклали з Фондом відповідні договори та відповідають критеріям програми, зокрема в ДПУ «Міжнародний дитячий центр «Артек», табори якого функціонують у місті Київ (Пуща-Водиця).
   У разі повного покриття потреби в забезпеченні путівками дітей, які мають першочергове право на безкоштовне оздоровлення, до потреби на розподіл путівок включаються діти, які належать до таких категорій:
   - рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу або в одній прийомній сімʼї;
   - діти, взяті на облік службами у справах дітей як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах;
   - діти, одному з батьків яких встановлено інвалідність І або ІІ групи;
   - діти, які перебувають на диспансерному обліку;
   - діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту;
   - діти, батьки яких загинули від нещасного випадку на виробництві або під час виконання службових обовʼязків, зокрема діти журналістів, які загинули під час виконання службових обовʼязків;
   - діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО);
   - діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф;
   - діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села; талановиті та обдаровані діти — переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінники навчання, лідери дитячих громадських організацій;
   - діти — учасники дитячих творчих колективів та спортивних команд.
  
   Для отримання путівки, батькам або законним представникам потрібно звернутися до уповноваженого органу територіальної громади за зареєстрованим місцем проживання. Контактні телефони в інфографіці.
   Після подання необхідних документів дитину буде взято на облік, і вона зможе отримати путівку на оздоровлення відповідно до черговості.
  
   Довідково: Організація оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги і підтримки, у Полтавській області належить до повноважень Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА. Це дозволяє забезпечити оптимізований облік дітей, прозорий розподіл путівок, контроль за дотриманням встановлених процедур та рівний доступ дітей до державних гарантій.

  Полтавський обласний центр соціальних служб відповідно до своїх повноважень на постійній основі забезпечує підготовку в кандидати в батьки альтернативних форм сімейного виховання.
   Щороку сотні потенційних прийомних батьків, опікунів/піклувальники, усиновлювачів та патронатних вихователів проходять обов’язковий навчальний курс та мають смогу подарувати дитині сімейний затишок та родинне тепло.
   Бути батьками – це одна із найскладніших та відповідальних справ в житті, яка також потребує супервізії, підвищення навичок та опанування нових знань з виховання, комунікації та взаємодії з дітьми у різні вікові періоди.
   Днями тренерки Обласного центру провели триденне навчання з підвищення виховного потенціалу прийомних батьків, батьків-вихователів для 24 учасників. Навчання проведено з метою:
   - підвищення компетентності прийомних батьків та батьків-вихователів у застосуванні ефективних та гуманних методів сімейного виховання, що враховують особливості розвитку та минулий травматичний досвід дитини, з метою створення безпечного, підтримуючого та гармонійного сімейного середовища;
   - розширення батьківських компетентностей прийомних батьків та батьків-вихователів у питаннях підготовки дітей, які виховуються у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, до самостійного життя та поступового виходу з сім’ї, з урахуванням вікових, психологічних і травматичних особливостей дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;
   - підвищення рівня психологічної обізнаності прийомних батьків щодо причин, проявів і наслідків емоційного вигорання, сформувати навички збереження та відновлення особистісного ресурсу в умовах тривалого емоційного навантаження.
   Дякуємо всім за активні та змістовні 3 навчальні дні.

  Сьогодні Директорка Департаменту соцзахисту ОВА Людмила Корнієнко взяла участь у засіданні Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2026 році заходів щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв’язку з 40-ми роковинами катастрофи, чденом якого вона є відповідно до наказу Мінсоцполітики від 12.02.2026 №54.
   Нарада відбулась під головуванням Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна та була присвячена питанням організації заходів на регіональному та місцевому рівнях, метою яких є не тільки вшанування подвигу загиблих героїв, а й посилення соціальної підтримки цієї уразливої категорії громадян. Наразі кожна область та територіальна громада мають розробити та затвердити місцеві плани заходів з нагоди 40-ї річниці трагедії, а також посилити увагу щодо ефективного використання коштів, які спрямовані в межах місцевих програм соціальних гарантій, а також відпрацювати дієві шляхи підтримки чорнобильців. На сьогодні в Полтавські області майже 17 тисяч осіб перебувають на обліку, як постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи, з них – 7,7 тисяч осіб мають статус ліквідаторів.
   Відповідно, заходами Комплексної програми соціального захисту населення передбачено надання як адресної грошової підтримки пільгових категорій чорнобильців, так і забезпечення санаторно-курортного лікування.
   Успішним кейсом в області є інструмент щодо забезпечення медикаментами за рецептами лікарів та зубопротезуванням, на який в минулому році спрямовано понад 4,6 млн. грн з обласного бюджету.
   Департамент соцзахисту ОВА плідно взаємодіє з громадськими організаціями, які створені та опікуються інтересами чорнобильців, тому кожен захід буде відпрацьовано спільно та з урахуванням потреб цієї спільноти.

  Оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують соціальної уваги і підтримки, є одним із важливих напрямів державної соціальної політики, спрямованої на підтримку найбільш уразливих верств населення та забезпечення їхніх соціальних гарантій.
  
   Це не лише можливість для дітей відновити здоровʼя, а й складова комплексної підтримки дитинства та створення належних умов для їхнього розвитку.
  
   Повноваження щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують соціальної уваги і підтримки, у Полтавській області у 2026 році передані до Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА.
  
   Таке рішення спрямоване на оптимізацію обліку дітей, які потребують оздоровлення, забезпечення прозорості процесу надання путівок та підвищення ефективності надання відповідних послуг.
  
   З метою забезпечення єдиного підходу до організації оздоровлення та відпочинку дітей уразливих категорій у Департаменті соціального захисту населення Полтавської ОВА відбулась робоча організаційна нарада з територіальними громадами області.
  
   Під час наради директорка Департаменту Людмила Корнієнко акцентувала увагу присутніх на важливості чіткої та оперативної взаємодії на рівні Департаменту, управлінь соціального захисту населення районів та територіальних громад щодо своєчасного взяття дітей на облік та забезпечення їх путівками на оздоровлення. Відбулася конструктивна розмова щодо чіткого забезпечення виконання функцій та дієвої співпраці.
  
   Окрему увагу приділено забезпеченню соціальних гарантій з оздоровлення для категорій дітей, які мають таке право відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2025 р. Nº 276, дотриманню встановлених процедур оформлення документів, своєчасності надання путівок та забезпеченню контролю за цільовим використанням бюджетних коштів.
  
   Не менш важливим є підтримка ефективної комунікації з батьками або законними представниками дітей.
  
   Батькам або особам, які їх замінюють, для отримання путівки на оздоровлення дитини необхідно звернутися до органу соціального захисту населення територіальної громади за місцем зареєстрованого проживання дитини з метою постановки на відповідний облік.
  
   Департамент соціального захисту населення Полтавської ОВА координуватиме роботу з територіальними громадами, забезпечуватиме методичний супровід та контроль за дотриманням встановлених алгоритмів, щоб кожна дитина, яка потребує підтримки, мала можливість отримати якісний відпочинок і оздоровлення.

  Вчора Управлінням майном обласної ради було проведено семінар з питань застосування нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області.
  Захід, який відбувся у змішаному форматі, відкрив перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко.
  Участь у семінарі взали представники Департаменту соціального захисту населення ОВА, Центр по нарахуванню та здійсненню виплат Полтавської області Обласної комунальної установи внутрішнього аудиту та фінансового контролю обласної ради.
  Під час семінару доповідачами було висвітлено такі питання:
 • Положення про порядок приймання-передачі майна спільної власності (у спільну власність) територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області;
  • Передача майна на праві узуфрукта;
 • Методика розрахунку та порядок використання орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області;
  • Положення про порядок та умови списання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, у тому числі списання майна шляхом продажу.
  Проведення таких заходів сприяє підвищенню рівня правової обізнаності відповідальних осіб та забезпеченню ефективного й прозорого управління майном спільної власності територіальних громад Полтавської області.

