Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

Офіційний веб-сайт

Департамент соціального захисту населення
Полтавської обласної державної адміністрації

На головну сторінку

Людям із порушенням зору

Новини

Архів новин

||20 червня 2025 року ||

Пам'ятка щодо пільг з проїзду батькам загиблих Захисників та Захисниць України

   Відповідно до статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” батькам військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби передбачено право на:
    безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів;
    50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом.

   Відповідне право реалізується на підставі посвідчення встановленого зразка.
   Поряд з державними пільгами на проїзд в області діє спрощений механізм надання пільговими категоріями населення додаткової соціальної гарантії – компенсації вартості проїзду автомобільним транспортом на міжміських та міжобласних автобусних маршрутах загального користування.
   Відповідна пільга надається батькам військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
   Розмір виплати: 50-відсоткова знижка вартості проїзду (вартості квитка).
   Зазначена соціальна гарантія надається у разі, якщо пільговик не отримав пільгову знижку при придбанні квитка.
   Департаментом підготовлено відповідну інформаційну пам’ятку.

||20 червня 2025 року ||

Дитячі будинки-інтернати системи соціального захисту отримали генератори

   В системі соціального захисту населення області функціонують два дитячі будинки інтернати, які забезпечують надання послуги стаціонарного догляду для понад 230 вихованців та підопічних. Це діти та особи з інвалідність, які мають стійкі ментальні розлади та потребують постійного стороннього догляду.
   З метою забезпечення безперебійного функціонування енергосистем закладів, незважаючи на надзвичайні та критичні стани, які може спричини агресія ворога, багаторічний партнер області - Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України передала Зінківському та Новосанжарському дитячим будинкам-інтернатами потужні дизельні генератори (65 кВт).
   «Підтримка дітей та осіб з інвалідністю – це не просто функція та завдання соціальної сфери, це в першу чергу відповідальність та обов’язок зробити все можливе, щоб люди, які потребують постійного стороннього догляду були убезпечені та отримували належні послуги незважаючи на зовнішні фактори.
   В котре отримуємо допомогу від партнерів - Товариства Червоного Хреста України, які на практиці підтримують енергонезалежність обласних інтернатних закладів, а отже і зміцнюють свою соціальну сферу області. Дякуємо Полтавській обласній команді ТЧХУ за життєво важливу підтримку» - прокоментувала Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   На сьогодні в системі соціального захисту населення функціонують 14 будинків-інтернатів, в яких мешкають майже 2 тисячі осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, в тому числі 177 ВПО, які потребують постійної сторонньої допомоги в обслуговуванні.
   Спільними зусиллями підтримує тих, хто потребує цього найбільше.

||19 червня 2025 року ||

Шість тергромад області отримають малі гранти на розвиток соцпослуг від UNICEF

   Відповідно до Постанови КМУ від 17.01.2025 № 40 в Україні реалізується спільний проєкт Мінсоцполітики та UNICEF щодо надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання.
   Метою проекту є підтримка та розвиток послуг у громадах шляхом залучення надавачів соціальних послуг, зокрема, з числа громадських, благодійних організацій та посилення їх спроможності.
   Розмір одного малого гранту становить до 60 тис. доларів США (за курсом гривні до долара США, встановленим ООН).
   Конкурсний відбір, який тривав у два окремі етапи: відбір громад та відбір надавачів завершено, а Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю – оприлюднено результати.
   З рішенням Комісії можна ознайомитися на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у https://www.ispf.gov.ua/news/perelik-nadavachiv-poslug-shcho-vidibrani-vidpovidno250618
   Відтак грантову підтримку на реалізацію ініціативи з розвитку інтегрований сімейно орієнтованих послуг отримають 9 надавачів соціальних послуг з 6 територіальних громад області.
   - Кременчуцька громада: Кременчуцький міський «Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю», ГО «Інклюзія без обмежень», ГО «Підтримки та розвитку «ПРОжиття ЮА»;
   - Полтавська громада: БО «БФ Карітас Полтава»;
   - Лубенська громада: БО «ПБФ «Карітас Лубни»;
   - Опішнянська громада: КЗ «Центр надання соціальних послуг»;
   - Пирятинська громада: ГО «ВО «Клас»; Пирятинський ЦНСП;
   - Щербанівська громада: КУ «Центр надання соціальних послуг».
   Послуги: раннього втручання; супроводу під час інклюзивного навчання; денного догляду дітей з інвалідністю; тимчасового відпочинку для батьків, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю; соціального супроводу сімей з дітьми, які перебувають у СЖО; супровід сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – отримають новий поштовх до розвитку за підтримки міжнародних донорських проектів.
   Вітаємо громади та надавачів з успішним проходженням конкурсного відбору!
   Довідково: Проект реалізується завдяки підтримці Уряду Великої Британії в рамках Проекту ,,Соціальний захист для інклюзії, стійкості, інновацій та трансформації (SPIRIT)”, що реалізується у співпраці з Міністерством соціальної політики України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання.

||19 червня 2025 року ||

Санаторно-курортне лікування для членів сімей осіб звільнених з полону

   Сімейно орієнтований підхід важливий та ефективний в усіх програмах та заходах соціальної підтримки.
   Коли ж мова йде про надання допомоги особам, які на собі відчули найстрашніші аспекти війни – пережили ворожий полон, перебування в родинному колі протягом адаптаційного періоду, реабілітації та оздоровлення є чи не найважливішим фактором впливу на успіх.
   Відповідно до державної соціальної програми (постанова КМУ від 22.02.2006 № 187 зі змінами) особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України забезпечуються пільговим санаторно-курортним лікуванням.
   До вказаних осіб відносяться: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці, особи без громадянства, які були позбавлені особистої свободи державою-агресором.
   На обласному рівні запроваджено додаткові соціальні гарантії, які дозволять посилити ефективність процесів реабілітації для постраждалої особи, відновлення її соціальних та сімейних зв’язків.
   «Відповідно до заходів Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області категорії осіб, створено можливість одночасного санаторно-курортного лікування за кошти обласного бюджету і для членами сімей громадян, які повернулися з російського полону. На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн. з обласного бюджету. Це дасть можливість охопити послугами санаторно-курортного лікування 73 членів сімей постраждалих осіб» - прокоментувала Директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   Строк санаторно-курортного лікування складає 18 календарних днів і надається не пізніше ніж через 12 місяців після звільнення з місць несвободи полонених осіб. Для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потрібно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації, районного управління соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34

||19 червня 2025 року ||

19 червня – Міжнародний день боротьби за ліквідацію СНПК

   #ЄдинимГолосомПротиСНПК: разом — проти сексуального насильства, пов’язаного з війною
   Сьогодні привертаємо увагу до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію сексуального насильства під час військових конфліктів.

   Саме 19 червня була ухвалена Резолюція Ради Безпеки ООН №1820, яка вперше офіційно визнала сексуальне насильство як загрозу міжнародному миру та безпеці.
   Цьогоріч, під час головування України в Глобальному Альянсі PSVI, стартує інформаційна кампанія, яка покликана посилити голос постраждалих, об'єднати союзників і не дати замовчати злочини, скоєні під час війни.
   Ці злочини занадто часто залишаються «тихими».
   росія намагається зробити так, аби про них не говорили.
   Ми говоримо — і не замовкнемо.

   Сексуальне насильство є особливо огидною формою насильства. Нажаль безпрецедентне вторгнення ворога та території України, принесло ще одне аморальне явище як сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).

   Це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), яка є набагато ширшою за видами, що є особливо небезпечним, так як інколи постраждалі в ході жахливих подій сприймають це як частину агресії ворога.

   В умовах окупації не існує поняття добровільної згоди. Це фізичний і психологічний примус, сексуальна експлуатація з шантажем: щоб не вбили, щоб отримати їжу або ліки. Проте реальна кількість постраждалих є значно вищою за офіційну статистику. Адже ще й досі залишаються окупованими значні території нашої країни, на яких можуть перебувати постраждалі від СНПК. Крім того, особи можуть боятися або соромитися звертатися по допомогу, звинувачуючи себе в тому, що сталося.

   Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) – тяжкий і жорстокий злочин, який має безпосередній вплив як на постраждалу особу, так і на її близьких.

   Крім того, може призводити до серйозних фізичних (безплідність, інвалідність, захворювання), психологічних (стрес, депресія, страх, безсоння), соціальних (осуд суспільства, втрата стосунків) і соціально-економічних (втрата роботи, житла) наслідків.

   Які дії вважаються СНПК? Що робити, якщо ви стали жертвою СНПК? Та до яких компетентних органів Ви можете звернутись за допомогою, якщо Ви чи ваші знайомі постраждали від СНПК або стали свідками воєнного злочину?

   Вся ця інформація, а також як отримати грошову допомогу за проектом із надання Невідкладних репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з агресією російської федерації проти України Ви можете знайти на оновленій тематичній сторінці порталу ОВА https://poda.gov.ua/attachments/194290 Також, в долучених файлах розміщено корисні презентаційні матеріали Департаменту за темою.

||18 червня 2025 року ||

Членкині Коаліції 1325 Полтавщини зустрілись з Консультаційною місією ЄС в Україні (КМЄС)

   Безпекові питання, робота з постраждалими від СНПК, протидія домашньому насильству, підтримка ментального здоров’я та відновлення як населення так і фахівців першої контактної лінії, потреби в розвитку місцевих сервісів допомоги населенню – про це та інше сьогодні обговорювали на зустрічі з Консультаційною місією ЄС в Україні (КМЄС) з членкинями неформального експертного об’єднання «Коаліція 1325 Полтавщина».
   Консультативна Місія Європейського Союзу – команда експертів, які беруть безпосередню участь у процесах реформування сектору цивільної безпеки України та його наближення до європейських стандартів. Тому для вдалого виконання своїх стратегічних завдань проводять стратегічні зустрічі з ключовими стейкхолдерами всіх ланок: владою, правоохоронними структурами, громадським сектором та експертним середовищем.
   Метою зустрічі є представлення діяльності Коаліції 1325 Полтавщина, а також обговорення: принципів побудови внутрішньої взаємодії на місцевому рівні; практик мережування та партнерства; викликів, з якими стикається «Коаліція 1325 Полтавщини» як об’єднання і її учасники, як окремі виконавці програм та ініціатив; представлення того, як на місцях вибудовується реагування на гендерно зумовлене насильство в контексті захисту прав людини, з урахуванням принципів верховенства права та відповідальності за міжнародні злочини.
   Кожен з присутніх членів Коаліції мав смогу презентувати власні кейси, які діють в області і спрямовані на забезпечення розвитку соціальних послуг, реагування на виклики війни та її наслідки, роботу з уразливими категоріями, протидію домашньому та гендернозумовленому насильству, торгівлі людьми, супровід постраждалих від СНПК, реалізацію ініціатив спрямованих на підтримку родин з дітьми.
   Дякуємо гостям від КМЄС: раднику з питань загальної правоохоронної діяльності Арсенію МІХЕЄВСУ, офіцер з планування Каролісу БУТКЕВИЧУСУ, експерт з питань правоохоронної діяльності Сергію ГРИВНЯКУ та експертці з питань прав людини Євгенії КОВАЛЕНКО-МАРЧЕНКОВІЙ за цікаві питання та живе обговорення.
   Окремі слова подяки простору «СОС дитячі містека» за можливість проведення зустрічі.

||18 червня 2025 року ||

ДСЗН: долучились до презентації підсумків Рамкової програми з протидії СНПК

   19 червня 2008 року ухвалено резолюцію Ради Безпеки, в якій засудили сексуальне насильство як тактику ведення та засновано Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту.
   Сьогодні за участі Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, представників міжнародних донорських організацій та експертної спільноти відбулась презентація підсумків та результатів виконання в 2024 році Імплементаційного плану Рамкової програми співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії СНПК.
   До обговорення у форматі онлайн долучились і представники Департаменту соціального захисту населення ПОВА, адже питання протидії насильства та підтримки постраждалих осіб, зокрема від СНПК є наскрізною темою в період безпрецедентної агресії ворога по відношенню до населення України.
   Відтак в межах реалізації проєкту з надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства в Україні зафіксовано 1119 звернень від громадян країни, з них для 906 осіб вже погоджено виплати, як таким, що постраждали від СНПК.
   Не менш важливим є і те, що саме сьогодні набуває чинності Закон України 4067-ІХ, який визначає правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства під час збройної агресії РФ, та їхніх сімей, а також встановлює процедуру визнання постраждалих і надання їм проміжних репарацій.
   Закон закріплює поняття «сексуальне насильство, повʼязане зі збройною агресією РФ проти України», передбачає створення єдиного реєстру постраждалих та Фонду виплат невідкладних компенсацій; визначає процедуру визнання особи постраждалою та підстави для прийняття відповідного рішення.
   Наразі, для забезпечення ефективної імплементації Закону, Мінсоцполітики спільно з експертним середовищем напрацьовує підзаконні акти, розробляє дорожню карту для постраждалих, механізм звернення, послідовність дій для отримання репарацій та реабілітації.
   Поінформованість населення про види та форми СНПК, обізнаність фахівців першої контактної лінії професій «людина-людина» виявляти в особі ознаки постраждалої від СНПК, знати куди та як коректно переспрямувати за допомогою, протидіяти іншим формами насильства - ці та інші важливі аспекти міжвідомчої взаємодії сьогодні обговорювати на нараді.
   Детальніше про СНПК Ви можете дізнатись на порталі ОВА за посиланням https://poda.gov.ua/attachments/194290 .
   Головне, що варто пам’ятати: СНПК не має терміну давності та є особливо небезпечним, так як інколи постраждалі в ході жахливих подій сприймають це як частину агресії ворога та не звертаються за допомогою.

||17 червня 2025 року ||

В ДСЗН провели нараду з управліннями соцзахисту

   Забезпечення засад державної соціальної політики на регіональному рівні залишається безумовним пріоритетом діяльності системи органів соціального захисту. Адже кожен, хто потребує підтримки не має залишитись без гарантованої соціальної допомоги незважаючи на будь-які фактори.

   Обговорення присвятили практичним аспектам реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695 щодо деяких питання надання окремих видів державної соціальної допомоги.

   «Ключові зміни стосуються призначення та виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання. Всі управління соцзахисту області мають завершити нарахування та призначення виплати зазначених допомог за липень 2025 року по вже прийнятим заявам до 16-17 червня і передати відомості до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для подальшого опрацювання у встановлені законодавством терміни» - зазначила Директор Департаменту Людмила Корнієнко.

||17 червня 2025 року ||

НТЦ обласного центру: продовжуємо тренінгову роботу з протидії домашньому насильству

   Навчально-тренінговий центр соціальної роботи, який діє як універсальний простір для інформаційно-просвітницьких заходів при Полтавському обласному центрі соціальних служб на постійній основі проводить навчання та підвищення кваліфікації надавачів соціальних послуг та представників тергромад.
   Однією із навчальних тематик, як не втрачає своєї актуальності, особливо в період воєнного стану є протидія домашньому та гендернозумовленому насильству та забезпечення надання соціальних послуг постраждалим особам відповідно до їх потреб та запитів.
   Днями фахівчині обласного центру соціальних служб Інна Горопашна та Людмила Дерев'янко провели тренінговий захід для представників 9 територіальних громад: Новогалещинська, Гоголівська, Чорнухинська, Гадяцька Шишацька, Кобеляцька, Глобинська, Новооржицька, Оржицька.
   Тема: «Надання соціальної підтримки та допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в територіальних громадах». В межах заходу, відповідно до визначеної мети та програми учасники мали змогу підвищення обізнаності про види, причини та наслідки домашнього насильства, формування навичок виявлення постраждалих осіб та оцінка їхніх потреб, ознайомлення з законодавчою базою щодо захисту постраждалих та надання їм соціальних послуг, навчання ефективним методам комунікації з постраждалими, зокрема навичкам емпатії, підтримки та мотивації, взаємодія з іншими суб’єктами, попередження повторного насильства шляхом соціального супроводу та реінтеграції постраждалих.

||12 червня 2025 року ||

Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат отримав потужний генератор

   Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України є багаторічним та надійним партнером Полтавської області, яка своєю щоденною працєю доводить, що підтримка та допомога уразливих категорій громадян це не просто слова.
   Днями один із найбільших за кількістю мешканців закладів системи соціального захисту населення - Ліщинівський психоневрологічний будинок-інтернат отримав від ТХЧУ потужний дизельний генератор (на 65 кВт) для забезпечення свого безперебійного функціонування незважаючи на надзвичайні та критичні стани, які може спричини ворог своєю агресією.
   «Дійсно, попри четвертий рік війни, питання забезпечення енергонезалежності обласних закладів не втрачає актуальності. На сьогодні в Ліщинівському будинку-інтернаті понад 300 ос0іб зі стійкими ментальними розладами отримують послуги стаціонарного догляду. Тому наше спільне завдання зробити все можливе, щоб ці люди отримували відповідний догляд та сервіс на належному рівні незважаючи на зовнішні фактори та умови. Щиро вдячі нашим друзям – Полтавській команді Товариства Червоного Хреста України на чолі з Плюсніною Іриною Аркадіївною за підтримку соціальної сфери та уразливих категорій громадян. В ці складі для всіх часи така допомога є життєво необхідною» - прокоментувала Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   На сьогодні в системі соціального захисту населення функціонують 14 будинків, в яких мешкають майже 2 тисячі осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, в тому числі 177 ВПО, які потребують постійної сторонньої допомоги в обслуговуванні. Спільними зусиллями підтримує тих, хто потребує цього найбільше.

Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА
Людмила КОРНІЄНКО

||12 червня 2025 року ||

Протидія торгівлі людьми: команда ДСЗН долучилась до другої сесії з розробки державної програми

   У червні 2023 року Урядом була затверджена Державну цільову соціальну програму протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, яка мала на меті: удосконалення механізмів запобігання торгівлі людьми, підвищення ефективності виявлення осіб, які вчиняють злочини у цій сфері, захист прав постраждалих та надання їм допомоги. Наразі за координації Міністерства соціальної політики України представниками органів виконавчої влади та міжнародними партнерами ведеться робота над проєктом нової Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року.
   12 червня 2025 року команда Департаменту соціального захисту населення ОВА, спільно з представниками Обласного центру соціальних служб та експертами партнерської організації БО «Світло надії» долучились до Другої сесії стратегічного планування по розробці Державної програми.
   Спікери на заході: представники Мінсоцполітики, Апарату Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, Офісу програми UNODC в Україні, експерти ООН з питань верховенства права та СНПК.
   Державну програму протидії торгівлі людьми до 2030 року має враховувати стандарти ЄС та робить інструменти підтримки постраждалих більш доступними. Для Полтавщини це також має актуальність.
   «Системна взаємодія з експертним середовищем, нашими партнерськими організаціями як в межах Коаліції 1325 Полтавщина, так і в рамках спільних ініціатив. дозволяє нам не лише реагувати, а й попереджати випадки торгівлі людьми. БО «Світло надії» - унікальний приклад фаховості, людино орієнтованості та готовності спільно працювати над складними кейсами. Маємо впевненість, що нова Державна програма з урахуванням вимог сьогодення та викликів війни – буде практичним уособленням змін» - прокоментувала заступниця Директора ДСЗН Олена Панова.
   Наразі в Департаменті, що готуються пропозиції до нової Державної програми, аби забезпечити врахування регіональних особливостей та практичних напрацювань Полтавської області.
   «Ми проводили та плануємо - превентивні заходи: інформаційні лекції та квести в громадах. Навчали фахівців соціальної роботи ідентифікувати постраждалих для отримання спеціалізованої допомоги. Організовували навчання для відповідальних за встановлення статусу. Ця робота триватиме й надалі», - зауважили в БО «Світло надії».
   Ми не стоїмо осторонь. Разом ми створюємо майбутнє без експлуатації.

||10 червня 2025 року ||

Для мешканців Горбанівського пансіонату провели заходи з підтримки ментального здоров’я

   Повномасштабне вторгнення торкнулось всіх і кожного. Втрати, тривоги стрес – все це впливає на психоемоційний стан людини, а отже і на загальне самопочуття та здоров’я.
   Вже третій рік поспіль підтримка ментального здоров’я забезпечується на системному рівні, адже в країні та області успішно впроваджується Всеукраїнська програма ментального здоров’я #ТиЯк, ініційовані Першою леді Оленою Зеленською.
   Відтак в межах Програми в громадах області діють 12 центрів життєстійкості, для яких підтримка уразливих категорій громадян та постраждалого цивільного населення залишається в постійному фокусі уваги.
   Безперечно для осіб, які потребують постійного стороннього догляду надання послуг психосоціального спрямування є невід’ємною частиною підтримання активного життя та довголіття..
   Департаментом соціального захисту населення ОВА посилено співпрацю з БФ «Карітас – Полтава» в частині підтримки ментального здоров’я підопічних будинків-інтернатів та пансіонатів області.
   Сьогодні для мешканців Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці психологинями Центру життєстійкості Полтавської громади, який створено БФ «Карітас – Полтава» проведено інтерактивні заходи з психоемоційного розвантаження та підтримки ментального здоров’я.
   «Надання соціальних послуг, а особливо стаціонарного догляду – це не просто виконання функцій та дій відповідно до Державного стандарту. Це в першу чергу створення умов та атмосфери великої родини, де до кожної людини знайдений свій підхід, приділена увага та піклування. Сьогодні в Горбанівському пансіонаті соціальні послуги отримують понад 220 осіб, з яких 61 – мають статус внутрішньо переміщених. Абсолютно з кожним проводяться заходи відповідно до індивідуальних програм та планів, а також групові заняття задля підтримки дружніх міжособистісних відносин. Тому зі свого боку, Департамент на постійній основі залучає партнерів для проведення заходів змістовного дозвілля мешканців, підтримки їх ментального здоров’я та зміцнення соціальної згуртованості. Сьогодні ми раді вітати тут команду БФ «Карітас – Полтава», які своїми навичками та досвідом підтвердили високий рівень професійності по роботі з населення та посилення його життєстійкості» - зазначила Людмила Корнієнко. Відтепер щотижнево на базі пансіонату фахівцями та психологами Центру життєстійкості будуть проводить різноманітні заходи з підтримки ментального здоров’я.

||10 червня 2025 року ||

Урядом затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

   Постановою Кабінету Міністрів України № 658 від 04 червня 2025 року затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми https://bit.ly/4jG2Rdg

   Це важливий документ, який має застосовуватися усіма закладами, молодіжними центрами, дитячими, молодіжними громадськими об’єднаннями, іншими громадськими об’єднаннями (тобто суб’єктами, які працюють з дітьми та молоддю) для:

   - створення середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною;
   - запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті;
   - забезпечення оперативного розгляду цих випадків та реагування на них.
   Затвердження цієї Типової програми визначалося частиною 6 статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”.

   Типова програма містить, зокрема перелік превентивних заходів, заходів із виявлення і реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходів з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходи з моніторингу та оцінки виконання програми, заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів).

   Також Типова програма визначає алгоритм дій працівників суб’єкта по роботі з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

   На основі Типової програми усі суб'єкти роботи з дітьми мають розробити та затвердити своє Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми. А працівники цих суб’єктів повинні бути ознайомлені з Положенням та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, цькування, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною. Це визначає пункт 2 Типової програми.

   У Положенні обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини) (пункт 6 Типової програми).

   Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
   Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження (пункт 9 Типової програми).

   Наступним важливим кроком у напрямі захисту дитини від насильства та жорстокого поводження має бути затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

||10 червня 2025 року ||

Послуги підтриманого проживання та стаціонарного догляду: більше можливостей для людей — простіше для надавачів

   Кабмін вніс зміни до Постанови № 888, розширивши коло отримувачів та спростивши процедуру долучення надавачів послуг до експериментального проєкту.
   Хто тепер може отримати послуги?
   Люди з інвалідністю з IV групою рухової активності (раніше — лише з V групою)
   Тепер, аби надавати відповідні послуги людям, не потрібна перевірка відповідності від Нацсоцслужби — достатньо однієї заяви.
   Також унормовано:
   ▫️ порядок подання заяви на участь без оцінки Нацсоцслужбою
   ▫️ механізм перерахування коштів у разі смерті отримувача
   ▫️ алгоритм і строки контролю/моніторингу якості послуг
   Ці послуги дають змогу людям інтегруватися в нову громаду, самостійно ухвалювати рішення. Люди, які потребують щоденної допомоги, можуть жити в комфортних умовах, не ізольовано, з підтримкою фахівців. Ті, хто втратили зв'язок із соціальним середовищем, знову отримують опору та відчуття безпеки. Це підтримка в побуті, медичний супровід, психологічна допомога, увага до щоденних потреб — у місці, де людина живе з гідністю.
   Наразі 141 людина отримує соціальні послуги за новим принципом. До переліку надавачів включено 19 організацій, ще 45 звернулися із заявами приєднатись до проєкту.
   📢 Ці зміни — ще один крок до гідного життя для людей, які потребують підтримки.
   Детальніше за посиланням: http://bit.ly/45LBScU

||6 червня 2025 року ||

Багатодітним жінкам області присвоєно почесне звання України ,,Мати-героїня”. Президент України підписав відповідний Указ

   Виховати дитину – праця всього життя, а бути багатодітною мамою – подвиг та колосальна відповідальність.

   Почесне звання ,,Мати-героїня”, яке є державною нагородою і є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги перед Україною, присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-річного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі усиновлених, та вклали вагомий особистий внесок у їх виховання, створили сприятливі умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

   28 мешканкам Полтавської області, відповідно до Указу Президента України від 09 травня 2025 року № 300/2025, присвоєно почесне звання ,,Мати-героїня”.
   Найвидатнішими в цьому році виявились:
   Олена Ткаченко з Щербанівської тергромади, яка виховує 8 дітей,
   Наталія Стрілець з Зінківської громади – мама 7 діток та Світлана Кухарик, яка разом з 7 дітьми мешкає в Козельщинській громаді.

   Згідно чинного законодавства, жінкам удостоєним почесного звання України „Мати-героїня” передбачена одноразова винагорода у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
   У 2025 році сума такої винагороди складає 30280 грн.

   Наразі органами соціального захисту вже сформована та направлена заявка до Міністерства соціальної політики України на суму 757 тис. грн для проведення виплати винагороди.
   Для матерів, які наразі перебувають за кордоном, нарахування та виплата нагороди буде здійсненна після подання (дистанційно) відповідної заяви.

   Після надходження коштів з державного бюджету виплата винагороди буде проведена шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем або через відділення ,,Укрпошти” за місцем проживання одержувача.

||6 червня 2025 року ||

Державні соціальні допомоги за червень 2025 року: проведені нарахування та фінансування

   Забезпечення вчасного нарахування та виплати державних соціальних допомог перебуває на постійному контролі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації.

   Виплату державних соціальних допомог у червні 2025 року отримали 77,3 тисячі мешканців області на загальну суму 190,5 млн грн.

   Щомісячно в області проводяться нарахування та виплата 17 видів допомог, з яких отримують:

   - допомогу при народженні дитини – 18,6 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства - 19,4 тис.осіб;
   - компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 8,7 тис. осіб
   - державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю - 7,3 тис осіб;
   - державну соціальну допомогу на догляд - 6,3 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям - 7,1 тис. осіб;
   - допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сімʼях - 5,0 тис. осіб.

   Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області направлені відомості для проведення виплати на уповноважені банківські установи та АТ «Укрпошта».

   Виплата державних соціальних допомог здійсненна у спосіб, зазначений одержувачами у заяві, а саме:
   - 4-5 червня 2025 року – на карткові рахунки через банківські установи (для 89% одержувачів);
   - з 4 по 25 червня 2025 року - за місцем проживання через виплатні обʼєкти АТ «Укрпошта» згідно графіку доставки.

||6 червня 2025 року ||

Обласний центр соцслужб презентував свої сервіси в межах Дня Спільнодії #ТиЯк

   Спільні дії – не просто формат співпраці різних ланок та структур, це досвід, сили, зусилля та функції, які об’єднані єдиною метою та результатом.
   В сфері забезпечення психосоціальної підтримки міжвідомча співпраця відіграє ключову роль та впливає на загальний розвиток сервісів з підтримки ментального здоров’я населення області.
   Полтавський обласний центр соціальних служб, як регіональний заклад який забезпечує методичний супровід надавачів соціальних послуг та активно впроваджує нові форми та методи соціальної підтримки населення та розвитку соціальних послуг долучився до марафону подій в межах Дня спільнодії Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
   Представники закладів вищої освіти, Полтавського державного медичного університету, Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, НУ «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка», Полтавського університету економіки і торгівлі, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки відвідали Простори обласного центру та ознайомились з їх практичним функціоналом.
   В першу чергу гостям презентували напрацювання команди Простору Барнахус – який забезпечує практичну реалізацію засад захисту дітей, які стали свідками та постраждали в наслідок насильства.
   Координаторка команди, психологиня Людмила Дерев’янко вкотре наголосила на затребуваності функціонування таких центрів, які дозволяють м’яко взаємодіяти з дітьми, які пережили травматичний досвід, мінімізувати негативні наслідки від участі у процесуальних діях та застосовувати інші додаткові інструменти соціального супроводу для таких родин в подальшому.
   Учасники візиту мали змогу оглянути як локацію простору та його технічне оснащення, так і поставити ряд цікавих питань щодо діяльності Простору. Попередньо досягнуло домовленість щодо проведення ознайомчих практичних занять для студентів психологів на базі Простору, для посилення навичок роботи з дітьми, які опинились в складних життєвих обставинах.
   Також, учасникам розповіли про діяльність Навчально-тренінгового центру соціальної роботи, який створено при Полтавському обласному центрі соціальних служб за грантової підтримки ПРООН в межах програми «EU4Recovery». Комфортний ремонт, просторий зал, найсучасніша техніка – все, що дозволяє проводити навчальні заходи, семінари, тренінги та інформаційні сесії майже щодня задля розвитку соціальних послуг та сімейних форм виховання, посилення співпраці та підтримки постраждалого населення в області.
   «Варто відмітити, що останні роки дійсно посились увага до розвитку соціальної сфери, які на рівні держави, так і серед донорських організацій та МТД-програм. Але тренінговий центр – це не просто стіни, це високопрофесійні тренери, які постійно підвищують свою кваліфікацію, це важливі ініціативи та програми, це практична робота над справжніми «кейсами», а не формальне опрацювання звітності. Тому фахівці обласного центру з великим задоволення долучаються до всіх подій в закладів вищої освіти області, та в свою чергу запрошуємо до нас Ваших студентів для проведення практичних занять, фасилітації, захисту дипломних робіт» - відмітала начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи обласного центру Юлія Клименко.
   Наприкінці зустрічі, учасники разом з регіональною координаторкою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» в Полтавській області Юлією Ющенко підвели підсумки візиту, зосередились на бар’єрних питання та викликах, які стоять має сьогодення в аспектах підготовки майбутніх фахівців.

||5 червня 2025 року ||

Фахівці обласного центру соцслужб провели виїзні заходи в Кременчуцькій громаді

   Кожного разу проводити заходи на базі Навчального тренінгового центру соціальної роботи це справжнє задоволення та професійне насищення, але не позитивних емоцій приносить живе спілкування в рамках виїзних заходів в громадах.