  Від початку повномасштабного вторгнення перелік уразливих категорій громадян, на жаль, доповнено ще однією категорії постраждалого населення – особами, які зазнали позбавлення особистої свободи діями ворога.
  Відповідно до чинного законодавства, для осіб стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей зберігаються всі державні соціальні гарантії, зокрема забезпечення санаторно-курортним лікуванням.
  До таких постраждалих осіб належать: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці та особи без громадянства, яких держава-агресор позбавила особистої свободи.
  Військовослужбовці, які одночасно є постраждалими особами і які після проходження реабілітації та оздоровлення змушені будуть повернутися до виконання службових обов’язків, потребують більшої кількості часу для перебування з близькими.
   У вересні минулого року Урядом внесені зміни щодо забезпечення таких громадян санаторно-курортними путівками або грошовою компенсацією, що затверджено Постановою КМУ від 17.09.2025 №1167
  Постраждалі особи мають право на пільгове санаторно-курортне лікування строком 18 календарних днів або на отримання грошової компенсації не пізніше ніж через 12 місяців з дати встановлення факту звільнення з місць несвободи.
  За бажанням постраждала особа може скористатися правом мати одну супроводжуючу особу під час проходження санаторно-курортного лікування в межах державної програми.
   Санаторно-курортний заклад для проходження лікування особа обирає самостійно з переліку 28 установ, які беруть участь у програмі (перелік на сайті Фонду соцзахисту осіб з інвалідність за посиланням https://lnk.ua/be8BA7aN5 ).
   На території Полтавщини діють 4 заклади, які беруть участь у програмі.
   Наразі Мінсоцполітики визначає граничну вартість путівки на 2026 рік, яка в 2025 році становила 16 416 грн на особу.
   Відповідно, гранична вартість путівки для супроводжуючої особи в минулому році становила 11 491 грн (тобто 70% від путівки постраждалої особи).
  Для отримання санаторно-курортного лікування особа має звернутись до органу соціального захисту населення громади або районної військової адміністрації за місцем проживання.
  Довідкова інформація та консультації доступні за телефоном профільного відділу Департаменту соцзахисту ОВА 0532 68 12 34 або безкоштовної обласної «гарячої лінії» з питань соцзахисту 0 800 500 620.

  Стартував ВІДБІР територіальних громад для участі в експериментальному проекті з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах!
  Проєкт реалізується відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1505 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в громадах».
  
  Термін подачі: 09.02.2026 – 06.03.2026 до 16:45
  
  Документи до Фонду подаються:
  • державною мовою
  • на електронну адресу: info_konkurs@ispf.gov.ua
  
  Консультації з питань подання документів до Фонду від територіальних громад:
  відділ організації надання соціальних послуг (044) 293-17-63, (044) 293-17-42 (багатоканальний).
  Графік: щоденно (крім вихідних) 9:00-18:00, п'ятниця до 16:45.
  
  Умови участі, вимоги до уповноважених органів, необхідна інформація для заповнення заяви, перелік документів, які надає територіальні громада для участі у відборі за посиланням:
посилання

  Допомога та підтримка має йти за людиною. На це спрямована соціальна політика, яка ставить за мету місцевий розвиток соціальних послуг відповідно до потреб мешканців. Підвищення їх доступності, якості та наближеності до споживача.
  
  Однією із найпоширеніших послуг є соціальна послуга «догляду вдома» - яка передбачає дії та допомогу соцпрацівників особам з інвалідністю та літнього віку, а також людям, які в силу тривалої хвороби, травми чи стану здоров’я мають суттєві труднощі в самостійному обслуговування та виконанню побутових справ.
  
 Допомога по веденню побуту, приготування їжі, підтримка домашнього господарства, допомога в самообслуговуванні, доставка продуктів харчування та медикаментів, доступ до правової допомоги, оформлення документів та здійснення платежів, взаємодія з іншими інституціями та органами – все це, відповідно до Держстандарту передбачено соціальною послугою догляду вдома.
  
  «Послуга догляду вдома доступна у всіх 60 тергромадах області за рахунок діяльності 47 центрів надання соціальних послуг та 8 територіальних центрів соцобслуговування. Щороку послугою охоплено понад 20 тисяч мешканців з числа уразливих категорій громадян. У поточному році, з огляду на погіршення погодних умов та кризовий стан в енергетиці, в області посилено роботу щодо оперативного виявлення та взяття на додаткове обслуговування одиноко проживаючих громадян. Відтак за січень 2026 року ще 310 осіб взяті на обслуговування надавачами послуг. В цій нелегкій справі задіяно понад 1,8 тисяча соціальних працівників» - прокоментувала Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко.
  
  Якщо Ви потребуєте соціального обслуговування за місцем проживання, Ви можете звернутись з відповідною заявою у своїй територіальній громаді (до органу соціального захисту населення) або надавача соціальних послуг.
 Також доступна можливість звернення у режимі онлайн через Соціальний портал https://soc.gov.ua/services/doglyad-vdoma .
  
  З метою підвищення доступності інформації про надавачів послуг в області створено інтерактивну карту надавачів, яка підтримується в актуальному стані та доступна за посиланням: https://surl.li/uqhaiw

  🩹Ментальне здоров’я – це не окрема тема «для фахівців», а частина нашого щоденного життя: у родині, на роботі, у взаємодії з дітьми та тими, хто поруч.
  
  🌱 Навчитися піклуватися про себе та інших допоможе освітня платформа «Ти як?», створена у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Вона об’єднує курси, розроблені разом із провідними експертами, і буде корисною як спеціалістам, так і всім, хто цікавиться темою ментального здоров’я, прагне опанувати корисні практики та здобути навички щоденної підтримки.
  
 📍Ознайомитися з усіма курсами та обрати потрібний можна за посиланням https://howareu.com/mainpage_course. Навчання безоплатне, а після завершення кожного курсу учасники отримують відповідний сертифікат. Упродовж року таких сертифікатів на платформі видано понад 5 тисяч.
  
  ℹ️ Курси створено для освітньої платформи Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров'я – ініціативи першої леді Олена Зеленська, за підтримки Бюро ВООЗ в Україні World Health Organization (WHO), аналітичного та експертного супроводу Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та громадської організації Безбар'єрність.
  
  🔷 Курс «Профілактика вигорання: розвиток психологічної стійкості на робочому місці»
  Буде корисним як працівникам, так і керівникам. Навчання включає практичні стратегії для створення здорового робочого простору та пояснює, що таке вигорання, чому воно виникає та як йому запобігти на особистому і командному рівнях.
  🔗 За рік на платформі видано майже 2500 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/vygorannya
  
  🔷 Курс «Секрети дитячої поведінки: причини, реакції, рішення»
  Стане у пригоді батькам та опікунам дітей різного віку. Практичний гід допомагає створити безпечне середовище у стосунках і підтримати дитину в складних емоційних станах, а також розповідає про синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
  🔗 Станом на сьогодні на платформі видано 916 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/sekrety-dytiachoi-povedinky-prychyny-reaktsii-rishennia
  
  🔷 Курс «Практичні інструменти роботи з ветеранами та ветеранками війни».
  Призначений для сімейних лікарів та інших медичних працівників. Курс пояснює, як говорити про ментальне здоров’я без стигми, розпізнавати ознаки психологічних труднощів, ефективно взаємодіяти з ветеранами, ветеранками та їх родинами у процесі відновлення.
  🔗 Станом на сьогодні на платформі видано понад 700 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/praktychni-instrumenty-roboty-z-veteranamy-ta-veterankamy-viiny
  
  🔷 Курс «Надмірна тривога у дітей: допомагаймо разом!»
  Для батьків, працівників закладів для дітей, а також підлітків, які відчувають тривожність. Курс розповідає, які чинники зумовлюють тривожність у дітей різного віку, як вона проявляється, а також які практики, способи надання допомоги та вправи допоможуть дитині подолати тривогу.
  🔗 За рік на платформі видано близько 700 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/nadmirna-tryvoha-u-ditei-dopomahaimo-razom
  
  🔷 Курс «Ключі до успішного спілкування та розвитку мовлення»
  Для усіх, хто працює з дітьми у період формування мовлення. Програма містить інформацію про вікові етапи мовного розвитку, а також ефективні інструменти для його покращення та способи подолання труднощів – ігри, практики та поради, які допоможуть на шляху розвитку як батькам, так і дітям.
  🔗 Станом на сьогодні на платформі видано більше 500 сертифікатів. Зареєструватися на курс можна за посиланням: https://howareu.com/kliuchi-do-uspishnoho-spilkuvannia-to-rozvytku-movlennia
  
  ❤️ Кожен курс платформи – це можливість зробити ще один крок до турботи про себе та тих, хто поруч.

  Для підвищення професійний компетенцій фахівців соціальної сфери області, які щодня працюють із людьми, що пережили насильство, зокрема сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією Російської Федерації проти України провели тренінг із запобігання сексуальній експлуатації та нарузі в гуманітарній діяльності (ЗСЕН).
  
  Захід проведено в межах співпраці Центру допомоги врятованим в м.Полтаві та Полтавського обласного центру соціальних служб для понад 70 учасників.
  