   На минулому тижні фахівці Полтавського обласного центру соціальних служб працювали в Кременчуцькому центрі надання соціальних послуг «Турбота» одразу за двома ключовими напрямами посилення соціальної роботи та соціальних послуг: підтримка постраждалих від домашнього насильства та супровід сімей, які виховують дітей, позбавлених батьківського піклування.

   Основана мета заходів - підвищення кваліфікації, розширення професійних навичок фахівців із соціальної роботи, психологів та інших спеціалістів представників та надавачів соцпослуг Кременчуцької громади. Участь у заходах взяли 19 осіб, які отримали відповідні сертифікати.

   Про повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб від домашнього насильства (Закон України ,,Про запобігання та протидію домашньому насильству”); забезпеченння надання базової соціальної послуги кризового та екстреного втручання, відповідно до Державних стандартів, а також соціально-психологічна робота з постраждалими особами від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі учасники навчання обговорювали з фахівчинею Обласного центру соціальних служб Інною Горопашною.

   Методичний рекомендації, відповіді на поширення питання, а також розгляд практичних прикладів роботи та супроводу з родин, які виховують дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування забезпечили фахівчині та психологині обласного центру Людмила Дерев’янко та Світлана Даценко.

   Участь у заходах взяли 19 осіб, які отримали відповідні сертифікати.

||4 червня 2025 року ||

СНПК відносно дітей: наслідки для подальшого психоемоційного розвитку

   Сексуальне насильство щодо дитини — це не лише кримінальний злочин, а й глибока психотравма, яка порушує психосексуальний розвиток і призводить до наслідків, що залишаються на роки.
   Такі порушення формують травму розвитку — розлад природного процесу психічного та емоційного становлення дитини.

   Що таке психосексуальний розвиток?
   Це процес формування статевої ідентичності, сексуальної орієнтації, здатності до емоційної близькості та усвідомленої сексуальності. Він починається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку й триває до повноліття, охоплюючи біологічні, психологічні та соціокультурні чинники. Ключовими теоретиками в цьому напрямку є З. Фройд, Е. Еріксон, Дж. Боулбі.

   У нормі діти виявляють вікову сексуальну поведінку — це частина їхнього розвитку, а не ознака девіації. Проте пережите сексуальне насильство викликає ранню сексуалізацію, страх тілесності, викривлені уявлення про стосунки.

   Як змінюється психосексуальний розвиток дитини після насильства?
   Раннє дитинство (0-3 роки): травма у цей період може призвести до формування тривожної прив’язаності, викликати глибокий страх близькості та довіри.
   Дошкільний вік (3-6 років): дитина починає вивчати межі власного тіла, свою стать та гендер, пережите на цьому етапі розвитку насильство, окрім інших наслідків, створює викривлене уявлення про тілесність, сором і провину за свої дії.
   Молодший шкільний вік (7-12 років): цей період включає статево-рольове навчання та соціалізацію, зокрема гендерну. Насильство ускладнює розуміння ролей у стосунках, посилює ізоляцію і знижує самооцінку.
   Підлітковий вік (13-18 років): травма блокує розвиток здорового сексуального потягу та здатності формувати довготривалі партнерські стосунки.

   Поведінка, яка може бути сигналом тривоги
   У дітей до 5 років: сексуалізована лексика, нетипові знання про секс, страх або сором тіла, надмірна мастурбація.
   У 5–9 років: уникнення дотиків, регресивна поведінка, агресія до однолітків протилежної статі, гіперсексуалізована гра.
   У 9–13 років: викривлені уявлення про гендерні ролі, ізоляція, акцент на сексуальному змісті, сексуалізована поведінка щодо інших.
   У 13–18 років: уникнення інтимності або нав’язлива сексуальність, деструктивна поведінка, вживання психоактивних речовин, відмова від будь-яких розмов про стосунки.

   Особливо насторожуючим є сексуальний інтерес до значно молодших дітей — це не є нормотиповою поведінкою і потребує негайної фахової уваги.

   Чому важливе статеве виховання?
   Гармонійне статеве виховання з раннього віку — один із ключових факторів профілактики сексуального насильства та формування здорової самооцінки.
   Воно передбачає:
   відкриту комунікацію без сорому;
   правильні терміни та пояснення щодо тіла й особистих меж;
   навчання дітей розпізнавати небезпеку;
   розмови про згоду, повагу та емоції.
   Що важливо пам’ятати фахівцю:
   Наявність сексуалізованої поведінки не завжди є ознакою досвіду насильства, але вона потребує уважного аналізу.
   Поведінка дитини завжди має розглядатися в контексті її віку, оточення та досвіду.
   У роботі з дитиною не можна допустити вторинної травматизації – оцінювання, засудження, навішування ярликів неприпустимі.
   Психосексуальний розвиток дитини — це маркер її безпеки, довіри до світу та здатності жити повноцінно. Сексуальне насильство руйнує ці опори. Завдання дорослих — бути тими, хто допоможе відновити цю довіру та підтримати дитину на шляху до зцілення.

   За матеріалами ВГЦ «Волонтер»

||2 червня 2025 року ||

Фінансова мудрість: для слухачів Університетів третього віку провели навчальні заходи

   Із розвитком сучасних технологій, отримання більшості видів державної підтримки значно спрощено та пришвидшено. Допомога стає більш доступною та адресною, а банківські установи – є невід’ємними учасниками процесу надання державних соціальних гарантій.
   Натомість, з початком воєнного стану, посилились з ризики пов’язані з шахрайськими діями стосовно осіб поважного віку та осіб з інвалідністю, які зазвичай більш довірливі та не мають достатньої обізнаності щодо засобів особистого захисту персональних даних.
   Відтак у рамках співпраці Департаменту соціального захисту населення ОВА та Полтавського ГРУ АТ КБ ,,ПриватБанк” для слухачів університетів третього віку, які діють при надавачах соціальних послуг тергромад проведено навчальні заходи на тему: ,,Фінансова мудрість”.
   Під час проведення навчань, представники банківських установ, презентували мешканцям громад основні інструменти роботи з банківськими ресурсами, а саме: як безпечно користуватись банківськими картками та уникнути фінансових шахраїв; як користуватись мобільним банкінгом і онлайн-сервісами; як захистити свої кошти та особисті дані; що можна зробити самостійно через Приват24, а коли краще звернутися до банку; як планувати свої витрати й заощадження з розумом.
   «На сьогодні в області понад 35 тисяч осіб похилого віку та осіб з інвалідністю щомісячно отримують державні соціальні допомоги, з яких переважна більшість – на відкриті карткові рахунки в банках. Тому безперечно, окрім дотримання вимог законодавства щодо забезпечення нарахування та виплати державних соціальних гарантій, Департамент зацікавлений убезпечити мешканців області від недоброчесних дій. Тому, в межах повноважень, ми надаємо всебічне сприяння для проведення інформаційних заходів для населення, спрямованих на впровадження безбар’єрних та цифрових рішень, посилення безпекових заходів тощо» - прокоментувала Директор Департаменту Людмила Корнієнко.
   Протягом двох тижнів заходи відбулись в 18 територіальних громад до яких долучились понад 400 учасників.

\|\|02 червня 2025 року \|\|

Соціальні виплати для осіб з інвалідністю, які не мають права на пенсію Актуальним та надзвичайно важливим є надання соціальної підтримки тим громадянам, які її найбільше потребують. До таких категорій належать особи з інвалідністю загального захворювання, які не мають права на пенсію по причині відсутності страхового стажу, що дає право її призначення. З цією метою, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261, діє механізм надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю. Отримати відповідну допомогу можуть громадяни України, які одночасно: • мають встановлену інвалідність загального захворювання; • не отримують пенсію або інші соціальні виплати за законами України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”; • є малозабезпеченими — тобто середньомісячний дохід на одного члена сім’ї становить менше за прожитковий мінімум, який наразі складає 2361 грн (виняток — особи з інвалідністю I групи загального захворювання, для яких цей критерій не застосовується). Розмір державної соціальної допомоги становить 2361 грн на місяць. Виплата призначається з дня звернення або з дня встановлення інвалідності, якщо звернення надійшло не пізніше ніж за три місяці після встановлення інвалідності. Для отримання допомоги необхідно звернутися: у сільській місцевості — до уповноваженої особи територіальної громади; у містах обласного значення — до управлінь соціального захисту населення або в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) та подати:  Заяву за встановленою формою — доступна на сайті: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text При подачі заяви необхідно пред’явити паспорт громадянина України та документ, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.  Декларацію про доходи та майновий стан (не подається особами з інвалідністю І групи): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1900-23#Text Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) органи соцзахисту додають самостійно. В області таку допомогу отримують близько 5 тисяч громадян. Органи соціального захисту населення й надалі продовжують працювати над тим, щоб жодна людина, яка потребує допомоги, не залишилася поза увагою. Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила КОРНІЄНКО

\|\|29 травня 2025 року \|\|

Соціальні виплати для осіб, які не мають права на пенсію: як отримати допомогу Не всі громадяни, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсію згідно законодавства. Причини різні — від нестачі страхового стажу до втрати документів, які його підтверджують. Але це не означає, що така людина залишиться без підтримки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 передбачено надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію. Державна соціальна допомога призначається громадянам, які одночасно відповідають таким критеріям:  Досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію через відсутність необхідного страхового стажу;  Не отримують пенсію або інші соціальні виплати, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;  Є малозабезпеченими (середньомісячний дохід на одного члена сім’ї менший за прожитковий мінімум — 2361 грн). Для жінок 1960 року народження та старших діють перехідні вікові норми, що дозволяють звернутись по допомогу раніше: 63 роки 6 місяців — для народжених з 01.10.1958 по 31.03.1959; 64 роки — для народжених з 01.04.1959 по 30.09.1959; 64 роки 6 місяців — для народжених з 01.10.1959 по 31.03.1960. З 2025 року розмір допомоги становить 2361 грн на місяць. Виплата призначається довічно з дня звернення. У разі подання заяви впродовж 3 місяців з моменту досягнення пенсійного віку — допомога виплачується з дати досягнення цього віку. Для призначення соціальної допомоги подається:  Заява — за формою, затвердженою Мінсоцполітики: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків).  Декларація про доходи та майновий стан: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1900-23#Text Подати заяву для отримання допомоги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою: у селах — до уповноваженої особи територіальної громади, у містах обласного значення — до управлінь соціального захисту населення або в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). В області понад п’ятсот мешканців, які не мають права на пенсію, вже отримують державну соціальну допомогу. Органи соціального захисту населення постійно працюють над тим, щоб кожен, хто потребує підтримки, отримав її вчасно та в повному обсязі. Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила КОРНІЄНКО

||28 травня 2025 року ||

Понад 1 млн. грн з обласного бюджету спрямовано на підтримку постраждалих від ЧАЕС

   Підтримка постраждалих осіб не має терміну давності, а є актуальною завжди.
   В області впроваджено успішну практику підтримки осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка реалізується за кошти обласного бюджету в межах Комплексної програми.
   Механізм підтримки передбачає забезпечення безоплатними рецептурними ліками та безоплатним зубопротезуванням пільгових категорій осіб, які мають на це право.

   Відтак у 2025 році (станом на 01.05.2025) безоплатними рецептурними ліками скористались 500 осіб, а послуги з безоплатного зубопротезування отримала 41 особа. Загальна сума коштів з обласного бюджету для реалізації зазначеної підтримки становить понад 1 млн.грн.

   Для посилення доступності інструменту розроблено інтерактивну мапу медичних закладів (аптечних пунктів та стоматологічних кабінетів), які беруть участь у ініціативи відповідно до укладених трьохсторонніх договорів. Мапа доступна за посилання https://surl.li/bwvnpg

   Роз’яснення стосовно соціальних гарантій, передбачених громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, можна отримати: за телефоном безкоштовної гарячої лінії з питань соціального захисту 0800500620 або у профільному відділі Департаменту за телефоном (0532) 68 12 34

||27 травня 2025 року ||

Директор Департаменту соцзахисту ОВА взяла участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи при Обласній прокуратурі

   Підтримка міжвідомчої співпраці в питаннях реалізації державної політики протидії домашньому насильству відіграє визначальну роль. Влада, громада, правоохоронні органи, надавачі послуг та їх спеціалізовані служби мають працювати скоординовано та в єдиному векторі для підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства, а головне у його запобіганні.
   Ключовим аспектом успішності заходів в цій сфері є системна робота з кривдниками та використання програмних підходів.
   Про це та багато іншого сьогодні обговорювали на засіданні Міжвідомчої робочої групи з протидії кримінальним порушенням, пов’язаних з домашнім насильством при Полтавській обласній прокуратурі до складу якої входить Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.

   «Для загальної координації роботи в цьому напрямку створені та успішно діють Обласна міжвідомча координаційна рада та місцеві координаційній ради при кожній з громад області. За останні роки завдяки ефективній співпраці структурних підрозділів ОВА, громад, правоохоронних структур та закладів вищої освіти нам вдалось досягти позитивних зрушень в роботі з кривдниками. Наразі у 55 громадах затверджено та впроваджено такі програми, що на 43 більше за початок 2024 року. У громадах працюють 56 фахівців, які пройшли сертифіковане навчання по роботі з кривдниками і ми продовжуємо організовувати для нових спеціалістів відповідні навчальні заходи. Позитивним є і затвердження програм по роботі з постраждалими, які вперше в області почали затверджуватись лише в поточному році. На сьогодні 41 громада мають такі програми, інші продовжують працювати за типовими нормативами, але ми активно працюємо в цьому напрямку, щоб забезпечити 100% покриття потреби» - зазначила Людмила Корнієнко під час обговорення.

   Окремо варто відмітити і розвиток спеціалізованих служб по роботі з особами, які постраждали від домашнього та герндернозумовленого насильства. Денні центри, мобільні бригади психологічної допомоги, консультативні служби – все це нанесено на окрему інтерактивну мапу контактів, яка доступна за посиланням https://surl.gd/ksdpgv
   Про успішність практики функціонування Простору Барнахус – служби захисту та підтримки дітей, які стали свідками або постраждали від насильства Полтавського обласного центру соціальних служб можна дізнатись на порталі ОВА https://poda.gov.ua/news/213052

||23 травня 2025 року ||

«Година безбарєрності» - надавачі соцпослуг провели інформаційні заходи

   "Година безбар'єрності" - в Університетах третього віку, які діють при надавачах соціальних послуг громад провли інформаційній заходи в межах Національного тиждня безбар'єрності.
   Довідник безбар’єрності, Альбом безбар’єрних рішень, Гайд безбар'єрних подій, які створені за ініціативи першої леді Олени Зеленської, освітній серіал Безбар’єрна грамотність https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy
   - з усіма цими інструментами протягом тижня знайомили мешканців територіальних громад з числа осіб поважного віку та осіб з інвалідністю в межах інформаційних заходів.
   Інклюзивність дійсно відкриває ширше бачення світу, а звільнення від упереджень – це також бар’єр який має бути подоланий.
   «Університет третього віку» - це адаптована соціально-педагогічна послуга, що має на меті реалізацію принципу «Навчання протягом усього життя».
   Метою створення Університету третього віку є адаптація покоління людей старшого віку до сучасного суспільного життя, підтримка фізичного та інтелектуального здоров’я, сприяння зайнятості та об’єднанню, розширення світогляду, підвищення якості життя людей сталого віку; організація такої діяльності, що створює умови для спілкування, самореалізації та активної участі в житті.
   Навчання в університетах третього віку безкоштовне та проводиться на основі власної активності слухачів і постійного діалогу з викладачем.
   Основними методами, що використовуються при навчанні є групова робота та проведення дискусій, які допомагають літнім людям не тільки поновити свої знання, але й знаходити нові види занять.
   На сьогодні Університети третього віку функціонують при 32 надавачах соціальних послуг територіальних громад та щороку охоплюють своїми заходами майже 3 тисячі слухачів.

||23 травня 2025 року ||

Тиждень безбар’єрності: потребуєш ДЗР у тимчасове користування – звернись до надавача соцпослуг своєї громади

   П’ятничний інформаційний блок в межах інформкампанії тижня безбар’єрності хочемо присвятити досить успішному місцевому інструменту соціальної підтримки – пункти прокату або видачі у тимчасове користування допоміжних засобів реабілітації (ДЗР).
   Існує досить стереотипна думка, що ДЗР потрібні виключно для людей з інвалідністю. Але за різних обставин людина може потребувати технічних засобів реабілітації. Погіршення здоров’я та рухової активності у поважному віці; тривалий післяопераційний або реабілітаційний період; травма на виробництві або поранення внаслідок бойових дій та багато інших факторів можуть ускладнити побутове життя людини на коротко або довготривалий термін.
   Для того, що підтримати мешканців громад, при місцевих надавачах соціальних послуг (центрах надання соцпослуг та терцентрах) не один рік успішно діють 56 пунктів видачі ДЗР у тимчасове користування.

   Звернувшись до надавача послуг при якому діє такий пункт прокату потребуюча особа може, на визначений термін, згідно укладеного договору взяти у користування наявний засіб.

   Наразі обмінний фонд пунктів прокату нараховую понад 9,2 тисячі одиниць засобів реабілітації: ходунки, палиці, милиці, крісла колісні різних модифікацій та інше.

   При укладенні договору надаються наступні документи:
   ✔ заява про забезпечення засобом реабілітації;
   ✔ копія паспорту потребуючої особи;
   ✔ довідка про доходи та медичний висновок з лікарняного закладу про потребу у засобі реабілітації (якщо особа не перебуває на обслуговуванні центру, не має встановленої групи інвалідності);
   ✔ довідка про встановлену групу інвалідності (для осіб, які чекають державного забезпечення технічним засобом реабілітації).

   Після закінчення строку прокату засіб реабілітації повертається до пункту тимчасового користування.

   Для зручності всі пункти видачі ДЗР нанесені окремим шаром на інтерактивну мапу надавачів соцпослуг, яка доступна за посиланням https://surl.li/baihqu .
   Перейдіть за посиланням на мапу ---> в лівому меню оберіть категорію “Пункти видачі ДЗР” ---> зверніться до надавача соцпослуг в своїй громаді.

||22 травня 2025 року ||

Громади області переймали досвід Київщини з розвитку сімейно орієнтованих соцпослуг

   В рамках проєкту Дитячого Фонду ООН (UNICEF) «Підтримка реформи кращого догляду для кожної дитини в Полтавській області» (Better Care), який реалізує МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна за фінансової підтримки Уряду Канади представники Полтавського обласного центру соціальних служб та пяти територіальних громад взяли участь у навчальному візиті до Київщини.
   Цей візит став початком практичного впровадження підходів проєкту в Пирятинській, Миргородській, Кременчуцькій, Шишацькій та Лубенській громадах. Метою поїздки представників громад та соціальних служб цих громад є не просто обмін досвідом, а посилення спроможності громад надавати якісні соціальні послуги дітям та сім’ям, перейти від інституційних форм виховання дітей до сімейних.
   Першою зупинкою учасників стала Бородянка. Громада після трагічних подій змогла відновити і посилити життєво важливі соціальні послуги. Представники Полтавщини відвідали «Центр укріплення сімей» та Центр надання соціальних послуг, що поряд працюють у модульному офісі.
   Тут громада спільно з партнерами СОС Дитячі Містечка Україна змогла організувати доступ до широкого спектру допомоги: від психологічної підтримки постраждалим родинам до занять із логопедом, психологом, арт-терапії та різних видів активностей для дітей.
   Наступною локацією стала Боярська громада. Тут делегацію зустріли представники місцевої влади, які поділилися історією реалізації соціальних проєктів у своїй громаді, успіхами проєкту «Право на сім’ю» у партнерстві з СОС Дитячі Містечка Україна. Учасники візиту мали змогу оглянути Центр соціальних служб, інклюзивно-ресурсний центр, а також укриття, облаштоване спеціально для безпечного перебування відвідувачів під час тривог. Окрему увагу привернув Молодіжний центр «Молодь Spase», що став прикладом, як громада може створити сучасне, мотивуюче середовище для молоді.
   «Цей візит — це про ідеї, які варто привозити додому. Про практики, які можна адаптувати і впровадити. Ми інвестуємо в професійний рівень фахівців, підтримуємо громади у втіленні нових моделей допомоги, працюємо над системними змінами, заради найкращих інтересів дітей та сімей», - відзначила керівник проєкту Наталія Шкоденко.
   В межах другого дня візиту, делегація ознайомилась з простором СОС Дитяче містечка в м. Бровари. Мета - побачити, як на практиці втілюються підходи та цінності кращого догляду для кожної дитини.
   СОС Дитяче містечко —простір, де живуть діти, які втратили сім’ю, але знайшли нову родину. Разом з батьками-вихователями діти мешкають в затишних будиночках, серед природи, у турботі та любові. Це перше таке містечко в Україні, яке було утворене у 2010 році.
   Сергій Лукашов, національний директор МБО «СОС Дитячі Містечка» Україна відзначив: «Інтернат ніколи не замінить дитині родину. Бо навіть за найзолотіші бюджети там ніхто не співає дитині колискову. А дитині потрібен хтось, хто приголубить, відповість на плач, скаже: «Я з тобою».
   Олена Кріпак, директорка Київського обласного відділення «БФ «СОС Дитяче Містечко», провела екскурсію територією містечка, в якому проживають 13 прийомних родин і дитячих будинків сімейного типу та 2 родини короткотривалого перебування дітей. У кожному будинку відчувається затишок і турбота.
   У Містечку також працює центр для молоді, яка виходить з-під опіки, та підлітків від 12 років. В благодійній організації допомагають молоді адаптуватися до самостійного життя, надаючи їм тимчасове житло, освітні можливості та психологічну підтримку.
   Наталія Литвинова, менеджерка проєкту «Мінімальний пакет інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми», презентувала практики впровадження реформи кращого догляду для дитини в інших областях. Зокрема про досвід впровадження мінімального пакету соцпослуг і супровід, який отримають громади. Та головне, вони зможуть надавати послуги з розумінням реальних потреб сімей з урахуванням інтересів дітей.
   У робочі групи в громадах мають входити не лише посадовці, а й ті, хто сам має досвід виховання дітей: прийомні батьки, батьки дітей з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи. Після картування послуг і оцінки потреб у них буде чітко видно, яких послуг бракує і які вже успішно працюють у громаді. Також в рамках проєкту пройдуть тренінги з міжвідомчої взаємодії, менеджменту та супервізії для фахівців.
   Своїми враженнями від візиту наші громади обмінялися також із колегами з Чернівецької області, з якими разом два дні всотували кожну ідею, кожне оптимальне знайдене для себе рішення.

   Проєкт ЮНІСЕФ «Підтримка Реформи кращого догляду для кожної дитини в Полтавській області шляхом посилення альтернативного догляду, надання інтегрованих соціальних послуг та пільг, а також повернення та реінтеграції», реалізується Міжнародною благодійною організацією «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна за фінансової підтримки Уряду Канади.

||22 травня 2025 року ||

Тиждень безбар’єрності: Раннє втручання – новий механізм підтримки сімей з дітьми. Де в області отримати таку послугу?

   Новий день – новий успішний кейс щодо впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціальної підтримки в громадах Полтавщини.
   Забезпечення розвитку системи надання послуг раннього втручання в кожній територіальній громаді є одним із пріоритетних завдань Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
   В чому полягає суть раннього втручання та в чому цінність такого інструменту підтримки родини з дітьми?
   Дослідження підтверджують, що перші роки життя дитини є визначальними для її подальшого росту та розвитку і впливають на її майбутнє. При цьому кожна дитина пізнає світ у своєму темпі і потребує різного обсягу зусиль з боку дорослих, особливо, якщо мова йде про дітей із порушеннями розвитку.
   Важливо інвестувати у розвиток таких дітей у ранньому віці, адже це допомагає уникнути більш серйозних проблем у майбутньому. Реалізувати право дитини на найкращий старт у житті допомагає раннє виявлення та раннє втручання.
   Раннє втручання – це міждисциплінарна допомога сім’ям з дітьми раннього віку (від народження до 4-х років), у яких є порушення розвитку. Підтримка спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.
   Нормативно правовим документом, яким врегульовано процедурні моменти щодо Порядку дій надавачів послуги раннього втручання є Постанова КМУ від 27 грудня 2023 р. № 1392 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2023-%D0%BF#Text) та Наказ Мінсоцполітики від 18.02.2021 №92 яким затверджено методичні рекомендацій щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання.

   Раннє втручання включає:
   - Супровід сімей, які виховують малюків із порушенням розвитку;
   - Підтримку родини в подоланні кризи;
   - Допомогу родині у розвитку життєво необхідних умінь та навичок у дитини;
   - Сприяння покращенню взаємодії малюка із членами родини та соціуму.

   Які категорії перебувають у фокусі «Раннього втручання»?

   Для сімей, які виховують дітей від народження до чотирьох повних років, у яких:
   1. Встановлено відповідний діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
   2. Визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
   3. Є ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою та інші; діти, які перебувають в будинку дитини; сім’ї, які отримали будь-який травматичний досвід, в тому числі пов'язаний із війною, який може вплинути на розвиток дитини.
   4. Сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

   Де родина може отримати послуги раннього втручання в області?

   За фінансової підтримки Дитячого Фонду ООН UNICEF Ukraine з березня 2024 року створено та функціонує відділення раннього втручання на базі Полтавського міського центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю.
   В штаті команди 4 фахівці, які пройшла тренінговий курс „Технологія надання послуги раннього втручання” в рамках реалізації проєкту UNICEF „СПІЛЬНО”.

   З метою запровадження комплексної послуги раннього втручання у рамках проєкту „Посилення системи інтегрованих соціальних послуг для дітей з інвалідністю та тих хто знаходиться під загрозою разом із їхніми сім’ями, для кращого догляду за кожною дитиною” Дитячого Фонду ООН (UNICEF) та Благодійної організації навчально-реабілітаційного центру ,,Джерело” (м. Львів), два команди по 4 фахівців Кременчуцької та Пирятинської тергромад пройшли відповідне навчання.

   Тому для отримання послуги раннього втручання мешканців області можуть звернутися до Пирятинського центру надання соціальних послуг та Кременчуцького міського Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю.

   За І квартал 2025 року командами раннього втручання центрів громад послугу раннього втручання надано для 60 родин (62 дитини), проведено понад 200 зустрічей для консультацій та спілкування з родинами.

   Контакти центрів для запису на консультацію шукайте в інфографіці.

||21 травня 2025 року ||

Тиждень безбар’єрності: отримати ДЗР стало зручніше

   Продовжуємо висвітлювати успішні кейси щодо доступних цифрових рішень в сфері соціального захисту та підтримки в межах Національного тижня безбар’єрності. Для осіб з інвалідністю та громадян, які опинилась в складних життєвих ситуаціях пов’язаних зі станом здоров’я доступність допоміжних засобів реабілітації відіграє важливу роль не лише, як інструменти в побуті та повсякденному житті, а й методи відновлення й покращення стану здоров’я
   За перші чотири місяці 2025 року понад 2 тис. людей з інвалідністю отримали майже 7 тис. необхідних засобів реабілітації. На це із держбюджету було спрямовано 55,9 млн грн.
   Натомість цифровізація торкнулась в процедури подання заяви на отримання ДЗР – зокрема через Соціальний порталі Мінсоцполітики.
   Як подати заявку через Соцпортал?
   Наразі сервіс на порталі доступний для людей, які пройдуть оцінювання повсякденного функціонування експертними командами. Їхня робота стартувала 1 січня 2025 року на заміну МСЕК.
   Інформація з рішення експертної команди буде передаватися до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), тож вона автоматично відобразиться в особистому кабінеті на порталі.
   1. Увійдіть на Соціальний портал Мінсоцполітики за допомогою КЕП, УЕП або BankID.
   2. Оберіть «Заява про забезпечення допоміжним засобом реабілітації»,після чого натисніть «Подати заяву»
   3. Заповніть заяву — дані підтягнуться автоматично.
   4. Ви також зможете оновити інформацію про себе в особистому кабінеті, натиснувши «Відомості про мене».
   5. Підпишіть заяву електронним підписом.
   6. Перевірте статус заяви на порталі в розділі «Мої заяви».
   Після того, як заяву опрацюють, в особистому кабінеті з'явиться е-направлення про забезпечення засобом реабілітації.
   Важливо: якщо до 1 січня 2025-го отримано інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації, як-от висновок МСЕК, ви можете обрати інший зручний спосіб подати заяву.