  Тренінг був націлений на спеціалістів «на місцях», які безпосередньо взаємодіють із бенефіціарами та мешканцями громад під час реалізації програм допомоги.
  
  Мета: формування спільного розуміння відповідальності гуманітарних працівників і відпрацювання чітких алгоритмів реагування на випадки сексуальної експлуатації та наруги.
  
  Під час навчання учасники:
  - розібрали ключові поняття ЗСЕН;
  - визначили відповідальність гуманітарних працівників;
  - опрацювали алгоритми дій і комунікації;
  - ознайомилися з процедурами розгляду випадків.
  
  Важливість таких заходів безперечно, адже отримані навички допомагають вчасно помічати ризики, правильно реагувати на порушення та будувати гуманітарне середовище, у якому немає місця замовчуванню насильства.
  
  Ключові принципи ЗСЕН:
  - гуманітарна допомога завжди безкоштовна - жодних послуг чи подарунків в обмін;
  - будь-які дії сексуального характеру з боку гуманітарних працівників - неприпустимі;
  - сексуальна експлуатація та наруга - це порушення прав людини;
  - постраждалі мають право на конфіденційну, чутливу та безпечну підтримку;
  - подання скарги не впливає на отримання допомоги;
  - нульова толерантність до сексуальної експлуатації та наруги - базовий принцип гуманітарної діяльності.
  
  У разі виявлення випадків сексуальної експлуатації та наруги (СЕН) або якщо ви постраждали від СЕН, ви можете звернутися за допомогою та подати скаргу такими каналами:
  Офіс Генерального інспектора (IGO) УВКБ ООН (штаб-квартира):
  Електронна пошта: inspector@unhcr.org
  Онлайн-форма звернення: http://www.unhcr.org/igo-complaints.html
  Конфіденційний факс: +41 22 739 73 80
  Єдина міжустановча лінія для України:
  Електронна пошта: seareferral@un.org
  Телефонні лінії: 0 800 309 110 / 0 800 331 800
  Якщо СЕН вчинено працівником БО «БФ Рокада»:
  Електронна пошта: sea.skarga@rokada.org.ua
  Безкоштовна гаряча лінія в Україні: 0 800 502 886
  Безкоштовна міжнародна конфіденційна цілодобова лінія: +1 844 619 0869
  Усі звернення розглядаються конфіденційно. Ви маєте право на безпеку, гідність і захист.
  Навчання та підвищення обізнаності - це інвестиція в безпеку, гідність і довіру.
  Дякуємо всім учасникам за активність, залученість і спільну роботу заради захисту кожної людини.
  
  Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine
  Благодійний фонд «Рокада»

 В обласному центрі відкрили інтерактивну інсталяцію «Кімната, де живе експлуатація» в межах інформаційної кампанії «Тобі це знайомо?». Її мета – привернути увагу до проблеми торгівлі людьми, розповісти про ознаки експлуатації та поінформувати про можливості отримання допомоги для тих, чиї права вже порушили.
  Участь у заході взяли представники Департаменту соціального захисту населення ОВА, який відповідно до своїх повноважень забезпечує регіональну координацію заходів з протидії торгівлі людьми, як пріоритетного напрямку соціальної політики.
  Полтавщина стала сьомим регіоном України, де працюватиме ця інсталяція.
 Це мінімалістична композиція, що поєднує маяк і дзеркальний куб. Спочатку відвідувач бачить власне відображення, а після взаємодії з маяком, який символізує світло, надію та очікування допомоги, куб засвічується теплим сяйвом, і дзеркало стає прозорим – відкриваючи приховану реальність. Там розміщені предмети, що символізують трудову експлуатацію.
  Незадовільні умови проживання, підроблені трудові договори без соціальних гарантій, відібрані документи – усе це є ознаками експлуатації, які не завжди легко розпізнати одразу. У дзеркальній кімнаті відвідувачі можуть «підсвітити» кілька предметів-символів – історії людей, які пережили досвід експлуатації або торгівлі людьми. Така трансформація від темряви до світла символізує момент усвідомлення проблеми та звернення по допомогу.
  Мета інформкампанії – підвищити рівень обізнаності людей про те, що таке торгівля людьми, якими є ознаки експлуатації та як убезпечити себе, а також поінформувати про ресурси, де можна отримати допомогу. У закладах освіти Полтавської області ця робота здійснюється системно: проводяться інформаційно-просвітницькі заходи, тематичні уроки, тренінги та зустрічі з фахівцями. Це дозволяє формувати в дітей та молоді навички безпечної поведінки й відповідальне ставлення до власної безпеки.
  Захід відбувається в межах нової загальнонаціональної інформаційної кампанії «Тобі це знайомо?», яку реалізує Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні спільно з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національною соціальною сервісною службою, Національною поліцією України та Всеукраїнською коаліцією громадських організацій із протидії торгівлі людьми за фінансової підтримки Уряду Швеції.
  Кампанія спрямована на протидію торгівлі людьми, інформування про доступні послуги для постраждалих, а також на популяризацію Національної безкоштовної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів за номером 527 і тематичного сайту www.stoptrafficking.org, де можна отримати кваліфіковану інформацію та залишити запит на допомогу.

  Правосуб’єктність та гідність: обговорення нових підходів до захисту прав людей з психосоціальними порушеннями
 Представники Департаменту соціального захисту населення ОВА долучились до круглого столу «Правосуб’єктність людей з психосоціальними порушеннями: виклики та зміни», який організований Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з ГО «Українські правозахисні ініціативи».
  Захід став майданчиком для діалогу між владою, правозахисниками та судовою гілкою влади, задля відпрацювання підходів до впровадження моделі підтриманого прийняття рішень замість позбавлення дієздатності, гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами прав людини, шляхи подолання стигми та бар’єрів у доступі до правосуддя.
  Учасники обговорили як допомогти людям із порушеннями ментального здоров'я не бути виключеними із суспільного життя, а отримувати необхідну допомогу для реалізації своїх прав.
  Під час засідання було презентовано результати масштабного аналітичного дослідження, проведеного в межах національного превентивного механізму.
  Важливим є зміна загальної філософії соціального захисту: від простого догляду — до забезпечення правової суб'єктності та поваги до людської гідності кожної особи, незалежно від стану її здоров’я.
  За результатами круглого столу було напрацьовано низку рекомендацій, що стануть фундаментом для подальшої реформи інституту опіки та впровадження моделі підтриманого прийняття рішень в Україні.
  
  Довідково: Правосуб'єктність — це загальна здатність особи бути учасником правовідносин, тобто носити права та обов’язки, а також можливість їх реалізовувати та нести відповідальність за порушення закону. Це комплексна юридична категорія, що включає три основні елементи: правоздатність (здатність мати права), дієздатність (здатність їх реалізовувати) та деліктоздатність (здатність нести відповідальність)

  Відповідно до офіційної інформації від гідрометцентру в найближчі дні очікується значне погіршення погодних умов з критичним зниженням температури повітря. З метою посилення заходів соціального захисту населення, в області посилено роботу обласної «гарячої лінії» з питань соцзахисту, яка протягом суботи та неділі (31.01.2026 – 01.02.2026) приймає телефонні дзвінки з 08:00 до 20:00. Безоплатна лінія 0-800-500-620 приймає дзвінки з мобільних та стаціонарних телефонних номерів, а також за резервним мобільним номером 0953581128 Лінія діє з метою організації додаткової (екстреної) соціальною підтримки та надання соціальних послуг для мешканців територіальних громад області, які відносяться до уразливих категорій громадян.

|| 30 січня 2026 року ||   Гендерний профіль області: відбулось засідання робочої групи   Починаючи з листопада минулого року в області розпочато активну роботу над Гендерним профілем – аналітичним документом, спрямованим на висвітлення та аналіз гендерних показників соціально-економічної сфери області, які свідчать про гендерні розриви та проблеми із доступністю публічних послуг внаслідок війни.  Для забезпечення системності роботи над Гендерним профілем відповідним розпорядженням начальника ОВА було створено робочу групу з числа представників структурних підрозділів ОВА, територіальних підрозділів ЦОВВ, правоохоронних органів та партнерських організацій.   Протягом двох місяців учасники/-ці робочої групи збирали та аналізували дані за 2022-2025 рр. за такими блоками як: економічний розвиток, освіта, медицина, соціальний захист, культура, спорт, громадська безпека, а також представництво жінок та чоловіків на рівні прийняття рішень.  29 січня відбулось засідання робочої групи, під час якого були презентовані узагальнені напрацювання, висновки та рекомендації для подальшої роботи як над створенням Гендерного профілю, так і подолання гендерних розривів в кожній галузі.   Заступниця Директора Департаменту соціального захисту населення ОВА Олена Панова підкреслила, що Гендерний профіль як результат спільної роботи є документом, який в подальшому буде оновлюватись та доповнюватись. Його важливість полягає в тому, що він буде активно використовуватися як в процесі бюджетного планування та розробки цільових програм, так і для залучення донорської та матеріально-технічної допомоги в проєктній діяльності.   «На сьогодні гендерно інклюзивне відновлення України є наскрізною темою. Тому для ефективності своєї діяльності, вже зараз має бути розуміння соціально-демографічного зрізу отримувачів публічних послуг, специфіки соціально-економічної системи та динаміки її змін, наявності інструментів та сервісів, та їх адаптованості до потреб різних груп населення. Гендерний профіль – це відображення реального стану справ та можливостей для жінок та чоловіків. Це дороговказ з подолання бар’єрів в просторі, послугах та працевлаштуванні» - відзначила Олена Леонідівна.   Експертна підтримка зі створення Гендерного профілю Полтавської області надається Проєктом «ЄС за гендерну рівність: Служба допомоги реформам (Фаза ІІ)», що фінансується Європейським Союзом і впроваджується шведською кампанією NIRAS.   Координаторка розробки Гендерного профілю Полтавської області, експертка проєкту Юлія Малько, подякувала всім за ефективність роботи, а також за повноту та актуальність інформації, яка в умовах воєнного стану має свої особливості та специфіку. Експертка детально презентувала результати проведеного аналізу, підкреслила основні тенденції та відмінності щодо становища жінок та чоловіків в різних сферах життєдіяльності області.   Наразі аналітичний продукт вийшов на завершальну стадію. У лютого планується обговорення профілю з громадськістю. Фінальний продукт буде презентовано в березні 2026 року.   Дізнайтеся більше про підтримку ЄС гендерної рівності в регіоні Східного сусідства: Європейський Союз за гендерну рівність: Служба допомоги реформам (Фаза ІІ): https://euneighbourseast.eu/uk/projects/eu-project-page/?id=2439   Бібліотека з питань гендерної рівності: https://euneighbourseast.eu/uk/gender-equality-ua/biblioteka/

|| 29 січня 2026 року ||   Полтавщина готується до заходів з нагоди 40-х роковин Чорнобильської трагедії   У квітні 2026 року виповнюється 40 років з дня найстрашнішої техногенної катастрофи людства – аварії на Чорнобильській АЕС, яка розділила життя українців, європейців та всього світу на до і після.  На національному рівні, за ініціативи Мінсоцполітики створено Організаційний комітет, який готуватиме заходи до 40-х роковин, координуватиме роботу на місцях щодо вшанування пам’яті загиблих та посилення підтримки постраждалих. В свою чергу, кожна з областей, яка визначає підтримку постраждалих внаслідок ЧАЕС катастрофи пріоритетом своєї діяльності має посилити роботу в зазначеному напрямку.  Днями в Департаменті соціального захисту населення ОВА відбулась робоча зустріч з активом громадських організацій, які створені та опікуються інтересами чорнобильців. Під час наради обговорено пропозиції щодо кандидатур осіб учасників ліквідації для відповідними Подяками та Грамотами різного рівня.   У форматі онлайн до наради доєднались і представники територіальних громад та органів соціального захисту населення   Відтак, на сьогодні в Полтавській області майже 17 тисяч осіб перебувають на обліку, як постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи, з них – 7,7 тисяч осіб мають статус ліквідаторів. Системність підтримки зазначеної пільгової категорії підтверджується заходами Комплексної програми соціального захисту населення, в рамках якої в 2025 році на підтримку ЧАЕС спрямовано понад 16,6 млн.грн.   Серед успішних кейсів: адресна підтримка членів родин померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям, які виховують дітей з інвалідністю, яка пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи; матеріальна допомога на лікування та оздоровлення в санаторно-курортних закладах; забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також забезпечення медикаментами за рецептами лікарів та зубопротезуванням. Такі заходи будуть продовжені і в поточному році.

|| 26 січня 2026 року ||   Полтавщина в лідерах функціонування університетів третього віку   Університет третього віку – одна із найпоширеніших форм надання послуги соціальної адаптації, яка передбачає організацію комплексу заходів, які покликані допомогти отримувачу послуги пристосуватися до умов соціального середовища.      Мережа Університетів третього віку в Україні активно зростає. Наразі в країні функціонує 260 таких осередків, з яких 32 – на Полтавщині, що підтверджує статус області-лідера разом із Харківською та Миколаївською областями.      «До проведення освітніх заходів залучено понад 300 викладачів, понад 2,6 тисячі слухачів щороку проходять навчальні курси з основ медицини та здорового способу життя; іноземної мов; моделювання та пошиття одягу; кулінарії; аматорського мистецтва та народної творчості. Досить популярними є курси з комп’ютерної грамотності, які допомагають особам старшого віку опановувати сучасні технології, користуватись гаджетами та цифровими сервісами. Такі курси в минулому році прослухали майже 850 слухачів» – підкреслила Директор Департаменту соцзахисту населення ОВА Людмила Корнієнко.      Метою створення Університету третього віку є адаптація покоління людей старшого віку до сучасного суспільного життя, підтримка фізичного та інтелектуального здоров’я, сприяння зайнятості та об’єднанню, розширення світогляду, підвищення якості життя людей сталого віку; організація такої діяльності, що створює умови для спілкування, самореалізації та активної участі в житті.   Навчання в університетах третього віку безкоштовне та проводиться на основі власної активності слухачів і постійного діалогу з викладачем.      Основними методами, що використовуються при навчанні є групова робота та проведення дискусій, які допомагають літнім людям не тільки поновити свої знання, але й знаходити нові види занять.   Новий навчальний рік традиційно розпочинаються щороку у вересні-листопаді, тому, якщо Ви маєте бажання, натхнення, прагнете розвивати свої навички та наповнювати життя змістовним дозвіллям – зверніться до Вашого надавача соціальних послуг в громаді.  Більше про діючі курси та факультети і попередній інфографіцій за посиланням – https://www.facebook.com/share/p/17xprcheP1/       Довідково:   Відповідно до Державного стандарту, послуга Соціальної адаптації надається після комплексного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги.      Послуга включає в себе допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, надання психологічної допомоги, навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції, участь в організації та діяльності груп самодопомоги, в клубах за інтересами, клубах активного довголіття.      #безбарєрність

|| 26 січня 2026 року ||   В ДСЗН відбулась виробнича нарада щодо посилення взаємодії при наданні соціальних послуг   Соціальні послуги – комплексні заходи, які здійснюються задля підтримки осіб та сімей в подоланні складних життєвих обставин та вирішення ситуацій, які потребують участі громади та відповідних служб.   Відповідно до потреб, соціальні послуги спрямовані на підтримку уразливих категорій громадян, серед яких особлива увага на сьогодні приділяється родинам з числа ветеранської спільноти: особам з інвалідністю внаслідок війни, Захисникам і Захисницям України, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.   Робота з мешканцями щодо вчасного виявлення, оперативного реагування та подальшої організації надання соціальних послуг потребує налагодженої міжвідомчої взаємодії всіх суб’єктів соціального захисту.   Про посилення співпраці говорили під час наради в Департаменті соціального захисту населення ОВА за участі директорки Департаменту Людмили Корнієнко, представників територіальних громад та комунальних надавачів соціальних послуг.  Найбільш затребуваними соціальними послугами для цих категорій: соціальна адаптація, консультування, представництво інтересів, денний догляд, натуральна допомога, транспортні послуги.   «За минулий рік понад 8 тис. осіб з числа ветеранської спільноти охоплено соціальними послугами через мережу центрів надання соціальних послуг, терцентрів та центрів соцслужб. Досить гарну активність в цьому напрямку роботи демонструє Великобагачанська, Котелевська, Решетилівська, Семенівська та Горішньоплавнівська громади. Нажаль, в деяких громадах є об’єктивна необхідність посилення роботи в цьому напрямку, як за рахунок підвищення поінформованості мешканців про можливості отримання підтримки, так і шляхом запровадження нових видів послуг та форм роботи, яких є потреба» - відмітила Людмила Корнієнко.   Окрему увагу під час нарад приділили Порядок взаємодії суб’єктів супроводу ветеранів війни, членів їх сімей та інших категорій осіб під час здійснення заходів з підтримки. Порядок затверджено спільним наказом Мінсоцполітики та Мінветеранів від 20.10.2025 № 847/527, який нещодавно набрав чинності.   Порядок визначає алгоритм забезпечення взаємодії між фахівцями із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та працівниками надавачів соціальних послуг, в частині надання соціальних послуг ветеранам війни, членам їх сімей та іншим категоріям осіб.   За результатами наради територіальним громадам направлено методичні матеріали та рекомендації, спрямовані на посилення міжвідомчої взаємодії всіх служб щодо виявлення осіб, які потребують допомоги та подальшої організації надання їм соціальних послуг відповідно до виявлених потреб.   Департаментом соціального захисту населення ОВА на постійній основі забезпечується методичний супровід та моніторинг реалізації зазначеного напряму.