   Як і раніше заяву можна подати онлайн через Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua/"
   Електронний кабінет сервіс дозволяє подавати не лише заяву на отримання засобу реабілітації, а також заявку до обраного підприємства. Крім того, можна подати заяву про виплату компенсації за самостійно придбаний виріб — функція тимчасово недоступна на Соціальному порталі Мінсоцполітики.
   1. Увійдіть в Електронний кабінет особи з інвалідністю . Вам потрібно пройти первинну реєстрацію , якщо не обліковані в Централізованому банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
   2. Якщо ви вже зареєстровані в ЦБІ, пройдіть вторинну реєстрацію , після чого отримаєте повний доступ до функціоналу кабінету.
   3. Натисніть «Заяви на потребу в технічних засобах реабілітації» та заповніть обов'язкові поля у формі заяви. Докладна інструкція — за посиланням .
   4. Прикріпіть файли — відсканові копії документів.
   5. Підпишіть заяву електронним підписом.
   6. Перевірте статус заяви в особистому кабінеті.

   Формати письмової заяви також доступний, як і раніше.

   Це можна зробити, звернувшись до однієї з найближчих установ у вашій громаді:
   до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
   до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (ОСЗН);
   до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).

   Подаючи заяву про забезпечення засобом реабілітації, потрібно додати такі документи:
   висновок або інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації;

   паспорт/свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу;
   ідентифікаційний код.

   Зверніть увагу! В окремих випадках можуть бути потрібні додаткові документи.

   Крім того, подати заяву можна через працівника територіального відділення ФСЗОІ або через соціального працівника закладу, в якому отримуєте медичну або реабілітаційну допомогу.

   Заяву опрацюють протягом 3-х робочих днів з дати звернення, після чого буде сформоване електронне направлення про забезпечення засобом реабілітації.

||20 травня 2025 року ||

Тиждень безбар’єрності: Соціальне таксі - транспортні соціальні послуги для маломобільних категорій мешканців області. Як скористатись та хто має право?

   Продовжуємо інформаційну кампанію з популяризації успішних кейсів впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціальної підтримки в Полтавській області. Аналізуючи тему доступності об’єктів соціальної інфраструктури не можливо оминути тему транспортних перевезень маломобільних категорій громадян, особливо які проживають у віддалених населених пунктах.
   Ключовим аспектом для громади є наявність адаптовано громадського транспорту та спеціалізованих автомобілів, які надають транспортні соціальні послуги. Дійсно мобільні соціальні сервіси, в тому числі і розвиток транспортних соціальних послуг дозволяють маломобільним категоріям громадян без ускладнень прибути до лікарні, адміністративного закладу чи іншого інфраструктурного об’єкту для отримання послуг та вирішення своїх справ.
   Послуга «соціальне таксі» не втрачає своєї актуальності, адже на сьогодні в області проживають понад 400 тис. громадян похилого віку, 108 тис. осіб з інвалідністю та 6,6 тис. дітей з інвалідністю.
   Постійними користувачами послуги є громадяни з хронічним захворюванням нирок, які потребують життєво необхідної процедури гемодіалізу.
   За поточний період 2025 року понад 800 осіб скористались послугою «соцтаксі» 2,5 тисячі раз, переважна більшість з них – особи з інвалідністю.
   На сьогодні така послуга доступна в 36 громадах області, які для цього мають 28 спецавтомобілів, обладнаними підйомними платформами для перевезення осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних.
   «Соціальне таксі першочергово призначене для перевезення людей з інвалідністю та/або одиноких непрацездатних громадян, які самостійно не пересуваються або пересуваються за допомогою допоміжних засобів реабілітації до соціально значимих об'єктів. Для отримання послуги Соціальне таксі заявник або уповноважена особа повинна звернутись до виконавчого органу тергромади за місцем проживанням або до територіального центру соцобслуговування чи центру надання соціальних послуг та надати необхідний пакет документів» - прокоментувала директор Департаменту соцзахисту населення ПОВА Людмила Корнієнко.
   «Враховуючи затребуваність «соціального таксі», Департамент соціального захисту населення ОВА проводить постійну роботу з територіальними громадами, партнерськими організаціями, установами та програмами щодо надання підтримки з розширення автопарку транспортних засобів тергромад для підвищення охопленості населення зазначеної соціальної послуги» - підкреслила Людмила Василівна.

||20 травня 2025 року ||

Ефективні методи роботи з кривдниками: відбулись навчання для фахівців громад

   В питанні протидії та запобіганню домашньому насильству не існує зайвих заходів чи надмірної уваги. Адже кожен інструмент, програма чи інфосесія може стати вирішальною у допомозі родині або врятуванні життя та здоров’я.
   На жаль домашнє насильство як соціальне явище не може бути викорінене тільки за рахунок підтримки постраждалих осіб або проведення настановних співбесід. Подолання цього аспекту суспільного життя вимагає комплексних заходів, які в першу чергу гарантують уникнення повторної віктимізації, а отже проведення корекційної роботи з кривдниками.
   Департаментом соціального захисту населення ОВА співпраці з Полтавським державним медичним університетом в рамках Комплексної програми соціального захисту населення проведено чергове навчання для фахівців територіальних громад по роботі з кривдниками.
   Участь у 5-ти денному навчанні взяли представники Полтавської, Новосанжарської, Миргородської, Гоголівської, Кременчуцької, Глобинської, Градизької, Зінківської, Заводської, Решетилівської, Оболонської, Чорнухинської громад, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі або залучені та проводять програму для кривдників на замовлення суб’єктів. За результатами опанування навчального курсу, учасники отримали відповідні сертифікати з 1,5 кредиту ЄКТС.
   В чому суть програми для кривдників?
   В першу чергу вона спрямована на зміну насильницької поведінки кривдника, формування соціально прийнятних норм і гуманістичних цінностей через нову, неагресивну модель поведінки у приватних стосунках.
   Також у фокусі є посилення відповідальності за власні вчинки та їх наслідки, виконання батьківських обов’язків викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а головне розвиток навичок конструктивного безконфліктного спілкування.
   До речі, область має значні позитивні зрушення в запровадження програмного методу в сфері запобігання домашньому насильству. Відтак, на рівні територіальних громад області затверджено 41 програму по роботі з особами постраждалим від домашнього насильства та 55 програм для кривдників.
   Навчання проведено на базі Навчально-наукового центру ментального здоров’я ПДМУ в межах реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка ініційована Першою леді Оленою Зеленською.

||20 травня 2025 року ||

Система надання соціальних послуг стає більш прозорою та доступною для вразливих категорій населення завдяки законодавчим змінам

   ✏️ Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг» № 4332-ІХ від 26.03.2025.
   ☑️ Зокрема, унормовано можливість надання послуг у дистанційному форматі, що особливо важливо для маломобільних груп або мешканців віддалених населених пунктів.
  Також деталізовано відповідальність за порушення законодавства у сфері соціальних послуг, що сприятиме підвищенню їх якості.
   Детальніше про зміни – у нашому дописі 🔽 #тиждень_безбарєрності

||20 травня 2025 року ||

Офіс Омбудсмана та Кіберполіція реалізують інформаційну кампанію з протидії шахрайству на темі військовополонених та зниклих безвісти

   🔹Для цього створена спеціальна тематична брошура — “Яким може бути шахрайство та як йому протидіяти?”. Вона містить алгоритм дій захисту для рідних полонених і зниклих безвісти українців, а також інформацію для журналістів, державних службовців.

   У ній ви знайте інформацію про:
   ▪️шахрайство та злочини щодо військових і їхніх родин;
   ▪️основні кроки, як не стати жертвами шахраїв;
   ▪️фішинг в інтернеті та ворожу пропаганду;
   ▪️фактчекінг і перевірку інформації.

   Також брошура містить алгоритм дій для рідних, чий близький зник безвісти або потрапив у полон.

   ❗️Закликаємо медіа, державні органи та громадян використовувати інформаційний матеріал та розповсюджувати його!
   Брошура розташована за посиланням: https://bit.ly/4jDshbQ.

   Шахрайство — це не лише історії з мережі, але те, що може трапитися з кожним! Будьте підготовленими, знайте, як його розпізнати та протидіяти!

   Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства — негайно звертайтеся до Кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/".
   👉 Для надійної та безпечної допомоги у пошуку зниклих безвісти, з питань обміну військовополонених, повернення ув’язнених, депортованих і примусово переміщених цивільних осіб, у тому числі дітей, звертайтеся до Офісу Омбудсмана:
   ✉️ електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua;
   📞за телефонами: 0 800 501 720; 044 299 74 08
   📍через громадську приймальню: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.

||20 травня 2025 року ||

||19 травня 2025 року ||

Тиждень безбар’єрності: Електронний кейс менеджмент – як інструмент доступності соцпослуг

   З 19 по 25 травня 2025 року Україна вперше проводитиме Національний тиждень безбар'єрності. Це тиждень - крок до створення інклюзивного суспільства, де кожен має рівні права і можливості.
   Політика соціального захисту населення спрямована на подолання бар’єрів, які перешкоджають доступності соціальних послуг, стримують можливості розвивати корисні інструменти підтримки уразливих категорій громадян.
   Поширюючи успішні практики Полтавської області з впровадження безбар’єрних рішень в сфері соціального захисту, розпочинаємо тематичну інформкампацію саме з досягнень громад у використання електронного кейс менеджменту – функціоналу Соціального порталу Мінсоцполітики https://soc.gov.ua.

   Що це за сервіс і які переваги його переваги для мешканців області – потенційних отримувачів?

   Першочерговим кроком для організації надання соціальних послуг є подання заяви особи, яка потребує такої послуги.
   Враховуючи, що потенційними отримувачами соціальних послуг є особи та сім’ї, які опинились в складних життєвих обставинах, належать до числа уразливих категорій громадян, які потребують соціальної підтримки інколи вони не мають технічної можливості звернутись до фізично звернутись органу соціального захисту та ЦНАПу для подання заяви та документів.
   Натомість через Соціальний портал можливо дистанційно подати заяву та пакет документів, відслідкувати рішення уповноваженого органу, а також мати свій універсальний персональний кабінет, на кшталт особової справи, який дозволить в подальшому надавачам соціальних послуг, незалежно від Вашого місця проживання знати Ваші потреби та розуміти, які заходи соціальної підтримки для Вас необхідні.
   Для того, щоб подати заяву через Соцпортал достатньо мали цифровий електронний підпис (КЕП) та здійснити кілька простих кроків:
   1. Зайдіть на Соціальний портал soc.gov.ua та авторизуйтесь через особистий кабінет (для цього необхідно мати КЕП);
   2. Перейдіть в лівому боковому меню до розділу “Мої заяви” - оберіть вкладку “Заяви”
   3. У верхньому меню оберіть варіант “Заяви про надання соціальних послуг”, а потім оберіть саму послугу
   4. Заповніть усі дані та додайте запитувані документи (підвантажте скановані версії файлів)
   5. Перевірте заяву та підпишіть її електронним підписом
   На сьогодні в промисловому середовищі Соціального порталу працюють всі без виключення територіальні громади Полтавщині та їх надавачі соціальних послуг. Це 45 центрів надання соціальних послуг, 10 територіальних центрів соціального обслуговування, 9 центрів соціальних служб, як готові надати Вам соціальні послуги відповідно Державних стандартів та Ваших потреб.
   Область демонструє високі показники і наразі саме через цей електронний сервіс за весь період його функціонування опрацьовано понад 5,2 тисячі заяв на отримання соціальних послуг.

||16 травня 2025 року ||

Співробітники департаменту вкотре стали донорами крові

   Якщо ти зміг допомогти хоча б одній людині - то твій день прожито не дарма.
   Вкотре представники Департаменту долучились до донації в Полтавська обласна станція переливання крові.

   Полтавська Оспк заготовляє цільну кров, плазму і тромбоцитну масу.
   Стати донором може кожен із 18 років, якщо не має медичних протипоказань, з будь-яким місцем реєстрації.
   Для кроводачі донорам потрібно мати з собою паспорт та ідентифікаційний код (якщо це ID-картка - то довідку про місце реєстрації). Обмеження по вазі донора - 50 кг. Для здачі тромбоцитної маси центр крові приймає тільки чоловіків.

   Долучились самі - закликаємо інших! Здай кров - врятуй життя нашому герою або цивільному мешканцю області!

||16 травня 2025 року ||

Представники Департаменту пройшли навчання в центрі підвищення кваліфікації.

   Підвищення кваліфікації державний службовців – процес системний та безупинний.

   Днями представники Департаменту взяли участь у навчанні на базі Полтавського регіонального центру підвищення кваліфікації за спеціальною програмою «Складання індивідуальної інструкції з діловодства на номенклатури справ в органах влади».

   Дякуємо Полтавському РЦПК та лекторам – представникам апарату облвійськадміністрації та Державного архіву Полтавської області за змістові вебінари та актуальний матеріал.

||15 травня 2025 року ||

15 травня Україна разом з міжнародною спільнотою відзначає День сім'ї

   Родина - це не просто кровні та побутові зв'язки між людьми, це осередок моральних цінностей, традицій, підтримки, а головне - це та маленька цеглинка у великому механізмі суспільства, яка робить націю незламною.

   Державні інструменти соціальної підтримки сімей в першу чергу спрямовані на забезпечення демографічного розвитку нації, надання соціальних гарантій та покриття потреб в соціальних послугах, які дозволяють родині подолати складні життєві обставини.

   Відтак державні соціальні допомоги в області отримують понад 5 тисяч багатодітних родин та 6,7 тисяч малозабезпечених родин. Державну допомогу при народженні дитини виплачують для майже 19 тисяч осіб. Соціальною програмою “Муніципальна няня” в поточному періоді 2025 року скористалися 73 особи.
   За комплексною послугою ,,ємалятко” в поточному періоді звернулись понад 1,3 тисячі осіб.

   Для забезпечення реабілітації дітей з інвалідністю області на 2025 рік з державного бюджету виділено понад 9 млн.грн, що дозволить охопити послугами приблизно 440 дітей.

   В межах Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області для родин, які у 2025 році народили та народять двійнят чи трійнят передбачена одноразова грошова допомога у розмірі 10 та 15 тисяч гривень відповідно.

   Допомога виплачується за адресним методом при оформленні стандартних грошових виплат при народженні дитини, тому додатково батькам звертатись не потрібно. Відтак, за поточний період таку допомогу вже отримали 16 родин на загальну суму 160 тисяч гривень.

   Щорічно за кошти обласного бюджету понад 700 дітей, які мають інвалідність підгрупи А отримують адресну грошову допомогу.

   З метою подолання або мінімізації негативного впливу життєвих обставин, відновлення соціального функціонування сімей з дітьми та поліпшення їх якості життя, шляхом соціальної підтримки надавачами соціальних послуг територіальних громад протягом звітного періоду соціальними послугами було охоплено 1473 сім'ї/особи (2587 дітей)

   Говорячи про це соціальне свято, не можна оминути тему важливості розвитку сімейних форм виховання, адже кожна дитина заслуговує на зростання в родинному теплі, турботі та любові, мати змогу отримати підтримку та дружнє плече від близької людини.

   Наразі на Полтавщині утворено 100 прийомних родин, в яких виховуються 181 дитина, а також 37 дитячих будинків сімейного типу для 243 дітей.