|| 23 січня 2026 року ||   Послугу денного догляду за дітьми з інвалідністю масштабовано!   Виховання дитини – це невпинний процес, який у кожній родині проходить різні вікові етапи у кожному з яких є свої особливості та труднощі.   Для родин, в яких діти мають інвалідність, до звичних побутових процесів додаються потреби в організації медичного супроводу, особливого догляду, забезпечення реабілітаційних та розвиткових заходів.    Це може стати викликом для сім’ї, тому громади, які вивчають потреби своїх мешканців та розуміють важливість інвестиції ресурсів в збереження цілісності таких родин, впровадження інклюзивних інструментів підтримки мають успішні кейси з розвитку сімейноорієнтованих послуг.    Безперечно однією із найскладніших, ресурсно затратних та вибагливих соціальних послуг - денний догляд дітей з інвалідністю.   Соцпослуга передбачає комплекс заходів, спрямованих на створення умов для забезпечення життєдіяльності отримувача соціальної послуги, що включає:   - соціальну реабілітацію;   - соціально-трудову адаптацію та організацію дозвілля;  - участь отримувачів соціальної послуги та членів їхніх сімей, їхніх родичів у вирішенні конкретних соціальних проблем;   - догляд;  - навчання батьків отримувача соціальної послуги або осіб, що їх замінюють, які проводяться протягом робочого дня надавача соціальної послуги, але не менше ніж протягом 4 годин на день, без надання місця проживання.      Послугу можуть отримати діти з інвалідністю від 3 до 18 років у будні дні від 1 до 4 годин. Для сімей, що виховують дитину з інвалідністю, ця послуга є дуже помічною, адже вони можуть залишити дитину під наглядом спеціаліста і кілька годин зайнятися важливими справами або ж просто відпочити.   Вперше в області цю послугу почали надавати в травні 2023 року за підтримки Дитячого Фонду ООН UNICEF в Пирятинському центрі надання соцпослуг. У 2025 році послуга отримала новий поштовх до розвитку в межах програми «Малі гранти – великі зміни» Мінсоцполітики та UNICEF. За грантову підтримку за програмою отримали Пирятинський ЦНСП та ГО «Інклюзія без обмежень», яка діє в Кременчуцькій громаді.   На сьогодні послугою денного догляду охоплено 27 дітей в Пирятинській та 19 дітей в Кременчуцькій громаді відповідно.   Поточний рік починаємо з чудової новини для мешкаців ще двох громад Полтавщини - починаючи з січня 2026 року соціальна послуга денного догляду доступна для жителів Горішньоплавнівської міської та Диканської селищної громад.   Для цього при комунальних надавачах соціальних послуг: ЦНСП «Калина» Горішньоплавнівської міської ради та ЦНСП Диканської селищної ради створені відповідні відділення денного перебування та введені додаткові штатні одиниці. Послуги для отримувачів надаються безкоштовно за кошти місцевого бюджету.      «На сьогодні в області на обліку перебуває майже 6 тисяч дітей до 18 років, які мають інвалідність. Тому сприяння розвитку сімейноорієнтованих соціальних послуг, таких як денний догляд, тимчасовий відпочинок для батьків з інвалідністю, раннє втручання та інші – є дієвим кроком як для розвитку, здоров’я та соціалізації самої дитини, так і допомоги її батькам: підвищення комунікації та якості взаємодії з дитиною, підтримки власного ментального здоров’я, можливості відпочинку та роботи. Департамент на постійній основі проводить моніторинг потреб в населення в соціальних послугах та надає всебічне сприяння й методичний супровід їх розвитку. Ті послуги, які ще «вчора» були декларативними, вже сьогодні знайшли своїх отримувачів та користуються попитом» - прокоментувала стан справ Директорка Департаменту соцзахисту населення ОВА Людмила Корнієнко.   Для отримання послуг мешканці громад можуть звернутись як до органів/управлінь соціального захисту населення або напряму до надавача послуг, контакти яких в інфографіці.

|| 23 січня 2026 року ||   Гендерна соціалізація   Дискримінація за ознакою статі й досі залишається шкідливим явищем в українському суспільстві. Вона перешкоджає у доступі до професій, сповільнює економічний розвиток держави, сприяє поглибленню гендерних стереотипів та порушує принципи рівності й справедливості. Національна соціальна сервісна служба України спільно з Міністерство культури України та Держкомтелерадіо створили інформаційну пам’ятку, яка доступно розповідає про основні упередження щодо статі, формування гендерних ролей та важливість впровадження системних змін у сфері публічного управління, оборонного сектору та соціальної політики.   🔗 Завантажити пам’ятку можна за посиланням: https://surl.li/ytyubb

|| 21 січня 2026 року ||   Обласні плани дій 1325 до 2030 року: стратегічні консультації   На минулому тижні в Києві відбулись стратегічні консультації «Розробка Обласних планів дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року: підходи, координація та реалізація».      Захід об’єднав представниць і представників органів державної влади, експертного середовища та громадянського суспільства, щоб підвищити якість та ефективність Обласних планів дій з виконання РБ ООН 1325, врахувати регіональний контекст, міжсекторальну координацію та ресурси.      З вітальним словом до учасниць та учасників звернулися Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, Людмила Шемелинець, Перша заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України, та Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду.   «Якість Обласних планів дій з виконання резолюції 1325 напряму впливає на те, наскільки ефективно принципи “Жінки, мир, безпека” впроваджуються на місцях. Саме регіональний рівень є ключовим для реальних змін у громадах — від безпеки до відновлення та участі жінок в ухваленні рішень», — сказала Катерина Левченко.      Участь у заході взяли представники Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА та партнери «Коаліції 1325 Полтавщина».   Учасники й учасниці обговорили проєкт Національного плану дій 1325 та як його втілити на регіональному рівні, а також напрацювали пропозиції з реалізації чотирьох стратегічних цілей НПД 1325 до 2030 року під час роботи в групах, а саме: гендерно чутливого реагування на безпекові виклики, інклюзивного відновлення та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.   Також на тренінгу дискутували про аудитів безпеки територій, укриттів і транспорту, інтеграції гендерної складової у плани відновлення громад та посилення міжсекторальної взаємодії усіх учасників та виконавців. Учасники презентували рішення, які можуть бути використані при розробці Обласних планів дій.   Захід відбувся завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд.

|| 21 січня 2026 року ||   До уваги надавачів послуги раннього втручання!   Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю приймає звернення від надавачів соціальних послуг щодо реалізації експериментального проекту щодо запровадження договірної форми надання соціальної складової послуги раннього втручання, що регламентується Постановою КМУ від 2 липня 2025 року № 788 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження договірної форми надання соціальної складової послуги раннього втручання».      Прийом заяв та документів здійснюється з 19.01.2026 до 27.02.2026 року до 16:45 години.      Пропозиції щодо участі в експериментальному проекті складаються державною мовою і надсилаються на електронну адресу Фонду: info_konkurs@ispf.gov.ua з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).      Консультації з питань щодо реалізації експериментального проекту надаються фахівцями Фонду щоденно крім суботи та неділі з 9:00 до 18:00 години, у п’ятницю - до 16:45 години        Контактний телефон – тел. (044) 293-17-63, (044)293-17-42.   Детальна інформація: https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/realizaciya-pilotnih-proektiv-shchodo-zakupivli-socposlug/socialna-skladova-poslugi-rannogo-vtruchannya250710