   І це не просто статистичні дані, а врятовані долі та нові сторінки життя, важливі рішення та колосальна відповідальність, щоденна праця та безмежна доброта.

   Це все - великі українські родини, які особливо в період війни потребують додаткової підтримки.

   Надзвичайно приємно усвідомлювати, що команда нашого центру бере активну участь у розвитку сімейних форм виховання шляхом проведення навчальних тренінгів для кандидатів в прийомні батьки, опікуни/піклувальники, усиновлювачі, патронатні вихователі, а також підвищення їх виховного потенціалу.

   Лише за поточний період 2025 року 59 осіб з 38 родин пройшли в Полтавському обласному центрі соціальних служб навчання для кандидатів в батьки сімейних форм виховання та отримали відповідні рекомендації.

   Щиро вітаємо всіх з цим чудовим святом і памʼятайте, що родина - це найголовніша та найбільша цінність в житті кожної людини!

||15 травня 2025 року ||

Департамент долучився до акції #вишиванкаєднає

   🇺🇦Вишиванка єднає. Єднає серця, дії, думки та надії.
   💙Єдність як ніколи сильний інструмент в часи війни, в часи боротьби та незламності.
   💛Єдність в родині, єдність в колективі, єдність в країні - все, що робить нас незалежними, стійкими та унікальними.
   🇺🇦Команда Департаменту та Полтавського обласного центру соціальних служб вітає всіх з цим чудовим патріотичним святом !

||14 травня 2025 року ||

Чому важливо внести свою організацію до Реєстру надавачів соціальних послуг

   Якщо надавача соціальних послуг немає у Реєстрі – це не надавач соціальних послуг.
   Нагадуємо, що лютого 2023 року в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС) було впроваджено розділ про надавачів соціальних послуг Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг для роботи у промисловому середовищі.
   Юридичні та фізичні особи-підприємці, які надають соціальні послуги, мають відповідати Критеріям діяльності надавачів соціальних послуг та бути внесені Реєстру. Порядок та механізм ведення Реєстру визначено у Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99.
   Реєстр забезпечує механізм прозорості ринку надавачів соціальних послуг. Завдяки його функціонуванню держава та органи соціального захисту населення мають доступ до інформації про всіх надавачів соціальних послуг. Більше про Реєстр на порталі Мінсоцполітики за посиланням https://surl.li/jojviz.

   На сьогоднішній день по Полтавській області до Реєстру включено 113 установ, закладів, організацій, які надають соціальні послуги, з них: 81 комунальної та державної форм власності та 32 недержавного сектору.

   Куди необхідно звернутися для реєстрації організації у Реєстрі

   Суб’єктами реєстрації визначено виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до Порядку забезпечують ведення Реєстру.
   Прийняття документів/відомостей, що подаються для внесення до Реєстру забезпечуються Реєстраторами - посадовими особами суб’єкта реєстрації, які мають відповідні права доступу до Реєстру https://poda.gov.ua/documents/146587
   Офіційна реєстрація організації як надавача соціальних послуг дає можливість потенційним отримувачам соціальних послуг дізнатися про організацію та доступні послуги. Крім того, це змога претендувати на участь у експериментальних проєктах, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів.

   Які способи подачі заяви для внесення організації до Реєстру

   Щоб організацію внесли до Реєстру, необхідно подати відповідну заяву:
   онлайн — через Соціальний портал Мінсоцполітики. Там буде доступний кабінет надавача соціальних послуг;
   у письмовому вигляді — звернувшись до реєстратора за місцем юридичної реєстрації організації. Це органи соціального захисту населення (ОСЗН) та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
   Який перелік документів необхідно подати для внесення організації до Реєстру

   Основними є два документи — сама заява та перелік соціальних послуг, які надає організація. Ознайомитися із повним переліком документів можна за посиланням:
   https://poda.gov.ua/documents/146587
   Термін розгляду заяви — до 5 робочих днів.

   Як змінити реєстраційні дані

   Якщо відбулися зміни у організації, наприклад, адреса надання послуги, контактні дані, перелік соціальних послуг необхідно повідомити про це реєстратора. Для цього потрібно подати заяву: онлайн або письмову та документи, що підтверджують відповідні зміни.
   Важливо: якщо організація припиняє свою діяльність, у такий же спосіб можна подати заяву про виключення з Реєстру.

   Як сформувати витяг з Реєстру надавачів соціальних послуг

   Витяг з Реєстру можна отримати як у паперовій формі, звернувшись до реєстратора, так і в електронному вигляді. Така опція доступна на головній сторінці Соціального порталу Мінсоцполітики. Натиснувши ,,Сформувати витяг”, ви будете перенаправлені до форми заповнення, в якій заповнюєте необхідні поля.

   Для чого це потрібно і чому це важливо?
   Враховуючи глобалізаційні процеси та важливість залучення додаткових ресурсів для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та країни в цілому, саме включення надавача до державного Реєстру є обов’язковою умовою для участі в :
   - експериментальних та пілотних проєктів, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів;
   - проектах та ініціативах з отримання грантової (міжнародно-технічної) та благодійної допомоги для забезпечення реагування на виклики війни, роботи з постраждалим населенням та уразливими категоріями громадян;
   - цільових програмах та заходах різного рівня, спрямованих на розвиток соціальної сфери.

   Департамент соціального захисту населення ПОВА заохочує заклади та організації, які планують розширювати сферу своєї діяльності та підтримувати населення як надавачі соціальних послуг «легалізувати» свою діяльність та внести дані до Реєстру.
   Довідкова інформація та консультації щодо включення до Реєстру надавачів доступні за телефоном відділу надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА (0532) 68-12-64

||14 травня 2025 року ||

Міністерство соціальної політики України підвищило граничні ціни на допоміжні засоби реабілітації для людей з інвалідністю, які мають порушення зору

   Таке рішення набрало чинності згідно з Наказом №154-н.
   Відтепер граничні ціни на ДЗР наступні:
   ✅️ тактильні палиці (білі тростини) — у три рази, до майже 800 грн;
   ✅️ ротаційні наконечники для тростин — встановлено граничну ціну у розмірі 410 грн.

   Такі зміни дозволять людям з інвалідністю I групи з порушеннями зору, дітям з порушеннями зору віком від шести років отримувати компенсацію за придбання більш сучасних та якісних допоміжних засобів реабілітації.

   У 2024-му році держава компенсувала витрати на самостійно придбані засоби орієнтування, спілкування та обміну інформацією для понад 1600 людей з порушеннями зору.

   Деталі на порталі Мінсоцполітики https://surl.gd/hbciuu

||14 травня 2025 року ||

У травні 520 жителів Полтавщини отримають матеріальну допомогу. На це з обласного бюджету спрямуємо понад 2 млн грн.

   1,1 млн грн перерахуємо громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах і потребують довготривалого та дороговартісного лікування.

   Понад 1 млн грн спрямуємо на допомогу онкохворим жителям області та внутрішньо переміщеним особам.

   15 тис. грн отримає чоловік, будинок якого постраждав від пожежі минулого року.

   Також фінансову підтримку надамо двом довгожителям області з нагоди 100-річного ювілею та родині, у якій народилася двійня.

   Матеріальна допомога залишається дієвим засобом підтримки жителів області, які опинилися у складних життєвих обставинах.

||13 травня 2025 року ||

Понад 8 тисяч мешканців області отоплено послугами життєстійкості в поточному році

   Активна реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я #ТиЯк в Полтавській області в першу чергу представлена мережею центрів життєстійкості, які станом на травень 2025 року відкриті в 12 територіальних громадах області.

   Ініціатива, яка є практичним втіленням співпраці влади, громади та недержавного сектору дозволяє позитивно впливати на ментальне здоров’я мешканців територіальних громад, представників уразливих категорій та тих, кому інколи потрібна дружня підтримка або можливість розділити свої хвилювання з іншими небайдужими людьми.

   Наразі такі центри є в громадах: Полтавській, Кременчуцькій, Миргородській, Лубенській, Глобинській, Пирятинській, Кобеляцькій, Хорольській, Шишацькій, Оржицькій, Новооржицькій, Новосанжарській.

   В рамках діяльності Центрів життєстійкості соціальними менеджерами, фахівцями із соціальної роботи та психологами проводиться індивідуальна робота із внутрішньо переміщеними особами; особами віком від 60 років; військовослужбовцями/ветеранами війни та членами їх сімей; родичами осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти; особами, які пережили полон і тортури, та членами їх сімей; особами та сім’ями, які пережили втрату; дорослими особами з інвалідністю та порушеннями життєдіяльності та членами їх сімей; особами (сім’ями), які потребують підтримки; волонтерами та активістами.

   Також проводяться групові заняття: надається соціально-психологічна допомога відповідно до потреб в рамках психологічних консультацій; сімейне консультування, спрямоване на підвищення батьківського потенціалу; організовано простір безпеки та розвитку з елементами арт-терапевтичних засобів та ігрової терапії.

   За потребами фахівцями проводяться навчання з основ роботи з травмою та розвитку стресостійкості; з надання першої психологічної допомоги та використання технік Самодопомоги+; з основ командної взаємодії; універсальний тренінг підтримки психічного здоров’я; щодо запобігання професійному та емоційному вигоранню в колективі; щодо адаптації ветеранів у робочому колективі та цивільному житті; з питань планування сім’ї, основ догляду за дітьми, основних засад усвідомленого батьківства; формування навичок реагування у кризових ситуаціях та інше.

   З метою підвищення соціальної згуртованості організовуються засідання клубів за інтересами в рамках групової форми надання соціально-психологічної допомоги; груп самодопомоги та взаємодопомоги, зокрема за принципом «рівний-рівному», а також проводиться координація волонтерської діяльності та підготовка волонтерів, які надають послуги в громадах.

   У поточному році (станом на 10.05.2025) надавачами комплексних соціальних послуг з формування життєстійкості надано 8,4 тис. індивідуальних послуг для 8,2 тис. осіб. Додатково 19,6 тис.осіб. залучено до участі в понад 4,5 тис. групових заходів.

   Нагадуємо, що на сайті ОВА є окрема тематична сторінка присвячена центрам життєстійкості в Полтавській області ( https://poda.gov.ua/attachments/181342).
   Центри життєстійкості нанесені на інтерактивну карту надавачів соціальних послуг області, яка доступна за посиланням http://surl.li/clhkyf.

   Також, до Вашої уваги інфографіка з адресами, графіками роботи та контактними телефонами центрів життєстійкості.
   Слідкуйте за новинами, подіями, анонсами заходів центрів у Ваших громадах - беріть активну участі та формуйте свою життєстійкість вже сьогодні.

||9 травня 2025 року ||

Електронний кабінет особи з інвалідністю: важливий цифровий сервіс

   Цифровізація – важлива та зручна, особливо в сфері соціального захисту, адже дає змогу використовувати додаткові інклюзивні інструменти.
   Поряд із Соціальним порталом Мінсоцполітики https://soc.gov.ua, який дозволяє особі подати заяву на отримання соціальних послуг та забезпечення допоміжними засобами реабілітації (ДЗР) продовжує функціонувати Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua, який розроблено Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.
   Електронний кабінет є сервісом Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), який призначений для можливості онлайн взаємодії особи з органами соціального захисту, в тому числі для подання та обміну різних даних.

   Чому для осіб з інвалідністю корисно бути зареєстрованими в Електронному кабінеті ?

   Враховуючи постійні реформування сфери соціального захисту, забезпечення державних соціальних гарантій, цифровізацію системи соціальних послуг – державна соціальна політика, яка ґрунтується на підходах «за людиною», спрямована на мінімізації звернень особи до державних органів, тобто на автоматичному використанні даних, які містяться в державних реєстрах та базах.
   Тому наявність актуальних та оновлених даних особи з інвалідністю в Електронному кабінеті дозволяє їх використовувати інші державні сервіси, які зокрема підтримують пільгові програми. Наприклад придбання пільгових квитків на залізничний транспорт через офіційний портал https://booking.uz.gov.ua/"

   Основні ПЕРЕВАГИ сервісу в тому, що люди, які зареєстровані в централізованому банку даних з проблем інвалідності отримають можливість:

   подати заяву про потребу в забезпеченні ДЗР (виплату компенсації) та пакет документів шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання КЕП;
   подати заяву про заміну засобу реабілітації або про проведення його ремонту; оновити подані раніше документи щодо забезпечення засобом реабілітації;
   подати заяву про вибір підприємства шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання КЕП;
   отримувати в електронному кабінеті повідомлення про результат розгляду заяви про забезпечення ДЗР та пакету документів, інших інформаційних повідомлень;

   Подання заяви про забезпечення допоміжним засобом реабілітації (ДЗР) через Електронний кабінет особи з інвалідністю полягає у наступних діях:

   1. Увійдіть в Електронний кабінет особи з інвалідністю . Вам потрібно пройти первинну реєстрацію , якщо не обліковані в Централізованому банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
   2. Якщо ви вже зареєстровані в ЦБІ, пройдіть вторинну реєстрацію , після чого отримаєте повний доступ до функціоналу кабінету.
   3. Натисніть «Заяви на потребу в технічних засобах реабілітації» та заповніть обов'язкові поля у формі заяви. Докладна інструкція — за посиланням .
   4. Прикріпіть файли — відсканові копії документів.
   5. Підпишіть заяву електронним підписом.
   6. Перевірте статус заяви в особистому кабінеті.

   Якщо у Вас виникають технічні труднощі з реєстрацією або у Вас немає можливості скористатись комп’ютерною технікою, Ви можете звернутись за допомогою до органу соціального захисту населення Вашої територіальної громади за місцем проживання.

Директор Департаменту соціального захисту населення ПОВА
Людмила КОРНІЄНКО

||8 травня 2025 року ||

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
   Сьогоднішній день не просто дата, а символ вдячності та пошани до людей, хто виборював свободу й мирне майбутнє для нашого народу.
   З нагоди Дня пам’яті та перемоги Директор Департаменту соціального захисту населення облвійськадміністрації Людмила Корнієнко завітала до Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці.
   В ході теплої зустрічі поспілкувалась з мешканцями закладу, які є учасниками війни, дітьми війни, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб, що розповідали історії тих жахливих подій.
   Подякувала персоналу Пансіонату, який своєю щоденною самовідданою працею створює затишні умови для підопічних закладу.
   Також поінформувала, що завдяки обласній військовій адміністрації, обласній раді забезпечено системне фінансування будинків-інтернатів системи соціального захисту населення, що сприяє їх стабільному функціонуванню.

||7 травня 2025 року ||

Державні соціальні допомоги за травень 2025 року: проведені нарахування та фінансування

   Забезпечення вчасного нарахування та виплати державних соціальних допомог перебуває на постійному контролі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації.

   Виплату державних соціальних допомог у травні 2025 року отримали 76 тисяч мешканців області на загальну суму 176,9 млн грн.