|| 20 січня 2026 року ||   Підтримка сімей з дітьми Полтавщини: які ініціативи діють в 2026 році   Підтримка підвищення народжуваності є невід’ємною частиною Стратегії демографічного розвитку країни до 2040 року, яка включає ряд програм та інструментів, які мають допомогти батькам з дітьми у вкрай важкі для країни часи.   Мешканці Полтавщини, які нещодавно стали батьками або планують народження дитини в 2026 році можуть розраховувати на наступні державні та місцеві соціальні гарантії.   Відтак з 1 січня в Україні діють оновлені законодавчі норми, спрямовані на посилення допомоги сім’ям з новонародженими дітьми, з якими Ви можете ознайомитись з інфографіки Департаменту за посиланням https://www.facebook.com/share/p/1AZrDRdHNZ/   Серед головний новацій: збільшено розмір одноразової виплати при народженні дитини до 50 000 грн, щомісячної допомоги до року - 7 000 грн , а також запроваджено щомісячну допомогу «єЯсла» - 8 000 грн для батьків, які працюють, плюс підвищені суми на дітей з інвалідністю та допомогу одиноким матерям, опікунам, що залежить від прожиткового мінімуму.   Програма «Пакунок малюка», яка і в подальшому діє в двох звичних форматах форматах: отримання натуральної допомоги (бебі-бокс) або грошової компенсації. На 2026 рік виплата в грошовою еквіваленті дорівнює 3 прожитковим мінімумам для дітей до 6 років (8 451 грн).   Для родин, які надають перевагу отриманню першого «подарунку» для своєї дитини – брендованого бебі-боксу з якісними дитячими речами, «пакунок малюка» видається в закладі охорони здоров’я при народженні дитини.  «Департамент соціального захисту населення ОВА на постійній основі підтримує взаємодію з перинатальними та пологовими відділенням в області щодо своєчасного забезпечення пакунками малюка батьків новонароджених, а також сприяння в оформленні всіх необхідних видів соціальних допомог чи взяття на соціальний супровід уразі потреби. В 2025 році в Полтавській області при народженні дитини видано 1866 «пакунків малюка» в натуральній формі» - зазначила директорка Департаменту Людмила Корнієнко.   У разі, якщо при народжені дитини у Вашому медичному закладі, з технічних причин, буде тимчасово відсутній бебі-бокс, Ви можете отримати його в органах соціального захисту виконавчого комітету Вашої громади або структурного підрозділу з питань соцзахисту РВА. Для цього необхідно звернутись з відповідною заявою не пізніше ніж 30 календарних днів від народження дитини. Більш детальна інформація за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1E8xAWyn7j/   Реалізація місцевих соціальних гарантій здійснюється в межах Комплексної програми соціального захисту населення. Відтак з минулого року запроваджено додаткову грошову допомогу для родин, у одночасно народилося двоє і більше дітей – 86 малюків, з яких 52 хлопчика та 34 дівчинки народились в 43 сім’ях Полтавщини.   В поточному році розмір допомоги збільшено до 10 тис. грн на кожну дитину, яка народиться у складі «двійні» чи «трійні».   «Беручи до уваги об’єктивно складну ситуацію в країні, яка спричинена агресією ворога, кожна сім’ї з дітьми мають отримувати максимальну доступну підтримку. Заходами Комплексної програми соціального захисту населення передбачено запровадження з 2026 року додаткову разову грошову виплату в 4 тис. грн. Її отримають родини, які виховують п’ятеро і більше дітей – з нагоди Дня сім’ї 15 травня та сім’ям опікунів та піклувальників, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування – для Дня захисту дітей 20 листопада. На сьогодні в області приблизно 4 тисячі таких родин. Важливо, що виплати проводяться автоматично, на підставі наявних інформаційних баз, без додаткового звернення громадян» - прокоментувала Людмила Василівна.   Нагадуємо, що у разі потреби в додатковій інформації з питань державних та місцевих соціальних гарантій, соціальних послуг та інших інструментів підтримки мешканці області завжди можуть звернутись на обласну «гарячу» лінію з питань соціального захисту населення за телефоном 0800-500-620.

|| 15 січня 2026 року ||   2026: Прожитковий мінімум та розміри державних соціальних допомог на дітей   Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановлено, загальний показник розмірів прожиткового мінімуму на рівні 3209 грн та мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 8647 грн.    Основні дані щодо прожиткового мінімуму та розмірів державних соціальних допомог на дітей зібрано в одну інфографіку .    У разі потреби в оперативній інформації мешканці області завжди можуть звернутись за консультацією та залишити своє звернення через обласну гарячу лінію з питань соціального захисту населення за телефоном 0800-500-620.

|| 14 січня 2026 року ||   Понад 23 тисячі засобів реабілітації отримали мешканці області у 2025 році   Доступність якісних засобів реабілітації – якісно впливає на побут та життєдіяльність маломобільних груп населення та осіб з інвалідністю.      «У 2025 році понад 6 тисяч осіб з інвалідністю, які мешкають в області, за рахунок державної підтримки отримали в користування 23 тисяч засобів реабілітації. На це з державного бюджету спрямовано 249 млн.грн, в тому числі 9,7 млн.грн на проведення поточного ремонту засобів, які вже в користуванні» - відмітила Директорка Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмила Корнієнко.      Допоміжні засоби реабілітації – це пристрої, якими забезпечуються особи з інвалідністю та інші уразливі категорії з метою підтримання втрачених фізичних функцій, покращення мобільності, самообслуговування та загальну якість життя.      До ДЗР відносяться:   • протезно-ортопедичні вироби (включаючи ортопедичне взуття),   • спеціальні засоби для самообслуговування та догляду,   • пристрої для пересування,   • засоби для підйому і переміщення,   • меблі та інші спеціалізовані оснащення,   • спеціальні засоби для орієнтації, спілкування та обміну інформацією.   З повним переліком можна ознайомитись тут https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text      Нагадуємо, що подати заяву на отримання ДЗР стало простіше. Це можна зробити пройшовши авторизацію як через Соціальний портал Мінсоцполітики https://soc.gov.ua, так і через Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua/"      Формат письмової заяви також доступний, як і раніше без змін.   Це можна зробити, звернувшись до однієї з найближчих установ у вашій громаді:   до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);   до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (ОСЗН);   до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).      Подаючи заяву про забезпечення засобом реабілітації, потрібно додати такі документи:   висновок або інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації;   паспорт/свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу;   ідентифікаційний код.   Зверніть увагу! В окремих випадках можуть бути потрібні додаткові документи.      Крім того, подати заяву можна через працівника територіального відділення ФСЗОІ або через соціального працівника закладу, в якому отримуєте медичну або реабілітаційну допомогу.      За різних обставин людина може потребувати технічних засобів реабілітації.   Погіршення здоров’я та рухової активності у поважному віці; тривалий післяопераційний або реабілітаційний період; травма на виробництві або поранення внаслідок бойових дій та багато інших факторів можуть ускладнити побутове життя людини на коротко або довготривалий термін.   Для того, що підтримати мешканців громад, при місцевих надавачах соціальних послуг (центрах надання соцпослуг та терцентрах) не один рік успішно діють 58 пунктів видачі ДЗР у тимчасове користування.      Звернувшись до надавача послуг при якому діє такий пункт прокату потребуюча особа може, на визначений термін, згідно укладеного договору взяти у користування наявний засіб.   Наразі обмінний фонд пунктів прокату нараховую понад 10,2 тисячі одиниць засобів реабілітації: ходунки, палиці, милиці, крісла колісні різних модифікацій та інше.      При укладенні договору надаються наступні документи:   - заява про забезпечення засобом реабілітації;   - копія паспорту потребуючої особи;   - довідка про доходи та медичний висновок з лікарняного закладу про потребу у засобі реабілітації (якщо особа не перебуває на обслуговуванні центру, не має встановленої групи інвалідності);   - довідка про встановлену групу інвалідності (для осіб, які чекають державного забезпечення техніч- ним засобом реабілітації).   Після закінчення строку прокату засіб реабілітації повертається до пункту тимчасового користування. Для зручності всі пункти видачі ДЗР нанесені окремим шаром на інтерактивну мапу надавачів соцпослуг, яка доступна за посиланням https://surl.li/baihqu.   Перейдіть за посиланням на мапу --- в лівому меню оберіть категорію “Пункти видачі ДЗР” --- зверніться до надавача соцпослуг в своїй громаді.

|| 14 січня 2026 року ||   Цифрограм з питань безбар'єрності: Мінрозвитку запрошує пройти тестування   Міністерством розвитку громад та територій України за підтримки Проєкту «Відновлення для всіх» (RFA) у межах виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року розроблено тест «Цифрограм з питань безбар'єрності для публічних службовців».      Тестування доступне за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/tests/digigram-on-barrier-free-for-public-servants      Тест дає змогу оцінити знання у сфері безбар’єрності працівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також усіма іншими зацікавленими особами. Тест містить 48 питань, згрупованих за 12 компетентностями, об’єднаними в чотири сфери.      Тест побудований за комплексним підходом та передбачає як загальнотеоретичні запитання на знання національного законодавства, так і вирішення практичних кейсів. Такий підхід дає змогу оцінити знання поблоково й отримати результат у вигляді відповідності певному рівню опанування компетентностей із детальним описом.       Відповідно, після завершення тестування ви отримаєте ваш результат із максимальним балом 48.      Сфери компетентностей тесту містять як загальні, так і специфічні вузькопрофільні запитання у відповідних напрямах, а саме:   Безбар’єрна комунікація, Безбар’єрні послуги, Фізична безбар’єрність, Законодавство у сфері безбар’єрності.      Більше про впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціального захисту області та результати виконання Плану заходів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року читайте більше на порталі ОВА https://poda.gov.ua/attachments/238560

|| 14 січня 2026 року ||   На засіданні Спостережної комісії обговорили підсумки роботи в 2025 році   Спостережна комісія, як дорадчий орган облвійськадміністрації функціонує з метою організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основоположних свобод та інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань в установах виконання покарань.      Днями відбулось підсумкове планове засідання під головуванням заступниці директора Департаменту соціального захисту населення Олени Панової.   Відповідно до порядку денного було обговорено низку важливих питань.      Відтак член правління, керівник відокремленого підрозділу Громадської організації „Україна без тортур” у Полтавській області, регіональний координатор Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області Віра Яковенко поінформувала присутніх про системні порушення в установах Державної кримінально-виконавчої служби виявлені під час візитів Національним превентивним механізмом.      Керівниця Центру адаптації для бездомних та звільнених з місць позбавлення волі БО «Світло надії» Марина Переверзова доповіла про показники діяльності Центру в 2025 році. Відтак за минулий рік послуги у Центрі адаптації отримали понад 300 людей. З них – близько півсотні потрапили до притулку після того, як відбули покарання. Центр адаптації допомагає звільненим з місць позбавлення волі досягти стабільності та самостійності у повсякденному житті, щоб мінімізувати ризик потрапляння у повторні кризові ситуації та повернення до протиправної поведінки. Діяльність центру здійснюється за підтримки цільової бюджетної програми Полтавської громади.      Також на засіданні затверджено план роботи обласної спостережної комісії на І півріччя 2026 року, а за результатами прийнято відповідну постанову.

|| 13 січня 2026 року ||   Голова Полтавської облради зустрівся з обласними органами соцзахисту   За період війни соціальна підтримка уразливих категорій населення набула додаткової ваги.    До вже звичних статусних родин та сімей, які перебувають складних життєвих обставинах, осіб з інвалідністю та літнього віку, додались внутрішньо переміщені особи, цивільне населення, постраждале від актів агресії ворога, члени сімей Захисників та Захисниць України. Все більше мешканців області підпадають під категорії множинної уразливості, а отже потребують посиленої підтримки та уваги.    Сьогодні Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький ознайомився з роботою обласних органів соціального захисту населення, які забезпечують виконання державних та місцевих ініціатив з надання допомоги тим, хто потребує цього найбільше.    Прийом мешканців області, опрацювання поданих документів на матеріальну допомогу, отримання соціальних послуг, проведення зустрічей, нарад та заходів з представниками громадських організацій, які опікуються підтримкою уразливих спільнот Полтавщини та інші міжвідомчі заходи формують взаємопов’язану роботу 6 установ в єдину систему, а спільне адміністративне приміщення – перетворено на справжній соціальний хаб.    Щороку всередньому 14 тисяч мешканців звертаються до обласних органів соціального захисту, майже 8 тисяч – отримують матеріальну допомогу з обласного бюджету, понад 4 тисячі звернень – опрацьовує профільна обласна «гаряча лінія».    Саме тут територіальні громади отримують методичний та організаційний супровід з реалізації загальнодержавних ініціатив, виконання пріоритетних проєктів, впровадження реформ та новацій в соціальній сфері.    Про це під час зустрічі повідомила директорка Департаменту соціального захисту населення облвійськадміністрації Людмила Корнієнко.    Враховуючи посилене навантаження, яке наразі відчуває обласна система соцзахисту, а також важливість формування безбар’єрного простору відповідно до потреб мешканців під час візиту обговорено подальші перспективи розвитку та посилення роботи соціального хабу.    Акцентовано увагу на важливості впровадження додаткових цифрових рішень в процесі прийому, обробки та опрацювання документів на отримання допомог з обласного бюджету, максимального підтримання моделей «paperless» та методики ведення випадку (кейс-менеджменту) всіх бенефіціарів. Важливим відпрацювання візії «роботи з людьми – роботи для людей» з мінімальним залученням мешканців – допомога має йти до отримувача, а не навпаки. Отримання консультації, подати документи, взяти участь у заході чи зустрічі – в обласному соціальному хабі має бути зручно всім без винятку. Працюємо разом на спільний результат.

|| 13 січня 2026 року ||   Майже 2 тисячі мешканців області скористались послугою соцтаксі в 2025 році      Доступність важлива та стосується кожного. Адже життя настільки динамічне та мінливе, що речі, які здавалось би не потрібні сьогодні - вже завтра можуть стати критичною необхідністю.       Одним із важливих інструментів безбарʼєрного середовища є послуга «соціального таксі» - спеціалізована транспортна послуга, призначена для підвезення людей з інвалідністю, літніх людей та інших маломобільних груп до соціально важливих об'єктів (органів соцзахисту, лікарні, реабілітаційні центри, держустанови).       Наразі «соціальне таксі» доступне в 36 громадах області. Для цього є 28 спецавтомобілів, обладнаних підйомними платформами для перевезення людей з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних. Послуга є дуже важливою, адже в більшості випадків, якщо особа отримує її на постійній основі, це є вирішенням життєво важливого питання – наприклад отримання послуг гемодіалізу або проходження реабілітації.       «Вказана послуга відноситься до першочергових для осіб з інвалідністю, особливо в сільській місцевості, де недостатній рівень розвитку соціальної інфраструктури. Тому досить часто, інструмент «соцтаксі» - це чи не єдиний спосіб для маломобільної особи отримати інші важливі послуги в громаді та області в доступному форматі. Департаментом соціального захисту населення ОВА проведено моніторинг по містах обласного значення щодо осіб з інвалідністю, які пересуваються за допомогою крісел колісних та мешкають у багатоповерхових будинках, не обладнаних ліфтами. Такий аналіз підтвердив потребу в укомплектування спецавтомобілів «соціального таксі» сходовими підйомниками на гусеничному ходу. Всі рекомендації будуть направлені до виконкомів тергромад для вжиття необхідних заходів. Адже кожна послуга, в тому числі «соціального таксі» вимагає комплексних рішень для формування дійсно доступного простору» - зазначила Директорка Департаменту соцзахисту населення ОВА Людмила Корнієнко.       Щоб отримати послугу «соцтаксі», необхідно звернутися із заявою та документами до виконкому територіальної громади за місцем проживання або центру надання соцпослуг/терцентру соцобслуговування ТГ.       Для зручності контактні номери центрів оформлено в інфографіку, а також розроблено інтерактивну карту «соцтаксі», яка доступна за посиланням https://surl.li/ftauyn

|| 12 січня 2026 року ||   В 2025 році обласна «гаряча лінія» з питань соціального захисту опрацювала понад 3,5 тисяч звернень мешканців      Відповідно до чинного законодавства, кожен громадянин має право до органів державної влади та отримати необхідну інформацію, в тому числі щодо реалізації свої прав та свобод на соціальних захист.    Одним із зручних та доступних інструментів взаємодії з мешканцями, оперативного надання їм підтримки та роз’яснень є обласна «гаряча лінія» з питань соцзахисту функціонування якої забезпечує Обласний Центр по нарахуванню та здійсненню соцвиплат.       Лише за 2025 рік до гарячої лінії надійшло 3698 дзвінків, з яких переважна більшість стосувалась питань отримання державних та місцевих соцгарантій: їх призначення, переоформлення та фінансування.       Які ж питання соціального захисту актуальні для мешканців області?    В 2025 році темами для запитів були:    - Призначення та виплата пенсій, пільг субсидій (325 звернення)    - Реєстрація та виплата допомоги ВПО (126 звернень);    - Забезпечення осіб з інвалідністю ДЗР та санаторно-курортне лікування (73 звернення);    - Роз’яснення щодо виплати грошової допомог за кошти обласного бюджету (94 звернення); а також отримання доглядових соціальних послуг та влаштування до обласних будинків-інтернатів; Отримання компенсаційних виплат за догляд (соціальних послуг на професійній та не професійній основі); служби підтримки для постраждалих від домашнього насильства, встановлення пільгового статусу та інше.       Інформуємо, що в 2026 році обласна «гаряча лінія» продовжує відповідати на дзвінки мешканців в звичному режимі:    безоплатно за номером 0-800-500-620,    з понеділка та п’ятницю з 8:00 – 17:00.       Відповідальні оператори зроблять все можливе, щоб швидко надати необхідну інформацію або перенаправити Ваш запит за належністю.