   Щомісячно в області проводяться нарахування та виплата 17 видів допомог, з яких отримують:

   - допомогу при народженні дитини – 18,8 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства - 19,4 тис.осіб;
   - компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 8,7 тис. осіб
   - державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю - 7,3 тис осіб;
   - державну соціальну допомогу на догляд - 6,4 тис.осіб;
   - державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям - 6,1 тис. осіб;
   - допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сімʼях - 5,0 тис. осіб.

   Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області направлені відомості для проведення виплати на уповноважені банківські установи та АТ «Укрпошта».

   Виплата державних соціальних допомог здійсненна у спосіб, зазначений одержувачами у заяві, а саме:
   - 5-7 травня - 2025 року – на карткові рахунки через банківські установи (для 88% одержувачів);
   - з 5 по 25 травня 2025 року - за місцем проживання через виплатні обʼєкти АТ «Укрпошта» згідно графіку доставки.

||6 травня 2025 року ||

За кошти держсубвенції 8 громад області отримали авто для мобільних бригад

   Коли допомога потрібна - вона має «прийти» до людини сама. Адже в ситуаціях з домашнім насильством не завжди людина може звернутись за допомогою та підтримкою. Головне, щоб мешканці області знали, де та як отримати допомогу.

   Для цього в області з 2023 року активно розвивається мережа спеціалізованих служб підтримки осіб постраждалих внаслідок домашнього насильства.

   В першу чергу мова йде по 44 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які діють при надавачах соціальних послуг територіальних громад. Консультування, екстрено кризове втручання, соціальний супровід – понад 10 тисяч послуг надано родинам Полтавщини у 2024 році для того, щоб попередити повторність випадків та вплинути на стан життя родини, їх соціально-побутові зв’язки.

   У І кварталі 2025 року мобільними бригадами охоплено соціальною підтримкою 803 особи, серед яких: 350 жінок, 360 дітей та 93 чоловіка. На соціальний супровід взято 110 осіб.

   Не менш важливо, що розвиток мобільних служб активно підтримується і на державному рівні.
   Відтак, в грудні минулого року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України (від 30 травня 2024 р. № 616), за результатами конкурсного відбору 8 тергромад області отримали субвенцію загальним обсягом 15 млн.грн на створення/посилення мобільних бригад соціально-психологічної допомоги шляхом придбання спеціалізованих автомобілів, які мають відповідати функціоналу служби та вимогам щодо інклюзивності.

   Всі 8 територіальних громад: Пирятинська, Лубенська, Котелевська, Білицька, Миргородська, Глобинська, Шишацька, Хорольська вже отримали свої автомобілі, обладнані спеціальними підйомниками для маломобільних категорій населення та пройшли державну реєстрацію, вже виїхали на службу мешканцям.

   «Діяльність та оперативність мобільної бригади напряму залежить від наявності транспортного засобу у надавача. Вісім територіальних громад, які отримали спецавтомобілі за кошти державної субвенції і за поточний рік охоплено підтримкою 355 осіб. Не менш важливо, враховуючи віддаленість населених пунктів від адміністративного центру громади, мобільна бригада більш активно може проводити виїзну роз’яснювальну роботу серед населення, виявляти та попереджувати випадки домашнього насильства, а головне популяризувати послуги своєї громади. Бо кожен мешканець повинен знати, які інструменти та програми підтримки доступні в його громаді та як ними скористатись» - прокоментувала Директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Корнієнко.

   Нагадуємо, що департаментом розроблена інтерактивна карта спеціалізованих служб, яка містить адреси та контакти для громадян щодо мобільних бригад, а також 6 денних центрів з кризовими кімнатами та 5 служб первинного консультування. Карта доступна за лінком https://surl.gd/ksdpgv

   В Полтавській (від БО «Світло надії») та Лубенській міських тергромадах діють притулки для жінок та дітей постраждалих від домашнього насильства.

   Для мешканців Пирятинської, Лубенської, Котелевської, Білицької, Миргородської, Глобинської, Шишацької, Хорольської тергромад поширюємо контактні телефони мобільних бригад, які сподіваємось ніколи не стануть Вам у нагоді, але про які варто пам’ятати:
   Білицька МБ: (095)3752353
   Глобинська МБ: (050)5351463
   Котелевська МБ: (096)1246862
   Лубенська МБ: (05361) 71 1 45
   Миргородська МБ: (05355)55125;
   Пирятинська МБ: (05358) 3 26 54, (068)9364652.
   Хорольська МБ: (05362) 33598
   Шишацька МБ: (05352)92502

||6 травня 2025 року ||

Соціально-педагогічна послуга ,,Університет третього віку”, як інноваційна модель соціальної роботи

   Питання розвитку соціальних послуг, забезпечення їх доступності до найуразливіших категорій населення перебуває на постійному контролі у Департаменті соціального захисту населення облвійськадміністрації.
   Однією із інноваційних моделей соціальної роботи є надання соціально-педагогічної послуги ,,Університет третього віку”, що дозволяє людям старшого віку адаптуватися до сучасних умов, здобувати корисні навички.
   Навчання людей літнього віку є важливим напрямком забезпечення активного довголіття, підтримки їхніх фізичних, психологічних і соціальних здібностей.
   На сьогоднішній день послугу ,,Університет третього віку” запроваджено у 29 територіальних центрах соціального обслуговування, центрах надання соціальних послуг.
   Щороку навчальні заходи, зокрема за напрямами здорового способу життя, комунікаційних та інформаційних технологій; основ медицини,; народної творчості та інших проводять для близько 3 тис. осіб.
   Напередодні директором Департаменту Людмилою Корнієнко спільно з керівником напряму із залучення та реалізації ЗП проектів філії ,,Полтавське головне регіональне управління” АТ КБ ,,ПриватБанк” Мариною Клімовською проведено робочу зустріч, в ході якої обговорено питання щодо організації протягом травня поточного року навчальних заходів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, які слухачами університетів третього віку територіальних центрів на тему: ,,Фінансова мудрість”.
   Проведення подібних заходів надасть можливість набути нові знання та навички по роботі з банківськими ресурсами, підвищити рівень фінансової грамотності та убезпечити громадян похилого віку від шахрайських дій.

||6 травня 2025 року ||

НТЦ: для представників надавачів соцпослуг тергромад провели навчання з медіації

   На початку травня на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роби Полтавського обласного центру соціальних служб відбулось навчання з досить нової, та все ж таки актуальної теми «Медіація та примирні процедури як інструмент вирішення сімейних та соціальних конфліктів».

   Розбіжність інтересів та поглядів, різність темпераментів та світосприйняття, спори та конфлікти – це та інші фактори можуть вплинути на життя родини та інколи привести до розлучення. За будь-яких обставин, діти народжені в такій родини не можуть бути стороною міжособистісних конфліктів, а тим паче постраждати від їх наслідків.

   Натомість є достатньо інструментів підтримки родини для цивілізованого врегулювання конфліктів одним із яких є соціальна послуга медіації.

   Соціальна послуга медіації - позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони, з яких хоча б одна належить до вразливих груп населення та/або перебуває у складних життєвих обставинах, за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати наявний чи ймовірний конфлікт/спір шляхом переговорів, яка проводиться відповідно до Державного стандарту.

   Відтак на базі НТЦ для представників 12 територіальних громад з числа представників надавачів соціальних послуг, служб у справах дітей та тренеркою, медіаторкою Національної медіаторської мережі ГО „Ла Страда-Україна” Іриною Буренко проведено тематичний тренінг. Участь у заходів взяти 17 осіб.

   Протягом заходу опрацьовано державний стандарт соціальної послуги медіації, причини виникнення, динаміка, наслідки, способи регулювання та попередження конфліктів; інструменти безконфліктоного спілкування, поняття „миру” та відновного підходу у вирішенні конфліктів в родинах та соціумі.

   По завершенню навчання із присутніми було опрацьовано кейси щодо конфліктів в родині або в соціумі. А саме, зміст, обсяги, умови та порядок надання соціальної послуги медіації, показники її якості для суб’єктів різних форм власності та господарювання, які можуть надавати цю послугу застосовуючи відновний підхід.

   Дана робота надасть можливість підвищити результативність допомоги вразливим верствам населення та сім’ям/особами, які перебувають в складних життєвих обставинах відповідно до законодавства України

||2 травня 2025 року ||

Комплексну програма соцзахисту населення області оновлено та доповнено

   Системність та адресність – підходи, які важливі для сфери соціального захисту та відповідно до яких реалізується Комплексна програма соціального захисту населення області на 2021–2025 роки. Лише за минулий рік в рамках Програми вдалось надати підтримку для понад 22 тисячі мешканців області, які в тому числі відносяться до 15 пільгових категорій громадян.

   Враховуючи потреби мешканців області, їх життєві ситуації та виклики війни, Комплексна програма постійно корегується та доповнюється новими напрямами та тематичними заходами.

   Відповідно до рішення сесії Полтавської обласної ради від 29 квітня 2025 року, Комплексну програму доповнено новими інструментами підтримки та посилено вже існуючі.

   Отже, тезово та змістовно, які доповнення відбулися з метою посилення підтримки найуразливіших категорій громадян за кошти обласного бюджету.

   Запроваджено разову грошову допомогу онкохворим особам і дітям, які потребують лікування або реабілітації, в тому числі і ВПО, які мешкають в Полтавській області.

   Продовжено надання на постійній основі допомоги сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через можливість отримання одноразової матеріальної допомоги мешканцям області, які потребують довготривалого та дороговартісного лікування.

   Забезпечується надання грошової допомоги цивільному населенню області, постраждалому війни. Допомога спрямована на підтримку:
   • сімей загиблих (померлих) цивільних осіб;
   • осіб, постраждалих внаслідок бомбардувань, авіаударів, збройних нападів;
   • громадян, житлові будинки або квартири яких було зруйновано чи пошкоджено внаслідок бомбардувань, авіаударів, збройних нападів.

   Збережено щорічну виплату одноразової матеріальної допомоги окремим категорія громадян у розмірі 4 тис.грн для:
   - сімей (у тому числі з числа ВПО), у складі яких є діти з інвалідністю підгрупи А (виплачується 3 грудня);
   - сімей, у складі яких є діти з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою (виплачується 26 квітня);
   - членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни з числа учасників бойових дій на території інших держав (виплачується 15 лютого).

   Комплексна програма соціального захисту населення є важливим інструментом соціальної підтримки та забезпечення реалізації державної соціальної політики на регіональному рівні.

   Спільно з територіальними громадами ведеться робота над розширенням напрямів місцевих бюджетних програм з метою збільшення кількості мешканців області, які охоплення соціальною підтримку за рахунок коштів місцевих бюджетів

||2 травня 2025 року ||

Затверджено розмір грошової компенсації за вартість санкур путівок для «чорнобильців»

   Продовжуємо ділитись доповненнями до Комплексної програми соціального захисту населення області, які прийняті відповідно до рішення сесії полтавської обласної ради від 29.04.2025 № 978.

   Зокрема, напередодні старту оздоровчої кампанії, оновлення програми стосуються і заходів підтримки осіб, постраждалих від ЧАЕС аварії.

   На сьогодні понад 17 тисяч мешканців області мають відповідний статус, як особи постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, з яких 3,2 тисячі – відносяться до першої категорії.

   Забезпечення санаторно-курортного лікування осіб, постраждалих від ЧАЕС катастрофи першої категорії є одним із незмінних напрямів Комплексної програми соціального захисту населення області, на який в поточному році виділено 4,1 млн. грн з обласного бюджету. Це надасть можливість оздоровити 328 мешканців області, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування, як особи, постраждалі внаслідок ЧАЕС першої категорії.

   Рішенням сесії обласної ради затверджено розмір грошової компенсації вартості санаторно-курортної путівки на 2025 рік – 12500 грн, який збільшено в порівнянні з минулим роком (у 2024 році – 11500 грн.).

   Громадяни віднесені до категорії 1 самостійно обирають санаторно-курортний заклад за профілем захворювання, за яким видано медичну довідку для одержання путівки в межах області.

   Строк перебування у санаторно-курортному закладі -18 днів.

   До реалізації обласної програми долучилися окремі територіальні громади області, що дає можливість збільшити кількість осіб зазначеної категорії, які отримають безкоштовне санаторно-курортне лікування у поточному році.

   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34.

||2 травня 2025 року ||

Пільгове санаторно-курортне оздоровлення осіб звільнених з полону та членів їх родин

   Сімейно орієнтований підхід важливий та ефективний в усіх програмах та заходах соціальної підтримки.
   Коли ж мова йде про надання допомоги особам, які на собі відчули найстрашніші аспекти війни – пережили ворожий полон, перебування в родинному колі протягом адаптаційного періоду, реабілітації та оздоровлення є чи не найважливішим фактором впливу на успіх.

   Відповідно до державної соціальної програми (постанова КМУ від 22.02.2006 № 187 зі змінами) особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України забезпечуються пільговим санаторно-курортним лікуванням.

   До вказаних осіб відносяться: військовополонені, цивільні особи, цивільні особи-заручники, іноземці, особи без громадянства, яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором.

   Відповідно до змін, які внесені до Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області рішенням сесії облради від 29.04.2025 № 978, розширено категорії осіб, які мають право на санаторно-курортне лікування.

   Відтепер створено можливість одночасного санаторно-курортного лікування за кошти обласного бюджету і для членами сімей громадян, які повернулися з російського полону.

   На реалізацію вказаного напрямку у поточному році планується спрямувати 1,2 млн. грн., це дасть можливість охопити послугами санаторно-курортного лікування 73 членів сімей постраждалих осіб (за рахунок коштів обласного бюджету).

   Строк санаторно-курортного лікування складає 18 календарних днів і надається не пізніше ніж через 12 місяців після звільнення з місць несвободи полонених осіб.

   Для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потрібно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної військової адміністрації, районного управління соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

   Додаткова інформація із зазначеного питання доступна у профільному відділі Департаменту за телефоном: (0532) 68-12-34.

||1 травня 2025 року ||

Експертки Полтавщини долучились до розробка Національного плану дій 1325

   Жінки — не тільки учасниці змін, а й їх рушійна сила. Цій цінності присвячена Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека».

   У Києві відбулася друга стратегічна сесія з розроблення рекомендацій для третього Національного плану дій на 2026–2030 роки щодо імплементації Резолюції за участі представників та представниць обласних військових адміністрацій та регіональних Коаліцій 1325.

   Відкрили захід Урядова Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко та заступниці Міністра соціальної політики України Ірина Постоловська.

   Від Полтавщини участь взяли членкині Коаліції 1325 Полтавщина: заступниця директора Департаменту соцзахисту населення ПОВА Олена Панова та секретар коаліції, експертка та тренерка з гендерноорієнтованого врядування Юлія Малько.

   Національний план дій — це адаптивний інструмент, який протягом усієї своєї реалізації змінювався та вдосконалювався у відповідь на реальні безпекові виклики, спричинені агресією російської федерації.

   Сьогодні ми працюємо над тим, щоб доповнити цей механізм новим змістом і практичними рішеннями з урахуванням місцевих особливостей відповідно до чотирьох стратегічних цілей, які враховують потреби суспільства на етапі післявоєнного відновлення та забезпечення сталого миру:
   - посилення рівноправної участі та лідерства жінок і чоловіків у прийнятті рішень;
   - створення гендерно чутливої системи безпеки;
   - забезпечення справедливого, інклюзивного післявоєнного відновлення;
   - захист тих, хто постраждав від сексуального насильства, полону, тортур чи примусової праці внаслідок війни.

   Друга стратегічна сесія мала на меті, після підсумків першої зустрічі, деталізувати завдання та заходи майбутнього Плану, визначити ключові індикатори для оцінки його ефективності та підготувати підґрунтя для впровадження на національному і місцевому рівнях. Робота відбувалася в тематичних групах за методикою «Світового кафе» - для максимальної залученості всіх учасників та узгодження позицій.

   Імплементація Резолюції вже дозволила Україні інтегрувати гендерний підхід у різні сфери суспільного життя. За цими словами — реальні зміни у житті людей: жінки отримали більше можливостей для самореалізації, держава стала уважнішою до голосів тих, хто потребує особливого захисту, а суспільство — більш справедливим, стійким і здатним краще відповідати на сучасні виклики.

   Рівні права — не привілей, а стандарт, за який варто щодня боротися.

   Захід організовано та проведено Інформаційно-консультативним жіночим центром в межах проекту „Жінки, мир, безпека: діємо разом”, який реалізує Український Жіночий Фонд завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства на запит та в партнерстві з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики, Міністерством соціальної політики України.

   Довідково: Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН була ухвалена у 2000 році. Вона стала історичним кроком у визнанні важливості участі жінок у процесах миру та безпеки, а також у забезпеченні захисту їхніх прав під час конфліктів. Україна є однією з держав, які розробляють та впроваджують Національні плани дій для практичної реалізації принципів цієї резолюції.

||1 травня 2025 року ||

На базі НТЦ провели чергове навчання з розвитку сімейних форм виховання

   Продовжуємо працювати над розвитком сімейних форм виховання в Полтавській області.
   На базі навчально-тренінгового центру Полтавського обласного центру соціальних служб проведено чергове навчання для працівників центрів соціальних служб, центрів надання соціальних послуг та служб у справах дітей територіальних громад області.
   Участь у тренінгу взяли 16 представників 10 тергромад з числі фахівців соціальної роботи та служб у справах дітей.
   Під час заходу опрацьовано практичні аспекти Постановою КМУ від 20 серпня 2021 р. № 893 „Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною”, а також низка кейсів пов’язаних з інформаційно-просвітницькою роботою серед населення щодо роз’яснення змісту послуги патронату для дитини; пошук кандидатів у патронатні вихователі; створення патронатних сімей; соціальний супровід біологічних сімей, діти з яких перебувають в патронатних родинах; міжвідомча взаємодія
   Дякуємо всім учасникам за активність та зацікавленість в демографічному розвитку громад.

||1 травня 2025 року ||

До уваги потенційних учасників конкурсного відбору надавачів соцпослуг!

   6 травня з 14:00 до 16:00 запрошуємо поговорити про те, що насправді входить у вартість соціальної послуги та як її правильно розраховувати на вебінарі «Вартість соціальних послуг: рекомендації до розрахунку у Проєкті малих грантів для надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання».

   Спікер:
   Богдан Малиняк, фінансовий експерт, консультант Maestral, професор Західноукраїнського національного університету, автор тренінгових програм і нормативних документів у сфері соціальних послуг, експерт міжнародних і національних проєктів.

   Під час вебінару ви дізнаєтесь про:
   • основні компоненти вартості соціальної послуги та підходи до їх розрахунку;
   • як враховувати державний стандарт під час формування вартості;
   • алгоритм розрахунку вартості − крок за кроком.

   Трансляція вебінару відбуватиметься у YouTube ІСАР Єднання (https://ednn.link/mJS3QE) та на Фейсбук-сторінках ІСАР Єднання і Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (https://ednn.link/VNYJcs).

   Онлайн івент https://www.facebook.com/events/1230583395331083
   Не пропустіть практичну і глибоку розмову про те, як зробити соціальні послуги якісними та фінансово обґрунтованими.
   Малі гранти — великі зміни!

   Проєкт впроваджується відповідно до Постанова КМУ від 17 січня 2025 р. № 40 «Про реалізацію спільного з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проекту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання» (https://ednn.link/CTDIOA).
   Захід проводиться завдяки підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Соціальний захист для інклюзії, стійкості, інновацій та трансформації (SPIRIT)», що реалізується у співпраці з Міністерством соціальної політики України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання.

||1 травня 2025 року ||

Команда обласного Простору «Барнахус» взяла участь у тренінгу по роботі з СНПК

   Жорстоке поводження з дітьми – це глобальна проблема з серйозними наслідками для фізичного та психічного здоров’я, які можуть тривати все життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я World Health Organization (WHO) кожна п’ята жінка в світі та кожен 13-й чоловік повідомляють про сексуальне насильство в дитинстві. Лише у 2024 році, 130 підлітків та дітей повідомили до Національної поліції України про те, що вони пережили сексуальне насильство.
   Повномасштабна війна, масове переміщення, погіршення соціально-економічних умов та насильство продовжують щодня створювати серйозні ризики щодо порушення прав дітей в Україні. В цих умовах діти, особливо дівчатка, є вразливими до сексуального насильства, експлуатації та жорстокого поводження з боку військових, сил безпеки, членів громад, гуманітарних працівників та інших осіб.
   Урядова платформа «Діти війни» повідомляє, що 19 дітей пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
   «Як допомагати дитині говорити про найстрашніше так, щоб не поранити ще раз?», – це запитання щоденно стоїть перед фахівцями центрів «Барнахус», які працюють із дітьми, що пережили насильство або стали його свідками. Професійні знання, чутливість і системний підхід – критично важливі для того, щоб підтримати дитину в найуразливіший момент її життя.

   30 квітня у Києві відбувся спеціалізований тренінг для команд центрів «Барнахус», присвячений методам роботи із випадками сексуального насильства щодо дітей. Захід об’єднав координаторок, психологинь та соціальних працівниць – тих, хто першими зустрічають дитину після пережитої травми у центрах «Барнахус». На відкритті заходу Ольга Лопушанська, заступниця директорки з програмних питань Представництва "Право на здоров'я" (HealthRight International) в Україні, наголосила:
   «Наше завдання – не лише допомогти дитині розповісти, що з нею сталося, а зробити так, щоб ця розповідь не стала для неї новим травматичним досвідом. Тому такі тренінги – це запорука якісної допомоги кожній дитині, яка переступає поріг центру «Барнахус».
   Тренінг провела Гридковець Людмила, кандидатка психологічних наук в галузі вікової та педагогічної психології, фахівчиня із багаторічним досвідом роботи у сфері дитячої травматерапії та міжвідомчої взаємодії.
   Програма охопила важливі теми:
   • специфіка психосексуального і психосоціального розвитку дітей;
   • ознаки психотравми у дітей різних вікових категорій;
   • побудова цілісного циклу допомоги дитині за моделлю «Барнахус»;
   • практичні методи психологічної допомоги дітям, які зазнали сексуального насильства.
   Ці знання є ключовими для фахівців центрів «Барнахус», адже саме від їхньої компетентності залежить, чи зможе дитина почати процес відновлення без подальшої травматизації. Такі центри — це не просто місце проведення допитів: це простір безпеки, довіри і підтримки для дітей, які зазнали важкого досвіду.
   Людмила Дерев'янко, координаторка центру «Барнахус» у Полтавській області відзначила: «Цей тренінг став для мене не лише про техніки чи протоколи. Це було про сенс нашої роботи: допомагати дитині не лише свідчити, а й знову повірити у світ, де є захист і турбота. Кожна деталь, від тону голосу до способу запитання, має значення для її зцілення».
   Ми щиро вдячні всім учасникам тренінгу за професіоналізм, зацікавленість і глибоке розуміння підходів моделі «Барнахус». Разом ми будуємо систему, у якій права і безпека дитини – понад усе.

   _____ Тренінг проводиться за підтримки Всесвітнього фонду «Дитинство» Childhood - правозахисної організації, заснованої Її Величністю Королевою Швеції Сільвією у 1991 році. Його місія – запобігання та реагування на сексуальне насильство і експлуатацію дітей. Фонд активно підтримує впровадження моделі Барнахус та дитячого правосуддя не лише у Швеції, а й в інших країнах Європи, зокрема Ірландії, Німеччині, Польщі та Молдові.
   Проєкт «Впровадження моделі Барнахус для захисту дітей-постраждалих від насильства» реалізується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine та Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх.

||1 травня 2025 року ||

Травень — місяць, коли про ментальне здоров’я говорять голосніше

   Щороку у травні в Україні та світі проводиться Місяць обізнаності про ментальне здоров’я — ініціатива, започаткована у 1949 році у США неурядовою організацією Mental Health America. З часом ініціатива набула глобального масштабу. Тепер на всій планеті травень — це час, коли про ментальне здоров’я говорять у школах і на роботі, в громадах і соцмережах. Різні країни мають різні підходи та роблять власні акценти.
   В Україні Місяць обізнаності про ментальне здоров'я пройде під закликом віднайти свої сенси, які у часи випробувань працюють як внутрішні опори: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої на платформі howareu.com».
   Сенси як теплі та підтримуючі послання зібрала у «СенсоТеку. Ти як?» Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» — ініціатива першої леді Олени Зеленської, разом із психологинею Світланою Ройз.
   Сенси — це те, що дає перспективу й підтримує нас навіть у часи невизначеності. Вони формують траєкторію майбутнього й водночас стають опорою в теперішньому — не просто показують напрям, а наповнюють його значенням.
   Останнє соціологічне дослідження «Ти як?» показало, що понад третину українців охоплюють розчарування (39%) та безсилля (35%). Ці емоції виникають там, де наші очікування не збігаються з реальністю. Людині самій дуже легко сплутати це відчуття із втратою сенсів. Але розчарування та безсилля — хоч і болісні, — не означають, що сенси зникають. Вони — всередині нас. І можуть стати точкою відновлення.
   Так само втома (59%) і напруженість (61%) впливають на нашу здатність зберігати зв'язок із власними цінностями. Стабільне зростання втоми упродовж трьох років досліджень показує: у моменти виснаження важливо не тільки вчитися підтримувати себе, а й пам’ятати про свої сенси. Напруженість виникає не лише через брак ресурсу, а й тоді, коли наші дії розходяться із нашими цінностями. І тут сенси можуть стати дороговказом.
   Відсьогодні на головній сторінці платформи «Ти як?» щодня з’являтимуться сенси — теплі підтримуючі послання, які ведуть від роздумів до дії (з повним переліком можна ознайомитися за посиланням). Усі сенси доповнені рекомендаціями щодо піклування про ментальне здоров’я і плекання стійкості. Серед них корисні інсайти знайдуться для дорослих і дітей, для людей із бойовим досвідом і їхніх близьких. Усе це — щоб кожен і кожна могли знайти те, що справді працює саме для них. Також на платформі «Ти як?» оновлено розділ «Самодопомога»: відтепер це повноцінний онлайн-інструмент, завдяки якому підтримка буде поруч у будь-який момент. Концепція сервісу проста, але дієва: самодопомога — це не разова дія, а навичка, яку можна розвивати щодня. Це про те, як поступово вчитися дбати про себе на фізичному, ментальному та соціальному рівнях — з опорою на науково обґрунтовані підходи, зручно структуровані матеріали та інтерактивні практики.
   У розділі зібрані короткі техніки, тести, рекомендації на щодень і для кризових станів. Є вправи з дихання та стабілізації, моніторинг настрою, алгоритми дій у складних станах — наприклад, коли все ще «штормить» після небезпеки. Інфографіки, експлейнери, короткі відео — загалом, усі можливі формати, аби легше було втримати фокус і почати діяти.
   А якщо зручніше піклуватися про себе разом із мобільним застосунком — можна звернутися до «Моментала», створеного «Ти як?» разом із ЮНІСЕФ в Україні та Світланою Ройз. Центральним героєм застосунку є Моментал — м’який, гнучкий персонаж, який змінюється залежно від вашого стану і веде крізь практики ментальної підтримки. І, звісно, у Місяць обізнаності про ментальне здоров'я не обійтися без рефлексій. 1 травня на платформах «Ти як?» і Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ відбудеться марафон — серія ефірів з експертами, які розкриватимуть сенси наживо. Упродовж дня на сторінках Facebook та в YouTube лунатимуть особисті й професійні роздуми на теми, що торкаються кожного: що для мене є ментальними опорами? І що я роблю, аби підтримати себе щодня?
   Це буде простір чесних розмов — про сенси й дії, які дають опору в непростий час. У кожній історії — можливість побачити себе, почути знайоме, відчути зв’язок. І, можливо, віднайти нові способи турботи про себе.
   Місяць обізнаності — це не лише про інформування, це про увагу. До себе, до близьких, до світу всередині. Це про дію, яка починається з простого запитання: «Ти як?» — і продовжується у щоденній практиці підтримки.

||1 травня 2025 року ||

ОГОЛОШЕНО ВІДБІР НАДАВАЧІВ СОЦПОСЛУГ НА УЧАСТЬ В ІНІЦІАТИВІ МАЛІ ГРАНТИ ВІД UNICEF

   Відповідно до Постанови КМУ від 17.01.2025 № 40 в Україні реалізується спільний проєкт Мінсоцполітики та UNICEF щодо надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання.
   24 територіальні громади Полтавщини вже пройшли І етап конкурсного відбору на участь в ініціативі (Великобагачанська, Глобинська, Зіньківська, Кобеляцька, Котелевська, Кременчуцька, Лубенська, Мартинівська, Мачухівська, Миргородська, Новосанжарська, Опішнянська, Оржицька, Петрівсько-Роменська, Пирятинська, Полтавська, Решетилівська, Семенівська, Сергіївська, Терешківська, Чутівська, Шишацька , Щербанівська (повний перелік за лінком на сайті Фонду https://surl.li/rbkowb).
   Днями Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оголошено конкурсний відбір для надавачів соціальних послуг зазначених територіальних громад. Детальна інформація на сайті фонду https://surl.li/tjyqyx (файл Оголошення.docx).
   Заявки від надавачів, які відповідають вимогам ініціативи, разом із визначеним пакетом документів приймаються до 23:59 год 13 травня 2025 року згідно встановленої процедури.
   НАГАДУЄМО!
   Соцпослуги, які у фокусі проєкту:
   формування життєстійкості; раннє втручання; денний догляд дітей з інвалідністю (підгрупи А); супровід під час інклюзивного навчання (асистент дитини); тимчасовий відпочинок для батьків, що здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю; транзитне підтримане проживання/учбова соціальна квартира (будинок) для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа від 16 до 23 років, які перебувають на квартирному обліку та/або соціальному квартирному обліку за місцем їх походження або проживання; соціальний супровід сімей ж дітьми, які перебувають в СЖО; соціальний супровід сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.
   Розмір одного малого гранту становить до 60 тис. доларів США (за курсом гривні до долара США, встановленим ООН).

АРХІВ-->>>


Administrator	© DSZN PoltODA