|| 9 січня 2026 року ||   У Департаменті соціального захисту населення провели організаційну нараду з посилення заходів підтримки мешканців в зимовий період       З метою забезпечення стабільної роботи закладів соціального захисту населення та надання необхідної підтримки найуразливішим категоріям громадян у зимовий період, у Департаменті соціального захисту населення ОВА відбулась позачергова виробнича нарада за участі представників територіальних громад та комунальних надавачів соціальних послуг.    Наразі надання соціальних послуг на рівні територіальних громад забезпечують 63 комунальних заклади: 8 територіальних центрів соціального обслуговування, 47 центрів надання соціальних послуг, 8 центрів соціальних служб, якими протягом 2025 року охоплено обслуговуванням понад 100 тис. мешканцям області, в тому числі 17,3 тис. одиноких, одиноко проживаючих осіб похилого віку, осіб з інвалідністю безпосередньо за місцем проживання.    Під час наради директором Департаменту Людмилою Корнієнко зосереджено увагу на необхідності взаємодії всіх служб, причетних до обслуговування вразливих категорій громадян із залученням представників охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, представників громадського сектору. Важливо запровадити систему щодо постійного обміну інформацією з метою своєчасного виявлення осіб та сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема бездомних осіб та невідкладного прийняття рішення про надання соціальних послуг в одноденний термін.    Обговорено питання щодо забезпечення стабільної роботи закладів, які надають соціальні послуги із забезпеченням цілодобового проживання, зокрема 11 стаціонарних відділень терцентрів, в яких проживають 224 особи, необхідності дотримання техніки безпеки та протипожежного захисту, наявності запасів продуктів харчування, питної води, медикаментів, палива для роботи генераторів.    За результатами наради, органам місцевого самоврядування та соціальним службам надано відповідні рекомендації та доручення щодо організації роботи по вказаним напрямкам.

|| 8 січня 2026 року ||   Директорка ДСЗН привітала з новорічними святами велику прийомну родину       Бути батьками – найвідповідальніша та найскладніша «робота» в житті людини, але стати батьками «по серцю» - це справжній подвиг, особливо в часи війни.       На сьогодні в області діють 34 ДБСТ, які стали новими великими родинами для 226 дітей, а ще 188 маленьких мешканців області проживають у 101 прийомній сім’ї. І це не просто статистика – це дитячі долі, які в силу обставин та негативних чинників залишились без піклування рідних батьків, але знайшли родинний затишок, материнське тепло та чуйні серця в інших великих сім’ях.       Днями, Директорка Департаменту соціального захисту населення Людмила Корнієнко завітала до однієї із найбільших ДБСТ родин в області, де 10 дітей з абсолютно різними характерами, віком та життєвим багажем зростають у дружній атмосфері під відповідальністю мами-виховательки Олени Мацицької.       Привітавши з новорічними святами та поспілкувавшись з кожних із них, Людмила Василівна вкотре переконалась, що родинне тепло, увага та піклування для дитини – найголовніше. Це те, що може кардинально перевернути світогляд дитини – визначити вірні орієнтири та пріоритети для життя; показати, що родина – джерело підтримки та допомоги.       Користуючись нагодою, хочемо подякувати всім батькам «по серцю» області за щоденну працю та зусилля, а головне – за відкриті душі та готовність подарувати нові сенси в житті для наших дітей.

|| 7 січня 2026 року ||   Дайджест соцзахисту: Комплексна програма соціального захисту населення області       На сесії Полтавської обласної ради, якою завершився 2025 рік було підтримано Комплексну програму соціального захисту населення області на 2026-2030, яка є логічним продовженням програми попереднього періоду.   Традиційно, підводимо підсумки та результати виконання Комплексної програми соцзахисту, яка діяла в 2021-2025 роках та поширюємо їх через візуалізацію в дайджесті соцзахисту.   Заходи програми, які відповідають державним пріоритетам соціальної політики, підтвердили свою затребуваність та ефективність в доповнення до державних та місцевих програм соціальних гарантій.   Відтак, заходами програми щорічно охоплено підтримкою до 30 тисяч мешканців області з числа пільгових категорій громадян, в тому числі всередньому до 8 тисяч осіб щороку отримували грошову допомогу. Серед фокус-категорій підтримки: особи, які опинились в складних життєвих обставинах; мешканців області, які потребують лікування від онкології; адресні допомоги відповідно до пільгових статусів. В 2025 році, в контексті засад підтримки демографічного розвитку, перелік заходів програми розширено на підтримку сімей, які народили двійню та трійню, а також осіб, які досягли 100 та 105 річного віку.   «Одним із надважливих напрямків підтримки є трикомпонентна допомога цивільному населенню, постраждалому від актів прямої агресії ворога. За період воєнного стану з обласного бюджету на підтримку мешканців області в межах цього заходу спрямовано більше 10 млн. грн. Цей інструмент доповнено і на місцевому рівні – за кошти бюджетів тергромад на допомогу постраждалому населенню спрямовано понад 46 млн. грн.» – прокоментувала Директорка Департаменту соцзахисту ОВА Людмила Корнієнко.   Значну увагу в межах програми приділено підтримці постраждалих від ЧАЕС катастрофи. У 2025 році на соціальний захист цієї категорії спрямовано 17 млн.грн. Серед успішних практик: організація санаторно-курортного лікування, а також програма забезпечення безоплатними рецептурними ліками та зубопротезуванням.   Новий 2026 рік розпочинається новою Комплексною програмою, яка зберігає діючі та зрозумілі для людей механізми підтримки: матеріальну допомогу, щорічні адресні виплати, компенсацію за пільговий проїзд тощо та доповнюється новими заходами підтримки. Акцентовано увагу на розвиток соціальних послуг, впровадження нових форм соціальної роботи та її організації, а також посилення сімейної політики та демографічного розвитку області.   Відповідно до засад Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, в програмі відображено важливість впровадження безбар’єрних рішень в усіх аспекти суспільного життя, зокрема щодо доступності послуг, масштабування мобільних сервісів та інструменту «Соціального таксі». Про кращі кейси надання соціальних послуг для мешканців області Ви дізнаєтесь з наступних дайджестів Департаменту.

|| 6 січня 2026 року ||   Для соцпрацівників медичних закладів – учасників ініціативи #1169 провели навчання з оцінки потреб у соцпослугах      Початок нового календарного року – це завжди старт для нових ініціатив, а також і продовження діючих проєктів. В грудні минулого року Полтавщина долучилась до реалізації ініціативи Мінсоцполітики з підтримки евакуйованих мамомобільних категорій ВПО, який полягає у запровадженні послуги довготривалого медсестринського догляду та забезпечення надання послуги притулку.   За інформацією Міністерства, з початку дії експериментального проекту послугою скористались 78 евакуйованих внутрішньо переміщених осіб, з яких 20 – прибули до закладів Полтавської області.   Враховуючи, що ініціатива полягає в застосуванні мультидисциплінарного підходу, а саме проведен- ня оцінки потреб в соціальних послугах та подальшого соціального супроводу такої особи, для представників медичних установ проведено відповідне навчання. Наразі участь в ініціативі беруть 13 закладів охорони здоров’я області та 4 надавача соціальних послуг.   Тренерка Полтавського обласного центру соціальних служб, психологиня Оксана Помагайбо під час лекції зупинилась на ключових нормативно-правових аспектах організації надання соціальних послуг, визначення потреб особи в послугах, коректного оформлення акту оцінки потреб та ведення документації.   Відповідно вимог з реалізації Постанови для осіб, які наразі отримують послугу медсестринського догляду забезпечено проведення оцінки потреб.   Важливо, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України ініціювало та розробило постанову для збільшення терміну надання послуги довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб з 30 до 60 днів, якщо людина, яка отримує послугу, потребує додаткового медичного супроводу.